Фізичне виховання підростаючого покоління та дорослого населення нашої країни - предмет постійного піклування держави.
Світ рухів дуже різноманітний. У будь-яких життєвих ситуаціях, вирішуючи складні рухові завдання, людина повинна вміти діяти обачно, швидко, енергійно, влучно, економно і, якщо хочете, витончено. Слід завжди пам’ятати, що мистецтво рухів можливо мати лише на міцному фундаменті – тій «азбуці рухів», яку освоюють люди з раннього дитинства.
ВІКОВІ СХОДИНКИ
Акт хапання виробляється в дітей дуже рано з перших місяців життя лежачи в ліжку. Малюки із задоволенням грають кулястими яскраво забарвленими брязкальцями. У цей період поступово розвиваються та вдосконалюються зорово-рухова координація,тактильна та кінестезична чутливість. Дещо пізніше виявляються рухи відштовхування – дитина навчається рукою,кістю і пальцями відштовхувати,а потім кидати кульку,маленький гумовий м’яч,інший предмет. Так поступово освоюється складніша за координацією дія – метання. Велике значення в цьому мають нервово – психічний розвиток та функціональний стан центральної нервової системи. Дітям корисно катати по підлозі в заданих напрямках кульки та м’чи різного діаметру, відштовхувати та кидати середні та великі надувні м’ячі.
Складним координаційним механізмом для них є ловіння м’яча, це вміння вимагає великої кількості підкріплень та уваги. Як тільки дитина навчиться впевнено ходити,вона вже може підштовхувати м’яч ногою і поступово освоювати все сильніші і точніші удари. З розвитком швидкісно-силових якостей, вищого почуття рівноваги та окоміру вдосконалюються вміння та навички метання на дальність та в ціль. Йде взаємопов’язаний процес, коли кожна нова освоєна вправа підвищує функціональні можливості дитини. Дуже примітно,що дії з м’ячем однаково впливають і на його розумовий розвиток.
Вікова динаміка розвитку дітей у дошкільний період та під час навчання загальноосвітній школі -- поступово ускладнюється система вправ з м’чем та деякі показники на результат, які розроблені та перевірені фахівцями. Вони служать орієнтирами (чому діти повинні навчитися) та критерієм для оцінки темпів розвитку моторики дітей, рівня їхньої фізичної та технічної підготовленості.
Чи хтось сумнівається в тому що користь від прав і ігор з м’ячем величезна. Освоюючи техніку володіння м’ячем,ми використовуємо цей арсенал рухових дій, що поступово збільшується, не тільки для розвитку рухової вправності, а також й для підвищення функціональних можливостей організму. Природно, що цей процес має бути спрямованим.
Купивши дитині м’яч,батьки вважають свій батьківський обов’язок виконаним. А через короткий час знаходять м’яч покинутим серед інших іграшок.
Чому так відбувається? Від того,що дорослі забувають основне педагогічне правило: дитину треба вчити грати з м’ячем, вчити постійно і ретельно, крок за кроком, ретельно відпрацьовуючи кожен новий елемент, вчити всій різноманітності прийомів ,дій, як ми вчимо його говорити,читати і писати.
Для оволодіння абеткою читання і письма розроблена ціла система спеціальних вправ. Для ігор з м’ячем такою основою служить вміння кидати і ловити м’яч – «азбука рухів» яку кличуть «Школою м’яча». Орієнтиром повинна служити «вікові сходинки». Необхідно пам’ятати, що вже з однорічного віку дитині має бути надана можливість займатися з м’ячем. Так поступово з місяця в місяць систематичне навчання умінню володіти м’ячем приведе до того що дитина сама почне виявляти інтерес.им ширше коло рухових умінь і навичок чим багатший руховий досвід, тим краще і швидше освоюються нові рухи.
З появою м’яча незмірно розширилися можливості конструювання безлічі фізичних вправ, які дозволяють спрямовано вирішувати завдання фізичного виховання.
Вправи з м’ячем це, в першу чергу предметні дії. Роль предметних дій в розвитку керування рухами дуже істотна.
