Микола Платонович Бажан (1904–1983) — видатний український поет, перекладач, культуролог та громадський діяч, чия постать поєднує в собі авангардний пошук ранніх років і масштабну державну діяльність радянського періоду.
Біографія
Ранні роки: Народився 9 жовтня 1904 року в Кам'янці-Подільському в сім'ї військового топографа. Дитинство провів в Умані, де навчався в гімназії та брав участь у скаутському русі.
Становлення: У 1921 році переїхав до Києва, де навчався в кооперативному інституті та інституті зовнішніх зносин. У цей період він приєднався до літературних угруповань футуристів «Аспанфут» та працював у журналі «Кіно».
Кар'єра та репресії: У 1930-х роках Бажан дивом уникнув сталінських репресій, хоча його творчість піддавалася жорсткій критиці. Згодом він обіймав високі посади: був заступником Голови Ради Міністрів УРСР (1943–1948) та депутатом Верховної Ради СРСР.
Останні роки: Помер 23 листопада 1983 року в Києві.
Творчість
Микола Бажан пройшов шлях від експресивного футуризму до філософської лірики та монументального епосу.
Поетичні збірки та поеми:
Ранній період: «Сімнадцятий патруль» (1926), «Різьблена тінь» (1927), урбаністичний триптих «Будівлі» (1924) та поема «Гетто в Умані» (1928).
Зрілий період: Вершиною його творчості вважається історико-філософська поема «Сліпці». Пізніше виходять збірки «Англійські враження» (1948), «Італійські зустрічі» (1961) та поема «Політ крізь бурю» (1964), за яку він отримав Шевченківську премію.
Перекладацька діяльність: Вважається одним із найкращих українських перекладачів. Його доробок включає переклади поеми "Витязь у тигровій шкурі" Шоти Руставелі, творів Алішера Навої, Райнера Марії Рільке, Адама Міцкевича та Гете.
Науково-редакційна робота: З 1958 року і до смерті був головним редактором Української Енціклопедії. Під його керівництвом видано 17-томну УРЕ, «Історію українського мистецтва» та «Шевченківський словник».
Бажан залишається складною постаттю в історії України: як талановитий митець «Розстріляного відродження», який був змушений балансувати між творчістю та служінням системі заради збереження української культури.
