Розвиток суспільства диктує соціальне замовлення на всебічно розвинену, національно свідому, духовно багату мовну особистість, яка вміє орієнтуватися в потоці різнопланової інформації і спроможна вільно, у досконалій мовній формі, не лише висловлювати, але й відстоювати власні життєві переконання. Саме тому провідне завдання освітнього процесу – формування особистості з комплексом життєво необхідних компетенцій, важливих для становлення особистості, її самореалізації, виконання відведених їй соціальних функцій, повновартісного існування в соціумі. Проблема визначення мовної компетентності активно досліджується психолінгвістами й лінгводидактами протягом останніх десятиріч

















