До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
5
міс.
2
4
дн.
1
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Наукова робота «Державні символи України як один з факторів суверенітету державотворення»

Опис документу:
Кожна нація, виборюючи незалежність і розбудовуючи державу, обирає символи суверенітету - символи своєї єдності, честі й гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. До державних символів країни в сучасному світі належать Державний Герб, Державний Гімн та Державний Прапор. Ставлення народу до своїх державних символів віддзеркалює зрілість нації і держави, гідність та повагу до себе.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти, науки та молоді

Херсонської обласної державної адміністрації

Херсонське територіальне відділення МАН України

«Державні символи України

як один з факторів суверенітету державотворення»

Номінація «науково-дослідницька робота»

Автор:

Соценко Ілона Ігорівна,

Учениця 7 класу Гаврилівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів Каланчацької селищної ради

Керівник:

Науменко Ірина Сергіївна, вчитель географії, спеціаліст другої категорії, Гаврилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Каланчацької селищної ради

2017 рік

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………….………3-6

  1. Правове забезпечення використання державних символів України………………………………………………………………………….6-8

  2. Державний Прапор України……………………………………..8-10

  3. Державний Герб України……………………………………...10-11

    1. Походження та значення тризуба.............................................11-13

    2. Великий Герб України…………………………………………13-14

  4. Державний Гімн України……………………………………...14-16

  5. Державні символи Президента…………………………………...16

    1. Штандарт Президента України……………………………….16-17

    2. Знак Президента України………………………………………17-18

    3. Гербова печатка Президента України…………………………18-19

    4. Булава Президента України………………………………………19

Висновки………………………………………………………………..20-21

Список використаної літератури………………………………….……..22

Додатки…………………………………………………………..…...…23-26

Вступ

Кожна нація, виборюючи незалежність і розбудовуючи державу, обирає символи суверенітету - символи своєї єдності, честі й гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. До державних символів країни в сучасному світі належать Державний Герб, Державний Гімн та Державний Прапор. Ставлення народу до своїх державних символів віддзеркалює зрілість нації і держави, гідність та повагу до себе.

Під державними символами (символами державного суверенітету) в сучасному конституційному праві України розуміють закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей політичного характеру і символізують суверенітет держави.

Мета державних символів країни – формування національної свідомості, виховання почуття любові до своєї держави, патріотичних почуттів.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і релігійного її державного аспектів є її чільні символи – жовта і синя барви та знак, нині відомий під назвою тризуб. Він є найзагадковішим з державних знаків. Навіть тоді, коли тризуб був позбавлений державного статусу, заборонений та переслідуваний на Батьківщині, він продовжував виступати як символ, що легітимував українців у всьому світі.

Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів. Державний прапор, як символ країни, є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під ним йдемо сьогодні. Це прапор миролюбства.

Поєднання синього і жовтого кольорів має багато трактувань. Одні пояснюють його як чисте небо над пшеничним полем – символ миру і достатку. Інші дослідники вказують на поєднання золотого сонця і синього космосу. Треті підкреслюють, що поєднання синього та жовтого кольорів передає єдність народу і держави.

23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України. Раніше День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

Державний герб представляє собою офіційний малюнок - емблему, відмітний знак держави. Він зображується на печатках і бланках державних органів і установ, на бланках офіційного листування дипломатичних представництв і консульських установ, на консульському щиті консульств, на вивісках посольств, місій, інших державних установ. Зображення державного герба використовують на монетах, нагородах, грошових знаках тощо. Встановлення й опис державного герба фіксується в конституції або іншому акті держави.

Державний Герб України — герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією. Складається з Малого і Великого гербів. Наразі використовується лише Малий, що був затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.

Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно Конституції України, елементом Великого герба мусить бути і козак із мушкетом, герб Війська Запорозького.

Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають. Жодна з гіпотез не дає задовільного пояснення, чим був цей знак – символом державної влади, військовою чи релігійною емблемою, монограмою, геометричним орнаментом тощо.

