Розвиток у дітей інтересу до вивчення діалектного матеріалу, фразеологічних засобів мови
Одне із завдань школи і учителя-філолога зокрема навчити дітей правильній літературній мові. Але при цьому дуже важливо не сформувати в них різко негативного ставлення до свого рідного діалекту, до своєї рідної культури. Для цього вчителю необхідно добре знати риси місцевих діалектів. Адже діалектні помилки можуть зустрічатися як в усному мовленні учнів, так і в письмових роботах. Отже, вчитель повинен і має навчити дітей диференціювати літературні слова із діалектизмами. Цьому сприятимуть нижче наведені вправи.
Основні засади методики вивчення лексики викладені як у програмі, так і в шкільних підручниках. Система тренувальних вправ представлена досить широко, але в основному автори використовують тексти письменників Західної України, де є велика кількість діалектизмів, на прикладах яких пояснюється дана тема.
Ось, наприклад, вправа із підручника для 6 класу (В.Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014. – с.35.)
Прочитайте слова й поєднайте їх у синонімічні пари. Запишіть ці пари, ставлячи першимдіалектне слово.
Гарно, ватра, подвір’я, вивірка, господиня, легінь, білка, обійстя, газдиня, переляканий, гаразди, файно, достатки, парубок, вогнище, перепуджений.[7]
Тому вважаю за доцільне запропонувати такі види вправ, в яких будуть використані діалектизми, що характерні для Полісся, а точніше для південно-східної частини Західного Українського Полісся
Вправи до теми «Діалектні слова»
1.Розподільний диктант.
Записати слова у дві колонки: у першу – слова, які відповідають літературним нормам, у другу – їхні діалектні відповідники.
Бразок, тепе, дзьвах, ґудзик, дот, штири, ікона, сьой, яструб, сьодня, цвях, тамека, біжить, соняшник, обехт, товмачі, скікать, тут, там, сьогодні, сон, стрибати, рабец, пре, пюре, тута,цей, кузик, трясе, чотири.
2.Диктант-завдання.
Запишіть текст. Підкресліть діалектизми. З’ясуйте їх значення, користуючись довідкою. Прочитайте речення, замінивши, де можливо, діалектизми загальновживаними словами.
Олена взяла дойонку і бігом поперла у хлів. Вона думала швидко поробити все і йти до подруг, адже сьодня приїжджає Дарина із міста. Потім в селнику дівчина взяла сіна і поклала Маньці.
Зайшовши в дім, Оленка кинулася до плити, бо каструля з бульбою аж брязкала кришкою. Дівчина зняла з плити каструлю і потовкла товмачі. Поклавши полотенце на кришку, щоб картопля була не дуже холодна, оглянулася преч, переконалась, що все в порядку, і швидко побігла до дівчат. Сього вечора вона дуже чекала.
Довідка:
дойонка – невелике відро для того, щоб доїти корову;
поперла – побігла;
сьодня – сьогодні;
селник – приміщення, де зберігається сіно;
бульба – картопля;
товмачі – пюре;
преч – кругом;
сього – цього.
3.Складіть діалог зі своєю бабусею на тему «Традиції нашої родини». Репліки
бабусі запишіть, вживаючи деякі діалектизми, а свої – літературною мовою.
4.До поданих діалектних слів доберіть літературні відповідники.
Гольокать – говороти, розмовляти, балакати, щебетати, базікати;
кікотать – хіхікати, сміятися, реготати;
прецца – пхається, суне, лізе;
хвайни – гарний, хороший, миловидний, красивий.
5.Знайдіть речення з діалектизмами. Дані слова замініть літературними
відповідниками. У першому і другому реченнях тексту підкресліть члени речення.
Земля вже одягала на себе весняне вбрання. Травичка з-під землі ледь-ледь вигляду- вала, а на ній кришталево виблискувала чиста-чиста, неначе душа дитини, роса. Подував легенький вітерець.
Раптом цю ідилію порушив тривожний крик курей на подвір’ї.
Мама, накинувши на плечі опинанку, швидко вийшла на вулицю, мабуть, угледіла у вікні рабца. Я і собі підійшла до вікна, щоб глянути, що там сталося. Мама бігала і розмахувала руками, тільки кури, налякані несподіваним гостем, збіглися в купку біля хліва.
Довідка:опинанка – плед; рабец – яструб.
6.Використовуючи три задані слова-діалектизми, підберіть літературні
відповідники до них. Із літературними словами складіть якомога більше речень і запишіть.
І варіант
губ’яки – гриби;
опошнє – останнє
ІІ варіант
виспа – пляж;
канєшно – звичайно
ІІІ варіант
памег – хмара;
сьодня – сьогодні.
