Наказ " Про стан готовності дітей до навчання у початковій школі "

Опис документу:
Згідно плану роботи закладу НВК « ДНЗ – ЗОШ Iст» на 2017-2018 навчальний рік, на виконання вимог Базового компоненту дошкільної освіти та програми виховання та навчання дітей віком від двох до шести років «Українське дошкілля»» це документи, які орієнтують педагогів на особистісний розвиток кожної дитини, на формування життєздатної, компетентної, творчої людини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Про стан готовності дітей

до навчання у початковій школі

Згідно плану роботи закладу НВК « ДНЗ – ЗОШ Iст» на 2017-2018 навчальний рік, на виконання вимог Базового компоненту дошкільної освіти та програми виховання та навчання дітей віком від двох до шести років «Українське дошкілля»» це документи, які орієнтують педагогів на особистісний розвиток кожної дитини, на формування життєздатної, компетентної, творчої людини.

Тому головним завданням дошкільної освіти є формування активно-пізнавального ставлення дитини до навколишнього світу через розвивальний і виховний аспекти розумового виховання, через розвиток інтелектуальних почуттів та вміння суспільної взаємодії.

Враховуючи ці аспекти, в дошкільних групах НВК створені всі необхідні умови для повноцінного проживання дітьми дошкільного дитинства та для підготовки їх до подальшого навчання в школі, а саме: створено розвивальне середовище для ігрової та навчально-виховної діяльності, центри для розвитку логічного мислення, розвитку дрібної моторики руки, всі необхідні умови для повноцінного фізичного та психічного розвитку, для розвитку музичних та інших творчих здібностей дитини, тощо.

Утримання дітей відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, ігрові кімнати освітлені та наповнені меблями відповідно до вікових особливостей дітей, є окремі кімнати для роздягання, санвузли, спальні кімнати.

Дошкільнята знаходяться під постійним наглядом медичного персоналу. Своєчасно проводяться планові щеплення, огляди лікарями-спеціалістами стану здоровя дітей. На початку навчального року визначається група здоровя кожної дитини, що надає змогу в подальшому використовувати індивідуальний підхід до виховання, розвитку та навчання дітей.

Однією з умов фізіологічної підготовки дітей до навчання в школі є повноцінне харчування дитини, виконання натуральних норм. В закладі забезпечується повноцінне збалансоване харчування. Медсестра постійно проводять моніторинг виконання натуральних норм харчування, пишуть двотижневі меню-розкладки, слідкують за забезпеченням закладів якісними продуктами харчування.

Велику увагу звертають на повноцінний фізичний розвиток дітей. Використовуються різноманітні форми роботи з дітьми:

  • ранкова та гігієнічна гімнастика;

  • організовані заняття з фізкультури;

  • фізкультхвилинки;

  • фізкультурні розваги (щомісяця);

  • фізкультурні свята (1 раз в квартал);

  • спортивні ігри та змагання;

  • загартовуючи процедури, тощо

Формування всіх складових психологічної готовності дитини до школи (інтелектуальної, мотиваційної, соціальної, фізіологічної, емоційно-вольової) здійснюється в певній системі. Так, в річному плані роботи передбачено розділ з проблеми готовності дитини до подальшого навчання та її адаптації до умов школи.

Плануються спільні заходи щодо організаційно-педагогічної роботи з проблеми готовності дітей до навчання в школі з метою забезпечення наступності і перспективності освітнього процесу, соціокультурної адаптації дітей старшого дошкільного віку до умов навчання в початковій школі та їх всебічного гармонійного розвитку.

Як показало вивчення роботи, педагоги-дошкільники при підготовці старших дошкільнят до навчання в школі, велику увагу приділяють не лише формуванню спеціальних умінь, а найголовніше – створюють для дитини умови для формування здатності емоційно реагувати на навколишній світ, міркувати, планувати власну діяльність, доводити роботу до кінця, що є найважливішими чинниками у формуванні успішної навчальної діяльності.

Все це прослідковується в різних видах діяльності дитини: образотворчій – через ліплення, малювання, конструювання; через ознайомлення з навколишнім, ознайомлення з природою, в музичній діяльності, фізкультурній, ігровій, дослідницькій діяльності, тощо. Окрім того, вагома робота проводиться з розвитку сприймання (це оперування сенсорними поняттями: кольором, формою, величиною), із зорово-моторною координацією (вправністю дрібних рухів руки дитини) та здатністю оперувати певними предметно-кількісними відношеннями (порівняння предметів, орієнтування у просторі).

