Програмові завдання:
Дати поняття вихованцям про державні та національні символи;
ознайомити з історією України; розвивати патріотичні та естетичні почуття; мотивувати стійке бажання якнайбільше дізнатися про минуле й сучасне своєї Батьківщини;
виховувати любов і повагу до Батьківщини, почуття приналежності до рідного народу, патріотизм.
Ознайомити дітей із символами України, поняттями «Народні символи України», «Державні символи України».
Розучування прислів’їв та приказок про рідний край.
Матеріал
Дидактична гра «Державні символи України», дидактичні посібники: «Моя країна — Україна», «Народні символи України»; підставки, серветки, опішки, фарби, пензлі.
Хід заняття
Вихователь: Сьогодні ми разом вирушимо в цікаву й незвичайну мандрівку, у ході якої ознайомимося з народними й державними символами України та скарбами нашого народу. Народні скарби — це те, що виховане в душі серцем і душею, з чим з вами побачимо красу природи нашої країни, також під час подорожі згадаємо збираємо скарби, якими багата наша країна.
Вихователь: Перша зупинка «Без верби й калини нема України». Чому вона називається саме так, ви невдовзі зрозумієте. Про вербу як символічний оберіг написано безліч творів. Чим заслужило шану це дерево? В українській звичаї — висаджували вербу на городі та біля ставки. Вона оберігає джерельця, річки від замулювання. У народі кажуть: «Там, де живе верба, — живий і річка». З верби виготовляли ложки, плели кошики, а гілочками нею освячували хату до свята. Ось скільки користі приносить верба людям.
Вихователь: А тепер відгадайте загадку:
У вінчику зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина.)
Вихователь: Так, це калина. І друга зупинка — «Де немає калини, там немає й України». Це одне з найулюбленіших і найбільш шанованих рослин у народі — калина. Здавна говорили: «Посади сад калини — будеш мати долю щасливу».
Якого кольору ягоди калини?
— Які вони на смак? (Відповіді вихованців.)
Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, полум’яніють, як жар. На що вона схожа? (Відповіді вихованців.) Розкажіть віршик про калину. (Діти декламують вірші.)
Серед поля, край села
Калиновочка зацвіла.
Ніби дівчина в віночку,
У вишиваній сорочці.
Русу косу заплела.
(Автор поезії — Л. Біда)
Я не груша ,я не слива
Я калинонька вродлива.
Я стою в зеленім листі
У червоному намисті.
Я калина красна,
Ягідками вкрилась рясно.
І горять вони вогнисто
Мов у дівчини намисто.
Вихователь: А знаєте, діти, чому цей кущ назвали калиною? Існує цікава легенда. Ось послухайте. Калинка — ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги й натрапила на криницю. Задивилася Калинка на свою красу, замилувалася. А з криниці долинув голос: «Не дивися довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина й зачерпнула води… І перетворилася на калину — прекрасний кущ. Зацвіла листям, потягнулася своїми гілочками до людей, до сонця, до хмар, до вітру: «Подивіться на мою дивову красу». Але ніхто її слухати не хотів. Минала час. Пролетіла неподалік журавель, заплакав над калиною — сумну та самотню — накинув на неї чарівне намисто — і стала вона ще кращою. Так і зростає вона до цього часу гарним кущиком — калиною.
Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я?
Діти:
— Без верби й калини — нема України.
— Любиш Україну — посади калину.
— Дівчинка у віночку — мов калина у цвіту.
Вихователь: У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, варення. Тому й садили калину біля осель, особливо біля криниць, щоб вода у криниці була прохолодною і смачною.
Ми ознайомилися з народними символами України — вербою і калиною, але наша подорож триває.
Вихователь: Наступна зупинка «І на тім рушникові».
Багато символів є в українській культурі: це й різноманітні вишиванки, й національні барвисті костюми, й вишиті сорочки, українські віночки.
Важливе місце в культурі українського народу відводиться рушникові. Біле полотно кожної хати без вишитих рушників. Ними прикрашають ікони, вішають над вікнами, витирали руки. Хліб-сіль на вишиваному рушникові — ознака гостинності. Рушник має символічне значення: вишиваний рушник — це оберіг. Рушником благословляли молодих на щасливе життя. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому вишитий як оберіг від лиха.
Вихователь.
Під час наступної нашої зупинки пропоную вам пограти в народну гру «Чий віночок найкращий».
Візьмемо за руки,
Підемо на луки.
Там сплетем віночок,
Підем у таночок.
В кого кращий віночок,
Той і піде у таночок.
Вихователь.
Діти, на слідуючій зупинці ми дізнаємося про три основні національні символи України. Послухаємо цікаву легенду.
Легенда
Колись давно жила жінка. І було в неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, ладні були віддати їй усе своє життя. Попідростали й вирішили піти у світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома променями. Пішов син поміж людей. І за тримпроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, визнавала шлях до кращого життя, дали першому синові ім’я Тризуб.
Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Отже середній син — Прапор.
А там, де був наймолодший син, завжди лунала державна пісня. Адже мати своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І отримав він за свій джерельний спів і звитяжні пісні ім’я Гімн.
І з того часу ці три брати — Тризуб, Прапор і Гімн — прославляють неньку. І там, де вони поруч, лунає гордість нації.
Вихователь.
Герб, Прапор, Гімн — це, діти, головні національні символи України. Жовтий трикутник і блакитний трикутник — символ влади і сили держави. Герб тризуб — це символ Київської Русі.
А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому що число з завжди вважалося числом магічним, чарівним. А ще тризуб відображено трійцю життя — це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.
Вихователь.Національний Прапор України — це синьо-жовтий стяг. Де у природному середовищі трапляється синій колір?
Діти.Небеса, вода мають синє забарвлення.
Вихователь.А жовтий?
Діти; Сонце, поля пшениці.
Вихователь.
Національний Гімн України — це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає Гімн, усі люди встають і слухають його урочисто.
Вихователь.
Ось ми й ознайомилися з державними символами України. Саме на цьому етапі ми й завершуємо нашу подорож. А ще є така традиція: з мандрів люди привозять сувенір на згадку. Ми також повернемося додому із порожніми руками. На останній зупинці для вас приготована чарівна торбинка, яка перевірить, чи запам’ятали ви те, що вивчили під час подорожі-заняття.
Бесіда
— Які ви знаєте улюблені рослини українців?
— Що таке скарби нашого народу? Назвіть їх.
— Назвіть національні та державні символи України.
Вихователь.
Ось і закінчилася наша подорож. Чи сподобалося вам мандрувати? Тепер свої враження від вивченого ми передамо на малюнках .
Самостійна художня діяльність
— Розфарбовування державних символів України;
Діти разом із вихователем розглядають свої поробки й малюнки та милуються ними.
Вихователь.
Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Наші колиски — це наше рідне місто Славутич, село, у який ми живемо, наша родина. Справжній патріот ніколи не забуває про державні та національні символи своєї країни.
