Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Мовленнєві вправи на уроках української мови в 3 класі

Українська мова

Для кого: 3 Клас

16.03.2020

557

9

0

Опис документу:
Мій багаторічний досвід показує, що сформувати й розвинути мовленнєву компетенцію й творчі здібності учнів мені допомагає система вправ, творчих завдань, спрямованих на формування вміння слухати і говорити. Тому систему цих вправ можуть використати в своїй роботі молоді вчителі. Тут зібрано практичні вправи на формування в дітей певних видів мовної діяльності. Використовувати ці навчальні матеріали вчитель може на уроках рідної мови, читання, пам’ятаючи про те, що всі
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Мовленнєві вправи з української мови в 3 класі

Мовленнєві вправи зібрані та систематизовані за такими розділами:

  1. Формування орфоепічної та граматичної правильності.

  2. Мовленнєві вправи на засвоєння точності.

  3. Мовленнєві вправи на уміння слухати, говорити.

  4. Мовленнєві вправи на формування багатства мовлення.

  5. Мовленнєві вправи на оволодіння доречністю мовлення.

  6. Мовленнєві вправи на опанування логічності мовлення.

  7. Мовленнєві вправи на оволодіння чистотою мовлення.

  8. Мовленнєві вправи на засвоєні виразності.

  9. Мовленнєві вправи на виховання мовленнєвого етикету.

Всі вони розташовані за ступенем нарощення труднощів і в залежності від вищевказаних напрямків формування мовленнєвої компетенції.

Запропоновані вправи можна використовувати як на уроках розвитку зв’язного мовлення, так і на уроках української мови, читання.

Дані завдання вибирались з дитячої літератури, з книжок що містять інформацію з життя природи. На основі цих вправ можна спланувати цікавий урок, або підібрати подібні вправи з інших джерел, де дітям буде цікаво працювати

  1. Мовленнєві вправи на формування орфографічної

та граматичної правильності

1. Прочитай і вивчи напам’ять скоромовку.

- Дзю - дзю - дзю! – дзвеніла пилка

- джу - джу - джу! – бриніла пилка.

2. Прочитай і відгадай загадку. Загадай її іншим дітям. У загадці і вірші правильно вимовляй звуки [дж], [дз], [дз]?

Загадка

Дзюбан – дзюбанець,

червоний гребінець,

червона борода,

поважна хода.

Т. Коломієць

Школа

Бігають, сміються діти,

та – лиш дзвоник задзвенить,

стане тихо, ніби в квіти

поховались бджоли вмить

Д. Павличко

3. Позначте ряд звуків (у квадратних дужках), під час вимовляння яких струмінь видихуваного повітря не натрапляє ні на які перешкоди. Запишіть букви, якими можуть позначатися на письмі ці звуки.

4. Запишіть кілька слів зі звуками [р], [л?] в різних позиціях слова.

5. Позначте (в квадратних дужках) тільки дзвінкі приголосні звуки, що чуються в словах: зошит, дуб, дзиґа, сито, діжка.

ІІ. Мовленнєві вправи на засвоєння точності

  1. Прочитайте подані словосполучення.

Чи є відмінність у їх змісті? У чому вона виявляється?

Заплітати косу – заплітати в косу;

заховати зошити – заховати в зошити;

розповідати новини – розповідати про новини.

  1. З’ясуйте, чи однакове значення словосполучень із різними прийменниками.

Сховати … шафі (на, у, під, за).

Почепити … вікном (над, за, під, перед).

Покласти … стіл (на, у, під, за).

  1. Так чи не так. Знайди помилку. Доведи свою думку.

Взимку кури відлітають у теплі краї.

Ромашка – це корисна лікувальна рослина.

Ведмідь живе у нірці.

Кит – це найменша риба в світі.

  1. Назви предмети, зображені на малюнках

(шафа, нірка, гриб, кукурудза, ніж, кавун, ластівка, книжка, лебідь)

Склади речення зі словами.

