Мово моя, калинова! (сценарій)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Святково прибраний актовий зал школи. На фронтальній стіні – портрет Тараса Шевченка у вишитому рушнику, у високих вазах саморобні квіти, на стінах плакати.

Звучить лірична мелодія.

Ведучий 1. Україно… Мила моя Україно! Тихії води і яснії зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі…

Ведучий 2. Земле Шевченкова, земле Франкова,

Ниво засіяна щастям-добром,

Вічна твоя соловейкова мова,

Вічна розмова Дністра із Дніпром.

На фоні мелодії пісні «Боже Великий, єдиний»

Виходить дівчина в українському вбранні і читає:

Дівчина. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народна.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Величальна молитва наша у своїй нерозділеній трійці, що єси ти і Бог Любов, Бог Віра, і Бог Надія!

Мово наша! Звонково кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела десь б’ють від Магми, тому й вогненна така. А вночі, купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава ти.

Ведучий 1. Тож станем перед Богом на коліна,

схилимо в шані голови свої,

Щоб наша мова рідна солов’їна,

Цвіла, як весняні гаї.

Звучить пісня Т.Петриненка «Україна».

Ведучий 2. Мово рідна! Ти співуча душа мого народу! Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!Співуча і неповторна, ти увібрала в себе шум зелених дібров, золотий гомін полів і морів, ніжний запах луків і трав. Сила слова безмежна. У ньому неосяжна душа народу, його щирість, радості й печалі, солоний піт і солодкий духмяний коровай. Мова – неоціненне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління мужність і славу, культуру і традиції

Мова – є Вічність, Правда, Добро, Краса нашого народу.

Ведучий 1. О рідна мово!

В тобі лани широкополі,

благословення мамине і хліб.

Без тебе я страждав би, як без долі,

і вже давно, приречений, осліп.

Життя мого майбутнього основа,

нехай же родить щедро твій город

Коли щеза чиясь у світі мова,

Щезає разом з нею і народ.

Звучить пісня «Виростеш ти сину».

Ведучий 1. Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з найбагатших мов слов’янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шати й визнання серед народів близьких і далеких.

Читець 1. Мово, українська, мово моя мила!

Ти уся із співу, весняних дібров.

Ясна – як усмішка, чиста – як сльозинка.

Ти моє найбільше щастя і любов.

Читець 2. Я до тебе мово, так горнуся щиро

У слова вслухаюсь різні і прості.

Мово моя, мово – найдивніше диво

Ти моя молитва в радості й журбі.

Читець 1. Я тебе, кохана, в душу увібрала

Разом з материнським щедрим молоком,

А іще з піснями, що їх так співала

Матінка, схилившись над моїм чолом.

Ти уся із співу, весняних дібров.

Читець 2. Мово, моя мово – мовонько шовкова,

У вінку біленькім – світла і легка.

Ти для мене завжди бажана й святкова.

І мене без тебе на землі нема.

Звучить пісня «Краю мій коханий».

Ведучий 1. Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою і живою водою, що повертає віру в добро… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу і одухотворити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину…

Учень. Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках та повір’ях мові. У народі вірили колись, що певним словом, яке мало хто знає, можна й скарби в землі знаходити, й хвороби та всякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра боронитись. «Ласкавими словами й гадюк чарують» – каже українська приказка, а друга додає «Слово не стріла, а глибше ранить», «Сказаного ц сокирою не вирубаєш», «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом», – запевняє народна мудрість.

Читець 1. Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Читець 2. Несеш барінь, гарячу яру

В небесну синь пташиним граєм

і, спивши там від сонця жару,

зеленим дихаєш розмаєм.

Читець 1. Плекаймо в серці кожне гроно

Прозоре диво калинове,

Хай квітне, пломенить червоно

В сім’ї великій, вольній, новій.

Звучить пісня «Святкова».

Ведучий 1. Мова наша, мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова наша, мова –

Літ минулих повість.

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без Сонця,

Без птахів діброва,

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Учень. Буква до букви – слово вродилось,

Заусміхалось, заколосилось;

Серце зраділо слову, як брату,

Слово – це щастя, слово – це свято.

Учениця. Слово – до слова думка вродилась,

З уст, ніби пісня, щиро полилась.

Ніжна, красива, мудра, крилата,

Думка – це радість, думка – це свято.

Учень. Вчімося, друзі, слово любити.

Слово до слова й думка сповита.

Люди без думки – птиці безкрилі

З думкою люди мудрі й щасливі.

Звучить пісня «Святкова».

Чуєш, пісня лунає, ти мимохіть тягнешся вслід за нею – вона старіша від тебе на тисячоліття і та тисячоліття молодша. Слово в пісні, як вода в річці.

Це ти несеш слово в серці, як наполохану пташку. Слово довірилося тобі і повірило в тебе! Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули, життям своїм переповни.

Ведучий 2. Роде наш красний, роде наш прекрасний,

Іншого в світі, не шукаєм ми;

Дух український, вольний незгасний

Не подолати силам зла і пітьми;

Ери нової вже гримлять громи.

Ведучий 1. Слово погідне, слово наше рідне,

Любим тебе ми, будем вік любить,

Обрій відкрився, всім світом ти видне,

Видне як сонце, як ясна блакить;

О рідне слово, хай тобі щастить!

У виконанні ансамблю звучить пісня «Роде наш красний».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
1
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!