Сьогодні виділяють п'ять основних видів магнітного упорядкування в матеріалах: діамагнетизм, парамагнетизм, феромагнетизм, антиферомагнетизм та феримагнетизм.
Діамагнетизм характеризується малим від'ємним значенням магнітної сприйнятності. Діамагнетики - це матеріали, в яких намагніченість напрямлена проти зовнішнього магнітного поля, що цю намагніченість створило. Інакше кажучи, результуюче магнітне поле в цієї групи слабкіше від зовнішнього магнітного поля. До діамагнетиків належать вода, водень, кварц, срібло, мідь та інші. Характерною особливістю цих матеріалів є повна компенсація магнітних моментів атомів і молекул.
Парамагнетизм виникає за рахунок орієнтації неповністю скомпенсованих атомних магнітних моментів за напрямом зовнішнього магнітного поля і характеризується малими додатними значеннями магнітної сприииятиосп. В результаті внутрішнє поле дещо більше за зовнішнє.
Феромагнетизм полягає в існуванні у речовині цілих областей - доменів в яких матеріал намагнічений до стану насичення. Магнітна сприйнятність феромагнетиків досягас 105... 106 і суттєво залежить від напруженості магнітного поля, від температури. Феромагнетиками є залізо, нікель, кобальт та деякі їхні сплави.
Антиферомагнетизм с наслідком антипаралельної орієнтації однакових за значенням магнітних моментів сусідніх атомів чи іонів за відсутності зовнішнього магнітного поля. Під дією зовнішнього магнітного поля елементарні магнітні моменти прагнуть розміститись за напрямом силових ліній зовнішнього магнітного поля, дещо посилюючи магнітне поле. Антиферомагнетики (оксид заліза, оксиди мангану) характеризуються малим додатним значенням магнітної сприйнятності, залежним від температури.
Феримагнетизм є нескомпенсованим антиферомагнетизмом. Феримагнітні матеріали - ферити, до яких належать структури на основі оксиду заліза з оксидами інших металів, характеризуються магнітною сприйнятністю (відносною магнітною проникністю), яка може досягати десятків тисяч.