  1. Прочитай речення, поставте слова, що в дужках, у потрібній формі:

У нашому парку росте багато (клен).

На полиці стоять три (книжок).

Школа придбала сто (м’яч).

  1. Доповни речення потрібними за змістом словами: Дніпро широкий. А Прип’ять … .

Від нашого містечка до Рівного далеко, а до Вараша… .

ІІІ. Мовленнєві вправи на уміння слухати і говорити

(на конструювання й реконструювання)

  1. Скоротити речення. Наприклад:

Біля річки ростуть високі верби.

Біля річки ростуть верби.

Ростуть верби.

Спробуй скоротити ці речення.

  • Зелене гілля дерев звисало над річкою.

  • Кіт спить дуже насторожено.

  • Мій тато працює на заводі.

  • Важкі краплини зривалися з неба і важко падали на землю.

  1. Перестав слова у реченні.

  • Сьогодні вранці Ніна пішла до школи.

  • Весело співали в лісі птахи.

  • Бджоли гудуть над цвітучою гречкою.

  • Звірі і птахи радіють теплу.

  1. Заміни одне слово.

- Учні поверталися зі школи. (Першокласники, дівчатка, друзі, хлопчики, діти, пустуни).

4. Збери слово.

На квіточках напис букв,

Вовчик біг – хвостиком махнув.

Та й розсипав букви всі.

Ти хутенько їх збери –

І як правильно розставиш,

Слова швидко прочитаєш.

5. Послухай, запам’ятай. Які помилки ти помітив? Скільки їх? Доведи, чому такого не може бути.

Лісовий оркестр

Вранці та ввечері всі лісові мешканці співають і грають хто на чому, хто як уміє.

Дзвінкими голосами дзижчать зяблики, солов’ї, співучі дрозди. Солодко й ніжно виспівують жуки і коники. Кукарікують дятли. Кахкає лисиця. Цвірчить вовк. Гарчить пугач. Кумкають бджоли й джмелі. Ухає жаба. Хрокає кабан.

Ось який оркестр у лісі!

ІV. Мовленнєві вправи на формування багатства мовлення

  1. Послухайте вірш Т.Г.Шевченка і скажіть які слова у ньому звучать і пишуться однаково.

Думи мої, думи мої, квіти мої, діти мої!

Виростав вас, доглядав вас, - де ж мені вас діти?

  • Що означає слово діти у цьому вірші?

Складіть речення з цим словом.

  1. Вправи розраховані на пояснення значення слів.

- Поясни значення слова «лисичка» у такому тексті:

Хто ви? – лисички.

дружнії сестрички.

  • Ну, а ви хто ж?

  • Ми лисички також!

  • Як, з одною лапою?

  • Ні, і ще – із шляпою. …

  • Про яких лисичок розповідається у віршику?

  • Які ви ще знаєте слова, що звучать і пишуться однаково? Складіть з ними речення.

  1. Прочитайте речення, поясніть значення підкреслених слів.

Восени зібрались журавлі відлітати у теплі краї. Далеко серед пасовиська видніється колодязь з журавлем.

4. Прочитайте текст, в якому значенні вжито виділенні слова.

Розплела береза коси

на веснянім вітерці.

Опустила ніжку босу

в тиху воду на річці,

мов зібралися до мене

вбрід на берег перейти.

  • з словосполученнями розплила коси, опустила ніжку, зібралась перейти на берег складіть речення, щоб слова були вжиті в прямому значенні.

5. Визначте, яке значення має слово сірий у словосполученнях:

Гострий ніж, гострий ніс, гострий смак, гострий нюх, гострий біль, гострий бронхіт і гостра боротьба; гостре слово.

  • Складіть речення з цими словосполученнями.

  1. У якому словосполученні іменник багаж вжито в прямому, а в якому – у переносному значенні?

Важкий багаж, багаж знань.

