«НАША МОВА – ДИВО КАЛИНОВЕ»

Опис документу:
Сценарій вихоного заходу до Дня писемності (9 листопада) у якому навчаємо учнів незабувати про своє корiння, вивчати мову своїх батькiв i пронести в серцi любов до материнської мови через усi життевi випробовуння

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

З УКРАїНСЬКОї МОВИ

НА ТЕМУ: «НАША МОВА – ДИВО КАЛИНОВЕ»

УЧИТЕЛЬ:

ЧЕРНЯВСЬКА ЛЕСЯ ОЛЕКСIїВНА

ЗОШ №10

Вчитель: 9 листопада – День української писемностi i мови, що затвержджено Наказом президента України. Це i день памятi преподобного Нестора Лiтописця, вченого монаха, який одним iз перших записав у лтописi «звiдки пiшла Руська земля i хто почав у нiй княжити». У цей день ми вкотре вивищуємо українську мову як код нашої нацiї, як ознаку нашої державностi, як джерело нашої духовностi.

Ведучi: 1. У мовi вкорiнений характер народу, його iсториччна память, звичаї, традицiї, розум i краса, досвiд, сили душi.

«Нацiї вмирають не вiд iнфаркту,

Спочатку у них вiдбирають мову»

- цi слова Лiни Костенко застерiгають вiд забуття нацiональної мови, що загрожує знищенням народу як етносу. Немає мови – немає нацiї.

2. Українська мова сьогоднi –це мова ношої держави, науки, освiти, культури, лттератури, засобiв масової інформації, живого спiлкування. Як довго iшла Україна до цих надбань – вiд давньої народної пiснi до Конситуцiї України, де закрiплено статус української мови як державної.

3. I сьогоднi ми згадуємо iмена тих, хто упродовж вiкiв зберiгав, розвивав, розбудовував українське слово, стояв на його сторожi: I. Вишенський, П. Могила, Г. Сковорода, Т.Шевченко, I. Котляревський, П. Мирний, М. Коцюбинський, Леся Українка, I. Франко, М. Рильський, А. Малишко, О. Довженко, М. Стельмах, О. Гончар та iншi митцi слова.

1. Завдяки їх творчостi українське слово ожило, засяяло барвами, вписалося в контекст європейської культури i духовностi. Як мiстки, влучно, доречно звучить сьогоднi українське слово!

Вчитель: Сьогоднi у цьому залi звучатиме українське слово, лунатимуть пiснi про мову. Ми складемо шану i любов нашiй материнськiй мовi i народу що її створив. Запрошуємо всiх взятии участь у заходi «Наша мова – диво калинове», з’єднати свої голоса i серця в єдинiй мелодiї, єдиному ритмi.

IРШ/

Україно, ти не тiльки там, де княжий Київ

Де горять тисячолiть хрести

Україно, ти неначе мрiя,

Що її чужим – не досягти!

Ти у всiх країнах, Україно!

В образi нестерпного крила,

Бо усюди є така людина,

Що тобi на вiрнсть присягла.

Нероздiльна людська родина,

Наша мова i наша кров,

У єдинiй моїй Українi

Нероздiльна моя любов.

Ген вiд Сяну до рiчки Дону

Устає вона в сяйвi дня.

Україна – моя iкона,

До якої молюсь щодня.

Україно – ти для мене диво,

I нехай пливе за роком рiк,

Буду, мамо, горда i вродлива,

З тебе дивуватися повiк

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розлука вiкова

Тримотить над свiтом люта битва

За твоє життя, твої права.

/пiсня/ «Жайворонку заспiвай»

Вчитель: Першим до нас приходить слово: з колисковою пiснею, доброю казкою, тихою ласкою. Якi дивнi цi першi слова! Виростаючи, ми пiзнаємо сотнi нових, звучних та красивих слiв.

Нема просто слова. Воно або прокляття, або вiтання, або краса, або бiль, або бруд, або квiтка, або брехня, або правда, або свiтло, або тьма…

iрш О.Олеся «Є слова…»/

Є слова, що бiлiiлi, як ковалiї квiтки

Лагiднi, як умiх ранку, нiжносяйнi як зiрки

Є слова, як жар пекучi, i отруйнi, наче чад…

В чарiвне якесь намисто ти нанизуєш їх ряд

Вчитель: «Словом можна вбити i оживити, поранити i вилiкувати, посiяти тривогу i одухотворити, викликати посмiшку i сльозу, порадити враз i скасувати сили душi» - писав В. Сухомлинський.

