• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Моніторинговий супровід управлінської діяльності заступника директора закладу загальної середньої освіти

Моніторинговий супровід управлінської діяльності заступника директора закладу загальної середньої освіти

Різне

22.10.2018

3216

84

0

Опис документу:
Використання моніторингових досліджень у методичній роботі допоможе створити інформаційну систему відслідковування якості освіти та результатів окремих видів діяльності закладу загальної середньої освіти.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МОНІТОРИНГОВИЙ СУПРОВІД УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Зміст

Вступ .............................................................................................................2

Розділ 1. Моніторинг як засіб модернізації управління, контролю якості освіти .......................................................................................................................5

Розділ 2.Упровадження моніторингових досліджень у практичну діяльність заступника директора закладу загальної середньої освіти ............6

2.1Визначення поняття освітній моніторинг,етапів його проведення...6

2.2Аспекти моніторингових досліджень методичної роботи в школі ...9

2.3 Створення моніторингових досліджень за різними напрямами ......10

2.4 Основні механізми впровадження моніторингу як необхідної складової навчально-виховного процесу ..........................................................17

Висновки ....................................................................................................19

Список використаної літератури .............................................................20

Додатки ......................................................................................................21

Вступ

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад сьогодні – це складна система, що розвивається у світі динамічних змін у соціально-економічному просторі України. Ці зміни потребують не лише переосмислення завдань школи, але й оновлення управління школою. Одним із механізмів, який сприятиме модернізації управління, контролю якості освіти є моніторинг. Використання моніторингових досліджень у методичній роботі допоможе створити інформаційну систему, систему відслідковування якості освіти та результатів окремих видів діяльності навчального закладу.

Мета дослідження : розкрити сутність та особливості організації методичної роботи на основі моніторингових досліджень.

Завдання: отримання вичерпного знання про стан освіти,тобто інформації повної,обєктивної,точної.Інформації,яка дозволить на основі оцінювання приймати ефективні управлінські рішення.Одним з основних шляхів отримання такої інформації є організація та проведення моніторингових досліджень.

Зміст дослідження:Питання освітнього моніторингу досліджували Т. Волобуєва, В. Гуменюк, Г. Дмитренко, Г. Єльникова, О. Касьянова, Т. Лукіна. У своїх працях Г. Дмитренко розкриває питання вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів на основі кваліметричного підходу.

Незважаючи на те, що питання моніторингу освіти глибоко розглядається в науково-педагогічній літературі, проте використання моніторингових досліджень в організації методичної роботи потребує актуалізації на етапі реформування освіти. Саме тому зазначена проблема стала предметом написання випускної роботи.

Об’єкт дослідження Проблемою традиційної системи методичної роботи у школі залишається недостатнє впровадження у практичну діяльність діагностування та моніторингових досліджень.

Розділ 1. Моніторинг як засіб модернізації управління, контролю якості освіти

Перебудова системи освіти й навчальних закладів зумовлює необхідність модернізації змісту і структури діяльності всіх її ланок, в тому числі методичної роботи. Отже,важливо створювати не лише нові моделі діяльності методичних служб, але й упроваджувати моніторинг діяльності, розробляти й обгрунтовувати систему показників для оцінювання діяльності методичної роботи всіх рівнів. Саме моніторинг є технологічною основою системи управління знаннями, дозволяє накопичувати й обробляти значну кількість даних, що містять сконцентровану й узагальнюючу інформацію і можуть використовуватися для прийняття рішення. Зрештою, моніторингові дослідження допомагають створити систему методичної роботи навчального закладу.

У навчальному процесі кожен педагог, педагогічний колектив і навчальний заклад у цілому створюють освітнє середовище, до якого належить система педагогічної взаємодії « вчитель - учень», за допомогою якої відбувається процес навчання. Результатом впливу освітнього середовища на дитину є навченість, вихованість, розвиток, які плануються школою при створенні освітнього середовища. Отже, виникає необхідність об’єктивного відстеження результативності впливу освітнього середовища на дитину протягом навчального процесу та надійної експертної оцінки діяльності навчального закладу. [5]

Використовуючи результати наукових досліджень із питань технології освітнього моніторингу, у нашій школі спрямували діяльність на розробку та впровадження власної моделі моніторингових досліджень якості освіти школи та науково-методичного супроводу її функціонування.

Впровадження в управління навчальним закладом сучасних технологій моніторингу якості освіти дає змогу підвищити результативність його діяльності.

Моніторинг в освіті або контроль – це збір, обробка (аналіз) інформації з метою попередження небажаних відхилень від стандартів. Найчастіше об’єктом моніторингу якості шкільної освіти виступають рівень знань, умінь та навичок учнів або як прийнято називати рівень навчальних досягнень учнів; результативність навчально-виховного процесу, моніторинг різноманітних видів діяльності, що забезпечують роботу школи.[1]

Вважаю, що основною фігурою у школі є вчитель. Від його бажання працювати, професійних знань, методичної підготовки залежить і якість уроку. А урок – це основа діяльності будь-якої школи.