  • Склади два речення з цими словосполученнями.

7. Серед поданих слів відшукайте невідомі слова. Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте їх значення.

Абетка, акваріум, анемона, брухт, брунька, гривня, грою, іволга, капризний, легендарний, лемент, маршрут, отава, ретельний, чепурний.

- До слів чепурний, лемент доберіть синоніми.

    1. Мовленнєві вправи на оволодіння доречністю мовлення

1. Складіть словосполучення з даного ряду слів шляхом об’єднання їх за змістом.

а) День, сонце, ніч, ріка, птахи – співучі, тепла, місячна, яскраве, літній.

б) Теплий ніч, прив’язати дерево, дзвінке сміх, джерельний вода.

в) Писати, йти, читати - швидко, красиво, виразно.

2. Складіть словосполучення за даним головним словом шляхом підбору залежних слів, що підходять за змістом.

а) Шлях який?; дорога яка?; подія яка?; бузок який?; лев який?; сонце яке?

б) Гарно поводитись з ким?; гарно відноситись до кого?

в) Вірити у що? (перемога); допомагати кому? (мама); розповідати що? (казна)

3. Замініть підкреслені слова прикметниками і запишіть словосполучення за зразком:

промінь сонця – сонячний промінь.

сік з вишні - … ;

плаття з шовку - … ;

листя з дуба - … .

З усіма словосполученнями складіть речення.

4. Прочитайте речення, з поданих у дужках ознак доберіть потрібне за змістом слово. Запишіть з ним речення.

(Сумна, похмура, стурбована) верба росте над озером. Річку вкрив (маленький, тоненький, крихкий) лід. Налетів (маленький, бурхливий, несамовитий) вітер і закружляв усе навкруги.

5. Прочитайте речення і подумайте, які слова пропущено.

Заграло над лісом веселе (що?). На галявину вивела (хто?) своїх ведмежат.

З боліт долинає кумкання (кого?).

6. Прочитайте. Доповніть речення назвами тварин.

(Хто?) возить вантажі собака.

(Хто?) будить людей соловей.

(Хто?) дає молоко кінь.

(Хто?) краде курей півень.

(Хто?) співає у саду.

(Хто?) будить людей півень.

  1. Прочитайте речення.

Хлюпоче річка.

  • Додайте слова, які вкажуть, яка річка.

  • Додайте слова, які вкажуть, де хлюпоче річка.

8. Опишіть усно квітник. Використовуйте слова: троянди, чорнобривці, ромашки, айстри, жоржини.

    1. Мовленнєві вправи на опанування логічності мовлення

1. Прочитайте текст. Запишіть, поділивши його на абзаци.

Де їжак?

Сашкові і Василькові подарували їжака. Діти дуже полюбили його. Настала осінь їжачок раптом зник. Хлопчики бігали, шукали їжака, але все даремно. Садівник повів дітей у садок і показав їм горбик землі між кущами. він розповів хлопцям, що їжак вирив собі ямку, натягав у неї трави і вліз у дірку. Тепер він спить, а проснеться весною. Якщо їжака розбудити, то він захворіє. Діти послухали садівника і терпляче чекали весни.

- Прочитайте, дотримуючись пауз між абзацами.

2. Знайдіть і прочитайте частину тексту, де показано радість Сергійка. А які рядки свідчать про байдужість товаришів.

Прочитайте текст дотримуючись пауз між абзацами і відповідно тону.

Чому плакав Сергійко?

Три тижні не був у школі Сергійко. Хворів. Скучив за товаришами й за вчителькою. Радісний, збуджений прийшов хлопчик до школи. О, і його парта, ось і товариші. Думалось йому: в очах товаришів побачить радість і привітність. Та їхні очі були спокійні і незворушні.

  • А ти вивчив на сьогодні завдання? – тільки й спитав сусід по парті.

  • Вивчив – тихо сказав Сергійко й заплакав.

