і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Наскрізні лінії та компетентності (ключові та предметні) на уроках зарубіжної літератури в 9 класі (за новою програмою).

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

з/п

Дата

Кіль-

кість

годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної

діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу. Тема уроку

Теорія літератури

42.

43.

44.

1

1

1

Наскрізні лінії літературного компонента

(НЛ): НЛ-2,4

Ключові та предметні компетентності:

-розповідає про основні віхи життя й творчості мит-ця, його внесок в розвиток норвезького театру (пояс-нює, чому норвежця Г.Ібсена вважають зачинателем європейської «нової драматургії», новатором сцени);

-читає, використовуючи різні види читання (ознайом-

лювальне, навчальне, пошукове) під час роботи зі статтею підручника про життя і творчість Г.Ібсена

-пояснює значення термінів «ібсенізм», «нова драма» «аналітична драма», «драма ідей»;

-називає особливості драматичного роду літератури та «нової драми»;

-розповідає про запозичений сюжет і прототип;

-переказує зміст драми «Ляльковий дім» та пояснює її назву;

-дає визначення п’єси як соціально-психологічної драми: соціальної, бо в ній підняті соціальні пробле-ми - багатства і бідності (Крогстад-Хельмер), грома-дянських прав жінки (Нора й підроблений нею век-сель) тощо; психологічної, тому що напруга твору передусім психологічна, внутрішня;

-називає й ілюструє прикладами з тексту втілення рис «нової драми» в «Ляльковому домі»;

-виявляє у творах драматурга провідні проблеми, те-ми, мотиви;

-знає українські переклади творів драматурга.

Наскрізні лінії літературного компонента

(НЛ): Н-2,4

Ключові та предметні компетентності:

-дає визначення терміну «аналітична композиція», «зовнішній і внутрішній конфлікт», «сценічна дія»;

-аналізує твір у єдності змісту та форми;

-називає елементи та особливості композиції, специ-фіку конфлікту драми «Ляльковий дім»;

-розповідає про використаний у п’єсі прийом усклад-нення композиції подіями минулого (звернення до якоїсь великої таємниці, що колись була в житті пер-сонажа);

-уміє читати, використовуючи різні види читання (ви-біркове, пошукове) під час аналізу образної системи п’єси; характеризувати образи, розповідати про моти-ви їхніх учинків; вести полеміку;

-виявляє використаний Ібсеном у п’єсі принцип «ко-кона», з якого розмотується ціла низка несподіваних подробиць, важливих для розкриття характерів геро-їв; які юридичні процедури відображені в п’єсі; які тодішні закони порушила Нора;

-знаходить художні засоби створення образів у творі;

тексту; особливості індивідуального стилю митця;

-пояснює зміни, що відбулися в героях, після розкри-ття таємниці (Нора, Торвальд, Крогстад, Кристина);

проти яких негативних рис у людських характерах і явищ у житті суспільства спрямована п’єса, яку виховну функцію виконує твір; які проблеми жінок відображає п’єса «Ляльковий дім»; як комерціалізація суспільної моралі відобразилася на стосунках голов-них героїв твору – Торвальда і Нори;

-з'ясовує сутність морального максималізму в драмі;

-визначає, у чому полягає дискусійність драми;

-перелічує й ілюструє прикладами з тексту основні новаторські нововведення Ібсена-драматурга;

уміє перетворювати інформацію з однієї форми в

іншу (складання схеми або таблиці «Зіткнення світо-

глядів у драмі «Ляльковий дім», «Особливості склад-ного конфлікту п’єси «Ляльковий дім»);

-висловлює особисте ставлення щодо мотиву вчинків героїв драми та до проблем, що порушуються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитата-ми з тексту; свою позицію щодо причини бунту Нори;

-проводить паралель між образом Нори та галереєю жіночих образів у світовій літературі;

-створює власну інтерпретацію художнього образу.

Наскрізні лінії літературного компонента

(НЛ): НЛ-2,4

Ключові та предметні компетентності:

-називає образи-символи та пояснює їх значення (но-

ворічна ялинка, мигдалеве печиво, образ тарантели,

маскарадні костюми, Різдво);

-визначає функції підтексту та символів у п’єсі;

-розповідає, як у творі повсякденні проблеми в житті жінки набули драматичного (високого) звучання; у чому полягає прихований психологізм зображення героїв драми;

-знаходить реалістичні елементи в тексті;

-з’ясовує, у чому полягає символ назви драми «Ляль-

ковий дім» та відкритість фіналу твору;

-висловлює власні судження щодо проблем, пов’яза-

них із інтерпретацією драми, аргументуючи свою

точку зору прикладами і цитатами з тексту;

-прогнозує розвиток характерів героїв у подальшому (якими стануть Нора, Торвальд, Крогстад, Кристина, діти Хельмерів?);

-пропонує власний фінал твору;

-усвідомлює актуальність проблем, поставлених у драмі (свобода і несвобода особистості, стосунки в

сім’ї, шлюб і сімейне щастя, кохання, виховання,

батьки і діти, необхідність виховання в собі відпові-

дальності, поваги до інших, взаєморозуміння, без-

прав’я жінки);

-перетворює інформацію з однієї форми в іншу

(складає таблицю «Нора очима інших героїв);

-уміє створювати тексти (твори-мініатюри), вислов-

люючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображально-виражальні засоби;

-перелічує й ілюструє прикладами з тексту основні новаторські нововведення Ібсена-драматурга;

-за допомогою Інтернету готує презентацію «Ляль-

ковий дім» Г.Ібсена на світовій сцені».

