У науковій роботі "МОВА І ВІЙНА: ЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР БОРОТЬБИ ЗА ІДЕНТИЧНІСТЬ" я проаналізувала роль мови як ключового чинника національної ідентичності в умовах збройного протистояння. Дослідження зосереджене на взаємозв’язку між мовою, історичною пам’яттю та опором агресії, а також на функції мови як інструмента культурної, інформаційної та духовної безпеки держави.
Розглянула вплив війни на мовні процеси в суспільстві, зокрема активізацію мовної свідомості, переосмислення мовного вибору та посилення ролі української мови як символу єдності й спротиву. Проаналізувала приклади з публічного дискурсу, освіти, медіа та культурного простору, що підтверджують трансформацію мови в умовах війни.
У роботі я довела, що мова під час війни виконує не лише комунікативну, а й мобілізаційну, ідентифікаційну та ціннісну функції, стаючи чинником національної стійкості. Матеріал може бути корисним для фахівців у галузі філології, культурології, педагогіки, а також для досліджень, присвячених проблемам мови, ідентичності та сучасних воєнних конфліктів.
