«Ой летіла стріла з-за крутої гори...» — одна з найдавніших, найдраматичніших і найглибших перлин української народної творчості. Ця балада — не просто пісня про трагічну загибель козака чи вдовиного сина від стріли. Це приголомшлива психологічна картина людського горя, туги та сили любові. У центрі сюжету — три зозулі, три найрідніші жінки, які оплакують втрату. Народна мудрість неймовірно точно розставляє акценти: як довго пам’ятає кохана, як сумує сестра і яка туга залишається в серці матері — туга, що триватиме, «поки жити буде». Запрошую вас зануритися в атмосферу давнього українського епосу, де кожне слово дихає живою історією, символізмом та невимовним щемом.