Генрік Ібсен (18281906). «Ляльковий дім».

Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психоло-гічна драма.

Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система.

Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу.

«Нова драма», «драма ідей» та її особливості, інтелектуальна та психологічна драма, психологізм, «ібсенізм», метафора, прототип.

«Нова драма», психологізм, соціаль-но-психологічна драма, зовнішня і внутрішня дія, побутовий (зовнішній) і духовний (внутрішній) конфлікт, сценічна дія, аналітична композиція, принцип «кокона», художня деталь, діалог, ремарка.

«Нова драма» та її особливості, пси-хологізм, підтекст, символіка, відкри-тий фінал.

Українознавчий аспект

Культурологічний аспект

Елементи компаративістики

Міжпредметні зв’язки

Перекладачі: О.Сенюк М.Загірня (М.М.Грінченко),

В.Гладка, І.Стешенко, Ю.Зо-

рянчук, Ю.Кміт, М.Грушев-

ська, О.Новицький,

І.Франко, Л.Українка,

Н.Кобринська про Г.Ібсена.

Проблеми фемінізму в творчості О.Кобилянської (повісті «Людина», «Царів-на», оповідання «Некультур-на», «Valse melancolique»).

Вплив «ібсенізму» на драма-тичні твори О.Олеся («По дорозі в Казку», «Танець життя», «Земля обітована»).

Портрети Г.Ібсена: фото – портрети Г.Ібсена - 1860р.,

1863р., 1869р., 1870р., 1874р., 1878р.. О.Орлик – портрет Ібсена 1879р.; М.Гуде – портрет Ібсена 1891р.; Е.Верен-

шольд - портрет Ібсена 1895р.; карикатура на Ібсена О.Кро-на 1 квітня 1898р.

Ілюстрації до драми «Ляльковий дім» О.Богаєвської, до поеми «Пер Гюнт» - Савви Бродського та Миколи Реріха; малюнки Ібсена.

Живопис: Е.Мунк «Ібсен у кафе Гранд-готелю у Христиа-нії»; ескіз декорації до вистави «Нора» (реж.В.Мейєрхольд, 1919р.) – автор Олена Бебутова.

Музика: Е.Гріг-музика до п’єси «Пер Гюнт»; Діліус «Піс- ня на норвезькі тексти», «Слухаючи першу зозулю весною»

Скульптура, архітектура: пам'ятники Г. Ібсену біля бу-динку Національного театру в Осло та біля будинку Націо-нального театру в Бергені;

Музеї: музей Г.Ібсена в Осло.

Фото: дім, у якому жив Г.Ібсен (1895-1906) – листівка 1909р.; Осло. Національний театр; Копенгагенський коро-

Лімський театр (на сцені якого у 1878р. відбулася перша постановка п’єси Г.Ібсена «Ляльковий дім»; головна вули-ця Християнії (Осло) – поштова картка кінця ХІХст.; зобра-

Ження Г.Ібсена на банкноті 1000 норвезьких крон (1975).

Театр: Бетті Хеннінгс в ролі Нори (Копенгаген, Королівсь-кий театр – 1879р.) – фото; театр Ібсена в норвезькому міс-течку Шиєн;

Відеоресурси: «You Tube» - фільм «Ляльковий дім»

(США, 1974); фільм «Ляльковий дім» (Аргентина, 1943); вистава Театру Віри Комісаржевської «Ляльковий дім» (1904); телевистава МХАТу «Нора»; Генрік Ібсен. Драма «Ляльковий дім»; освітній відеоролик «Генрік Ібсен»; теле-серіал про Г.Ібсена «Безсмертна людина».

Есхіл «Прометей закутий», В.Шекспір «Ромео і Джульєтта», Мольєр «Міщанин-шляхтич», М.Гоголь «Ревізор»

Античний театр, театр доби Відродження.

«Квінтесенція ібсеніз-му» Б.Шоу.

Леся Українка «Лісова пісня» (тема людського щастя і сенсу життя; те-матика і проблематика; образи головних героїв).

Повісті Ольги Кобилян-ської (проблеми фемініз-му).

Географія, історія,

українська літерату-ра.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Розробки матеріалів допоможуть учителеві у сприянні формуванню в учнів ключових та предметних компетентностей та у завданні реалізацій наскрізних ліній на уроках зарубіжної літератури. У розробках використані підручники за авторством О.М.Ніколенко та ін., В.В.Паращич та ін., Н.Р.Міляновської, календарно-тематичний план за авторством І.Л.Столій та ін.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти