Набуття студентами навичок дослідної роботи на заняттях з правознавства і в позакласній роботі з предмета

Опис документу:
Організація дослідницької діяльності дає можливість озброїти студентів необхідним інструментарієм (знаннями, вміннями, навичками) для засвоєння стрімко зростаючого потоку інформації, орієнтації у ньому та систематизації як програмного, так і позапрограмного матеріалу. Пошукова, дослідницька активність є своєрідним внутрішнім генератором, який робить людину творчою. Використання програми Мicrosoft Power Point у створенні презентацій…
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ТЕХНІКУМ МЕХАНІЗАЦІЇ І ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

«Набуття студентами навичок дослідної роботи

на заняттях з правознавства і в позакласній роботі з предмета»

Доповідь

Викладач: Кокош А.М.

Ізмаїл, 2017

ЗМІСТ

Вступ……………………………..…………………………………………………….…3

1. Роль і місце правової освіти і правового виховання в навчальному закладі…………………………………………………………………………………………….4

2. Формування правових знань і вмінь студентів під час дослідної діяльності на заняттях з правознавства і в позааудиторній роботі з дисципліни ……………………………………………………………………………………………….…....5

2.1. Правове виховання студентів під час дослідної діяльності на заняттях з правознавства і в позааудиторній роботі з дисципліни ……………………………………………………………………………………………….…....5

2.2. Формування дослідницьких навичок на заняттях з правознавства і в позааудиторній роботі з дисципліни ……………………………………………………………………………….……………….…...7

3. Інноваційно-комунікативні технології в дослідній роботі студента……….……...8

3.1.Проектна діяльність на заняттях з правознавства………………………………........8

3.2.Використання програми Мicrosoft Power Point у створенні презентацій……………………………………………………………………………….……..11

Висновки……………………………………………………………………………..….15

Бібліографія……………………………………………………………..........................16

ВСТУП

Освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Організація дослідницької діяльності дає можливість озброїти студентів необхідним інструментарієм (знаннями, вміннями, навичками) для засвоєння стрімко зростаючого потоку інформації, орієнтації у ньому та систематизації як програмного, так і позапрограмного матеріалу. Пошукова, дослідницька активність є своєрідним внутрішнім генератором, який робить людину творчою.

Сучасна правова освіта неможлива без дослідницької роботи студентів. Проте широке застосування навчально-дослідницької роботи з правознавства і суспільно-гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах ускладнюється відсутністю розробленої методики.

1. Роль і місце правової освіти і правового виховання в навчальному закладі

XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.

Як відомо, ціль освіти - всебічний розвиток людини, як особистості і найвищої цінності суспільства. Тому формування правової свідомості громадян за допомогою правової освіти і виховання є головним напрямом державної політики, а юридична освіта, як складова частина освіти громадян, - справа державного значення. Правове виховання здійснюється через педагогічну і соціально-правову допомогу молоді в розвитку її правової культури, розумінні ролі права в суспільстві, формуванні навичок правомірної поведінки.

Поширення юридичних знань у суспільстві безпосередньо покладено на спеціалістів-юристів і викладачів правових дисциплін. І від того, наскільки якісною буде підготовка цих спеціалістів, наскільки правильно визначені методичні підходи і методи навчання і виховання, наскільки правильно здійснений підбір змісту навчального курсу, наскільки глибоко доведено розуміння значення цінності права і сутності правової ідеології, настільки кваліфіковано випускники ВУЗів будуть виконувати свої фахові функції, усвідомлено розповсюджувати правові знання серед населення, пропагувати роль права в демократичному суспільстві.

У сучасних умовах становлення української державності, побудови громадянського суспільства, інтеграції України у світове та європейське співтовариство, домінантною основою розвитку українського суспільства є виховання громадянина-патріота з високою правовою культурою.

Тому правова освіта і правове виховання визнані найважливішими завданнями сучасної вищої школи. Реалізувати ці завдання, з огляду на складність курсу і на те, що правознавство вивчається тільки в дев’ятому класі, і як шкільна дисципліна викладається на другому курсі традиційними методами викладання курсу майже неможливо. І якщо недостатність формальних знань студентів поповнити відносно нескладно, то розвиток самостійності мислення потребує великих зусиль. Тому гарним інструментом для цього є саме дослідницька діяльність юних правознавців.