Значну увагу у своїй роботі приділяв відвідуванню і аналізу уроків Василь Олександрович Сухомлинський. Він писав: «Директор відвідує й аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів, давати їм поради. У досвідченого педагога треба відвідувати достатню кількість уроків для того, щоб з його індивідуальної творчої лабораторії все цінне передавати в колективну педагогічну лабораторію школи» та «Відвідуючи й аналізуючи уроки, головною метою треба ставити таке: дослідити, як виявляється, розкривається на уроці інтелектуальне життя педагога, його кругозір, його духовні інтереси». [2]

Урок – це дзеркало фахової та методичної підготовки вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції.

Значний резерв підвищення якості уроку криється у посиленні уваги вчителя до його підготовки, створенні оптимальної методики його проведення. Значною мірою цьому сприяє якісний аналіз уроку з боку директора чи заступника директора з НВР. Аналіз уроку значною мірою залежить від підготовки керівника школи, збору необхідної інформації в процесі спостереження уроку яка дозволяє зробити об’єктивні висновки про ефективність уроку, підготовку учнів та вчителя до уроку, виявити резерви його подальшого вдосконалення та надання методичної допомоги вчителеві.

Аналіз уроку, вивчення стану викладання навчальних дисциплін – це постійна відповідальна і складна частина роботи директора, заступника директора з НВР. Від того, як виконує її адміністрація закладу залежить не тільки якість навчального процесу, а й професіоналізм і настрій вчителів, а в кінцевому результаті – знання учнів. Від того як директор побачить урок, як його проаналізує, які слова скаже вчителю, залежить успіх роботи вчителя.

Розділ 2.Упровадження моніторингових досліджень у практичну діяльність заступника директора закладу загальної середньої освіти .

2.1Визначення поняття освітній моніторинг,етапів його проведення

Для сучасного керівника закладу загальної середньої освіти моніторинг має стати не просто процедурою,системою,а новим стилем в його науково-педагогічній та управлінській діяльності з оновленим мисленням, яке міститиме в собі неперервні і довготривалі спостереження, аналіз,синтез,порівняння ,уміння здійснювати різноманітні інтелектуальні операції, необхідні в різних ситуаціях та умовах,які вимагатимуть висновків, узагальнень,поширення інформації і прогнозування динаміки й основних тенденцій розвитку[4].

У педагогічній науці існує значна кількість визначень поняття «освітній моніторинг». Г.В. Єльникова зазначає, що освітній моніторинг – це супроводжувальне відстежування і поточна регуляція будь-яких процесів в освіті. Це система, що складається з показників, обєднаних в еталон, методів їх розробки і постійного спостереження за цими показниками, за станом та динамікою спостережуваного об’єкта з метою його оперативної діагностики, випереджувального визначення його диспропорцій, вироблення та коригування управлінських рішень [3].

Моніторинг - комплекс заходів, спрямованих на отримання повної, орієнтованої на предметну галузь інформації про функціонування складної системи управління нею. Це тлумачення має три важливих моменти:

  • інформація, отримана в процесі моніторингу, має повністю відображати стан функціонування закладу ,що дасть змогу вирішувати непередбачені завдання та розвивати технології управління;

  • інформація має підпорядковуватись цілям управління системою, підвищенню якості та ефективності її функціонування, реалізуючи в такий спосіб зворотний зв’язок у процесі управління;

  • складність системи моніторингу пов’язана з великою кількістю її елементів, відкритістю, соціальним нечітким характером їхньої взаємодії, який важко формалізувати.

Метою моніторингових досліджень є:

Діагностичною :

  • діагностувати стан навчально-виховного процесу;

  • створити атмосферу зацікавленості, довіри та спільної творчості

Мотиваційною:

  • формувати в учнів відповідальне ставлення до оволодіння системою знань, умінь і навичок та вміння самостійно здобувати потрібні знання впродовж усього життя;

  • забезпечити вивчення та впровадження сучасних освітніх технологій , їх елементів, активних форм і методів навчання в повсякденну практику викладання навчальних предметів.

Розвивальною:

  • готувати особистість із високим рівнем комунікативної компетентності, яка здатна вільно висловлювати свої думки та почуття як в усній,так і в письмовій формі щодо різних аспектів суспільного життя та в різних галузях знань;

  • розвивати потреби комунікативно - діяльнісної спрямованості.

Виховною:

  • забезпечити єдність урочної та позаурочної діяльності через мережу факультативів, гуртків, індивідуальних завдань, спрямованих на мобілізацію загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання кожного учасника навчально-виховного процесу.

етапами:

-1-й етап - підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом і технологічним інструментарієм моніторингу, усвідомлення його мети, визначення суб’єктів та об’єктів дослідження, постановку завдань перед усіма його учасниками,встановлення термінів проведення.

- 2-й етап – практичний,під час якого цілеспрямовано проводяться моніторингові процедури (спостереження, анкетування,співбесіди,тестування, опитування, відвідування навчальних занять, виховних заходів , здійснення аналізу,перевірки учнівських зошитів. Дидактико-методичного забезпечення педагогічного процесу, шкільної документації...) з метою одержання потрібної інформації.