При підготовці дитини до школи велику увагу вихователі приділяють мовленнєвому розвитку дитини, який необхідний їй для успішного подальшого навчання. Під час занять з розвитку мовлення дітей також навчають основам грамоти, готують руку до письма через графічні завдання. Так, наприклад, ми провели моніторинг рівня мовленнєвої компетентності дітей старшої групи та першокласників початкової ланки НВК. Результати вивчення такі:

  • високий та достатній рівень мають 72,8% дітей;

  • середній рівень – 19,5%

  • низький рівень – 7,8 % від загальної кількості дітей.

Дані моніторингу порівнюються, простежується динаміка розвитку і визначаються проблеми та шляхи їх подолання. Результати розглядаються на спільних засіданнях педрад обох ланок освіти.

З метою підвищення рівня мотиваційної готовності дітей до школи систематично використовуються такі форми роботи, як:

  • читання дітям художніх творів про школу;

  • організація сюжетно-рольової гри «Школа»;

  • спілкування дітей старших груп з першокласниками;

  • постійно діючі спільні виставки дитячої творчості;

  • спільні дитячі концерти, свята, інсценування казок.

Все це позитивно впливає на соціалізацію дітей, бо між дітьми виникають товариські стосунки, що сприяють формуванню у дошкільників дисциплінованості, почуття обов’язку та інших якостей, потрібних майбутнім учням.

Для реалізації рівного якісного доступу до отримання дітьми старшого віку дошкільної освіти в дошкільних навчальних закладах створені спеціалізовані групи:

  • логопедичні групи для дітей з мовленнєвими проблемами

Аналіз дітей з вадами мови, які знаходяться в логопедичних групах дитячих садочків показує, що за час перебування дітей в цих групах та систематичній роботі з ними логопеда, в середньому 87% дітей значно покращують свій розвиток.

А це досить суттєво.

Питання готовності дитини до школи та рівень шкільної зрілості старших дошкільників постійно стоїть на контролі адміністрацій НВК та вивчається, аналізується вихователями-методистами та, вихователями старших груп дитячих садків спільно з практичними психологами

Як бачимо, дошкільна освіта в нашому закладі забезпечує дитині належний мінімальний рівень життєвих компетенцій, що робить її особистість адаптованою і адекватно-зорієнтованою у навколишньому середовищі, компетентною, підготовленою до навчання у школі.

Для майбутніх першокласників проводяться гуртки. Проводять їх учителі, які в наступному навчальному році будуть працювати в перших класах. Тематика цих занять:

  • «Вчимося спілкуватися. Основи грамоти». Заняття з розвитку мовлення та психологічної адаптації. Знайомство з азами граматики. Розвиток дрібної моторики рук завдяки вправам з підготовки руки до письма. Удосконалення фонематичного слуху дітей.

Крім успішної підготовки до навчання у школі, великого значення надають педагоги адаптації дітей.

Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність подальшої навчальної діяльності, збереження фізичного та психологічного здоров’я дітей. Тому вирішення цієї проблеми відбувається в комплексі, залучивши до роботи не тільки педагогів, психологів, логопедів, але й дітей та їх батьків.

В закладі розроблена концепція адаптації майбутнього першокласника, яка охоплює такі основні положення:

  1. Стан здоров’я майбутнього першокласника є інтегральним показником суспільного розвитку, що відображає його фізичне, психічне та соціальне благополуччя, емоційну гармонію.

  2. Процес входження дитини в нові соціальні ситуації, вироблення нею власної системи ставлень до суспільного оточення.

  3. Розвиток внутрішньої рівноваги, впевненості в собі, формування всебічно розвиненої особистості, людської поваги.

  4. Стабілізація емоційного самопочуття, що впливає на внутрішню напруженість й підвищення продуктивності навчальної діяльності.

  5. Головною постаттю у формуванні психічної, фізичної та гармонійно розвиненої особистості має стати вчитель.

  6. Психологічна готовність дитини до навчання в школі – предмет постійної уваги психологів.