2. Формування правових знань і вмінь студентів під час дослідної діяльності на заняттях з правознавства і в позааудиторній роботі з дисципліни

2.1. Правове виховання студентів під час дослідної діяльності на заняттях з правознавства і в позааудиторній роботі з дисципліни

Сучасні психолого-педагогічні дослідження презентують науково-дослідницьку, пошукову, експериментальну діяльність студентів як процес включення особистості в самостійний пошук, обробки та дослідження інформації, формування на її підставі фундаментальних знань, умінь, навичок пізнавальної та творчої діяльності, який здійснюється під керівництвом педагога і передбачає наявність основних етапів, характерних для наукового дослідження. Є три «кити», на яких тримається дана технологія: самостійність, діяльність, результативність.

З чого починається дослідна діяльність? На мій погляд, із мотивації, зацікавленості під час навчання. Тому саме оптимізація заняття, посилення його пізнавального і виховного потенціалу, стимулювання навчально-пізнавальної активності і самостійності студентів у навчально-виховному процесі є основними у моїй педагогічній діяльності. Хочу зазначити, що без відповідного рівня пізнавальної активності не може бути належним засвоєння студентами знань, умінь та навичок інтелектуальної пізнавальної діяльності. Тому проблема стимулювання пізнавальної активності і самостійності вихованців під час навчання може знайти своє розв’язання за умови застосування інноваційних педагогічних технологій під час занять і в позааудиторний час.

Для реалізації будь – якого дослідження, необхідно дотримуватись певних вимог-критеріїв:

1) наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам та життєвим потребам студентів;

2) дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання проблеми;

3) структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

4) моделювання умов для виявлення студентами навчальної проблеми (постановка, дослідження, конструювання підсумкового проекту, публічний захист);

5) творча активність студентів;

6) практичне значення результатів діяльності та готовності до його застосування.

Творчу діяльність студентів реалізую через різні форми пошукової, науково - дослідницької роботи, а саме:

  • загальновузівські форми дослідної діяльності (наукові конференції в технікумі або в іншому закладі (наприклад ІДГУ, МАУП), круглі столи, участь у конкурсах, олімпіадах);

  • групові форми дослідницької діяльності (відвідування державних установ, проблемні студентські семінари, проектна діяльність )

  • індивідуальні форми науково-дослідницької роботи (індивідуальні дослідження, спостереження, конкурси науково–дослідницьких проектів)

Слід зазначити, що студентам надаються широкі можливості для активної творчої участі в навчально–науковій, індивідуальній, груповій та загальнотехнікумівській формах діяльності. Зміст діяльності в будь-якій із вищезазначених формах спрямований на задоволення індивідуальних, творчих, естетичних потреб студентів.

У процесі цієї роботи у студентів на заняттях і поза ними формуються базові науково-дослідницькі вміння і навички:

- інтелектуальні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація, постановка проблем і висунення гіпотези, пошук і використання аналогій та ін.;

- практичні: робота з нормативно - правовими актами, додатковою літературою, правовими джерелами;

- самоорганізації та самоконтролю: планування роботи, раціональне використання часу і перевірка результатів.

Дослідницькі роботи студентів мають велике значення у різних напрямках, а саме:

  • педагогічному (становлення особистості студента – дослідника);

  • науковому (цікаві й важливі наукові результати);

  • практичному (створення презентацій, електронних бібліотек, посібників, відеороликів);

  • просвітницькому (лекторії, усні журнали для молодших курсів).

Діти бачать перспективу особистісного розвитку, формують своєрідні ідеали, пробуджують необхідність у науковому пізнанні і дослідництві.

Дослідницький підхід у навчанні дозволяє підготувати студента до майбутнього життя таким чином, що вибір місця роботи чи зміна професії проходили б безболісно, у максимально короткий час. Саме дослідницький підхід у навчанні є дієвим інструментом в організації особистісно–зорієнтованого навчання.