  • До поданих нижче слів доберіть слова, протилежні за значенням:

тихо – . . . . , радісний – . . . . , плакати – . . . . .

В якій ситуації можна було б використати ці слова?

3. Прочитайте обидва тексти. Визначте, який з них розповідь, а який опис. Прочитайте обидва, дотримуючись відповідної інтонації.

Киця – жартівниця

Киця наша чорна,

Жвава і проворна,

Прудко бігає вона

Від вікна і до вікна.

Кошеня

Засмутилось кошеня –

Треба в школу йти щодня.

І прикинулося вмить,

Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець

- Це хвороба не проста,

Треба різати хвоста.

Кошеня кричить:

- Ніколи!

Краще я піду до школи!

- До слова жвавий доберіть слова, близькі за значенням.

  1. Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому звертання. Яким тоном його треба вимовляти? Якою силою голосу?

Вийду в поле, стану серед жита.

Задивлюся в небо голубе:

Земля рідна, поки буду жити,

Доти і любитиму тебе.

- Доберіть до слів земле рідна близькі за значенням. Складіть і запишіть речення.

    1. Мовленнєві вправи на оволодіння чистотою мовлення

1. Прочитайте слова. Правильно вимовляйте подовжені звуки.

гілля – Галя – віття – Вітя

написання – долоня – віття – печу

волосся – Люся – міццю - водицю

- Складіть звукові моделі однієї пари слів.

2. Прочитайте слова. На місці букв я, ю, є, ї, після апострофа чітко вимовляйте по два звуки: [йа],[йу],[йе],[йі].

в’яз п’ять сім’я голуб’ятко подвір’я

в’юн п’ють сім’ю б’ють пір’їна

в’ється п’є сім’єю б’ється матір’ю

солов’ї п’ятірка у сім’ї тор’яний верф’ю.

3. Прочитай пари слів. Порівняй вимову звуків, позначених буквою р.

буряк – бур’ян – [p] - [рйа]

морю – матір’ю – [p] - [рйу]

пиріг – пір’їна – [p] - [рйі]

4. До редакції шкільної газети надійшов допис. Як би ти його відредагував?

Я живу і вчуся в четвертому класі. У мене є багато товаришів. Особливо я дружу з Максимом. Ми з ним сидимо за однією партою і ніколи не розмовляємо. Після уроків ми разом йдемо додому.

    1. Мовленнєві вправи на засвоєння виразності мовлення

1. Вслухайтесь в інтонацію кожного речення. Повторіть його про себе, а потім вголос.

- Не відкладай цю справу на завтра.

- Будь ласка, говоріть голосніше.

Стань рівно!

2. Прочитайте речення, виражаючи голосом певне чуття.

- Як вам не соромно!

- З водою та вогнем не жартуй!

- Як гарно у лісі взимку!

- Сумно всюди, холодно й страшно.

3. Прочитайте речення вимовляючи з більшою силою голосу важливі за змістом слова.

- Хто влітку доглядатиме курчат?

- Марійка влітку доглядатиме курчат?

- Що робитиме Марійка влітку?

- Марійка влітку доглядатиме курчат?

4. Прочитайте речення мовчки. Подумайте і скажіть, яке з цих речень потрібно читати як розповідне, яке – як питальне, а яке – як окличне.

- Ось калина над рікою віти стелить по воді.

- Хто це щедрою рукою їй намистечко надів.

- Намистечко одягла осінь люба, золота.

  1. Розкажи, не помились і всім посміхнись! Учні слухають вірш, повторюють його. Наприкінці проводиться змагання: хто краще (виразно, чітко, безпомилково) прочитає вірш перед публікою.

Соловейко, соловейко

Навесні сипле співи голосні,

Соловейку щебечи, щебечи.

Мене співам научи, научи!

Заспіваєм ми удвох, ми удвох,

Починаєм:

- Тіу – тьох,

Тіу – тьох!

