Микола Трублаїні (справжнє ім'я Микола Петрович Трублаєвський) - видатний український письменник, журналіст, педагог та мандрівник, відомий своїми пригодницькими та науково-фантастичними творами для дітей та юнацтва.
Біографія:
Народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанка на Поділлі. З дитинства виявляв інтерес до літератури та подорожей. Закінчив Немирівську гімназію, а потім Кам'янець-Подільський інститут народної освіти, де здобув педагогічну освіту. Працював вчителем, але згодом присвятив себе журналістиці та літературній творчості. Брав участь у численних дослідницьких експедиціях до Арктики, що лягли в основу багатьох його творів. Загинув під час Другої світової війни, 4 жовтня 1941 року, як військовий кореспондент.
Творчість:
Трублаїні - один з перших українських письменників пригодницького жанру. Його твори відрізняються романтикою, захопливими сюжетами та вірою у перемогу. Писав для дітей різного віку, створюючи яскраві образи та описуючи життя на Півночі, побут та звичаї корінних народів.
Основні твори:
Повісті:
"Лахтак", "Мандрівники", "Шхуна «Колумб»", "Орлині гнізда", "Глибинний шлях".
Оповідання:
"Оповідання боцмана", "Берег невідомого острова", "Хатина на кризі", "З півночі мчав ураган", "Мандри Закомарика", "Крила рожевої чайки", "Пустуни на пароплаві", "Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку" та інші.
Збірки:
"Твори у 4-х томах", "Оповідання про далеку Північ".
Трублаїні відомий своїм внеском у дитячу літературу, зокрема, за створення творів, які спонукають до подорожей, досліджень та віри у власні сили.