2.2. Формування дослідницьких навичок на заняттях з правознавства

Для того щоб зробити заняття, навчальний зміст курсу інструментом формування правової свідомості студентів, необхідно залучити їх до спільної діяльності, включити їх у ситуацію аналізу, осмислення реальних життєвих явищ, надати заняттям практичного значення.

Для цього у своїй педагогічній практиці я використовую різні методи, прийоми і засоби навчання правознавства.

Можна виділити два етапи самостійної діяльності студентів при формуванні правових знань.

На першому етапі необхідно навчити студентів елементарним прийомам самостійної роботи.

Перш за все з чого я починаю, це навчаю своїх студентів правильно користуватися методичними рекомендаціями у підготовці до занять з дисципліни, отримувати знання з різних джерел, а також і з нормативно-правових актів, формую навички аналізувати їх, будувати логічні зв’язки, узагальнювати і робити висновки.

Самостійну роботу студенти можуть виконувати як індивідуально, так і попарно або об’єднавшись у групи (по 4-6 студентів), при чому група може стати єдиним цілим (всі виконують одне завдання), та обов’язково необхідно використовувати завдання з різним рівнем складності.

Важливу роль відіграє робота з документами на заняттях. Студенти більше зацікавлюються темою, коли починають вивчати документ, оцінювати його значення.

На другому етапі самостійної роботи активного, творчого характеру вивченню джерел додають проблемні завдання, постановка питань, що вимагають аналізу матеріалу, його оцінки. Проблемні ситуації можливо використовувати при вивченні будь-якої теми:

  1. «Чому на сьогоднішній час у нас мало хто працевлаштовується за своєю спеціальністю? Що потрібно зробити у правової сфері, щоб працюючих за своєю спеціальністю стало більше?»

  2. «Пенсійний вік. Чи можливо його знизити? Чи можливо отримати пенсію за час свого трудового відпочинку, а не до нього – твоїм дітям?»

  3. «Право на життя і право на смерть (смертна кара, евтоназія, аборти). Хто відповідає за неправдиві вироки і ненароджені життя?»

Під час виконання цих завдань студенти потрапляють у ситуації, що потребують прийняття конкретних рішень і формулювання висновків на підставі їх аналізу з точки зору норм права. Але для того, щоб кожен був готовий до творчого пошуку, йому потрібно навчитися не боятись робити помилки, думати над проблемою, а не над оцінкою його діяльності. Мені до вподоби використовувати як методичний засіб прийом «30 секунд» здебільшого на заключному етапі заняття або при розв’язанні проблемного питання. Це означає, що студент має обмежений час для висловлювання своєї думки як у Верховній Раді народні депутати. Цей прийом акумулює дитину до швидкого мислення і зайняття власної позиції щодо конкретної проблеми.

Педагогу необхідно постійно розширювати рівень правових знань студентів тому, що творчо мислити можливо тоді, коли закладена міцна база фактологічних знань. Ознайомившись з нормами сімейного права, що регулюють майнові стосунки подружжя, студенти зможуть вирішувати проблемні ситуації, які виникатимуть у реальному житті.

Самостійним розв’язанням правової проблеми може бути доповідь, реферат, стаття, есе, що є початком дослідницької роботи.

Роботу з формування інтелектуальних умінь і навичок, навичок самостійної дослідницької діяльності я здійснюю, головним чином, на заняттях з правознавства, а продовження цієї діяльності відбувається на консультаціях, семінарах, в роботі наукового студентського гуртка «Феміда» (Додаток 1). Цьому сприяють і сучасні технології.

3. Інноваційно-комунікативні технології в дослідній роботі студента

3.1. Проектна діяльність на заняттях з правознавства

Велику популярність у правовій освіті набула проектна діяльність.

Це один з методів, що підвищує творчу активність студентів, передбачає навчання через відкриття, розв’язання проблемних ситуацій.

Метод проектів у дидактиці визначається як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють студентам придбати знання та вміння в процесі планування і самостійного виконання певних практичних завдань з обов’язковим наданням результатів.