Після відновлення української національної державності, Верховна Рада України, своєю постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

Нині за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) — малий Державний Герб України.

Слово «гімн» грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ держави, національної єдності. Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, в них сконцентрована жива історія народу, їх прагнення до волі.

Гімн України за змістом відображає ідею боротьби за національну незалежність, спрямований на виховання патріотизму, готовності до самопожертви. Він відрізняється образністю тексту, урочистістю мелодії, широтою, могутністю темпераменту.

Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.

Гімн виконується під час інагурації президента країни; при відкритті й закритті сесій парламенту; під час офіційних церемоній підняття державного прапора та інших офіційних державних церемоній; при проведенні військових ритуалів. Державний гімн може виконуватись при відкритті й закритті урочистих зборів, присвячених державним святам; під час урочистих зборів, які проводяться державними органами, органами місцевої влади, іншими організаціями; при проведенні спортивних змагань.

Указом Президента "Про офіційні символи глави держави" від 29 листопада 1999 р. були визначені офіційні символи глави держави - Прапор (штандарт), Знак, Гербова печатка та Булава Президента України й затверджено Положення про офіційні символи глави держави. Цим Положенням визначається опис офіційних символів глави держави та встановлюється порядок їх використання.

Прояв неповаги до символів держави в міждержавних відносинах прийнято розглядати як вияв неповаги до суверенітету даної держави, як образу честі й гідності держави. Протокольні норми використання державної символіки покликані детально регламентувати поводження з ними в різноманітних ситуаціях, щоб попередити їхнє недбале та неграмотне використання, яке може зашкодити державі та її іміджу. Неухильне дотримання цих протокольних норм - важливий обов'язок усіх державних органів, посадових осіб та громадян. Гідне поводження з державними символами - запорука високого авторитету держави, показник рівня національної свідомості в цій країні. Саме тому дотримання вищезазначених протокольних норм - це питання державної ваги.

1. Правове закріплення використання державних символів України.

В Україні ще не завершено створення правової системи використання державної символіки, не сформована цілісна концепція протокольної практики використання державних символів. Постанова Верховної Ради України "Про встановлення державної символіки на фасадах і в приміщенні Верховної Ради України"1 від 21 січня 2000 р. майже через десять років після здобуття незалежності законодавчо закріпила заміну на фасадах і в приміщенні Верховної Ради старої радянської символіки на нову символіку незалежної України.

Указом Президента "Про впорядкування геральдичної справи в Україні"2 від 18 травня 2000 р. серед іншого було доручено Кабінету Міністрів внести на розгляд Верховної Ради проект закону про державні символи України та вирішити питання щодо створення Державного геральдичного реєстру України.

Указом Президента "Про геральдичні знаки - емблеми і прапори центральних органів виконавчої влади України"3 від 30 листопада 2000 р. міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, а також ряду посадових осіб - керівникам цих органів - надано право на власні геральдичні знаки - емблеми й прапори (штандарти) та визначений порядок їх заснування. Згідно з Указом затвердження порядку використання геральдичних знаків та прапорів центральних органів виконавчої влади, їх описів та малюнків здійснює глава держави.

Указ Президента "Питання щодо використання державних символів України"4 від 9 лютого 2001 р. зобов'язав Кабінет Міністрів розробити проект тимчасового порядку використання державних символів України, який би містив норми щодо використання державної символіки офіційними органами, державними підприємствами та установами у своїй діяльності; під час проведення офіційних заходів; у товарних знаках вітчизняних виробників; забезпечення під час реконструкції будівель та споруд ліквідації зображень державних символів колишнього СРСР та радянських республік, гасел КПРС, за винятком випадків, коли зазначені зображення містяться на будівлях та спорудах, включених до переліків пам'яток історії та культури, а також внести пропозиції щодо встановлення адміністративної відповідальності за її неналежне використання.

Правила використання державних символів під час різних протокольних і церемоніальних заходах були визначені в Положенні "Про Державний Протокол та Церемоніал України"5, затвердженому однойменним Указом Президента від 22 серпня 2002 р.

