Серед праць, які написав Кассіодор, виділяється його трактат «Настанови в науках божественних і світських» в якому автор закладає деякі принципи, які, на його думку, потрібні для монастирів. Також Кассіодор наслідуючи інших вчених, оцінює стан тогочасної освіти й намагається впровадити свої корективи, поради, а також погляди у вигляді настанов. З приходом «нової епохи» в Західній Європі утверджується кілька течій, які характерні для цієї епохи, універсалізм, провіденціалізм. Під впливом християнської доктрини, виростає нове покоління людей – освічених, які володіють всім арсеналом елінсько – римської вченості та стилістичної вправності, але вони вже спирались на цілком інші традиції, за якими описування світу і місця в ньому людини та багато інших аспектів, будувалися вже на християнських засадах[1]. В тому числі питання освіти у Західній Європі, довгий час було не вирішеним. Навіть на момент повного утвердження християнства, існували школи, які «… продовжували, по своїй суті, бути таким, якими вони були в перші роки імперії».
[1] Наталя Яковенко. Всуп до історії. С. 60
