М.Семенко. "Я хочу кожен день все слів нових". Авангардні тенденції в українській поезії

Цю сторінку створено користувачем «Всеосвіти», якщо її вміст порушує ваші авторські права, надішліть скаргу у службу підтримки, ми оперативно відреагуємо.

This page was created by the website user. If its content violates your copyright, you can submit a takedown request to our support team, and we will respond promptly.

Поскаржитися / Report
Опис документу:
Конспект уроку допоможе ознайомити учнів з авангардними тенденціями в українській поезії 1920-х років, життям і творчістю поета-футуриста М.Семенка; розвивати навички визначення ознак літературних течій і напрямів, аналізу авангардної поезії, висловлення власної думки про їхню естетичну значимість; розвивати бажання творчого успіху через пошук самобутніх образів, ідей; виховувати зацікавленість до новаторства поета М.Семенка.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Голик О.В.

ЛІТЕРАТУРНИЙ АВАНГАРД

«Я ХОЧУ КОЖЕН ДЕНЬ ВСЕ СЛІВ НОВИХ»

МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО. АВАНГАРДНІ ТЕНДЕНЦІЇ

В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ 1920-Х РОКІВ. ПОЕТ-ФУТУРИСТ, СМІЛИВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАТОР, УПРОВАДЖУВАЧ. УРБАНІСТИЧНІ МОТИВИ ЙОГО ЛІРИКИ, ЇХ ЗМІСТОВА НОВИЗНА, ДЕСТРУКЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ФОРМИ («БАЖАННЯ», «МІСТО», «ЗАПРОШЕННЯ»)

Мета: ознайомити учнів з авангардними тенденціями в українській поезії 1920-х років, життям і творчістю поета-футуриста М.Семенка; розвивати навички визначення ознак літературних течій і напрямів, аналізу авангардної поезії, висловлення власної думки про їхню естетичну значимість; розвивати бажання творчого успіху через пошук самобутніх образів, ідей; формувати вміння відчувати нові змістові відтінки слова; висловлювати прихований зміст символів, знаків, кодів, деталей у творах М.Семенка; виховувати зацікавленість до новаторства поета М.Семенка, бажання експериментувати.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-відкриття.

Обладнання, наочність: портрет М.Семенка або фото поета 1919 року; ілюстративний матеріал до мистецьких творів авангардизму, словник літературознавчих термінів; політична карта світу, зображення Батиєвої гори в Києві, репродукції картин С.-Б.Рибака «Місто» (1917) та Л.Руссоло «Пробудження столиці», книжкова виставка творів М.Семенка.

Методи, прийоми та форми роботи: виразне читання поезій, творчі проекти, учнівські презентації, бесіда, словникова робота, «Це цікаво!», робота в групах (парах), міні-лекція вчителя з елементами бесіди, «Поетична хвилинка», «Мікрофон», «Коло думок», робота з епіграфом, «Для допитливих», «Лабораторія літературознавців», «Незакінчене речення», колективне складання схеми, «Фразеологічна хвилинка», самостійна робота, проблемне запитання, «Займи позицію», робота з таблицею, «Художня галерея», логічний ланцюжок, «Гронування».

Міжпредметні зв’язки: українська мова (фразеологізми, неологізми, розмовно-побутова лексика, науково-технічна термінологія), живопис (твори футуристів та авангардистів).

Теорія літератури: авангард, футуризм, деструкція, каліграма, кверофутуризм, панфутуризм, версифікація, сентиментальний, анаграма, асоціації, дисонанс, символ, верлібр, вільний вірш, риторичне запитання, оказіональні слова.

Випереджувальне завдання: підготувати творчий проект або учнівську презентацію на тему: «Витоки українського футуризму», повідомлення про життя та творчість М.Семенка.

Епіграфи:

Я хочу кожен день все слів нових.

М.Семенко

Яка тонка ця річ – людини творчість!

П.Тичина

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

24 жовтня 1937 року насильно відібрали життя у людини, ім’я якої було невіддільне від нового мистецтва. На цьому український літературний авангардизм припинив своє існування.

Хто ж була ця людина, яку змусили у такий спосіб замовкнути?

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з портретом.

«Обличчя його вміщало в собі риси всіх націй та рас, його волосся було чорне, як вугілля шахт, а очі блищали вогнем татарських ватр, скитських вогнищ та юпітерами європейських ательє, а кожний сторонній подорожній подумав би, що він з Патагонії», - такий портрет Михайля Семенка змалював Микола Бажан, відомий український поет.

А ось як М.Семенко змалював себе в «Автопортреті», написаному у вигляді анаграми.

Автопортрет

Хайль семе коми

ихайль кохайль алсе комих

ихай месен михсе охай

мх йль кмс мих мих

Семенко енко нко Михайль

Семенко мих михайльсе менко

О семенко михайль!

О михайль семенко!

Теорія літератури.

Анаграма – (гр. ana – префікс, що означає рух уперед, і gramma – знак, літера) – переставлення літер у слові, завдяки чому витворюється нове значення, прочитуване у зворотньому напрямку.

  • На перший погляд біографія письменника Михайла Васильовича Семенка дуже проста. Народився 31 грудня 1892 року у селі Кибинці на Полтавщині у родині волосного писаря, який став потім писарем земської управи в містечку Хорол. Семенкова мати, яка закінчила тільки початкові класи церковноприходської школи, була письменницею-самоуком, автором ряду повістей, надрукованих під її дівочим прізвищем – Марія Проскурівна. Брат поета, Василь, був цікавим художником, разом з Михайлом зачинав в Україні футуристичний рух, але на початку імперіалістичної війни загинув на Західному фронті. Другий брат – Олександр та сестра Олександра - теж писали вірші, та зовсім молодими загинули від туберкульозу. У Хоролі Михайло встурив до реального училища, а закінчив його – оскільки в Хоролі не було старших класів – уже в Кременчуці. Вчився у Петербурзькому психоневрологічному інституті, з якого у 1914 році був мобілізований до царської армії, служив телеграфістом у Владивостоці. 1917 року повернувся на Україну. Співробітничав у Всеукраїнському фото кіноуправлінні, редагував журнал «Нова генерація».

Але так просто лише на перший погляд. Насправді все значно складніше. У біографії поета, яка лише окреслюється у його поезіях, чимало «білих плям». За місцем написання віршів вимальовується досить широка географія письменника.

Колективне складання логічного ланцюжка.

Київ Хорол Петербург Владивосток Сучан Рига Москва Харків

Берлін Дарниця Гамбург…

(Зробити позначення на політичній карті світу).

  • Відкрийте «білі плями» біографії М.Семенка. Укладіть таблицю «Сторінки життєпису».

(Таблиця заповнюється протягом міні-лекції учителя).

Міні-лекція вчителя з елементами бесіди та переглядом учнівської презентації.

  • Яка проблема завжди хвилювала М.Семенка? (Проблема людської гідності).

  • Коли і де розпочалася його літературна праця? (На початку 1913 року у Петербурзі побачила світ збірка «Prelude» в газеті «Рада»).

  • Чи є в цій збірці ознаки футуризму? (Ні, ним він стане лише через місяць).

  • Вважають, що таке перетворення відбулося після того, як 24 листопада 1913 року в психоневрологічному інституті із читанням своїх творів виступив В.Маяковський. Того ж вечора народжуються поезії «Запитання», «Мій привіт», «Я йду», «Самопрядку», «Поворот». І після внутрішніх борінь, за висловом самого Семенка, «вранці він прокинувся футуристом».

«Це цікаво!»

До речі, своє традиційне ім’я Михайло Семенко видозмінив на «Михайль», що теж було даниною футуризму.

Теорія літератури.

Футуризм – формалістичний напрям у літературі та мистецтві ХХ ст.

Футуризм – (від лат. futurum) – майбутнє.

Довідка.

Вперше термін «футуризм» започаткував Філіпо Томазо Марінетті (1876-1944) – італійський письменник, автор збірок поезії «Завоювання зір» (1902), «Занг-тум-тум» (1914), роману «Мафарка-футурист» (1910), теоретичної праці «Маніфест футуризму» (1909-1919). Був одним з ідеологів фашистського режиму Муссоліні.

«Це цікаво!»

Символами футуристів були жовта лілія та жовта блуза, яку згодом замінили синьою, що мало вказувати на їхнє пролетарське походження.

Головними елементами поезії, за твердженням Т.Марінетті проголошувалися хоробрість, сміливість та бунт, «натиск, лихоманне безсоння, гімнастичний крок, ляпас та удар кулака», рух задля руху, намагання використати засоби інших мистецтв, зокрема малярства (т.зв. поезомалярство) у ліриці.

Теорія література.

Поезомалярство – малюнок словом.

  • Чим приваблював футуризм? (Кострубатою «красою», охопленою стрімким рухом оновлення, суголоссям міського темпоритму, розширював зображально-виражальні можливості поетичного мовлення, вводячи в нього елементи прозаїзації, пафос стенографування ліричних переживань, словотворчості).

«Цитата для роздумів».

Це буде стиль різноголосий і багатокольоровий, мінливий, але дуже гармонійний…

Т.Марінетті

Естетичні принципи футуризму:

  • прагнення створити «мистецтво майбутнього»;

  • заперечення моральних і художніх цінностей традиційної культури;

  • культивування урбанізму;

  • нехтування традиційними жанрами й формами.

Риси революційного футуризму:

  • злободенна тематика;

  • оптимістичний пафос;

  • надуживання ультрареволюційною риторикою;

  • оголена публіцистичність у поєднанні з тонким ліризмом.

Жанри:

  • ревфутпоеми;

  • акцентичний вірш;

  • верлібр;

  • поезофільми;

  • ліричні мініатюри;

  • памфлети.

Творчий метод:

  • розкладання об’єкта на безліч форм і площин;

  • ілюзія руху;

  • одночасність усього, що відбувалося.

Представники в українській літературі:

В.Поліщук, Ю.Шпол (М.Яловий), Ю.Яновський, М.Бажан, М.Терещенко, О.Слісаренко, О.Полторацький, Гео Шкурупій, О.Мар’янов, Л.Зимний, Д.Бузько, О.Влизько, М.Семенко.

- Як уже зазначалося, у своєму маніфесті футуристи оголосили про народження нового мистецтва, співзвучного динамічному ритму нового віку «хмарочосно-машинно-автомобільної» культури.

- Ваші думки про діяльність футуристів. (Вони проповідували помилкову і шкідливу теорію про занепад мистецтва).

- Чи були у їхній діяльності позитивні моменти? (Футуристи виступили в літературі проти естетичних стереотипів, культу класиків, відзначалися формотворчими пошуками, експериментаторством).

Робота з таблицею.

Позитивні та негативні риси футуризму

Позитивне

Негативне

модернізували українську лірику урбаністичною тематикою;

експериментували із формою вірша;

запровадили свіжі (навіть епатажні) образи;

творили нові слова;

рішучі, непримиренні щодо літературних опонентів;

створили культ враження;

фіксували пейзажні картини через колірні та звукові характеристики;

зверталися до сатири, де, зберігши своє гострослів’я та дотепність, могли повною мірою пишатися собою.

ставали на шлях крайнього формалізму;

заперечували загальноприйняті мовні норми;

творили свою особливу «заумну» мову;

любили чудернацькі словосполучення, позбавлені будь-якого змісту;

розглядали себе як «революцію в мистецтві»;

заперечували «Я».

«Цитата для роздумів».

Історична помилковість і наукова безпорадність подібних Семенкових теорій пояснюється тим, що він завжди й в усьому був авангардистом… Михайль Семенко – насамперед бунтар-революціонер. Його протести спрямовані проти будь-якого застою і консерватизму.

Л.Коломієць

Сучасний футуризм:

група «Нова лірична свідомість», «ЛуГоСад» (І.Лучук, Н.Гончар, Л.Садловський), «Бу-Ба-Бу» (В.Неборак, Ю.Андрухович, О.Ірванець), «Пропала грамота» (С.Либонь, Ю.Позаяк,

В. Недоступ) тощо.

(Виразне читання поезій М.Семенка).

  • Паралельно з навчанням на природничо-історичному відділенні педагогічного факультету психоневрологічного інституту М.Семенко відвідує в консерваторії клас скрипки, пише невеликі музичні твори. Отож не дивно, що музика – органічна частина віршів, складова їх поетики.

«Це цікаво!»

М.Семенко віртуально грав на скрипці.

- Український поет не намагався наслідувати російських футуристів. Він розробив власну теорію, яка ґрунтувалася на філософському вченні професора психоневрологічного інституту К.Ф.Жакова, який вважав, що лише мистецтво і філософія наближають нас до пізнання сутності речей. Цій теорії він дає назву кверофутуризм.

Мистецтво закінчується там, де починаються канони, догма схиляння перед авторитетом, культ задоволення.

  • Що лягло в ідею кверофутуризму? (Краса шукання, динамізм).

  • У чому полягає завдання мистецтва, які виголошує теорія кверофутуризму? (Оспівування боротьби шукань).

  • Подібні погляди на мистецтво ляжуть пізніше в основу маніфесту панфутуризму Семенка, в обгрунтуванні ідеї перейменувань асоціації панфутуризму на асоціацію комункульту.

  • У Владивостоці, де поет пробув близько трьох років і про який написав «Ах розумієте доля закинула Мене не в красний Рим», він пізнав перше кохання («Семенко стокнений Семенко затривожений»). Цьому почуттю ми завдячуємо циклу прекрасних ліричних поезій під загальною назвою «П’єро кохає», «Осіння рана». Саме тут він почув про Лютневу революцію і швидко збагнув, що вона не принесе довгоочікуваної свободи.

  • Чому він так вважав? (Міркування учнів).

  • Семенко розробляє низку нових мотивів, словесних конструкцій, способів освоєння літературного матеріалу. Про те сповіщають його нові маніфести, заклики.

У 1919 р. і в культурному житті України він посідає значну роль, відзначаючись неабиякою творчою активністю. З-під його пера виходять чотири збірки. У «П’єро мертвопетлює» і в «Блокнотес» вірші особливо епатажні, які сприймаються надто дратівливо.

(Читання поезій).

Проблемне запитання.

  • Чи можна вважати Семенка версифікатором, адже він заперечує існуючу поетику?

Словникова робота.

Версифікація, або Віршування – (лат. versificato, від versifico – складаю вірші) – це мистецтво писання віршів.

  • Здається, що М.Семенко – цілковитий нігіліст. Проте, руйнуючи заштамповані канони, він конструює нову якість.

Словникова робота.

Нігіліст – людина, яка заперечує усталені суспільством норми, принципи, закони.

  • Що заперечує М.Семенко? (Не ліричну образність, як таку, а традиційну сентиментальність).

Теорія література.

Сентиментальний – надмірно чутливий у виявленні почуттів.

  • Проти чого виступає? (Штампів, псевдокласичної поезії, різних підробок модерні стичного мистецтва).

  • Поет самовпевнено заявляє: «Мій світ в тонкій мініатюрі, Я – беззразковості поет».

  • Чи можемо ці слова поета назвати самохарактеристикою, викликом мистецькій рутині? (Так).

  • Яким бачить М.Семенко революцією і взагалі майбутнє світу?

Колективне складання таблиці.

Майбутнє очима М.Семенка:

  • подолання внутрішньої дисгармонії;

  • визвольна праця;

  • перемога психологічної інерції;

  • нове суспільство;

  • одухотворена природа;

  • відкидання рудиментів старого.

Словникова робота.

Рудимент – залишок, пережиток чогось зниклого.

  • Складіть характеристику ліричного героя.

новий тип

сильна особистість Ліричний герой несхитне людське «Я»

наділена почуттям людина

  • Яким кольором ви б «зафарбували» поезію М.Семенка цього періоду? (Червоним).

  • Чому? (Таке його бачення революційного світу).

  • З 1919 року життя М.Семенка складається із карколомно змінюваних картин.

«Калейдоскоп життя М.Семенка» (1919 р.).

Перебування в денікінській в’язниці, з якої він дивом визволився редагування журналу «Мистецтво» створення Асоціації панфутуристів.

  • Коли у 20-ті роки виникло логічне питання про те, чому представники футуризму пишуть вірші, адже вони проголосили відмирання мистецтва, М.Семенко створив теорію деструкції – екструкції – конструкції.

Теорія літератури.

Деструкція – порушення чи руйнування звичайної структури форми і змісту.

Згідно з цією теорією футуристи пишуть вірші, щоб зруйнувати саму поезію (деструкція), щоб впливати на читача через його рудиментні залишки-емоції (екструкція). Мистецтво не відімре повністю – воно зіллється з життям, розчиниться в побуті (конструкція). Не випадково до назви своєї організації футуристи приєднали частку «пан»- що означає всеохоплюючий. Панфутуристи збиралися на руїнах мистецтва «звести конструкцію після – мистецтва». Ці ідеї висвітлювалися в альманасі «Семафор у майбутнє» та газеті «Катафалк искусства» (1922).

Асоціація панфутуристів стала організатором літературно-мистецьких сил в Україні. З цього приводу розгорнулася жвава дискусія, яка, однак, не привела до згоди. У цей час Семенко активно працює. У 1924 році побачила світ його збірка «Кобзар», до якої ввійшли поезії, створені протягом 1910-1922 рр. У цьому ж році Асоціація панфутуристів перейменувалася на Асоціацію комункультівців.

  • Як ви думаєте, що могло бути причиною такого рішення? (Суперечності, які виникли всередині організації).

  • Яка основна тема творчості поета М.Семенка? (Тема міста).

  • Як така тема називається? (Урбаністична).

Словникова робота.

Урбанізація – (від лат. urbanus – міський) – процес зосередження населення, економічного і культурного життя в містах; тема міста.

Робота в парах (групах).

  • Складіть «міський» словник М.Семенка. Охарактеризуйте його.

«Міський» словник М.Семенка:

  • строкатий;

  • несподіваний;

  • дивний;

  • значне місце посідають неологізми: обензинити, огороноситься, плямити та інші.

  • У 1927 р. під проводом М.Семенка організовується група «Нова генерація», яка заснувала і свій альманах під однойменною назвою. Цей друкований орган випускався за державні кошти і відігравав важливу роль у залученні молодих літературних сил до освоєння новацій західного мистецтва.

Альманах «Нова генерація» перестав існувати у 1930 р. внаслідок панування авторитарних методів керування не тільки в галузі народного господарства, а й у мистецтві, зокрема в літературі. Поета почали переслідувати…

Прикметно, що М.Семенко ще у 1917 р. пророче написав про свою смерть («Патагонія»):

Я не умру від смерти:

Я умру від життя.

Умиратиму – життя буде мерти,

Не маятиме стяг.

Я молодим, молодим умру – бо чи стану коли старим?

Залиш, залиш траурну гру.

Розсип похоронні рими…

23 квітня 1937 р. у Києві відбувся творчий вечір М.Семенка, а через три дні його арештували, звинувативши в «активній контрреволюційній діяльності». 23 жовтня 1937 р. було винесено вирок – розстріл. У той же день вирок було виконано.

(Перевірка кількох таблиць, які учні заповнювали самостійно).

Сторінки життєпису М.Семенка

Дата

Подія

31 грудня

1892 р.

Народився у с. Кибинці Миргородського району на Полтавщині. Початкову освіту здобув у Хорольській гімназії, а після її закінчення – в Курському реальному училищі.

1911 р.

Вступив до Петербурзького психоневрологічного інституту.

1913 р.

Перша поетична збірка «Prelude».

1914 р.

Збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм». Переїхав до Києва; з початком Першої світової війни був мобілізований до царської армії (за іншими даними Семенко хоче виїхати до Америки, але 1914 р. затримується у Владивостоці).

1915 р.

Пише цикл віршів «Крапки і плями».

1916-

1917 рр.

Служить телеграфістом у Владивостоці. Повернувшись до Києва наприкінці 1917 р., активно долучається до літературного процесу.

1918 р.

Видає «Універсальний журнал», збірки «П’єро задається», «П’єро кохає».

1919 р.

Очолює журнал «Фламінго», збірки «Дві поезофільми», «П’єро мертвопетлює».

1921 р.

Організовує групи «Ударна група поетів-футуристів», «Аспанфут» (Асоціація панфутуристів).

1922 р.

Проголошує панфутуристичну теорію, за якою класичне «академічне» мистецтво, досягнувши вершини розвитку, починає агонізувати, тому треба «не чекати, поки воно само відійде, а «добивати» його, аби з уламків старого мистецтва «конструювати» нове».

1924 р.

Збірка «Кобзар» (твори 1910-1922 рр.)

1927 р.

Книжки «Степ», «Маруся Богуславка». Заснував нове об’єднання футуристів під назвою «Нова генерація».

1928 р.

«Малий Кобзар і нові вірші».

1930 р.

Збірник памфлетів та віршів «Європа і ми».

1933 р.

Збірка публіцистичних віршів «Міжнародні діла».

1936 р.

Поема «Німеччина», у якій автор у гостро сатиричній формі піднімає проблему загрози фашизму.

23 квітня

1937 р.

У Києві відбувся творчий вечір М.Семенка, а через три дні його заарештували, звинувативши в «активній контрреволюційній діяльності»

23 жовтня

1937 р.

Було винесено вирок – розстріл. Того самого дня вирок було виконано.

«Це цікаво!»

Семенко загинув, і його могила невідома. А його маленькому синові, як виявляється, поставлено пам’ятник. Але не в Києві – у Харкові. Справа в тому, що скульптор Манізер, працюючи над харківським пам’ятником Шевченкові, запросив видатних українських артистів позувати для фігур постаменту. Для фігури шевченківської Катерини з дитиною на руках позувала Наталя Ужвій – дружина Михайля Семенка з маленьким Михайликом, начебто вона принесла Великому Кобзареві своє і Михайля Семенка дитя…

  • Доба М.Семенка не закінчилась із його смертю. Нині ми спостерігаємо відродження авангардистських течій. Чи існують сучасні літературні угруповання, які продовжують розвиток футуризму? (Так. «Бу-Ба-Бу», «ЛуГоСад», «Пропала грамота»).

  • Про що це свідчить? (Поезія сьогодні – це не однорідне, а розмаїте, доволі строкате явище).

  • Чи повинні ми його освоїти? (Так).

  • Над цим ми і почнемо сьогодні працювати.

Робота над аналізом футуристичної поезії Михайля Семенка.

  • Виразне читання поезії М.Семенка «Місто».

  • Що ви «почули»? (Шум заводів, транспорту, міста).

  • Що передає індивідуальний стиль поета?

  • Як М.Семенко подає образ міста? (В рухах і звуках).

«Цитати для роздумів».

Семенко-імпресіоніст відтворює звук і колір, динаміку міста. Він «всією творчістю споруджує в українській поезії культ урбанізму».

В.Коряк

- Пояснити звукові образи циклу віршів М.Семенка «Місто».

- Що за допомогою звуків зумів передати поет? (Поспіх, суєту великого міста, шум, гамір).

- Яке життя людей у такому місті? (Живуть своїм життям: люблять, працюють, народжуються, хворіють, плачуть, сміються тощо).

  • З якою метою у цій поезії автор уживає накопичення дієслів? (Передає рух, експресію, динаміку).

  • Яку роль відіграє нагнітання приголосних звуків? (Щоб передати ритм життя міста, його характерні риси).

  • З якою метою Семенко застосував у поезії вільні асоціації, дисонанси?

Теорія літератури.

Дисонанс – (від лат. dissonans – різноголосий) – різновид рими, у якому збігаються приголосні, але не збігаються наголошені голосні.

Асоціація – (від лат. associatio - поєднання) – зв'язок між уявленнями, при якому одне уявлення в свідомості людини викликає інші, зумовлені або подібністю, або контрастом, або суміжністю в часі чи просторі.

  • Що символізує образ міста в однойменному творі? (Символ урбанізації).

  • Скласти сенкан «Місто».

Місто

Гарне, шумне, рухливе

Поспішає, несеться, летить

Має душу

Мегаполіс

«Художня галерея».

(Робота з репродукціями картин С.-Б Рибака «Місто» та Л.Руссоло «Пробудження столиці»).

  • Уважно розгляньте репродукції картин. Що спільного в роботах художників-футуристів і футуристичному циклі М.Семенка «Місто»? (Обмін думками).

  • Що Семенко запозичив у художників? (Здатність схопити перше враження від предмета, зафіксувати традиційне, але у новому ракурсі, за допомогою нової форми).

  • Зачитайте поетичні рядки з циклу віршів М.Семенка «Місто», «розкодуйте» символіку слів:

Сонце освітлювало червоні дахи,

Вечір по дощовий вдаряючи холодними краплями,

Зойкно вплітали гамори несмілі,

Блимно й крапно…

  • Чому М.Семенко вважав, що придатною формою викладу думок, вражень є верлібр?

Теорія літератури.

Верлібр – (франц. verslibre - вільний вірш) – неримований нерівнонаголошений віршовий рядок, вид вірша, єдність якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків і на їх інтонаційній подібності.

  • За визначенням А.Білої, верлібр був для Семенка «принциповою… і єдино можливою формою, покликаною передати зіткнення урбаністичних і суб’єктивних площин у ліричному творі».

«Лабораторія літературознавця».

  • Чи можемо ми назвати М.Семенка взірцем зорової поезії? (Так).

  • Обґрунтуйте своє твердження. (Наприклад, рядок «автомобілі білі» не лише передає засобами звуконаслідування сигнал автомашини, а й створює візуальний образ «неперервного білого авто»).

«Незакінчене речення».

Поезія М.Семенка «Місто» - … (зразок авангардистської лірики).

Це поезія про …

Цією поезією Семенко хотів сказати …

«Поетична хвилинка».

Мініатюри

1

вулиця міста – лінія життя

іду і відчуваю

як стискається

долоня

Віктор Шило

  • Виразне читання поезії «Бажання».

  • Який він, ліричний герой? Чого бажає? (Змін. «Перевернути світ», «поставити все догори ногами»).

  • Чому Семенку так цього хочеться? (Йому набрид порядок старого світу).

Колективне складання схеми.

Порядок старого химерне хаос, чад, гамір, люди, бензин, сталь,

світу переплетення автомобілі, трамваї, заводи, труби

Фразеологічна хвилинка.

  • Що означають фразеологізми «дати березової каші», «перевернути з ніг на голову»?

Перевернути з ніг на голову – змінювати, бешкетувати, створювати безлад.

Дати березової каші – суворо покарати, критикувати кого-небудь.

  • Яку стилістичну фігуру використав поет у рядках:

Чому не можна перевернути світ?

Щоб поставити все догори ногами? (Риторичне запитання).

Теорія літератури.

Риторичне запитання – питання, що ставиться не для того, щоб отримати відповідь, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки.

  • Чому ж цей гамірний світ так приваблює ліричного героя? Чому він ним так захоплений? (Бачить найосновнішу цінність – енергію, рух).

  • У чому він переконаний? (Ця могутня сила зламає старий світ).

  • Яким хоче бачити світ новий? (Вільним, дієвим, розкутим).

  • Якби у вас була така можливість, що б ви змінили у світі? Відповідь обґрунтуйте. (Міркування учнів).

  • Яка тема твору? (Бажання бути необхідним, корисним; прагнення ліричного героя, сповненого сил і натхнення, перевернути світ, внести в його життя щось нове й неповторне).

  • Які звучать мотиви? (Урбаністичні).

  • Які авангардні поетичні прийоми урбаністичної лірики ви знаєте?

Авангардні поетичні прийоми урбаністичної лірики:

  • «телеграфний стиль»;

  • синтаксичний максималізм;

  • розмовно-побутова лексика;

  • науково-технічна термінологія тощо.

  • Виразне читання поезії «Запрошення».

  • Хто є ліричним героєм? (Веселий енергійний юнак).

  • Ким себе уявляє? (Духом із потойбіччя).

  • Яким він бачить життя? (Таємничим, загадковим, різноманітним).

  • Куди він запрошує? (У подорож).

  • Чи є у поезії точна вказівка на місто? (Так).

  • З чого можна дізнатися, що Семенко описує саме Київ? (Згадується топонім Батиєва гора. Оскільки він є однією з найчастотніших рим до слова «Київ», то можна твердити, що М.Семенко вибудовує горизонт «римового очікування», даючи змогу читачеві доуявити цю риму у творі).

  • Що ви про цю місцевість можете розказати? (Це мальовничі пагорби на околиці Києва).

(Робота з картою Києва).

«Для допитливих».

За одним із переказів, під час монголо-татарської навали на Київську Русь хан Батий, підступивши до Києва, оглядав його красу з гори, що згодом була названа його іменем.

  • Чому саме туди запрошує автор? (Там спокійно, подалі від цивілізації).

  • «Побачте» поезію очима поета.

Колективне складання схеми.

Поле – «сніго-біле» «симпатично й різнобарвно»

Люди – «сильні, молоді, сміливі, і бажають усім добра»

  • Що значить «пізнати сенс буття і небуття»? (Дійти «до останнього пункту», відчинити «двері замкнуті»).

  • Які замкнуті двері повинна відчинити людина, ми?

  • Чи всі на це зважаться?

  • Чи хотіли б ви осягнути таємниці життя? (Міркування учнів).

  • Що спонукає читача до співтворчості з ліричним героєм, до творення «свого» образу міста? (Невимушена розмовна інтонація, подекуди помежована римами, в тому числі

асонансними (Батиєвої – сміливого) та віртуозними (на нас – прекрасно; чергування питальних та окличних конструкцій).

  • Семенків образ Києва дістає вираження в поезії «Запрошення» - метрично неврегульованому, однак римованому вірші, що й дає змогу трактувати його як вільний.

Інакше кажучи, саме вільний вірш загострює увагу автора й персонажа на внутрішньому конфлікті ліричного переживання, викликаного видивом міста.

Самостійна робота (на розсуд учителя).

  • Виразно прочитати поезію М.Семенка «Вірш», зробіть ідейно-художній аналіз.

Вірш

Безумить грюками

розривається металь

скрипить ріже сталь

брязкотав руйнуї

верескливість машинить

лоскіт авто

співають шини

пире нить зойкніть

похапливить тупотіння

незримлять крила

тріпоті

гамір залізних експериментів.

Михайль Семенко

  • З чого складається текст? (Неприємних звуків міста: грюк, скрип, брязкіт, вереск, тупіт, гамір).

  • Як поданий кожен звук? (Через яскраві образи-неологізми).

  • Як він увиразнений? (Цікаво. «Безумить грюками»).

  • Обґрунтуйте свою думку. (Грюкіт перестає бути мертвим неприємним звуком, він олюднюється).

  • Що означає словосполучення «безумить грюками»? (Місто в шаленому (безумному) темпі щось майструє, будує).

  • Які наступні образи скеровують асоціації в цей бік? («Розривається металь»).

  • Чим пом’якшено негатив розривання металу? (Лагідною жіночою формою – «скрипить ріже сталь»).

  • Яка інша нота втручається у картину металевого будівництва? («Брязкотах руйнуї»).

  • Що передає зміна граматичної форми і синтаксична неузгодженість словосполучення? (Суть руйнації, неминучої під час будівництва, але при цьому віртуозно відкидається будь-яка негативність).

  • В якому асоціативному полі слова це зміг уловити читач? («Руйнувати»).

  • Яким постає «руйнування»? (Як веселий брязкіт, ніби хтось грається, розкладає і складає конструктор).

  • Що ви можете сказати про вираз «верескливість машинить»? (Він спершу видається епатажною плутаниною слів і граматичних форм (машини створюють вереск, а не навпаки).

  • Чи випадкова форма «верескливість»? (Ні, вона продовжує ряд сем, які все мертве подають як живе і людяне).

  • Які словосполучення дедалі очевидніше оживлюють мертве, знімають з нього негатив? («лоскіт авто», «співають шини»).

  • Прочитайте два передостанні рядки.

  • Яке ваше враження від нього? (Ці рядки остаточно перетворюють картину типових звуків машинного життя на одухотворену і піднесену: «незримі крила (тріпоті»).

  • Які асоціації викликають у вас ці неологізми? (Політ метелика, тріпотіння легких прозорих крил).

  • Зачитайте останній рядок вірша. («гамір залізних експериментів»).

  • Який він? (Твердий, жорсткий).

  • Яка його функція? (Підсумовує процес позитивного маркування всього того, що інші люди можуть сприймати як дисонанс і безлад).

Гамір Експеримент

голос людського справа рук

натовпу людини

  • Але ж все воно – залізне. Якою повинна бути справа людей? (Мужньою, твердою, скерованою на подолання і перемогу у майбутньому).

  • Який висновок можна зробити? (Перед нами вельми характерний для стилістики футуризму гімн місту і технічній цивілізації).

Проблемне запитання.

  • Чому ж текст названо «Вірш»? (Міркування учнів).

  • Що тут сказано про віршування і взагалі про поетичну творчість? (Ніби нічого).

  • Чи йдеться про це в першому плані зображення? (Ні).

  • Яка роль назви вірша? (Назвою твору поет задає нам певний ракурс сприйняття).

  • Чи «чули» ви звуки? (Так).

  • Чи сказав нам автор, звідки цей звук, ким або чим створений? (Ні, поет його просто фіксує).

  • Чим визначається весь наступний ряд узятих для називання елементів міста? (Почутим, відчутим, побаченим).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

  • Яким ви «побачили» Михайля Семенка?

«Гронування»: М.Семенко.

непослідовний епатажний грубий скептичний іронічний

мрійливий романтичний М.Семенко ліричний бунтар-революціонер

сміливий експериментатор представник українського футуризму

упроваджував авангардних тенденцій в українській поезії 20-х років

Бесіда.

  • Як ви думаєте, яким чином у М.Семенка народилося більшість віршів? (Під час процесу слухання, бачення).

  • Чому М.Семенко писав вірші про місто, оспівував його? (Життя у місті сконцентроване, воно оточує щільним кільцем подразників, які змушують нашу сенсорику активно працювати).

Словникова робота.

Сенсорика – сукупність органів чуття організму, що реагують на зовнішні подразники.

  • Чи насолоджується поет лише машинами? (Не тільки, його приваблюють і природні речі: гарна погода, зміна дня і ночі, пори року – процес життя).

Робота з епіграфом.

  • Як ви розумієте слова М.Семенка?

  • Що ви можете сказати про образи-неологізми, найхарактернішу рису футуристичних текстів? (Неологізм усуває усталене сприйняття предмета через слово і звичне уявлення, яке воно викликає у свідомості; неологізм повертає до первісного етапу ознайомлення зі світом речей, коли кожна річ постає в якомусь чуттєвому процесі й тому фіксується у звукообразі; відбивають нову індустріалізовану добу; в індивідуальному новотворі автор шукає найдосконалішої форми для вираження своїх думок, настроїв, почуттів).

  • Що допомагають відтворити неологізми М.Семенка «бігорух», «рухообіги», «життєбензин», «автотрам» тощо? (Темпоритм сучасного поетові міста).

  • Які ще художні засоби використав поет? (Розмовно-побутову лексику, науково-технічну термінологію, синтаксичний максималізм, метафори тощо).

  • Що за допомогою метафор, образів-символів, кольору, відтінків, дбайливо дібраним словам зумів відтворити М.Семенко? (Прихований внутрішній світ).

  • Чого сповнені вірші поета? (Асоціативності, недомовок, натяків).

  • На чому побудовані? (На втаємниченому мерехтінні образів, на калейдоскопічній зміні).

  • Як би ви назвали поезію М.Семенка? (Мозаїка, калейдоскоп, німе кіно, цілісне словесне мозаїчне полотно, плетиво образів).

  • Яка головна особливість творчого методу митця? (Швидка зміна різноманітних образів, починаючи від цілком конкретних, матеріальних і закінчуючи кольоровими чи звуковими).

  • Назвіть естетичне кредо М.Семенка? (Категоричне заперечення традицій і канонів, національного й провінційного, жорстокий урбанізм).

  • Чому Михайль Семенко називає себе «останнім поетом на планеті»?

  • В яких поезіях виявляється оптимістичний погляд ліричного героя? Свою відповідь підтвердити цитатами з творів М.Семенка.

  • Що імпонує вам у ліриці Семенка? (Міркування учнів).

«Займи позицію».

  • Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що футуристична поезія, зокрема творчість М.Семенка, є явищем багатогранним і маловивченим?

Робота з епіграфом.

  • Поміркуйте й доведіть, що П.Тичина мав рацію, коли зазначав: «Яка тонка ця річ – людини творчість».

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Робота в групах.

І група. Дослідити риси футуризму в творчості М.Семенка.

Учнівський проект

Риси футуризму в творчості М.Семенка:

  • іронічність та самоіронічність;

  • деілюзіонізм;

  • пародіювання;

  • експериментування з формою;

  • культ урбанізму тощо.

ІІ група. Дослідити новаторство в поезії М.Семенка.

Учнівський проект

Новаторство в поезії М.Семенка:

  • прагнення зруйнувати канони української лірики й мистецтва;

  • введення урбаністичних мотивів, щоденної прозаїчності;

  • маніфестація футуристичних ідей;

  • нехтування традиційними віршованими розмірами;

  • використання дисонансів та верлібру.

  • У чому полягає філософсько-естетичний принцип футуризму? (Розкриття складного духовного світу людини в умовах технізовано-урбанізованого суспільства).

«Коло думок».

  • Яке значення, на вашу думку, має творчість М.Семенка? (Творчість М.Семенка – високий зразок конструктивно-поетичної вмілості; запровадив своєрідний стиль - кверофутуризм; став романтиком революції; почав писати твори на соціальну тематику).

  • Який урок великого українського футуриста ви отримали? (Урок постійного оновлення поетики та усвідомленого прагнення бути сучасним і незалежним).

Заключне слово вчителя.

Талант М.Семенка, може, й не розвинувся вповні, життєві обставини цьому не сприяли. Та краще із створеного ним не втратило не тільки історико-літературного, а й живого інтересу для сучасного читача.

Творчість поета урізноманітнила літературний процес, розширила інтелектуальні та естетичні межі української літератури.

«Незакінчене речення».

Поезію авангардизму я вважаю такою, що …

Поезія М.Семенка мені сподобалася (не сподобалася), тому що …

VI. РЕФЛЕКСІЯ

«Мікрофон» (усно).

Урок сподобався (не сподобався)…

Моє відкриття творчості М.Семенка - …

VII. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

Обов’язкове:

  1. Вивчити напам’ять одну з поезій М.Семенка.

  2. Робота в групах. Зробити ідейно-тематичний аналіз однієї з поезій М.Семенка, дослідити ідейний зміст і стильові особливості віршів (на вибір):

І група.

Я не знаю своїх доріг,

Я творю,

В мені твориться світ,

І його не було б без мене.

ІІ група.

Моє серце прагне неіснуючих квітів.

Моє серце квітне у болях шукань.

Я не сам, я не сам на світі –

Моя буря у фарбах світань.

ІІІ група.

Гк бк вк дк нк тк

Ру оро

О

? с ?

За бажанням:

  1. Дослідити візуальні твори М.Семенка «Моя мозаїка», «Каблепоема за океан».

  2. Створити власну каліграму – аналогію.

Теорія літератури.

Каліграма – малюнок у словах.

  1. Створити оказіональні слова і ввести їх у поезію.

Теорія літератури.

Оказіональні слова – (від лат. occasia – випадок) – слова, покликані свіжо й оригінально відтворити особливості різноманітних сфер буття як усього суспільства, так і окремої людини.

  1. Створити макет обкладинки до творів М.Семенка.

  2. Створити власні поетичні «знахідки» на тему «Місто».

  3. Написати доповідь «Михайло Семенко – батько українських футуристів» за планом:

План

  1. «І футурист, і антиквар».

  2. Деякі біографічні відомості.

  3. Літературний дебют.

  4. Захоплення модернізмом.

  5. Осмислення М.Семенком теорії українського футуризму.

  6. Досягнення поета.

  7. Висновки.