Мудре i добре слово – дає радiсть, нерозумне i зле, необдумане i нетактичне приносить бiду.

Наша мова – це великий дар природи. У кожного народу вона своя. Наш народ створював свою мову вiками. I витворив одну з найбагатiших i найпрекраснiших слов’янських мов. У свiтi налічується близько 3000 мов. I серед них – нiби запашна квiтка в чудовому букетi – українська мова. У 30-х роках ХХ столiття в Парижi на Мiжнародному конкурсi мов наша мова зайняла третє мiсце (пiсля французької i перської).

Нашою мовою можна передати всi вiдтiнки думок i почуттiв, створити рiзнi за жанром i формою твори, навiть такi, в яких всi слова починаються з однакової лiтери.

iрш «Самотнiй сад»/

Сипле, стелить сад самотнiй

Сiренi смужок, срiбний снiг

Сумно стогне сонний струмiнь

Серце слуха скорбний смiх

Серед саду страх сiрiє,

Сам солодкий спокiй спить –

Сонно сипляться снiжинки

Струмiнь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли спiви,

Срiбнi спiви серенад

Срiбно стеляться снiжинки

Спить старий самотнiй сад.

2. Кожна мова оригiнальна i неповторна, кожна – цiлий cвiт духовне енергiя народу i нації. Слово завжди чутливо реагує на змiни в людському життi, стає зброєю i пензлем, пiднiмаючи на барикади i возвеличуючи прекрасне.

3. Українське слово звучить зi сцени, лунає в поезiї, в прозi. Як спiвзвучне воно – нiжнє, мелодiйне – нашому осiнньому настрою, в якому злились радiсть i туга, захоплення красою рiзнобарвя i очiкування грудневої зимностi.

1. А ще слово може бути гнiвним вироком тому, що коїлося протии людини, її тiла i духу, совiстi i честi.

В українськiй мовi впродовж її iсторичного розвитку було багато захисникiв, що пiдтримували її в рiзнi часи. Серед них – вiдомий бiзнесмен i меценат з Канади Петро Яцик. У 2000 роцi за його пiдтримкою стартував мiжнародний конкурс знань української мови, учасниками якого стали учнi i студенти.

/учнi читають вiршi про мову/

/пiсня «Рiдна мова»/

I Як гул столiть, як шум вiкiв,

Як бурi подих – рiдна мова

Вишнева нiжнiсть пелюсткiв,

Сурма походу свiтанкова,

Неволi стогiн, волi слiв,

Життя духовного основ

II Рiдна мова… Багата, мелодiйна, спiвуча, красива, мила, солов їнна… Скiльки епiтетiв можна дiбрати до милого серцю слова.

«Спочатку було слово. I слово було у Бога. I слово було – Бог» - говорить Новий Завiт. Ще нiчого не розумiючи ми вимовляли перше слово рiдною мовою.

Розмовляти мовою батькiв – що може бути прекраснiше

III Українськам моя, рiдна мово!

В кожнiм словi твоїм – цiлий свiт!

Бачу барви твої веселковi

I калини червоний цвiт

I тобi рости – не вянуть зроду

Квiтувать в поемах i вiршах,

Бо в тобi – вкраїнського народу

Нiжна i замрiяна душа.

iсня «Вивчаючи любiть свою мову)

Вчитель: Що я можу зробити для рiдної мови? Це питання задає собi кожен з нас, бо хочемо розмовляти чистою лiтературною мовою.

Поет М. Рильсьький навчав: «Як парость виноградної лози, плекайте мову…» Як же плекаєти рiдну мову ви, школярi, молоде поколiння нацiї? Що робите для рiдної мови?

Пiдсумок: Головне – незабувати про своє корiння, вивчати мову своїх батькiв i пронести в серцi любов до мови материнської через усi життевi випробовуння – ось обовязок кожного патрiота України.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
0
0
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!