Уміння користуватися методом проектів – показник високої кваліфікації викладача, його ставлення до прогресивних методик навчання й розвитку дітей. У ході здійснення проекту викладач допомагає студентам у пошуку джерел інформації, необхідних для роботи над проектом, координує весь процес, підтримує постійний зв'язок із вихованцями, консультує, заохочує та надихає їх. Викладач-наставник, плануючи проведення подібної роботи, повинен [18]:

  • створити мотивацію;

  • передбачити очікувані результати роботи;

  • уміти використовувати прості приклади для пояснення складних явищ;

  • володіти засобами організації роботи в групах;

  • надавати консультації;

  • розробити критерії оцінювання.

Таким чином, педагогу необхідно зацікавити студента проектною діяльністю.

У ході проектної діяльності можна виділити наступну класифікацію проектів:

1. За видом діяльності: інформаційні, дослідницькі, творчі, рольові.

2. За змістом дослідження: міжпредметні, поза предметні, моно предметні.

3. За способом виконання: індивідуальні, парні, групові.

4. За часом виконання: довгострокові, короткострокові

Однією із задач методу проектів є формування та розвиток пізнавальної активності студентів. Вони за власною ініціативою залучаються в активний пізнавальний процес, самостійно формулюють навчальну проблему, здійснюють збір необхідної інформації, планують варіанти рішень. Кінцевим продуктом проектної діяльності може бути письмовий звіт, доповідь, реферат, стаття, рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято, альбом, газета, інтерв'ю, презентація, виставка.

Робота над будь-яким типом проекту включає в себе декілька основних етапів [14]:

  1. проектна підготовка,

  2. планування,

  3. організаційно–дослідницький етап

  4. етап презентації проекту.

Тому під час його розробки дуже важливо зберігати поетапність роботи:

  1. вироблення ідеї,

  2. визначення теми,

  3. зазначення мети,

  4. заохочування студента або формування творчих груп студентів, що будуть займатися дослідженням одного із аспектів проблеми.

У роботі над проектом постає багато питань, які мають методичний і технічний характер. У своєї практиці на деякі з них я відшукала відповіді.

  1. Найважливіший момент в організації проектної діяльності студентів – це вибір теми проекту.

  2. ІІ. Обґрунтування проблеми, досліджуваної в межах запланованої теми.

ІІІ. Самостійна робота учасників проекту над їх творчими завданнями.

ІV. Проміжні консультації.

V. Презентація робіт та їх захист.

VІ. Висновки. Нагородження учасників грамотами за участь і розподіл місць

Проектну технологію можна використовувати при вивченні будь-якої теми. А щоб проблема була цікавою для студентів, теми проектів повинні бути актуальними й значущими. Дослідницьку, проектну діяльність я починаю з початку вивчення предмета.

Студенти не обмежуються годинними рамками у підготовці до проекту. Але на підготовку до цієї роботи необхідно від одного до двох місяців, включаючи ту обставину, що діти ще зайняті своїм навчанням. Протягом цього часу вони вивчають самостійно або за допомогою викладача нормативну базу, наукову, правову літературу, законодавство, коментарі до нього, матеріал із тижневиків, журналів, телебачення, мережі-інтернет; за своїм бажанням можуть провести зустрічі з представниками організацій міста, анкетування, з’ясовують інформацію по місту за місцевими матеріалами, аналізують, порівнюють з загальноукраїнськими даними. Дізнаються про розмір пенсій, прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, шляхи спадкування майна, складають кошик споживача, також пропонують свої шляхи вирішення проблеми.

Хочу відзначити, що сучасні діти мають великі можливості для отримання інформації, але з кожним роком вони все менше звертаються до друкованої літератури, книг, їхнім лідером наукових знань і «авторитетом» стає Інтернет. Тому проектна діяльність зорієнтована на самостійний пошук, самоосвіту, дає можливість використовувати Інтернет–ресурси у потрібному напрямку, орієнтуватись в інформаційному просторі, самостійно конструювати свої знання. Крім того специфіка правознавства потребує від студентів формування вмінь роботи з різними джерелами інформації: нормативними актами, матеріалами ЗМІ, літературою, кількість яких постійно розширюється, а зміст змінюється.

