Михайло Слабошпицький (1946–2021) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист і громадський діяч. Серед його відомих творів — роман-біографія «Поет із пекла» про Тодося Осмачку (за який він отримав Шевченківську премію), «З голосу нашої кліо» та «Українські меценати». Він також активно займався громадською діяльністю, був виконавчим директором Ліги українських меценатів та одним із засновників міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
Біографія
Дата та місце народження:
28 липня 1946 року, с. Мар'янівка, Черкаська область.
Освіта:
Факультет журналістики Київського університету.
Кар'єра:
Працював кореспондентом.
Редактор відділу критики газети «Літературна Україна».
Головний редактор газети «Вісті з України» та журналу «Вавилон-XX».
Виконавчий директор Ліги українських меценатів.
Директор видавництва «Ярославів Вал».
Суспільна діяльність:
Один із засновників міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
Секретар ради Національної спілки письменників України (з 2006 року).
Особисте життя:
Син — відомий кіносценарист і режисер Мирослав Слабошпицький.
Дочка — журналістка Іванна Слабошпицька.
Дата та місце смерті:
30 травня 2021 року, Київ.
Творчість
Автор понад 40 художніх книг, зокрема прози, критики, літературознавчих праць та публіцистики.
Книги:
«Тодось Осмачка» — роман-біографія, удостоєний Шевченківської премії.
«Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика).
«Марія Башкирцева» — роман, що виходив французькою та російською мовами.
«Автопортрет художника в зрілості».
Твори для дітей.