Указом Президента України Л. Кучми від 23 серпня 2004 р. на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України було встановлено День Державного Прапора України, який відзначатиметься щорічно 23 серпня.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. у ч.1 ст. 338 передбачив санкції та кримінальну відповідальність за публічне зневажливе ставлення до Державного Прапора, Герба та Гімну України й ч.2 ст.338 офіційно встановленого або піднятого Прапора чи Герба іноземної держави, що карається штрафом до п'яти-десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Наруга над гімном іноземної держави не тягне за собою кримінальної відповідальності.

2. Державний Прапор України.

Наш народ за тисячі років виробив свої символи, тобто осібні атрибути і відзнаки, які вирізняли його серед інших народів. Таким символом який має кожен народ є прапор.

Український національно-державний прапор прийшов до серця нашого народу тернистими шляхами буття. Під час історичних звершень він ставав символом боротьби за національні та соціальні права. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традиції державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під ним йдемо й сьогодні.

Державний прапор – одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет. Український державний прапор - це синьо-жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною, горизонтально розташованих смуг: верхньої синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно: це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку, це і поєднання символів життя – Золотого Сонця у Синьому Небі. Однак, головна ідея синьо-жовтого полотнища – це велика Гармонія Неба, Сонця, Землі та всього, що на землі сущого.

Прапори держав, народів відомі нам з античних часів. Давні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, а після запровадження християнства вони освячувались образом животворного Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена й вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідеалів. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його.

В Україні прапор ще називають хоругвою або знаменом.

Сьогодні державний прапор постійно майорить на будинках Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету Міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, державних та громадських організацій, комунальних та приватних спорудах.

Синьо-жовтий держаний прапор України піднімається на відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів.

Гідність прапора захищається як в самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на честь нації та держави. Саме тому Закон передбачає санкції за порушення встановленого порядку поводження з прапором. Так, згідно ст. 187-ї Кримінального Кодексу України, публічний глум над державним прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави є злочином, що карається позбавленням волі до двох років, виправними роботами або штрафом.

23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України. Раніше День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

3. Державний Герб України.

До невiд'ємниx атрибутiв держави, якi є її iдентифiкацiйними символами, належать герб, прапор i гiмн. Kоли йдеться про державний герб, то у свiтовiй практицi не усталилося суворої регламентацiї засад його творення. Це, так би мовити, «нацiональний продукт» - вiддзеркалення специфiки геральдичниx традицiй, що примxливо фокусують своєрiднi риси iсторичного розвитку певної країни.

Офіційна емблема держави, що зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах тощо. Його призначення – дати в умовних і лаконічних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад.

Державний Герб України — герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією. Складається з Малого і Великого гербів. Наразі використовується лише Малий, що був затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.

Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно Конституції України, елементом Великого герба мусить бути і козак із мушкетом, герб Війська Запорозького.

Герби українських мiст красномовно нагадують про їхнє багате минуле, традицiї, котрi пережили вiки. Герби вiдносять до такого типу iсторичних пам'яток, у яких в символiчнiй формi, з використанням спецiальної знакової системи або стилiзованих елементів, розкриваються реальна подiї та явища, що доносять до нас вiдомостi з минулого України.

Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають. Жодна з гіпотез не дає задовільного пояснення, чим був цей знак – символом державної влади, військовою чи релігійною емблемою, монограмою, геометричним орнаментом тощо.

Після відновлення української національної державності, Верховна Рада України, своєю постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

Нині за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) — малий Державний Герб України.

    1. Походження та значення тризуба.

Знак тризуб, або тридент, відомий у світі з незапам'ятних часів. Його знають у Європі, Азії, Індії. З тризубом зображувалися божества: грецький Посейдон, етруський (а пізніше римський) Нептун, індійський Шіва, скіфський Тагимасад.

Нині серед істориків поширені дискусії про правомірність використання тризуба як державного герба. Іноді висувається твердження, що це був знак династії Рюриковичів і ніякого відношення до всього українського народу він не має.