Реалізація проекту з правознавства може мати різні ефекти [17]:

  • навчальний (знання нових теорій, понять, правових актів і т.п.),

  • виховний (формування правової культури, подолання правового нігілізму, виховання пошани до законів, формування громадянської активності),

  • інституційний (можливість студентів брати участь у загальнозначущих рішеннях).

Участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність, бо надає змогу підтримувати інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень – можливості побачити результати своєї роботи і усвідомлення того, що їх побачать інші студенти.

Дослідницька діяльність доцільна в навчально–виховному процесі. Проте досягти високого рівня дослідницьких компетентностей студенти можуть лише за умов об’єднання роботи на заняттях з правознавства з позааудиторною роботою в гуртку «Феміда».

Починаючи з 2011 року, я проводжу заняття, що спрямовані на формування навичок самостійної науково–дослідницької роботи. Із новими тенденціями навчання освіта у вищій школі вимагає від студента, а значить і від викладача, володіння навичками використання інформативно-коммунікаційних технологій. З 2014 року як викладач історії і правознавства, я інтенсивно займаюсь впровадженням інноваційних технологій у навчально-виховний процес та у науково-дослідну діяльність студентів з цих дисциплін. Науково-дослідницькі роботи з правознавства виконують студенти ІІ курсу, оскільки з 2015-2016 навчального року викладання предмета ведеться тільки на другому курсі. Але можливо і таке, що інтерес до предмета у школі виявляє бажаючих і на перших курсах підготувати проект і займатись дослідною діяльністю з правознавства вже у технікумі. Проте я вважаю, що займатись такою діяльністю можна тоді, коли студенти володіють певним рівнем правових знань.

У нашому закладі через його сільськогосподарську спрямованість немає правознавства з поглибленим вивченням, тому студенти, яких приваблює право і мають бажання займатися науково-дослідницькою діяльністю з цього предмета, продовжують свою правову освіту і виховання в студентському науковому гуртку «Феміда» та ін. Позааудиторна робота має ширші можливості для дослідницької діяльності.

Для досліджень студентами обираються такі теми, які є актуальними, можливі для аналізу на місцевому матеріалі, доступні для систематичних і регулярних спостережень, можуть бути використані в навчально-виховному процесі для формування й розвитку в дитини правових знань і пізнавальних інтересів.

Проведення самостійних досліджень стимулює розумовий процес, спрямований на пошук вирішення проблеми, вимагає залучення для цих цілей знань з різних сфер. Під час роботи над проектом кожен студент має можливість реалізувати себе, застосувати знання, що є в нього, і досвід, продемонструвати іншим свою компетентність, відчути успіх. При цьому здійснюється широка взаємодія студентів з викладачем і можливе залучення консультантів із різних сфер діяльності. Завдання викладача – організувати творчий процес, розвивати дослідницький потенціал, ознайомити з правилами виконання і написання наукових робіт.

Визначившись з темою, студент починає пошук відповідної літератури. Досвід показує, що переважна більшість студентів не вміє опрацьовувати інформацію, записувати її мовою, доступною для широкого кола слухачів, тому викладач має допомагати студенту в цьому.

Наступним етапом є складання плану роботи, написання теоретичної частини, виконання експерименту. Після цього починається етап захисту.

Перший етап захисту відбувається в технікумі. Після цього вони мають можливість допрацювати свою роботу, крім того, вони вчаться вести дискусію, відстоювати свою думку, збільшується впевненість у собі.

Тому на другому етапі захисту студенти мають вже певний досвід і більш переконливо і впевнено можуть розповідати про свою роботу при великій аудиторії. Але не зважаючи на це, не всі студентські наукові роботи, які заслуговують на увагу, належно оцінюються на конкурсах. Встановлені ліміти іноді можуть привести до втрати дітьми бажання надалі займатися дослідницькою роботою. Тому завдання викладача полягає ще й у психологічній підготовці юних дослідників. Необхідно навчити їх боротися із труднощами, знаходити успіх у самому процесі дослідження, у власних відкриттях.