(Г.Бойко)

  1. Прочитай скоромовку в різному темпі: повільному, швидкому, середньому.

Дзвонить дзвоник, дзижчить комар, гудуть джмелі старі й малі.

Прислів’я:

Для нашого Федота не страшна робота.

  1. Складання римованих рядків на тему: «Про слона».

на – на – на

Побачив я слона

ні – ні – ні, ні – ні – ні

ну – ну – ну, ну – ну – ну

ня – ня – ня, ня – ня – ня.

    1. Мовленнєві вправи на виховання мовленнєвого етикету

1. Прочитайте слова, які люди вітаються під час зустрічі. Простежте, яким тоном вимовляються ці слова.

Добрий день, доброго дня, доброго ранку, добрий вечір, здравствуйте, радий вас бачити, привіт.

2. Прочитайте слова прощання. Скажіть, які з них можна використати під час прощання з друзями, а які – з дорослими. Яким тоном їх треба вимовляти?

Хай щастить, на все добре, усього доброго, до зустрічі, до побачення, бувай.

3. Прочитайте слова подяки, радості, дотримуючись відповідного тону.

Дякую, спасибі, дякую від щирого серця, безмірно вдячний вам, це дуже люб’язно з вашого боку, я дуже зворушений вашою увагою.

Придумайте ситуації, за яких ви використали б ці слова.

Запам’ятай!

Використання етикетних формул виховує ввічливе ставлення.

Загальні правила культури мовлення й етики мовного спілкування

Висловлювання мають бути правильними, точними, виразними, чіткими.

Добирай потрібні слова, уміло будуй з них речення і пов’язуй їх між собою.

Правильно наголошуй слова.

В усному мовленні не замінюй слова жестами, мімікою, вигуками.

Виразно вимовляй слова в усному мовлені вміло користуйся інтонацією, а в писемному – розділовими знаками.

у спілкуванні з іншими людьми вживай слова ввічливості (під час зустрічі, прощання, для висловлення запитання, прохання, подяки…).

Слова ввічливості добирай залежно від того, кому вони адресовані (товаришам, батькам, учителям, знайомим чи незнайомим людям).

Вмій вислухати співрозмовника до кінця. Не переривай його без потреби. Якщо є така необхідність, то попроси пробачення.

Правила спілкування з іншими людьми

Доброзичливо, шанобливо стався до співрозмовника.

Не нав’язуй своїх думок.

Ніколи не «якай».

Обирай для розмови тему, зрозумілу іншим.

Уникай марних балачок.

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

Культура спілкування – збагачення мовлення етикетними формами при:

  • привітанні (зустрічі) або прощанні;

  • вибаченні;

  • подяці;

  • звертанні до співрозмовника;

  • висловленні прохання чи відмови;

  • розмові по телефону тощо.

Ввічлива людина – це така людина, яка знає та вміє правильно поводиться.

Можна замінити слово ввічливий синонімами:

  • коректний – тактовний, ввічливий;

  • шанобливий – та людина, яка проявляє увагу;

  • ласкавий – дуже ввічливий, послужливий;

  • люб’язний – привітний, уважний;

  • галантний – чемний.

Правила ввічливого спілкування

  • дивись співрозмовникові в очі;

  • звертайся до дорослих по імені та по батькові й лише на «Ви»;

  • використовуйте етичні формули відповідно до обставин і адресата;

  • можна використовувати компліменти, запитання про самопочуття, здоров’я, настрій;

  • стеж за своєю інтонацією;

  • не нав’язуй своєї думки.

Використовуй у мовленні оцінювальні слова: чудовий, прекрасний, найкращий, такий хороший, дивний, прегарний тощо.

Бути ввічливим тобі також допоможуть мовленнєві дії: похвала, комплімент, схвалення.

Компліменти (з інтонацією захоплення, пошани):

  • Як гарно Ви виглядаєте!