Про те, що тризуб є одним з найдавніших знаків нашої землі, можна судити з наскальних малюнків, гончарних виробів, монет, прикрас. Так на Поділлі знайдені наскельні рельєфи з тризубом, які зроблені у IV — III тис. до н. е., в Ольвії — тризуби першого тисячоліття до н. е., на монетах Боспорського царства карбувалися тризуби з V ст. до н. є. і були успадковані царськими скіфами, які вважали себе нащадками атлантів. Тризубом був увінчаний шолом Урартського царя в VII ст. до н. є. Відомо також, що сармати використовували тамги-тризуби. Тамги збереглися і досі в кримських татар.

За князівської доби тризуб почав набувати сучасної графічної форми, хоча існувало багато різних варіантів малюнка у різних князів. На певний час, а саме від татаро-монгольської навали до козацьких часів, тризуб зникає з активного вжитку, витісняється хрестом, шестикутною зіркою тощо. Хоча форми хрестів біля підніжжя іноді мали завитки з двох боків, які підіймалися вгору і разом з хрестом утворювали тризуб. Було багато зображень якорів, що нагадували тризуби і входили до складу родових гербів гетьманів війська Запорозького, в т. ч. Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та ін.

На деяких церквах збереглися ще хрести, що формою нагадують тризуби, тобто біля підніжжя мають фігуру, схожу на омегу (при цьому тризуб ніби зменшено в пропорції до хреста). Такий хрест має й Володимирський собор у Києві. Поєднання хреста з тризубам є на маківці Золотих воріт у Києві. Це є спотворення тризуба. З цього приводу висловлюються різноманітні думки щодо значення тризуба.

Найпростіші з них — це розшифрування тризуба як монограми «Володимир» або «воля». Визнати ці твердження означало б відмовитися від давності цього символу.

Отже, головна ідея тризуба — це число три, поєднання трьох основ буття, троїстість (тривимірність) життєвого простору. Це зв'язок трьох сфер, такий самий, як і в Дереві Життя, світу Яви, Прави і Нави. Але існує ще давніше, доарїйське філософське наповнення цього символу.

Тризуб є вираженням найдавніших, найархаїчніших культів багатьох народів. Це, перш за все, культ Великої Праматері-Родоначальниці, культ Вогню (який є життєдайною силою), культ мудрого Змія (а в деяких народів Дракона). Всі ці символи знаходимо в давній арійській міфології. Арії на своєму шляху з Подніпров'я до Індії залишили багатьом народам цей життєдайний знак — тризуб.

Більшість символів виникло ще на світанку історії людства. Символ — це ідея, яка відображає найглибинніші знання наших пращурів. Саме стародавність цих знань і є найвищою цінністю для нащадків. Це є той таємничий код, який маємо прочитати, щоб відчути себе спадкоємцями великого і мудрого народу, щоб вийти на шлях правильного життя.

3.2. Великий Герб України.

Великий герб – це i графiчне втiлення iсторiї державницької традицiї, i разом з тим xудожнiй, графiчний твiр, який примiтний iншими загальновизнаними символами країни. У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроект "Про великий Державний Герб України» (реєстр. № 5274-1).

Документом пропонується затвердити великий Державний Герб України, який є зображенням на синьому щиті золотого Знаку Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України); над щитом - відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита зображено щитотримачів: зліва - золотого лева, справа - козака з мушкетом. Під щитом - стрічка, що поєднує національні кольори, - синій та жовтий; під стрічкою - золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.

Як зазначається у пояснювальній записці до великого Державного Герба України, його автори пропонують обрати згідно з Конституцією основними елементами майбутнього головного символу країни елементи, що відображають складний історичний шлях розвитку української державності, що відповідають канонам світової геральдики, потребам найновітнішої історії і правовим нормам.

4. Державний Гімн України.

Державний Гімн - це закріплена в законодавстві країни музично-поетична емблема держави, яка через систему (набір) музично-поетичних образів виражає певне коло ідей політичного характеру та символізує суверенну державу. Державний Гімн України - це національний гімн на музику М. Вербицького.

Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно "Музична редакція" державного гімну була прийнята Верховною радою України 15 січня 1992 року, закон про Гімн України - 6 березня 2003 року.

Гімн – є засобом масової агітації, як сила, що мобілізує, організує, підносить національний дух. Гімн України за змістом відображає ідею боротьби за національну незалежність, спрямований на виховання патріотизму, готовності до самопожертви. Він відрізняється образністю тексту, урочистістю мелодії, широтою, могутністю темпераменту. За більш як столітню історію свого існування гімн набув значення національного, а після проголошення незалежності України сприяє утвердженню її суверенітету, надихає народ на розбудову держави.

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.

Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863, № 4 Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами — 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році.

Коли у Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни у його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. Потрібен був текст у якому б стверджувалося, що Україна — держава що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. Це завдання виконав Павло Тичина. Саме його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР в період з 1949 до 1991. Композитор Лебединець Антон Дмитрович створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи і не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР а не Української РСР.

15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування.

Гімн виконується під час інавгурації президента країни; при відкритті й закритті сесій парламенту; під час офіційних церемоній підняття державного прапора та інших офіційних державних церемоній; при проведенні військових ритуалів. Державний гімн може виконуватись при відкритті й закритті урочистих зборів, присвячених державним святам; під час урочистих зборів, які проводяться державними органами, органами місцевої влади, іншими організаціями; при проведенні спортивних змагань.

При виконанні гімна (як і при піднятті прапора) присутні, у тому числі іноземці, повинні встати і стоячи (чоловіки без головних уборів) прослухати гімн до кінця, приклавши праву руку до серця.

5. Державні символи Президента.

Під час проведення до присяги новообраного Президента України оригінал Прапора (штандарта) Президента України розміщується поруч з Президентом України. Знак Президента України покладається на новообраного Президента України, Гербова печатка Президента України і Булава Президента України вручаються новоообраному Президентові України після складання ним присяги. Місцем постійного знаходження оригіналу Прапора (штандарта) Президента України та інших офіційних сиволів глави держави є службовий кабінет Президента України в столиці України - м. Києві.

5.1. Штандарт Президента України

Прапор (штандарт) Президента України являє собою синє квадратне полотнище з зображенням у центрі золотого Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України). Полотнище обрамлене золотою лиштвою і прикрашене золотою бахромою. Древко Прапора (штандарта) Президента України дерев'яне, верхівка древка має форму кулі з онікса, яка оздоблена рельєфним накладним орнаментом із жовтого металу.

Нове двостороннє шовкове полотно було вишито на спеціальному обладнанні, що дозволяє досягнути унікальних ефектів. Наприклад, на одній стороні штандарта нанесено понад мільйон стібків ниткою двох відтінків — червонного і жовтого золота. А вишитий тризуб, завдяки використанню спеціальної підкладки, вийшов об'ємним. За такою ж технологією зроблені і прапори королеви Великої Британії, президентів США та Франції.

Прапор Президента України має оригінал і дублікати, розміри яких відповідають меті їх використання. Дублікат Прапора Президента України піднімається на прапорній щоглі біля Резиденції Президента України у м Києві; встановлюється в ложі Президента України зали засідань Верховної Ради України під час перебування Президента України у Верховній Раді; встановлюється (піднімається, зображується в зменшеному вигляді) на транспортних засобах пересування Президента України на території України. Дублікат Прапора Президента України за згодою Президента України та з урахуванням норм протоколу може встановлюватися (підніматися на прапорній щоглі) над іншими резиденціями під час перебування в них Президента України, у місці проведення офіційних заходів та урочистостей за участю Президента України, а також під час закордонних візитів Президента України на транспортних засобах пересування Президента України.

На знак всенародного трауру дублікат Прапора (штандарта) Президента України на прапорній щоглі біля резиденції Президента України у м.Києві приспускається. У разі використання в дні всенародного трауру іншого дубліката Прапора (штандарта) Президента України, до нього кріпиться чорна стрічка (дублікат приспускається на прапорній щоглі).