-3-й етап – аналітичний, змістом якого є аналіз, систематизація та узагальнення одержаної інформації, вироблення рекомендацій щодо розвитку досліджуваних об’єктів. [2]

Моніторинг – це спеціальна система збору, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про етапи загальної середньої освіти, прогнозування на основі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розроблення наукового обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування навчального закладу. [1]

В умовах модернізації національної освіти це є важливим, оскільки дає змогу своєчасно усунути можливі прорахунки та розробити стратегію подальшого розвитку освіти.

Особистісне спрямування освіти зумовлює потребу інтегровано оцінювати її якість, поєднуючи індивідуальні характеристики особистості та педагогічні показники організації навчально-виховного процесу. Тому багатогранна діяльність методичних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів за таких умов потребує постійного пошуку раціональних підходів до оцінювання власних успіхів згідно з поставленою метою, а також прийняття раціональних рішень.

Методична робота є частиною системи неперервної освіти педагогів з метою освоєння ними найраціональніших методів навчання та виховання; підвищення рівня загальнодидактичної та методичної підготовки педагогів до організації та здійснення навчально-виховної роботи; взаємообміну досвідом [5]. На сучасному етапі методична робота ґрунтується на наукових засадах, сприяє розвитку наукового потенціалу педагогічних працівників, допомагає їм визначити конкретну теоретичну ідею, науково обґрунтувати обрані методи навчання. З огляду на вищезазначене, вона має визначитися як науково-методична.

Одним із реальних важелів впливу на покращення навчально-виховного процесу кожної школи зокрема, підвищення якості методичних систем, які використовують педагоги при цьому, є моніторинг. Адміністрація навчального закладу опирається у своїй діяльності на такі функції моніторингу, як інформаційна; діагностична; прогнозуюча; управлінська; педагогічна.

2.2Аспекти моніторингових досліджень методичної роботи в школі

Моніторинг методичної роботи в школі передбачає вивчення таких аспектів:

- аналітичне та діагностичне забезпечення планування науково-методичної роботи;

- відповідність планування методичної роботи у річному і перспективному планах роботи;

- організація творчої праці педагогічного колективу над єдиною науково-методичною проблемою;

- диференційований підхід в організації науково-методичної роботи;

- організація роботи з молодими вчителями, впровадження досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду;

- упровадження в навчально-виховний процес інноваційних освітніх технологій;

- результативність організації підвищення педагогічної майстерності педагогів: атестація, курсова перепідготовка, самоосвітня діяльність, участь у конкурсах, співпраця з ВНЗ;

- продуктивність та організація дослідницької діяльності: розробка авторських програм, створення навчально-методичного комплексу, участь у роботі творчих груп. [6]

2.3 Створення моніторингових досліджень за різними напрямами

Важливим є створення моделі моніторингу. Модель моніторингу – це модель, що відображає механізм зворотного зв'язку та способи коректування можливих відхилень від запланованих результатів. Саме моніторинг стає технологічною основою системи управління знаннями, дозволяє накопичувати й обробляти значні масиви різних даних, видаючи для прийняття рішення сконцентровану узагальнюючу інформацію. Він, реалізуючи принцип інформаційного забезпечення, перетворюється в основну рушійну силу розвитку управління якістю освіти. Інформаційне забезпечення, що базується на моніторингових дослідженнях, виконує головну суттєву функцію: є мірою єдності кількісного та якісного аналізу освітнього процесу. Зрештою, моніторингові дослідження допомагають створити систему методичної роботи закладу.

Для цього рекомендуємо використовувати результати педагогічної діяльності вчителів за такими напрямками:

  1. Результативність освітньої діяльності.

  2. Розвиток реальних навчальних можливостей учнів.

  3. Організація уроку.

  4. Робота з обдарованими учнями.

  5. Рівень педагогічної майстерності.

Результати моніторингових досліджень за першим напрямком «Результативність навчальної діяльності» включають наступні параметри: середній бал рівнів навчальних досягнень учнів з предмета, якість навчальних досягнень. Одержані показники заносяться до картки вчителя.

За отриманими даними визначається рівень результативності освітньої діяльності педагогів: високий, достатній, середній, низький. Згідно з підсумковим рейтингом, заступник директора складає освітній маршрут для груп учителів:

- низький рівень: сумісний аналіз проблем та утруднень (дидактичний, психологічний аспекти);

- середній рівень: вивчення позитивного досвіду у викладанні предмета;

- достатній рівень: використання інноваційних технологій у викладанні предмета;

- високий рівень: створення проектів моніторингу якості освіти з предмета, узагальнення досвіду роботи.

Основний зміст моніторингу полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Освітній моніторинг у навчальних закладах здійснює адміністрація із залученням методичних структур, які організовують управління якістю освіти на кількох рівнях:

- учень (моніторинг навчальних досягнень);

- вчитель (моніторинг педагогічної діяльності);

- навчально-виховний заклад (в системі роботи міського/районного методичного кабінету).

