Мово моя – найдивніше диво (сценарій свята)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Мово моя – найдивніше диво.

Святково прибраний актовий зал школи. На фронтальній стіні – портрет Тараса Шевченка у вишитому рушнику, у високих вазах саморобні квіти, на стінах плакати.

Звучить лірична мелодія.

Ведучий 1. Україно… Мила моя Україно! Тихії води і яснії зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі…

Ведучий 2. Земле Шевченкова, земле Франкова,

Ниво засіяна щастям-добром,

Вічна твоя соловейкова мова,

Вічна розмова Дністра із Дніпром.

На фоні мелодії пісні «Боже Великий, єдиний»

Виходить дівчина в українському вбранні і читає:

Дівчина. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народна.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Величальна молитва наша у своїй нерозділеній трійці, що єси ти і Бог Любов, Бог Віра, і Бог Надія!

Мово наша! Звонково кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела десь б’ють від Магми, тому й вогненна така. А вночі, купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава ти.

Ведучий 1. Тож станем перед Богом на коліна,

схилимо в шані голови свої,

Щоб наша мова рідна солов’їна,

Цвіла, як весняні гаї.

Звучить пісня Т.Петриненка «Україна».

Ведучий 2. Мово рідна! Ти співуча душа мого народу! Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!Співуча і неповторна, ти увібрала в себе шум зелених дібров, золотий гомін полів і морів, ніжний запах луків і трав. Сила слова безмежна. У ньому неосяжна душа народу, його щирість, радості й печалі, солоний піт і солодкий духмяний коровай. Мова – неоціненне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління мужність і славу, культуру і традиції

Мова – є Вічність, Правда, Добро, Краса нашого народу.

Ведучий 1. О рідна мово!

В тобі лани широкополі,

благословення мамине і хліб.

Без тебе я страждав би, як без долі,

і вже давно, приречений, осліп.

Життя мого майбутнього основа,

нехай же родить щедро твій город

Коли щеза чиясь у світі мова,

Щезає разом з нею і народ.

Звучить пісня «Виростеш ти сину».

Ведучий 1. Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з найбагатших мов слов’янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шати й визнання серед народів близьких і далеких.

Читець 1. Мово, українська, мово моя мила!

Ти уся із співу, весняних дібров.

Ясна – як усмішка, чиста – як сльозинка.

Ти моє найбільше щастя і любов.

Читець 2. Я до тебе мово, так горнуся щиро

У слова вслухаюсь різні і прості.

Мово моя, мово – найдивніше диво

Ти моя молитва в радості й журбі.

Читець 1. Я тебе, кохана, в душу увібрала

Разом з материнським щедрим молоком,

А іще з піснями, що їх так співала

Матінка, схилившись над моїм чолом.

Ти уся із співу, весняних дібров.

Читець 2. Мово, моя мово – мовонько шовкова,

У вінку біленькім – світла і легка.

Ти для мене завжди бажана й святкова.

І мене без тебе на землі нема.

Звучить пісня «Краю мій коханий».

Ведучий 1. Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою і живою водою, що повертає віру в добро… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу і одухотворити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину…

Учень. Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках та повір’ях мові. У народі вірили колись, що певним словом, яке мало хто знає, можна й скарби в землі знаходити, й хвороби та всякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра боронитись. «Ласкавими словами й гадюк чарують» – каже українська приказка, а друга додає «Слово не стріла, а глибше ранить», «Сказаного ц сокирою не вирубаєш», «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом», – запевняє народна мудрість.

Читець 1. Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Читець 2. Несеш барінь, гарячу яру

В небесну синь пташиним граєм

і, спивши там від сонця жару,

зеленим дихаєш розмаєм.

Читець 1. Плекаймо в серці кожне гроно

Прозоре диво калинове,

Хай квітне, пломенить червоно

В сім’ї великій, вольній, новій.

Звучить пісня «Святкова».

Ведучий 1. Мова наша, мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова наша, мова –

Літ минулих повість.

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без Сонця,

Без птахів діброва,

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Учень. Буква до букви – слово вродилось,

Заусміхалось, заколосилось;

Серце зраділо слову, як брату,

Слово – це щастя, слово – це свято.

Учениця. Слово – до слова думка вродилась,

З уст, ніби пісня, щиро полилась.

Ніжна, красива, мудра, крилата,

Думка – це радість, думка – це свято.

Учень. Вчімося, друзі, слово любити.

Слово до слова й думка сповита.

Люди без думки – птиці безкрилі

З думкою люди мудрі й щасливі.

Звучить пісня «Святкова».

Чуєш, пісня лунає, ти мимохіть тягнешся вслід за нею – вона старіша від тебе на тисячоліття і та тисячоліття молодша. Слово в пісні, як вода в річці.

Це ти несеш слово в серці, як наполохану пташку. Слово довірилося тобі і повірило в тебе! Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули, життям своїм переповни.

Ведучий 2. Роде наш красний, роде наш прекрасний,

Іншого в світі, не шукаєм ми;

Дух український, вольний незгасний

Не подолати силам зла і пітьми;

Ери нової вже гримлять громи.

Ведучий 1. Слово погідне, слово наше рідне,

Любим тебе ми, будем вік любить,

Обрій відкрився, всім світом ти видне,

Видне як сонце, як ясна блакить;

О рідне слово, хай тобі щастить!

Звучить пісня «Роде наш красний».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
6
дн.
1
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!