Ми вчимо своїх дітей бути ввічливими, упередженими, добрими, але ми не завжди самі робимо те, чому вчимо наших дітей. Іноді, навіть доходить до того, що самі собі суперечимо: говоримо дітям, що не можна так робити, або так казати, а самі, час від часу, саме так і робимо, і говоримо.