Для сучасного керівника загальноосвітнього навчального закладу моніторинг має стати не просто процедурою, системою, а новим стилем в його науково-педагогічній та управлінській діяльності з оновленим мисленням, яке міститиме в собі неперервні і довготривалі спостереження, аналіз, синтез, порівняння, уміння здійснювати різноманітні інтелектуальні операції, необхідні в різних ситуаціях та умовах, які вимагатимуть і висновків, і узагальнень, поширення інформації і прогнозування динаміки та основних тенденцій розвитку. [3]

Складання методичного забезпечення передбачає:

- складання навчально-календарних планів з усіх предметів відповідно до наукових і педагогічних вимог і принципів;

- відзначення у навчально-календарному плані контрольних зрізів;

- визначення необхідної кількості перевірочних робіт з кожного виду контрольних зрізів;

- проведення для кожного контрольного зрізу відбору задач і на їх основі скласти завдання з урахуванням варіативності, складності, рівнобіжності;

- створення банку перевірочних робіт, що задовольняють вимоги державних стандартів для перевірки якості отриманої освіти; знань з кожної теми; знань окремих частин теми;

- використання методів обєктивного оцінювання виконаних перевірочних робіт;

- використання методів рейтингової оцінки рівня успішності учнів, рівня педагогічної діяльності вчителів і рівня складності перевірочних робіт;

- використання технологій управління, що діють за принципом відхилення від норми;

- створення банку психологічних тестів, орієнтованих на підвищення якості освіти;

- створення банку анкет для вчителя і учня;

- створення банку діагностуючих матеріалів;

- створення банку індивідуальних творчих домашніх завдань;

- створення банку методичного супроводу уроку в процесі моніторингу;

- укладання інструкції щодо перевірки робіт учнів;

- укладання інструкції обробки результатів перевірки.

Для порівняльного аналізу успішності використовуються такі таблиці:

- ранжирування учнів за предметами, рейтинг учня з предмета;

- ранжирування класу за предметами, рейтинг учителя-предметника;

- ранжирування класу за сумою предметів, рейтинг класного керівника;

- ранжирування школи за предметами, рейтинг методичного обєднання школи;

Формування мотивації підвищення якості знань передбачає:

- створення банку мотиваційних тестів;

- передбачення морального і матеріального заохочення;

- корекція знань, інструкцій, методик після апробації. [7]

Моніторинг рівня розвитку реальних навчальних можливостей учнів визначається за такими параметрами: пізнавальна сфера (увага, зорова і слухова пам'ять, інтелект); творчі здібності (за Гарднером), особистісні якості (мотивація навчання, правдивість, працелюбність). Інформацію можна занести до картки-профілю рівня розвитку психологічних процесів і особистості учнів, яку заповнюють шкільний психолог, класний керівник і вчителі-предметники.

Неможливо досягти високого рівня навчальних досягнень учнів без відповідного контролю за ходом навчального процесу.

Розв’язання проблем оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання ефективності навчання здійснюється через такі види освітнього моніторингу:

- за масштабами мети освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);

- за етапами навчання (вхідний) або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);

- за часовою залежністю (попереджувальний, поточний);

- за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний);

- за охопленням обєкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний);

- за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний);

- за рівнями управління навчально-виховним процесом (керівний, адміністративний, педагогічний).

Аналіз динаміки розвитку найголовніших психологічних процесів, проведеного шкільним психологом за результатами картки-профілю, дає можливість визначити рівень роботи педагогів. На основі отриманих даних організовується методична робота для груп учителів. Педагоги, які мають низький рівень – потребують індивідуальної методичної до­помоги; середній рівень – беруть участь у постійно діючих семінарах із вивчення методик психодіагностики та розвитку найважливіших психологічних процесів; достатній рівень – участь у семінарах з проблем методики розвитку найважливіших психологічних процесів та особистісних якостей учнів; високий рівень – беруть участь у проектуванні розвивальних програм, систематизують матеріали для узагальнення досвіду. [6]

Таким чином, головною метою методичної роботи заданим напрямом є організація педагогічного супроводу особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу.

Діагностика за напрямом «Організація уроку» орієнтовно може включати такі алгоритмічні складові: підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу, організація навчально-пізнавальної та самостійної роботи учнів, пропедевтика неуспішності (чітке інструктування учнів щодо виконання домашньої роботи та узгодження її обсягу з учителями інших предметів тощо), створення умов для реалізації особистісно орієнтованого навчання, результативність навчання тощо.

Одержана інформація з цього напряму заноситься до рейтингової таблиці вчителів (згідно з орієнтовними критеріями педагогічного рейтингу вчителя) і на основі принципу рівневої диференціації сплановується методична робота для груп учителів:

- вивчення дидактичних аспектів особистісно орієнтованого уроку (підготовка рефератів, доповідей) – для вчителів з низьким рівнем профкомпетентності;

- відвідування системи уроків з метою надання індивідуальної методичної допомоги – для середнього рівня;

- виступи на предметних методичних об'єднаннях (проектування різнотипних уроків та їх самоаналіз) – для достатнього рівня;

- проведення системи «відкритих» уроків з наступним самоаналізом з метою формування ключових життєвих компетентностей – для високого рівня профкомпетентності.

