і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Набуття предметних історичних компетентностей на уроках суспільних дисциплін

Набуття предметних історичних компетентностей на уроках суспільних дисциплін

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Набуття предметних історичних компетентностей на уроках суспільних дисциплін

Місце кожної держави у світі, рівень життя її громадян дедалі менше залежать від запасів корисних копалин, сьогодні його визначають  рівень людського розвитку та інтелектуалізація нації.                      Знання й компетентність стали найбільш цінними товарами, серед яких важливе місце посіли історичні знання. Вони стали невід'ємною складовою освіти громадянина, необхідною умовою розбудови економічно міцної та вільної держави.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Перед вчителем постає завдання: відійти від учителя у загальноприйнятому розумінні, який є основним джерелом знань та бути наставником, який стимулює учня до пізнання нового.

Слід зазначити, що знання в такому контексті не є простим засвоєнням інформації, а виступає засобом для набуття необхідної компетентності, містком для продовження навчання та поштовхом до самоосвіти. Тому мета історії як навчального предмету полягає передусім у формуванні історичних знань та розвитку історичного мислення учнів. . Не є таємницею, що в дітей підвищена цікавість до навчання, коли вони отримують на уроці цікаву інформацію та ще й у цікавій формі. А ще цікавість посилюється, коли вони самі безпосередньо беруть участь у пошуку цієї інформації з різних джерел. Це вчить учнів критично ставитися до різних історичних концепцій,  навчає формувати власні погляди.

На своїх уроках я часто застосовую методи викладання, які засновані на співпраці – робота в групах або парах, проектна та ігрова діяльність. Саме гра та елементи гри сприяє кращому засвоєнню термінів і понять, стимулює учнів до кропіткої роботи з першоджерелами та додатковою літературою, тренує пам’ять, розвиває кмітливість та виробляє вміння застосовувати здобуті знання на практиці. А бажання учнів здобути перемогу у грі є хорошим стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого навчального матеріалу, оскільки дуже мудро твердили римляни: “Repeticio est mater studiorum” (Повторення – мати навчання).

Наприклад на уроках в 5-х класах для оцінювання учнів я пропоную їм на заздалегідь підготовлених аркушах у формі листочків дерева записати питання по пройденому матеріалу. Найбільш влучні запитання на наступний урок я розміщую на нашому дереві знань. Учні по черзі підходять і відриваючи листок читають та відповідають на запитання.

Із 7-ми класами після закінчення теми «Виникнення та становлення Русі-України» та «Галицько-Волинська держава» ми проводимо цікаву пізнавальну гру, яка дуже носить назву «Хто я?». Один із учнів виходить за двері, іншим семикласникам я демонструю портрет діяча пройденого періоду. Після повернення учня він намагається вгадати заданого діяча ставлячи різні питання, які стосуються його життєдіяльності. Решта учнів може відповідати тільки так або ні. В такій ігровій формі найважливіші події життя історичних діячів добре запам’ятовуються учням.

9-ті класи дуже полюбляють роботу в групах. Наприклад у 9-му класі під час вивчення теми «Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині XIX ст.» я ділю клас на 2 групи, де одна група – це українці, що жили на українських землях, які знаходилися під владою Австрійської імперії. Друга группа – на українських землях, що перебували у складі Російської імперії. Завдання груп полягає у визначенні причин піднесення національно-визвольного руху та проаналізувати наслідки українського національного відродження у різних сферах життя. Для цього учні кожної групи діляться між собою ще на 4-5 пошукових груп, які висвітлюють зміни у політичній, соціально-економічній, культурній сфері життя, проводять паралелі із сучасністю.

А учням 8-х класів подобається проектна діяльність. Під час вивчення тем «Історія рідного краю» наприкінці кожного розділу, учні уявляють себе у різних професіях : архітекторами, освітянами, музикантами, живописцями, науковцями та іншими. Кожен учень самостійно досліджує здобутки вивченого періоду зі сторони обраної професії, демонструє знайдений наочний матеріал та розповідає про найвидатніших своїх колег вивченого періоду. Таким чином, на моїх уроках учні залучаються до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації та дозволяє краще оволодіти історичними знаннями.

Піводячи підсумки свого виступу, хочу побажати вам жити так, щоб отримувати не тільки результат, а й задоволення від своєї роботи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Мета історії як навчального предмету полягає передусім у формуванні історичних знань та розвитку історичного мислення учнів. . Не є таємницею, що в дітей підвищена цікавість до навчання, коли вони отримують на уроці цікаву інформацію та ще й у цікавій формі. А ще цікавість посилюється, коли вони самі безпосередньо беруть участь у пошуку цієї інформації з різних джерел. Це вчить учнів критично ставитися до різних історичних концепцій, навчає формувати власні погляди.
  • Додано
    27.02.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    75
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    OL654800
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання