Мета:
Створення умов в організації роботи стаціонарного закладу по
реабілітації та успішної соціалізації дітей з ООП через формування трудових
навичок.
Завдання:
1. Виявлення дітей з обмеженими можливостями здоров'я, яким необхідна
допомога у формуванні умінь, навичок.
2. Проведення діагностики, консультацій, надання допомоги у соціальній
адаптації.
3. Створення умов для розвитку особистісних якостей, необхідних для
взаємодії в суспільстві.
6. Сприяння в реалізації отриманих навичок необхідних для взаємодії в
соціумі.
Трудова терапія носить специфічний характер. Вона не ставить за мету -
оволодіння професійними навичками, хоча в окремих випадках це не
виключено. Головне завдання трудової терапії одержувачів соціальних послуг
складається в організації їх трудової зайнятості, суспільно корисної діяльності і
соціальної адаптації. Трудова терапія має два основних напрямки: заняття
працею і терапія працею.
Види праці:
• самообслуговування;
• прибирання території;
• різностороння праця;
• розважальна трудотерапія.
Основна мета трудотерапії - відновлення і розвиток порушених функцій,
формування компенсаторних навичок з самообслуговування, ведення домашніх
робіт, рукоділля, виконання трудових операцій. Трудова терапія
використовується в індивідуальних і групових формах роботи.
Існують певні вимоги до організації трудотерапії - забезпечення
різноманіття трудових процесів і поступового їх ускладнення, підтримка
інтересу до праці, психологічний комфорт, постійне спостереження педагогами.
Трудова терапія здійснюється в комплексі з іншими методами терапії і
реабілітації, закріплюючи ефект їх впливу. Трудова терапія, індивідуально
обґрунтована і раціонально підібрана, виступає як лікувальний фактор. Вона
сприяє фізичному й інтелектуальному розвитку, корекції рухових функцій і
нормалізації загальних фізіологічних параметрів організму (обміну речовин,
стану серцево-судинної, дихальної та імунної систем, поліпшенню сну,
настрою, апетиту.
Трудові операції стимулюють фізіологічні процеси, мобілізують волю,
дисциплінують, привчають до концентрації уваги, створюють бадьорий
настрій.
Заняття працею розкриває перед дітьми з особливими освітніми
потребами перспективу відновлення здібностей спілкування в процесі праці,
формує усвідомлення причетності до спільної діяльності.
Трудові операції повинні відповідати індивідуальним можливостям і
інтересам, спонукати до самостійності і творчості, приносити задоволення,
мотивувати до відновлення працездатності. Освоєні навички та вміння повинні
мати суспільну й особистісну цінність, практичну спрямованість.
Різновиди реабілітації:
1. Загальзміцнювальна (тонізуюча) - є засобом підвищення життєвого
тонусу вихованця.
2. Навчання самообслуговуванню (соціально-побутова реабілітація).
3. Розважальна (терапія зайнятістю) - її мета розвиток трудових навичок
через творчу діяльність.
Таким чином, застосування трудотерапії допомагає придбати нові
комунікативні зв'язки, позбутися почуття ізоляції, відчути задоволення від
трудових процесів.