Моніторингові дослідження за напрямом «Робота з обдарованими дітьми» мають на меті виявити ступінь вираження головних домінуючих здібностей учнів, які проявляються в навчально-виховному процесі. Водночас аналіз інформації про результати участі учнів школи у районних, обласних, всеукраїнських предметних олімпіадах, інтелектуальних і творчих конкурсах є показником роботи вчителя. Організовуються такі освітні маршрути для різнорівневих груп педагогів:

- індивідуальна методична робота із проблем стану викладання предмета та формування банку обдарованих – для вчителів із низьким рівнем профкомпетентності;

- підготовка доповідей із проблем діагностики обдарованості, використання творчих завдань для розвитку здібностей учня – для середнього рівня;

- організація самоосвітньої роботи учнів – для достатнього рівня;

- проектування індивідуальних освітніх програм для обдарованих дітей, систематизація матеріалу для узагальнення досвіду – для високого рівня.

Робота за напрямом «Обдаровані діти» дає змогу визначити співвідношення здібностей за кількісним і якісним показниками. Якщо учень має потенційні можливості, задатки в якійсь галузі, їх необхідно підтримувати, розвивати. Завдання методичної служби: сприяти випереджаючому розвитку цих здібностей та формування стійкої потреби до інтелектуальної й творчої діяльності. Отримана інформація допоможе розробити систему зональних вимог і підходів до обдарованих учнів.

Рівень педагогічної майстерності визначається за такими орієнтовними параметрами: безперервна освіта (методологічна грамотність, наявність знань з теорії і практики навчання учнів, розвиток фахових умінь), моделювання та проведення уроків відповідно до реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання, документальне оформлення діяльності, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, громадська активність.

Аналіз їх результативності за рейтинговою таблицею педагогів школи сприятиме організації методичної роботи за даним напрямом:

- для вчителів з низьким та середнім рівнем профкомпетентності: допомога у формуванні мотивів саморозвитку;

- із достатнім рівнем: розвиток готовності до самоосвітньої діяльності через участь у реалізації інноваційних проектів;

- із високим рівнем: моделювання самоосвітніх програм, керівництво одним із підрозділів методичної роботи.

За таких умов моніторинг створює ситуацію, за якої сам учитель зацікавлений у належній, об'єктивній оцінці власної праці, визначенні шляху професійного зростання, пошуку нових технологій, проходженні курсів підвищення кваліфікації та відвідування відкритих уроків колег. Результати педагогічного моніторингу враховуються при атестації вчителя.

Загальні відомості моніторингових досліджень за основними напрямами методичної роботи заносяться до підсумкової таблиці та будується графік, що відображає результативність методичної підготовки вчителів.

Робота методичної структури школи щодо моніторингової діяльності полягає у формуванні системи діяльності вчителів з навчальних дисциплін, які нагромаджують базові матеріали для аналізу, і відповідального за моніторингові дослідження, який визначає сукупність критеріїв для визначення ефективності викладання предмету. Це дозволяє уніфікувати вимоги щодо реалізації стратегічних завдань навчально-виховного процесу у школі.

Очікувані результати моніторингу методичної роботи:

  • одержання об'єктивної інформації про рівень якості освіти в школі;

  • одержання об'єктивної узагальненої інформації про стан методичної
    роботи, приймання відповідних рішень і прогнозування розвитку освіти;

  • планування роботи з конкретними групами вчителів щодо вирішення виявлених проблем та укладання рекомендацій як загального характеру, так і для кожного вчителя;

  • підвищення кваліфікації педагогів з окремих методичних проблем;

  • створення ситуації зацікавленості педагогів у незалежній об'єктивній оцінці власної професійної компетенції, пошуку нових інноваційних технологій для викладання навчальних предметів;

  • визначення напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної комфортності педагогів;

  • оптимальне вирішення проблеми атестації педагогічних працівників.

У ході моніторингу аналізується педагогічна, методична і громадська діяльність учителів. [7]

2.4 Основні механізми впровадження моніторингу як необхідної складової навчально-виховного процесу

Адміністрація навчального закладу, методична рада школи визначають основні механізми впровадження моніторингу як необхідної складової навчально-виховного процесу. Їх завдання полягають у:

1. Визначенні проблем освітнього процесу у навчальному закладі.

2. Розробці інструментарію для проведення моніторингу.

3. Обробці та аналізу даних.

4. Виробленню методичних рекомендацій та управлінських рішень.

5. Проведенні корекційної роботи щодо використання методичних рекомендацій.

Підсумковий аналітичний звіт за основними напрямками методичної роботи школи не має обмежуватися констатацією наявного стану об'єкта моніторингу. Він повинен містити аналітичні узагальнення, виявлення тенденцій і відстеження закономірностей, пропонувати зміни, які необхідно запровадити в діяльності методичного кабінету, зазначені стратегічні пріоритети, за якими розвиток методичної роботи прогресуватиме. Ознайомлення із результатами моніторингу методичної підготовки вчителів обов'язково має на меті одержання зворотної інформації про його результативність, на підставі якої удосконалюють обрані засоби та стиль роботи.

