Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

Мовний звіт - казка "Ріпка"

НУШ

Для кого: 1 Клас, 2 Клас

19.10.2021

76

4

0

Опис документу:

Вчити дітей слухати і запам’ятовувати невеликі казки, впізнавати героїв казкових творів за ілюстраціями та театральними ляльками, формувати у дітей навички діалогічного мовлення, вчити відповідати на запитання, розрізняти поняття множини та однини, виховувати у дітей художній смак, любов до музики.

Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Мовний звіт учнів 2-го класу
Слайд № 1

Мовний звіт учнів 2-го класу

Слайд № 2

Жив собі дід Андрюшка, та була в нього баба Марушка, і в них була дочка Мінка, а в Мінки собачка Фінка, а в Фінки кицька Варварка, а у Варварки вих...
Слайд № 3

Жив собі дід Андрюшка, та була в нього баба Марушка, і в них була дочка Мінка, а в Мінки собачка Фінка, а в Фінки кицька Варварка, а у Варварки вихованка - мишка Сіроманка. От взяв дід весною рискаль та мотигу, скопав у городі грядку велику, зробив дірочку дрібку - та й посадив туди ріпку.

Працював дід немарно - зійшла ріпка гарно. Росла дідова ріпка, росла, зразу така, як мишка була, потім як буряк, потім як кулак, потому як два, а н...
Слайд № 4

Працював дід немарно - зійшла ріпка гарно. Росла дідова ріпка, росла, зразу така, як мишка була, потім як буряк, потім як кулак, потому як два, а на кінці стала, як дідова голова. Тішиться дід, аж не знає, де стати. "Час,- каже, - нашу ріпку рвати!“ Пішов він у город: гуп-гуп. Узяв ріпку за зелений чуб, тягне руками, впирається ногами, промучився увесь день - а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дід бабу Марушку: Ходи, бабцю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече, тя...
Слайд № 5

Кличе дід бабу Марушку: Ходи, бабцю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече, тягнуть, аж піт тече! Працюють руками, впираються ногами, промучилися увесь день - а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Мінку: Ходи, доню, не біжи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, донька...
Слайд № 6

Кличе баба дочку Мінку: Ходи, доню, не біжи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, донька бабу за торочку, тягнуть руками, впираються ногами, промучилися увесь день - а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе Мінка собачку Фінку: Ходи, Фіночко, не біжи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, ...
Слайд № 7

Кличе Мінка собачку Фінку: Ходи, Фіночко, не біжи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, донька бабу за торочку, собачка доньку за спідничку, тягнуть руками й зубами, впираються лапами й ногами, промучилися увесь день - а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе Фінка кицьку Варварку: Ходи, Варварочко, не лежи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за соро...
Слайд № 8

Кличе Фінка кицьку Варварку: Ходи, Варварочко, не лежи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, донька бабу за торочку, собачка доньку за спідничку, кицька собачку за хвостик, тягнуть руками й зубами, впираються лапами й ногами, промучилися увесь день - а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе Варварка мишку Сіроманку: Ходи, Сірочко, не біжи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за соро...
Слайд № 9

Кличе Варварка мишку Сіроманку: Ходи, Сірочко, не біжи, ріпку вирвати поможи! Пішли вони в город: гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, донька бабу за торочку, собачка доньку за спідничку, кицька собачку за хвостик, мишка кицьку за лапку - як потягли, потягли, та й балабунц! Впала ріпка на діда Андрюшку, дід на бабу Марушку, баба на доньку Мінку, донька на собачку Фінку, Фінка на кицьку Варварку, а мишка - шурусть у шпарку!

Слайд № 10

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КАЗКА «РІПКА»

Був собі дід Андрушка, а в нього — баба Марушка, а в баби — донечка Мінка, а в дочки — собачка Хвінка, а в собачки — товаришка, киця Варварка, а в киці — вихованка, мишка Сіроманка.

Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив; зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.

Працював дід немарно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.


Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потім, як буряк, потім, як кулак, потім, як два, а наприкінці стала така, як дідова голова.


Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, — каже, — нашу ріпку рвати!» Пішов він на город — гуп-гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, уперся ногами, — мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.


Кличе дід бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!»


Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за плече. Тягнуть, аж піт тече. Смикає дід ріпку за гичку, смикає баба діда за сорочку, працюють руками, упираються ногами. Промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.


Кличе баба дочку Мінку: «Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»


Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку. Тягнуть руками, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.


Кличе дочка собачку Хвінку: «Ходи, Хвінко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»


Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку, собачка дочку — за спідничку. Тягнуть руками, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.


Кличе собачка кицю Варварку: «Ходи, Варварочко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»


Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку, собачка дочку — за спідничку, киця собачку — за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.


Кличе киця мишку Сіроманку: «Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»


Пішли вони на город — гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку, собачка дочку — за спідничку, киця собачку — за хвостик, мишка кицю — за лапку.


Як потягли — та й покотилися.


Упала ріпка на діда Андрушку, дід — на бабу Марушку, баба — на дочку Мінку, дочка — на собачку Хвінку, собачка — на кицю Варварку, а мишка — шусть у шпарку!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.