  7. Збереження та зміцнення здоров’я майбутніх першокласників потребує свідомого ставлення їх батьків як необхідного елемента загальної культури, відповідальності кожного дорослого члена сім’ї за дитину.

Для полегшення процесу адаптації першокласників до школи розроблена низка заходів, відвідуючи які дитина ще до початку навчання поступово звикає і до школи, і до вчителя, і до майбутніх однокласників. Батьки ж дітей відвідують батьківський лекторій, де отримують необхідні консультації фахівців.

Перший візит батьків майбутніх першокласників у загальноосвітніх закладах розпочинається відвідуванням консультаційного пункту. На зустрічі з директором НВК, психологом. учителем початкових класів.

Шкільний психолог за згодою батьків в їх присутності проводить співбесіди з кожною дитиною. Співбесіда проходить в атмосфері доброзичливості та орієнтована на оптимістичну перспективну майбутнього першокласника. З цього й починається перший етап профілактики шкільної дезадаптації.

Ця робота включає, по-перше, психологічну діагностику готовності дітей до навчання в школі, а саме:

  • Дослідження рівня розвитку пізнавальних процесів;

  • Дослідження рівня самосвідомості;

  • Дослідження мотивації готовності;

  • Дослідження соціально-психологічної готовності (уміння спілкуватися у групі однолітків, готовності «грати» соціальну роль школярів);

  • Дослідження рівня мовленнєвого розвитку.

На кожну дитину психолог заповнює анкету, в якій фіксуються дані, що допоможуть у плануванні подальшої роботи психолога з учнями, вчителями та батьками, вивчені дітей, у яких можуть виявитися симптоми шкільної дезадаптації.

Наступним етапом профілактики шкільної дезадаптації є індивідуальне консультування батьків (якщо необхідно, то й вчителя, у класі якого буде навчатися дитина) з питань особливостей психічного розвитку дитини, а також рекомендації щодо її підготовки до навчання в школі.

Успішно проведена превентивна робота психолога сприяє благополучній адаптації дітей.

Навчальна діяльність вимагає від першокласника певного запасу знань про навколишній світ, сформованість елементарних понять. Дитина, йдучи до школи, повинна вміти слухати, сприймати інформацію, узагальнювати диференціювати предмети й явища навколишнього світу, планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль.

За мету адаптаційного періоду в 1-му класі педагоги та, психологи ставлять процес привчання дітей самостійно працювати, формують уміння дискутувати і відстоювати власні думки, пропозиції, ставити запитання та відповідати на них.

Для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних програм з усіх предметів, складається оптимальний розклад уроків, у якому враховано допустиме навчальне навантаження протягом дня, тижня, а також – психофізіологічні та фізичні можливості першокласників.

Виходячи з вище сказаного

НАКАЗУЮ:

1. Вихователю – методисту Буйніч С.В.

1.2. Опрацювати вихователями старших груп програму з адаптації до школи дітей шестирічного віку «Психологічна абетка», що побудована з урахуванням вікових особливостей першокласника.

2. Практичному психологу Опанасюк С.І.

2.1. Постійно ознайомлювати батьків, учителів та вихователів старших груп із потребами та особливостями сьогоднішніх першокласників-шестирічок.

2.3.Здійснювати психологічний супровід через спостереження за такими адаптаційними процесами, як:

  • спілкування з однолітками;

  • емоційна збудженість;

  • тривожність;

  • увага на уроці;

  • занурення в себе.

2.2. Проводити корекцію особистісних проявів дитини в поведінці через розвивально-корекційні групові заняття психолога з дітьми.

3. Вихователям старших груп:

3.1. Педагогам обох ланок освіти забезпечувати комплексний підхід для всебічного розвитку особистості дитини, збереження її індивідуальності. Створити єдину динамічну і перспективну систему виховання і навчання в педагогічному процесі ДНЗ і початкової школи.

3.2. Постійно працювати над створенням методичних розробок, комплексних та парціальних програм, авторських дидактичних розробок, навчально-методичних посібників, спрямованих на задоволення вікових і особистісних потреб дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку.

3.3.Проводити спільну роботу з оновлення змісту, форм і методів освітнього процесу в ДНЗ та початковій школі.

3.6. Проводити індивідуальні бесіди з батьками .

Директор С.А. Владімірова

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»