Саме завдяки таким видам моніторингових досліджень, відвідуванню уроків, позакласних заходів, проведенню анкетувань серед учнів та батьків, у членів атестаційної комісії складається неупереджена, об’єктивна оцінка рівня кваліфікації, педагогічної майстерності вчителів та й самому вчителеві цікаво отримати визнання власного педагогічного досвіду, адже, як зазначав В.Сухомлинський, «... найглибшим принципом людської натури є пристрасне бажання отримати знання своєї цінності». [5]

Висновок

Отже, якість навчального процесу залежить не тільки від кваліфікації вчителя й рівня підготовленості учнів, але й від якості організації освітнього процесу й управління ним.

Моніторинговий підхід в закладі загальної середньої освіти надає можливість простежити зміни, які відбуваються в освітньому процесі, матеріали і підстави для порівняння, аналізу, можливість побачити успіхи й недоліки в діяльності педагогічного колективу, внести корективи, спланувати подальшу роботу адміністрації, організувати науково-методичну роботу.

Будь-яке моніторингове дослідження – доволі складний і тривалий процес, що потребує ґрунтовного підготування й ретельного дотримання певних правил, процедур і технологій. Лише в такому разі отримані результати можна буде вважати об'єктивними й достовірними, використовувати їх для планування розвитку освітньої системи відповідного рівня та робити політичні висновки. Залежно від обраного об'єкта загальний план проведення моніторингового дослідження може мати певні особливості, проте існує набір певних послідовних дій, що є обов'язковими для будь-якого дослідження якості освіти. Наведемо орієнтовний план такого дослідження.

Отже, моніторинг в освіті – це система заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціонування певного суб'єкта освітньої діяльності чи освітньої системи загалом та прогнозування їх розвитку на основі аналізу одержаних даних і виявлених тенденцій та закономірностей.

Необхідно зауважити, що система освітнього моніторингу функціонує в динамічних умовах освітньої діяльності, тому критерії й показники, що їх обирають відповідно до певної моделі об'єкта моніторингу, мають сенс лише в певній програмі моніторингу. Тому всі рейтинги та показники якості освіти слід сприймати аналітично, тлумачити по-різному, зважаючи на їх природу, і не робити упереджених висновків.

Список використаної літератури

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1426 с.

  2. Гуменюк В. В. Експертна оцінка та інноваційний розвиток потенціалу педагогічних працівників у системі науково-методичної роботи / В. В. Гуменюк // Педагогічний досвід як фактор оновлення змісту науково-методичної діяльності в установах і закладах освіти: вектори випереджувального розвитку : тематичний збірник праць / за заг. ред. В. В. Олійника. – Рівне : ПП Лапсюк, 2012. – С. 22-27.

  3. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні : монографія / Г. В. Єльникова. – К. : ДАККО, 1999. – 303 с.

  4. Васильчук Н.В. Освітній моніторинг як метод управління якістю науково-методичної роботи

  5. Єльникова Г. В. Оцінювання якості освіти в загальноосвітньому навчальному закладі на основі проведення моніторингових процедур / Г. В. Єльникова, З. В. Рябова // Практика управління закладом освіти. – 2008. – №8. – С. 20-30.

  6. Десятов Т. М., Коберник О. М., Тевлін Б. Л., Чепурна Н. М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом : Навчальний посібник / Т. М. Десятов, О. М. Коберник, Б. Л. Тевлін, Н. М. Чепурна. – Харків : Видавнича група «Основа», 2003. – 240 с.

  7. Методична служба – школі // Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Вип. 4 / Укладачі Ю. В. Буган, О. В. Козловська, Г. Г. Свінних, В. І. Уруський. – Тернопіль : Астон, 2004. – 300 с.

ДОДАТКИ

Тест «Ваш творчий потенціал»

Дана методика складена на основі тесту Н. Вишнякової «Креативність»

Мета: виявлення рівня креативності.

Креативні якості:

  • Оригінальність;

  • Допитливість;

  • Уява;

  • Інтуїція;

  • Творче мислення;

  • Емоційність
    почуття гумору;

  • Творче ставлення до професії.

Інструкція. У заздалегідь підготовлений бланк внесіть свої відповіді.

При позитивній відповіді на запитання поставте знак «+» , при негативній – знак «-».

1

9

17

25

33

41

49

57

65

73

2

10

18

26

34

42

50

58

66

74

3

11

19

27

35

43

51

59

67

75

4

12

20

28

36

44

52

60

68

76

5

13

21

29

37

45

53

61

69

77

6

14

22

30

38

46

54

62

70

78

7

15

23

31

39

47

55

63

71

79

8

16

24

32

40

48

56

64

72

80

  1. Чи замислюєтесь Ви над тим , які причини змушують людей створювати щось нове?

  2. Чи трапляються у Вас неприємності через власну цікавість?

  3. Чи виникає у Вас бажання оригінально вдосконалити гарну річ?

  4. Чи переноситеся Ви у своїх мріях у минуле або майбутнє?

  5. Чи відчуваєте Ви наміри людини з першого погляду?

  6. Чи справедливо те, що Ви не реагуєте емоційно на незвичайні ситуації?

  7. Чи відповідаєте ви жартома , якщо Вас розігрують?

  8. Якщо трапиться нагода, чи поміняєте Ви роботу на більш оплачувану , але менш творчу?

  9. Чи завжди Ви продумуєте наслідки прийнятого Вами рішення?