Студентами за цей час підготовлено та захищено ряд науково-дослідницьких проектів (Бєлюженко Марія «Мета громадянського протесту та його наслідки», Подолянюк Іван «Особливості інтеграції молоді в суспільні відносини», Колодєєва Вікторія «Конституція України: демократичний шлях прийняття» та ін.)

Створення ситуації успіху, атмосфери довіри й співдружності залежить у першу чергу від викладача-наставника. Саме вміння дорослого вчасно підтримати дитину, заохотити її до активної діяльності є важливим фактором успішної дослідницької діяльності студента.

Формування системи пошукових і дослідницьких умінь та навичок творчої особистості сприяє розвитку високого рівня її творчої активності, оскільки забезпечує постійну спрямованість особистості на подальшу пізнавальну та творчу діяльність, дозволяє розвивати здатність аналізувати й узагальнювати факти, приймати рішення, сприяє індивідуалізації навчання, забезпечує творче співробітництво вчителя й студента, забезпечує вплив особистості вчителя на формування особистості студента.

Науково-дослідницька діяльність у ВУЗі дає студентам великі можливості для успішної реалізації в майбутньому в іншому вищому закладі чи на виробництві або сфері послуг.

3.2. Використання програми Мicrosoft PowerPoint у створенні презентацій

За допомогою програми Мicrosoft Power Point на ПК чи на мобільному пристрої людина, як користувач, а в нашому випадку студент-дослідник має змогу [9]:

  • створити презентацію з нуля або на основі шаблону;

  • додати текст, зображення, картинки та відео;

  • вибрати професійне оформлення за допомогою Дизайнера PowerPoint;

  • додати переходи, анімацію та кінематографічні переміщення;

  • зберегти презентацію в службі OneDrive, щоб мати до неї доступ із комп’ютера, планшета чи телефона;

  • надати спільний доступ до своєї роботи та співпрацювати з іншими користувачами, де б вони не були.

Використовуючи короткий посібник зі створення презентацій, я пропоную студентам скористуватися таким алгоритмом дій.

Для того, щоб створити презентацію, відкриваємо програму Мicrosoft Power Point 2010 в меню Пуск – Усі програми – Стандартні – Мicrosoft Office- PowerPoint (Рис. 3.2.1, Рис.3.2.2, Рис. 3.2.4) або на рабочому столі правовою кнопкою миші Створити – Презентацію Мicrosoft PowerPoint. (Рис.3.2.3, Рис. 3.2.4)

Рис. 3.2.1 Рис.3.2.2

Рис.3.2.3 Рис. 3.2.4

Надалі створюємо слайд таким чином: Створити слайд (Рис. 3.2.5) і обираємо макет (Рис. 3.2.7), дизайн (Рис. 3.2.6), які нам потрібні

Рис. 3.2.5 Рис. 3.2.6

Рис. 3.2.7

Наступним нашим кроком є додавання і форматування тексту.

Встановлюємо курсор у потрібному місці та вводимо текст. Виділяємо текст і вибраємо дію на вкладці Основне: Шрифт, Розмір шрифту, Жирний, Курсив, Підкреслений (Рис. 3.2.8)

Рис. 3.2.8 Рис. 3.2.9

Додати зображення, фігури або діаграми можна наступним чином: перейти на вкладку Вставка/Зображення/Вставити. Щоб додати фігуру, графічний об’єкт або діаграму, натисніть кнопку Фігури, SmartArt або Діаграма. Виберіть потрібний варіант із запропонованих (Рис. 3.2.10). А можна скористатись макетом слайду Заголовок - об’єкт. Ввімкнути іконку, яка потрібна і обрати з папки ваших документів потрібний об’єкт (Рис. 3.2.11, Рис.3.2.12)

Рис. 3.2.10 Рис. 3.2.11

Рис. 3.2.12

Для збереження документа натисніть вкладку Файл/ Зберегти. Обрати місце збереження, наприклад, Диск Д/ Дослідницький проект, ввести назву документа, наприклад, Конституція України, і натиснути Зберегти. Ваша робота збережена (Рис. 3.2.13)

Рис. 3.2.13

Презентацію можна наситити яскравим забарвленням переходів і анімації (Рис. 3.2.14, Рис.3.2.15)

Щоб додати спеціальний ефект до переходу з одного слайда на інший: оберіть слайд, до якого потрібно додати перехід. На вкладці Переходи виберіть потрібний перехід. Натисніть кнопку Параметри ефектів, щоб налаштувати перехід: Справа, Зліва, ... Щоб скасувати перехід, виберіть елемент Немає .