5.2. Знак Президента України

Знак Президента України має форму орденського ланцюга, який складається з медальйона-підвіски, 6 фініфтевих медальйонів і 12 декоративних ланок. Знак Президента України виготовлений з білого і жовтого золота 585 проби, всі його елементи з'єднані між собою фігурними кільцями. Президентський знак важить майже 400 грамів.

Нагрудний знак Президента не вважається обов'язковим атрибутом, але глави більшості європейських держав його мають. Ажурний ланцюг з історичною реліквією — ладанкою, яка, за переказами, належала українському гетьману Іванові Мазепі, також була серед атрибутів президента України в еміграції.

Сім медальйонів нагрудного знаку Президента розписані вручну. На них в мініатюрі зображені золотий княжий тризуб, тризуб Володимира-хрестителя, золотий галицький Лев (герб Галицько-Волинського князівства), знак «Погоні» (герб Великого князівства Литовського, до складу якого входили українські землі), знак «Козак з мушкетом» (символ Гетьманщини, Української козацької держави), герб «Абданк-Сирокомля» (родовий герб Богдана (Зиновія) Хмельницького, під владою якого в XVII столітті Україна об'єдналася в могутню козацьку державу) і герб Української Народної Республіки як першої спроби утворення незалежної України в XX столітті.

Розписні медальйони чергуються з ювелірними: над лавровими вінками з білого золота вкладено калинове листя з жовтого золота, по якому «розсипані» 96 півтораміліметрових гранати, що нагадують ягідки калини.

Застібка на коларі не передбачена для уникнення випадкового розстібання.

Знак Президента України використовується Президентом України під час прийому вірчих і відкличних грамот глав дипломатичних представництв іноземних держав в Україні; вручення державних нагород України, президентських відзнак, відзнак лауреатів Державних премій України; телевізійних звернень з посланнями до народу.

5.3. Гербова печатка Президента України.

Гербова печатка Президента України має круглу форму. У центрі — зображення малого Державного Герба України, над яким по колу написано «Президент України». Під зображенням малого Державного Герба України — стилізоване зображення відзнаки Президента України «Ордена князя Ярослава Мудрого». Гербова печатка Президента України використовується для засвідчення підпису Президента України на грамотах, посвідченнях до президентських відзнак і почесних звань України, а також на посланнях Президента України главам інших держав.

Рукоятка президентської печатки прикрашена лазуритовою кулею, яка, завдяки фактурі каменя, на вигляд нагадує знімок Землі з космосу. Тубус печатки позолочений, тому за кольоровою гамою вона відповідає національному прапору України: блакитний верх і жовтий низ. Виготовлена печатка зі срібла і важить майже 500 г. Її виготовив за тиждень київський ювелір Михайло Чебурахін.

5.4. Булава Президента України.

Булава Президента України виготовлена з позолоченого срібла. Руків'я і верхівка Булави Президента України прикрашені декоративним орнаментом і оздоблені коштовним камінням. Футляр до Булави Президента України виготовлений з червоного дерева, прикрашений рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу. Булава Президента України засвідчує спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення. Вага президентської булави — 750 г. Складається вона з двох порожнистих частин: рукоятки і так званого яблука. Яблуко булави прикрашене золотими орнаментальними медальйонами і увінчане золотим стилізованим вінцем, прикрашеним каменями і емаллю. Згідно з традицією, на ній 64 каменя (смарагди і гранати) в складній золотій оправі. В булаву заховано тригранний стилет з булатної сталі з вигравіюваним позолотою латинським девізом «OMNIA REVERTUTUR» («Все повертається»). Стилет з булави витягується за допомогою кнопки, прикрашеною якутським смарагдом. Зберігається булава в різьбленій скриньці з червоного дерева. Ложемент — з пурпурного оксамиту. Спочатку на скриньці поставили замок, який згодом замінили на позолочену фігурку ангела-охоронця, щоб не ускладнювати відкривання скриньки під час церемоній.