  10. Чи справедливо те, що Вам не подобається пізнання нового, якщо це пов’язане з ризиком?

  11. Чи доводилось Вам успішно використовувати речі не за їх призначенням?

  12. Чи буває так , що коли Ви розповідаєте про який-небудь реальний випадок , то вдаєтесь до вигаданих подробиць?

  13. Чи помиляєтесь Ви ,ухвалюючи рішення в екстремальній ситуації?

  14. Чи отримуєте Ви задоволення від досягнення оригінального результату в практичній діяльності?

  15. Чи любите Ви жартувати й глузувати із себе?

  16. Чи винаходили Ви коли-небудь щось нове в тій сфері діяльності , що Вас цікавить?

  17. Чи стомлює Вас робота , що вимагає постійного прийняття рішень у нестандартних ситуаціях?

  18. Чи помічають люди , які Вас оточують , що Ви в усе вникаєте?

  19. Чи є рідкісним Ваше захоплення?

  20. Чи трапляється так , що у Вас виникають незвичайні образи, пов’язані з реальними подіями?

  21. Чи відчуваєте Ви, ще не знявши слухавку , хто Вам телефонує ?

  22. Чи байдужі Ви до переживань героїв переглянутого фільму чи прочитаної книги?

  23. Чи смієтесь Ви над своїми невдачами?

  24. Чи відвідували б Ви заради нових знань спеціальні заняття , навіть якщо це пов’язано з незручностями?

  25. Чи достатньо для Вас дрібної деталі ,натяку на проблему ,щоб захопитись її розробкою?

  26. Чи знайшли ви в зрілому віці відповіді на свої дитячі запитання?

  27. Чи відчуваєте Ви втрату інтересу до незвичайних життєвих ситуацій?

  28. Чи фантазуєте Ви зараз про те , як би Ви жили в іншому місці або в іншому столітті?

  29. чи важко Вам передбачати наслідки майбутньої події?

  30. Чи почуваєте Ви емоційний підйом і натхнення на початку нової справи?

  31. Чи готуєте Ви заздалегідь жарт або жартівливі історії з метою розвеселити компанію?

  32. Чи стомлюють Вас несподіванки в професійній діяльності , які вимагають нових виходів з ситуації , що виникла?

  33. Чи продумуєте Ви варіанти вирішення складних проблем, перш , ніж зробите вибір найбільш продуктивного?

  34. Чи мучить Вас почуття незадоволеності , коли ви довго не пізнаєте нове?

  35. Чи любите Ви роботу ,що вимагає кмітливості , навіть якщо вона пов’язана з труднощами реалізації?

  36. Чи передбачаєте Ви , зіштовхнувшись з новими проблемами . перспективи їх вирішення?

  37. Чи снився Вам коли-небудь сон . що пророчив події , які потім відбувались?

  38. чи співчуваєте Ви людям , які не досягли бажаного результату у творчості?

  39. Чи використовуєте Ви гумор для виходу зі скрутних ситуацій?

  40. Чи врахували б Ви свої творчі здібності , вибираючи професію?

  41. Чи важко Вам кілька варіантів розв’язання конфліктної ситуації?

  42. Чи будете Ви займатись створенням чогось незвичайного , якщо це пов’язано з труднощами?

  43. Чи зможете Ви ризикувати кар’єрою заради пізнання нового?

  44. Чи важко Вам уявити незнайоме місце , у яке Вам слід потрапити?

  45. Чи траплялось так ,що Ви згадали про людину , з якою давно не зустрічались , а потім вона раптом зненацька зателефонувала Вам або Ви випадково зустріли її на вулиці?

  46. Чи співчуваєте Ви обдуреній людині?

  47. Чи буває так , що Ви самі придумуєте анекдоти або смішні історії?

  48. Якщо Ви втратите можливість працювати , то чи зникне після цього у Вас інтерес до життя?

  49. Чи ґрунтовно Ви продумуєте можливі результати своєї творчої діяльності?

  50. Чи хочеться Вам часом розібрати річ , щоб дізнатися , як вона працює?

  51. Чи імпровізуєте Ви в процесі реалізації вже розробленого плану дії?

  52. Чи складаєте Ви казки дітям?

  53. Чи буває так , що ви з якихось незрозумілих причин не довіряєте деяким людям?

  54. Чи схильні Ви сильно переживати , якщо Вас обдурили?

  55. Чи дратує Вас жарт , виражений в іронічній формі?

  56. Чи вважаєте Ви , що Ваша професія дозволить поліпшити навколишній світ?

  57. Чи думаєте Ви про те , які таємничі причини приховані в оригінальних діях людини?

  58. Чи цікавить Вас , як живуть Ваші сусіди?

  59. Чи віддаєте Ви перевагу спілкуванню з людьми з незвичайними поглядами?

  60. Чи фантазували Ви коли-небудь про те , що можна зробити ,одержавши спадщину?

  61. Чи важко Вам визначити характер людини з першого погляду?

  62. Чи співчуваєте Ви жебракам?

  63. Чи вважає Вас оточення дотепною людиною?

  64. Чи багато було невдач у Вашій професійній творчості?