Звичайно, вивчення рідної мови в умовах діалектного оточення можна організувати і в позаурочний час. Для цього можна використати вправи-ігри.
Наприклад:
1.У наведених загальновживаних відповідниках до діалектних слів букви
переставлені місцями. Напишіть правильно ці слова.
І варіант
скікать – тристиба(стрибати),
курица – карку (курка),
онуча – чігаркан(ганчірка);
ІІ варіант
вилошник – горач(рогач),
вереници – ратово(ворота),
гарунка – рижевемо(мероеживо);
ІІІ варіант
дубец – лагік(гілка),
буляхи – хинало(лохина),
бразок – оніка(ікона).
2.Знайдіть два слова в дужках, які є найсуттєвішими для слова-діалектизму.
Губ’яки– гриби (ліс, діти, мох, дерева),
бабакум– кульбаба (земля, поле, листок, зілля, пух),
зливак– горщик (піч, цегла, глина, дрова, каша),
китяхи– качани (город, кукурудза, рослина, листя),
трескавки– полуниці (грядка, ягоди, сонце, варення),
кольба– засіб для набирання води у колодязі(вода, криниця, ланцюг, відро).
3.Завдання «Розкодуй слова». Користуючись цифровими позначеннями літер в алфавіті, прочитайте діалектизми.
1)2, 24, 22, 31, 15, 19 (бусько – бусел);
2)15, 11, 23, 33, 26 (китях – качан курудзи);
3)3, 7, 28, 15, 1 (вечка–вівця);
4)20, 24, 16, 31, 17, 1, 18 (пульман – ряднина для користування у господарстві);
5)20, 16, 33, 27, 1, 15, 11 (пляцаки – деруни);
6)28, 24, 17, 1, 14, 6,1,18 (чумайдан - чемодан).
4. З перших складів поданих слів утворити нове слово
1)літературний відповідник до діалектизму буляхи
лоза, хижак, нагідка;
2)літературний відповідник до діалектизму пасоля
квашений, солома, лякати;
3)літературний відповідник до діалектизму детва
діткнутий, волость, радість;
4)літерний відповідник до діалектизму телушка
Течія, личко, камінь.
5.Мовна гра «Анаграма».
Переставляючи букви у словах-діалектизмах, утворіть нові загальновживані слова (не обов’язково в називному відмінку).
ражка – кража;
шухля – шляху;
виспа – сипав;
гурки – кригу;
зливак – вилазка;
капа – пака.
6.Записати слово-діалектизм у стовпчик. До кожної букви дібрати нові слова (загальновживані). Слова ввести в речення. З речень скласти текст.
Т – трава. Зелена трава килимом розляглася на все поле.
У – упродовж. Дощ ішов упродовж дня.
Х – холодно. Сонечко світить, але надворі іще холодно.
Л – липи. Скоро зацвітуть пахучі липи.
І –ігри. А дітвора виринула на вулицю побавитися у різні ігри.
Так само використайте слова гумно, дубец, м’ясо, памег, цебер, ражка
Вправи до теми «Фразеологізми»
Фразеологія, в цілому, надзвичайно багата і різноманітна за своїм складом, володіє великими стилістичними можливостями, зумовленими її внутрішніми властивостями, які й становлять специфіку фразеологізмів. Проте, у своєму мовленні учні майже не вживають прислів’я, приказки, крилаті вислови, часто не розуміють їх. Тому фразеологічний матеріал, зібраний у селі, думаю, більше зацікавить школярів, спонукатиме їх поповнювати свій активний словник.
Можна запропонувати такі завдання у роботі з фразеологізмами, використовуючи зібраний матеріал:
1.Знайдіть пояснення кожному стійкому сполученню. Скористайтесь довідкою.
Прожила як у ступі протовклася; не знає, на якій гіллі сісти; опеклась як гірка редька; як обухом по голові; як мокре горить; тягне як віл; бігти вперекида.
Довідка: несподівано, погано, дуже добре, надокучила, повільно, важко працює, поспішати.
2.Прочитайте словосполучення, поясніть їх значення. З двома-трьома складіть речення на тему шкільного життя.
Через губу не переплюне ( дуже гордиться, зазнається); як більмо на оці (заважає хтось, щось); як муха по смолі лазить (щось повільно робити); боятись як торішнього снігу (не боятися).
3.Спишіть речення, замінюючи виділені слова чи додаючи до них синонімічні фразеологізми (з довідки).
1)Мама про нас із другом говорить, що ми однакові. 2)Сергій так задивився на Марину, що й забув про розпочату справу. 3)Коли Дарина прийшла додому і побачила, що її молодший брат знову не прибрав у своїй кімнаті, то зрозуміла, що всі її зусилля перевиховати його були марними. 4)Андрій був такою людиною нікудишньою, що сусіди з ним навіть спілкуватись не хотіли. 5)Ніна так реготала, що всі присутні і собі почали сміятися.