Висновки

Сучасна конституційно-правова характеристика держави включає як обов'язковий елемент державні символи. Державні символи - це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках утілюється певний історичний або ідеологічний зміст. Стаття 20 Конституції України державними символами України визначає Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України Прапор держави - полотнище одного чи декількох кольорів, офіційна емблема держави, символ її суверенітету. Після проголошення незалежності України Верховна Рада прийняла 28 січня 1992 року постанову про прийняття національного прапора Державним прапором України. Відповідно до Конституції державним прапором є прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньої синього кольору, нижньої - жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Державний герб - офіційна емблема держави. Його мета - дати в умовних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад. Після відновлення української національної державності, Верховна Рада України своєю постановою "Про Державний герб України" від 19 лютого 1992 року затвердила тризуб як малий Державний герб України, вважаючи його головним елементом Державного герба України. Нині за Конституцією України великий Державний герб України встановлюється з урахуванням малого Державного герба України та герба Війська Запорізького, а головним елементом великого Державного герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) - малий Державний герб України.

Серед державних символів велике значення має державний гімн, покликаний втілювати суверенітет держави. У піснях-гімнах сконцентрована жива історія народів, їх прагнення до волі, відображено шляхи визвольних прагнень, національно-політичні ідеали. Вони відображають національну самобутність держави, є пам'ятниками культури. 6 березня 2003 року прийнято Закон України "Про Державний гімн України", який проголосив у статті 1: "Державним гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву П. Чубинського в такій редакції: "Ще не вмерла України і слава, і воля ". Державний гімн як офіційний символ держави виконують під час підняття Державного Прапора, відкриття урочистих засідань, на початку офіційних зустрічей на найвищому рівні, прийняття військової присяги, відкритті спортивних змагань тощо.

Національні символи - це уособлення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності. Вони покликані служити надійною основою формування громадських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості, активної життєвої позиції.

Список використаної літератури

  1. Конституція України 28 червня 1996р. Ст.20

  2. Постанова Верховної Ради України "Про встановлення державної символіки на фасадах і в приміщенні Верховної Ради України" № 1405-XIV

  3. Указ Президента "Про впорядкування геральдичної справи в Україні" №694/2000

  4. Указ Президента "Про геральдичні знаки - емблеми і прапори центральних органів виконавчої влади України" №1271/2000

  5. Указ Президента "Питання щодо використання державних символів України" №79/2001

  6. Указ Президента "Про Державний Протокол та Церемоніал України"

  7. Указ Президента "Про День Державного Прапора України" №987/2004

  8. Кримінальний кодекс України ст. 338, ст.339

  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. №1044

  10. «Державна символіка України» Київ 2004 ст.38 – 87

  11. Вилинбаxов Г., Mедведев Ю. Геральдический альбом: Лист № 8 // Вокруг света. - 1991. - № 4. - С. 54.

  12. Воцял A. Герб Францiї // Знак. - 1995. - Ч. 9. - С. 10-11

  13. Борунков А.Ф. Дипломатический протокол в России. – М., 1999. – С. 128.

  14. Джон Вуд, Жан Серре. Дипломатический церемониал и протокол: Пер. с англ. – М., 1974. – С. 159-160.

  15. http://zakon1.rada.gov.ua

  16. http://www.president.gov.ua

Додатки

П. Чубинський – автор слів гімну України

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Станем, браття всі за волю, від сяну до Дону

В ріднім краї панувати не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє

Ще на нашій Україні доленька наспіє

А завзяття, праця щира свого ще докаже

Ще на нашій Україні піснь гучна розляже

За Карпати відіб'ється, згомонить степами

Україні слава стане поміж народами.

М. Вербицький – композитор гімну України

Прапор України

Малий Герб України

Великий Герб України

Гербова печатка Президента України

Булава президента України

Штандарт

Нагрудний знак Президента України

  • 30.10.2018
  • Історія України
  • 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Наукова робота
  • 747
  • 1
  • 10
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Google-сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
390 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.