Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ні моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лоні матері.
Сонце сходило над вихололими за довгу зиму полями, сідало за обрій кольору крові й не впізнавало землі. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертному сні