  1. Написати твір на одну з тем: «Поетичний маніфест», «Гімн місту», «Фігура доби», «Змістова новизна урбаністичної лірики М.Семенка», «Деструкція класичної форми» в поезії М.Семенка», «Нове слово в українській поезії», «»І футурист, і антиквар», «Прагнення митця побудувати новий світ у вірші «Бажання», «Подорож стежками народження творів», «У світі асоціацій», «Трагічна та виразна постать» в українському письменстві», «М.Семенко – яскравий представник українського футуризму», «З видимого пізнавай невидиме», «Поетичні малюнки М.Семенка», «Життя мегаполісу у циклі поезій «Місто» М.Семенка», «Моє відкриття творчості М.Семенка», «Цілісне мозаїчне полотно М.Семенка».

  2. Дослідити одну з тем: «Витоки українського футуризму у творчості молодомузівців», «Футуризм у світовій художній літературі», «Неологізми М.Семенка».

  3. «Розкодувати» автобіографізм поезій М.Семенка за його віршами.

  4. Пояснити самовизначення М.Семенка – «І антиквар, і футурист».

  5. Написати поезію-стилізацію «Місто ХХІ століття».

Додаток

Тестові завдання

  1. Назва літературного напряму «футуризм» походить від слова, що означає … (майбутній).

  2. Футуристи переважно зображують

А) мальовниче українське село;

Б) острів своєї мрії;

  • В) місто з високорозвинутою технікою;

Г) місто майбутнього.

3. Герой, якого в майбутньому бачать футуристи, - це людина

  • А) уречевлена й «механічна»;

Б) ніжна й чутлива;

В) філософічна й спокійна;

Г) пасивна й байдужа.

4. Образи, характерні для творів футуристів, - це … (такі речі, як мотор, ракета, автомобіль).

5. До літературної спадщини футуризм ставиться так:

А) продовжує фольклорну традицію;

Б) бере за взірець античну класику;

  • В) Відкидає будь-які культурні канони;

Г) заперечують все, що було до них.

6. Гасло футуристів «випустимо слова на волю» означає … (відкидання синтаксичних норм, розділових знаків, словника).

7. Додайте до вже поданих у таблиці позицію футуристів у ставленні до художньої мови:

Реалізм

Символізм

Футуризм

Прозора для розуміння літературна мова

Милозвучна «зашифрована» мова

Порушення мовних норм, дисонанси, какофонія

  1. Назва групи мистецьких напрямів «авангардизм» походить від слова, що означає … (передовий загін).

  2. Яким розумінням часу викликаний авангардизм:

А) час циклічний, повторюваний, відповідає природному коло обігу пір року;

  • Б) час – це несамовитий рух, розвиток техніки, наукові та суспільні революції;

В) час – це послідовна закономірна зміна суспільно-економічних формацій;

Г) час – це зміни.

10. Людина авангарду відчуває себе

А) у «вежі мистецтва» понад світом людей;

Б) в історичному минулому своєї вітчизни;

  • В) у буремній, динамічній сучасності;

Г) у минулому.

11. Визначальною рисою поетики авангардизму є:

  • А) сміливий експеримент;

Б) філософічність роздуму;

В) мелодійність художньої мови;

Г) образність мовлення.

12. Символами футуристів були:

  • А) жовта лілія та жовта блуза;

Б) троянда та меч;

В) орел та небо;

Г) прапор та емблема.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

  1. Білокінь С. Чи був Михайль Семенко футуристом // Сучасність. – 1990. - №10.

  2. Ільницький О. Український футуризм. 1914-1930. – Львів, 2003.

  3. Ільницький О. Шевченко і футуристи // Сучасність. – 1989. - №5.

  4. Ковалів Ю. Михайль Семенко і футуризм // Визвольний шлях. – 1995. - №10-11.

  5. Петровський М. «Хочу додому я, хочу в Київ». Михайль Семенко – урбаніст // Вітчизна. – 1990. - №1.

  6. Сорока П. Поезомалярство М.Семенка // Слово і час. – 1992. - №12.

  7. Сулима М. «Дух мій в захопленні можливостей футурних» // Слово і час. – 1992. - №12.

  8. Черниш І. До історії українського футуризму // Радянське літературознавство. – 1989. - №8.

  9. Пономаренко В. «Беззразковий поет» - Михайло Семенко. Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. - №3. – С.124-130.

  10. Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Част.І. / Упоряд. Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, А.Б.Гуляк. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 2006. –

512 с.

  1. Семенюк Григорій. Українська література: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл. /

Г.Ф. Семенюк, М.П.Ткачук, О.Г.Ковальчук; За заг. ред. Г.Ф.Семенюка. – 2-те вид. – К.: Освіта, 2005. – 512 с.

  1. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т.Громяка, Ю.І.Коваліва, В.І.Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с. (Nota bene).

  2. Моклиця М. Стильовий розріз модернізму: полемічні зауваги та практичні настанови. – Дивослово, №5, 2012. С.51-58.

  3. Мовчан Р.В., Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручн. для 11 кл. загальноосвітн. навч. закл. / (рівень стандарту, академічний рівень) наук. ред. Р.В.Мовчан. – К.: Грамота, 2011. – 352 с.

  4. Токмань Г. Літературні напрями в розвитку українського письменства. / Дивослово. - №3, 2003. – С.50-53.

  5. Семенко М. Поезії. – К., 1985. – С.62.

  6. Науменко Н. Українське вільне віршування у шкільному вивченні. – Дивослово. - №10. – 2008. – С.47.

  7. Нечволод Л.І. Українська література. – Х.: ФОП Співак В.Л., 2011. – 608 с. – (Серія «Схеми і таблиці»).

  8. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрями. – Донецьк, 2004. – 445 с.

  9. Дрофань Л. Михайль Семенко. / Українська мова й література в школі.- №8. - 1990. – С.81-83.

  10. Історія української літератури ХХ століття. – К., 1993. – Т.1.

  11. Біла А. Футуризм. – К., 2010.

  12. Яковлева А.М., Афонская Т.М. Сучасний тлумачний словник української мови. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 20098. – 672 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!