Народна пісня та творчість -це багате джерело енергії та інформації , фольклору давнини.
Історичне та культурне середовище фольклорної епічної традиції; історизм народного епосу; особливості творення та побутування епосу;
жанрова специфіка народного епосу: тематичне розмаїття, проблеми класифікації;
композиція, структура твору, сюжетні особливості; система персонажів, їхнє героїчне, морально-етичне навантаження;
поетичні особливості, форма епічних творів;
порівняння епосу народів Західної та Північної Європи з епічною традицією українців .
через вивчення фольклору народів світу сформувати у майбутніх дослідників української усної словесності вміння і навички, необхідні для всестороннього і глибокого фольклористичного аналізу зокрема таких складних питань, як національна специфіка фольклору, еволюція жанрів, для монографічного опрацювання окремих жанрів шляхом залучення багатого міжнародного порівняльного фактажу.
Епічна традиція творить важливу й одну з найхарактерніших сторінок історії культурного розвитку народів світу, заховавши і донісши до пізніших часів чимало народних епічних мотивів і сказань давніх часів (з часів Великого переселення народів і раніших). Вона відіграла велику роль у розвитку зокрема середньовічних літератур Європи, у тогочасних літературних і загалом культурних спілкуваннях. Сучасна наука твердить про існування своєрідного культурно-історичного простору Середньовічної Європи, який характеризується спільністю історичних, політичних, мистецьких, естетичних, моральних цінностей.