Рис. 3.2.14 Рис. 3.2.15

Щоб додати анімацію до тексту або об’єктів на слайді: виділіть текст або об’єкт, до якого потрібно застосувати анімацію. На вкладці Анімація натисніть кнопку Додати анімацію, а потім виберіть із розкривного списку потрібний ефект.

Щоб додавати анімацію до одного рядка тексту за раз, виділіть рядок тексту та виберіть анімацію для нього, потім виділіть наступний рядок тексту та виберіть анімацію і т. д.

Для параметра Початок виберіть значення КлацаннямЗ попереднім або Після попереднього. Ви також можете задати параметри Тривалість і Затримка (Рис. 3.2.16)

Рис. 3.2.16

І ось ми підходимо до проведення презентації: на вкладці Показ слайдів виконайте одну з таких дій (Рис. 3.2.17):

    • щоб почати з першого слайда, натисніть кнопку З початку.

    • щоб почати з того місця, де ви зараз, натисніть кнопку З поточного слайда.

  • щоб вийти з подання Показ слайдів, натисніть клавішу Esc або правою кнопкою миші обрати Завершити показ слайдів (Рис.3.2.18)

Рис. 3.2.17 Рис. 3.2.18

За більш детальною інформацією у створенні презентацій звертайтеся до Короткого посібника користувача програми PowerPoint за посиланням https://support.office.com/uk-ua/article/

ВИСНОВКИ

Освіта XXI століття - це освіта для людини. Організація дослідницької діяльності дає можливість озброїти студентів необхідним інструментарієм (знаннями, вміннями, навичками) для засвоєння стрімко зростаючого потоку інформації, орієнтації у ньому та систематизації як програмного, так і позапрограмного матеріалу. Пошукова, дослідницька активність є своєрідним внутрішнім генератором, який робить людину творчою.

У сучасних умовах становлення української державності, побудови громадянського суспільства, інтеграції України у світове та європейське співтовариство, домінантною основою розвитку українського суспільства є виховання громадянина-патріота з високою правовою культурою.

Тому правова освіта і правове виховання визнане найважливішими завданнями сучасної школи. Є три «кити», на яких тримається дослідна діяльність технологія: самостійність, діяльність, результативність.

Пошукові, проектно-дослідницькі, науково–дослідницькі проекти, в яких беруть участь студенти – надійний шлях пізнання кожною дитиною своїх творчих можливостей, запорука розвитку інтелектуальних здібностей та пізнавальної активності особистості, шлях до самоствердження та самореалізації, а досить часто і професійного самовизначення. Але ефективною дослідницька діяльність буде тільки тоді, коли вона буде використовуватись систематично, тільки у різних її варіантах.

Роботу з формування інтелектуальних умінь і навичок, навичок самостійної дослідницької діяльності я здійснюю, головним чином, на заняттях з правознавства, а продовження цієї діяльності відбувається на консультаціях, семінарах, в роботі науково-правового студентського гуртка «Феміда». Цьому сприяють і сучасні технології.

Велику популярність набула проектна діяльність - один з багатьох методів, що підвищує творчу активність студентів, передбачає навчання через відкриття, розв’язання проблемних ситуацій.

Метод проектів у дидактиці визначається як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють студентам придбати знання та вміння в процесі планування і самостійного виконання певних практичних завдань з обов’язковим наданням результатів.

Такий метод допомагає студентам самостійно пройти всі етапи дослідження обраної проблеми, формує навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності.

Якщо в основу проекту покладена теоретична проблема, то підсумком має бути її розв'язання.