  • Як Вам пасує це (ця) …!

  • Які Ви чудові!

  • У Вас прекрасна сукня (костюм)…!

  • Ви не зрівнянні!

  • Які Ви чарівні!

Відповіді на компліменти (з інтонацією вдячності, щирості)

  • Спасибі!

  • Дякую Вам!

  • Мені дуже приємно, що Ви це відмітили (зауважили);

  • від Ваших слів у мене піднявся настрій!

  • Які Ви уважні!

  • Я Вам вдячний!

Запам’ятай!

Ніколи не вдавайся до лестощів – нещирої похвали,

яку висловлюють з корисливою метою.

Підтримуй, заспокоюй свого співрозмовника, знаходь привід сказати про нього хороше, не зважай на його недоліки:

  • будь ласка, заспокойся і поясни…;

  • зрозумій, що…;

  • вибачте, назвіть, будь ласка, своє ім’я;

  • так, звичайно;

  • розумію Вас (тебе);

  • це завжди складно;

  • що ти говориш?!

Телефонна розмова як один з видів ввічливого спілкування. види телефонних розмов: особисті, ділові.

Правила телефонного спілкування:

  • не набирай номер з пам’яті, якщо не впевнений в його точності;

  • говори ввічливо, по можливості коротко, будь привітним;

  • повідомляй про мету дзвінка відразу, не грайся «упізнай, хто я»;

  • телефонувати слід у точно призначений час;

  • ставлячи запитання, уважно вислуховуй відповідь адресата;

  • якщо ти зайнятий у момент телефонного дзвінка, cкажи, що перетелефонуєш у конкретний час;

  • якщо хтось помилився номером, відповідай фразою «Вибачте, ви помилились»;

  • при розмові з телефону-автомата пам’ятай про тих, кому, можливо, терміново потрібний телефон;

  • використовуючи паралельний телефонний апарат, не забувай про сусідів;

Слова прохання

  • Приходьте, будь ласка!

  • Підійдіть, будь ласка!

  • Ласкаво просимо!

  • Прошу Вас (тебе)

  • Будьте такі ласкаві!

  • Якщо Вам (тобі) не важко,…

  • Якщо у Вас (тебе) буде час

  • Дозвольте запросити Вас…

  • Чи можу я попрохати…?

  • Скажіть, будь ласка…

  • Будьте ласкаві, поясніть…

  • Будьте такі добрі.

  • Я хочу Вас (тебе) запитати (попросити)…

  • Прошу Вас (тебе). Чи можете Ви позичити мені…?

  • Дозвольте мені увійти (вийти, запитати Вас, відповісти, потурбувати Вас).

Слова згоди та підтвердження

  • Згода.

  • Я не заперечую.

  • Домовилися.

  • Це справді так.

  • Гаразд (добре).

  • Саме так.

  • Обов’язково.

  • Звичайно.

  • Будь ласка (прошу).

  • Я впевнений.

Слова заперечення та відмови

  • Ні, це не так.

  • Я не згодний (згоден).

  • Нізащо.

  • Я заперечую це.

  • Ви помиляєтеся.

  • Не хочу Вас засмучувати.

  • Як шкода, що я не маю часу.

  • Вибачте, але не можу.

  • Дякую, я не можу.

  • Не гай даремно часу.

  • Шкодую (шкода), але я мушу (повинен) відмовитися.

  • Цього бути не може.

  • Хотів би допомогти, але в мене немає можливості.

Слова подяки і вибачення

  • Дякую.

  • Чемно дякую!

  • Щиро дякую!

  • Дуже вдячний!

  • Спасибі Вам!

  • Велике спасибі!

  • Низький Вам уклін!

  • Ви (ти) мене так виручили!

  • Я Вам такий вдячний!

  • Що б я без Вас (тебе) робив!

  • Пробачте!

  • Вибачте, я не хотів…

  • Пробачте, я не навмисне

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.