Ці джерела містять ґрунтовний аналіз та повний текст оповідання Милорада Павича «Скляний равлик», написаного у 1998 році. Твір є яскравим зразком постмодерної літератури, де автор використовує принцип гіпертексту, дозволяючи читачеві самостійно обирати послідовність розділів. Сюжет зосереджений на перетині доль двох самотніх героїв — панни Хатчепсут та архітектора Давида Сенмута, чиї імена відсилають до постатей Давнього Єгипту. Центральним символом виступає скляна свічка-равлик, яка водночас уособлює вразливість людської душі та фатальний вплив випадку. Матеріали пропонують два варіанти фіналу — трагічний та щасливий, що підкреслює ідею варіативності життя. Окрім літературного аналізу, надано біографічні відомості про Павича як видатного сербського письменника, майстра нелінійної прози.






