У проекті студенти стають основними дійовими особами навчального процесу, вони є рівноправними членами творчого колективу, що дозволяє їм об'єднуватися за інтересами, забезпечує розмаїття рольової діяльності. Метод дає можливість залучити до навчального процесу не лише дії та думки студентства, але й їхні почуття. У ході здійснення проекту діти навчаються надавати допомогу своїм товаришам по роботі, в них формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, виробляється обов'язковість і відповідальність. Участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність, бо надає змогу підтримувати інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень – можливості побачити результати своєї роботи і усвідомлення того, що їх побачать інші студенти.

Уміння користуватися методом проектів – показник високої кваліфікації викладача, його ставлення до прогресивних методик навчання й розвитку вихованців.

Дослідницька діяльність доцільна в навчально–виховному процесі. Проте досягти високого рівня дослідницьких компетентностей студенти можуть лише за умов об’єднання роботи на заняттях з правознавства з позааудиторною роботою з дисципліни.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Бєліч Н. І. Залучення учнів до науково-дослідницької роботи - http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/27192/ -

  2. Види і форми науково-дослідної роботи студентів -http://pidruchniki.com/70158/pedagogika/vidi_formi_naukovo-doslidnoyi_roboti_studentiv

  3. Вишинська О. С. «Дослідницька робота на уроках суспільно-гуманітарного циклу, як умова розвитку творчих здібностей учнів» - oxana2005.blogspot.ru -

  4. Громчевська Н.В. Навчальна програма «Основи правознавства», 2010

  5. Жарков О.О., Коломієць Ю.В. Роль і значення позакласної роботи у загальній системі навчання.- http://www.rusnauka.com/26_OINXXI_2009/Pedagogica/52580.doc.htm

  6. Історія української школи і педагоггіки: Хрестоматія. / За ред. В.Г.Кременя – Київ: «Знання», 2005. – 767с.

  7. Козліковська Н.Я. Позааудиторна робота як складова вищої освіти - http://www.vmurol.com.ua/

  8. Кокош А.М. План роботи студентського наукового гуртка „ Феміда ”, 2016.

  9. Короткий посібник користувача програми Power Point - https://support.office.com/uk-ua/article/ -

  10. Курлянд З.Н. Педагогіка вищої школи - http://westudents.com.ua/glavy/50340-55-pozaauditorna-robota-studentv-robota-kuratora-studentsko-grupi.html -

  11. Ляшенко І. В. Організація позааудиторної роботи у вищій школі як умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу - https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2196

  12. Марцин В.С. Види та форми науково-дослідної роботи студентів. Основи наукових досліджень - http://chitalka.net.ua/textbooks/1/p_4557.html

  13. Нагорна О.П. «Формування громадської компетенції особистості на уроках та в системі позакласної роботи з правознавства» - http://nadoest.com/formuvannya-gromadsekoyi-kompetenciyi-osobistosti-na-urokah-ta

  14. Палієнко С. В. Набуття учнями навичок дослідницької роботи на уроках правознавства та в позакласній роботі з предмета - http://osvita.ua/school/lessons_summary/pravo/8050/ -

  15. Позааудиторна навчальна робота у ВНЗ - http://www.studfiles.ru/preview/5259453/page:17/ -

  16. Позааудиторна робота студентів. Робота куратора студентської групи - http://pidruchniki.com/17280924/pedagogika/pozaauditorna_robota_studentiv_robota_kuratora_studentskoyi_grupi -

  17. Позакласна робота з правознавства в школі - http://allrefs.net/c8/4d9qn/p42/

  18. Проектні технології на уроках історії https://infourok.ru/dosvid-moi-metodi-roboti-na-urokah-istorii-1321476.html

  19. Про Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа) Постанова Колегії МОН України, Президії АПН України № 12/5-2 від 22.11.01 року - http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2712/ -

  20. Форми організації навчання учнів правознавства - http://studopedia.org/10-169960.html -

  21. Хрипко Л. В. Гурткова робота – один із видів позакласної роботи у навчально-виховному процесі - http://pandia.ru/text/80/016/49944.php

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.