Довідка: яке йшло,таке й знайшло, яке їхало, таке й здибало; вилупився як баран на нові ворота; м’яло облизати; ні Богу свічка, ні чорту кочерга; заливатися як циган сироваткою.
4.Введіть у власні речення дані фразеологічні звороти. Поясніть лексичне значення фразеологізмів.є
Прожила як у віконце продивилась (добре); у своїй хаті і коцюба мати (удома, на своїй землі найкраще); допомож як мертвому кадило (не допоможе); ганяти як Марка по пеклу (дуже використовувати когось).
5.Допишіть другу частину кожного прислів’я. Які життєві ситуації розкривають ці прислів’я?
Як простелешся… (так і виспишся);
як нема ярма, то … (й воли дарма);
мати вмерла … (батько осліп);
якби знала, що впаду, то … (сіла б);
мати вдома держить три кутки, а батько … (одного).
6.Прочитайте. Перепишіть спочатку загальновживані усталені сполуки, а потім діалектні.
Прожила як у віконце продивилась – прожила як у Бога за пазухою; ні Богу свічка , ні чорту кочерга – ні риба, ні м’ясо; товкти воду в ступі – облизати м’яло; не бачити далі свого носа – якби крук, то й неба дістав би.
7.Складіть і запишіть невелику розповідь (5-7 речень), у якій доречно використайте одне із поданих народних висловів. Доберіть до тексту заголовок.
1)Мати вдома держить два кутки, а батько одного. 2)Мати вмерла – батько осліп. 3)Мати б’є, то не проб’є, а мачуха цілує, то процілує. 4)У вітчима чорт під очима.
8.Доберіть до кожного з поданих фразеологізмів слова-синоніми. До слів-синонімів наведіть антоніми.
1.Як муха по смолі –
2.Як обухом по голові –
3.Заливатися як циган сироваткою –
4.Вилупився як баран на нові ворота –
5.Як у ступі протовктися –
6.Не знає, на якій гіллі сісти -
Довідка:
(1)повільно, 2)зненацька, 3)сміятися, 4)задивився, 5)погано, 6)добре)
9.Із трьома фразеологізмами складіть речення, над кожним словом вкажіть частину мови.
Тягне як віл; як мокре горить; як торішнього снігу.
10.Творча робота.
Складіть гумореску. «Дай, Боже, з неба, що лежню треба»
Напишіть твір-роздум. «У своїй хаті і коцюба мати»
11. Доповніть речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно поясніть значення фразеологізмів та їх роль у реченні.
1.Списування, Сергію, у навчанні допомагає … .
2.Андрій так повільно витирав дошку … .
3.Молодша сестра для Наталки була … .
Довідка: як мертвому кадило; як мокре горить; як більмо на оці.
12.До поданих слів та словосполучень підберіть фразеологізми – синоніми. Скористайтесь довідкою.
Наробитися; бути обачнішим; поспішати; нічого не робити; заважати.
Довідка: день як у мньолници (млину); опеклась на молоці, то й на воду будеш дмухати; бігти вперекида; стоїть як Параска на рампі; як більмо на оці.
13.Прочитайте речення, випишіть із них прислів’я. Розкрийте їхні значення (усно). Поясніть правила вживання розділових знаків при прямій мові.
1)Побачивши, що Дмитрик заляпався повністю багнюкою, Мишко вигукнув: «Ой, держіть мене удвох, бо й одному нема чого!». 2)Перші дві хвилини Марина мовчала, а потім вийшла наперед і промовила зазнайкуватому Романові: «Тільки й знаєш, що дві пташки: миш та жабу, а ще й носа дереш.» 3)Моя мама часто повторювала сестрі, коли та збиралася на дискотеку: «Доню, чи не рано на гульки ти бігаєш, адже аби-но лоза, то й сорока буде, аби-но дівка, то й жених буде».4)Тато, дивлячись на те, як Олег з неохотою складує дрова, сказав: «Олеже, як простелешся, так і виспишся.» 5)Андрій Григорович, слухаючи балачку сусіда Бурчені, тихо промовив: «Дурного попа і молитва така». 6)Коли продавщиця виложила на вагу із ящика останні помідори, мама, помітивши, що вони вже гнилі, сказала: «Знаєш,Ніно, як нема бульби, то й лушпиння не треба. Привезуть свіжі помідори, тоді й куплю, а цих не хочу».
Отже, лексика поліських говірок і надалі має бути об’єктом пильної уваги вчителів-філологів, оскільки в ній збережена цінна інформація про стан розвитку словникового складу української мови.
Вчитель української мови та літератури
Кам’яне-Случанської гімназії
Петровчук Людмила Адамівна