  65. Чи часто Ви розмірковуєте про причини не успіхів і невдач у своїй діяльності?

  66. Якщо Ви зустрічаєте незрозуміле слово , то чи прагнете дізнатися його зміст у словнику?

  67. Чи цікавлять Вас люди , які дотримуються тільки традиційних поглядів на життя?

  68. Чи пишете Ви вірші?

  69. Чи важко Вам вгадати , дивлячись на сторонню людину , як складеться її життя?

  70. Чи рідко Ви виражаєте свої емоції , спостерігаючи за спортивними змаганнями?Чи боїтесь Ви людей , які обіймають більш високі ,н

  71. Чи важко Вам вийти зі скрутної ситуації з гумором7

  72. Чи можете Ви у своїй роботі піти на ризик , якщо шанси на успіх не гарантовані?

  73. Чи достовірно Ви відновлюєте за випадковими деталями і явищами цілісний результат?

  74. Чи намагаєтеся Ви простежити генеалогічне дерево життя?

  75. Якби Ваші знайомі знали , про що Ви мрієте , чи вважали б Вас диваком?

  76. Чи важко Вам уявити себе в старості?

  77. Чи буває так , що Ви боїтеся йти на зустріч з незнайомою людиною через інтуїтивне занепокоєння?

  78. Спостерігаючи драматичну подію в житті людей , чи відчуваєте Ви , що це відбулось з вами?

  79. Чи віддаєте Ви перевагу комедії порівняно з іншими жанрами?

  80. Чи обов’язково творчість має супроводжувати професійну діяльність?

Ключ до тесту

1+

9+

17-

25+

33+

41-

49+

57+

65+

73+

2+

10-

18+

26+

34+

42+

50+

58+

66+

74+

3+

11+

19+

27-

35+

43+

51+

59+

67-

75+

4+

12+

20+

28+

36+

44-

52+

60+

68+

76-

5+

13-

21+

29-

37+

45+

53+

61-

69+

77+

6+

14+

22-

30+

38+

46+

54+

62+

70-

78+

7+

15+

23+

31-

39+

47+

55-

63+

71-

79+

8-

16+

24+

32-

40+

48+

56+

64+

72-

80+

За кожен збіг Вашої відповіді з ключем поставте собі один бал.

Порахуйте суму балів по кожній з восьми горизонтальних ліній.

У Вас вийшло відповідно вісім чисел. Розгляньмо , що означає кожне з них.

1-е число показує рівень Вашого творчого мислення;

2-е число – визначає допитливість;

3-є число – оригінальність;

4-е число-уяву;

5-е- визначає рівень інтуїції ;

6-е число - показує емоційність;

7-е число – оцінює почуття гумору;

8-е число-творче ставлення до своєї професії.

Норма за кожним показником – 5-8 балів.

Якщо Ви набрали за якимось показником менше п’яти балів , це означає. Що дана якість недостатньо виявляється у Вашій діяльності.

9-10 набраних балів свідчать про високий рівень розвитку передбачуваної якості.

Професійна діяльність і ставлення до неї

Інструкція. Перед Вами дві частини тесту. Виберіть найбільш точну відповідь на кожне запитання і знайдіть загальну суму , що дозволить визначити , як складається Ваша професійна ситуація.

Чи комфортно Вам на роботі?

1.Як Ви почуваєтесь вранці перед тим , як іти на роботу?

а) у прекрасній формі (10 балів);

б) упевнено (9 балів);

в) байдуже (8 балів);

г) утомлено (1 балів);

д) неспокійно (3 бали);

е) роздратовано (6 балів).

2. У класі перед учнями Ви почуваєтеся:

а) у прекрасній формі (10 балів);

б) упевнено (9 балів);

в) байдуже (8 балів);

г) утомлено (1 балів);

д) неспокійно (3 бали);

е) роздратовано (6 балів).

3. Повернувшись після роботи додому , Ви почуваєтеся:

а) у прекрасній формі (10 балів);

б) упевнено (9 балів);

в) байдуже (8 балів);

г) утомлено (1 балів);

д) неспокійно (3 бали);

е) роздратовано (6 балів).

4. Чи виконуєте Ви коли-небудь незаплановану роботу?

а) так , коли в мене з’являється бажання (10 балів);

б) так , коли це потрібно для роботи (5 балів);

в) так , але примушуючи себе і з поганим настроєм (5 балів);

г) ні . але якщо в цьому виникає потреба , то готовий нею займатись час від часу (1бал);

д) ні , ніколи не погоджуся на неї (5 балів);

5. Чи спізнюєтесь Ви ?

а) ніколи (4 бали);

б) іноді (2 бали);

в) часто (- 2 бали);

г) постійно (- 4 бали);

6. Чи боїтесь Ви людей , які обіймають більш високі , ніж Ви , посади або мають більший досвід роботи?

а) ні , але уважно прислухаюсь до їхньої думки (16 балів);

б) ні,говорю завжди відверто те ,що думаю (10 балів);

в) так ,але переважно з поваги ( 0 балів);

г)так , до того ж часто почуваю себе неправим у розмові з ними (6 балів).

7. Чи розмовляєте Ви зі своїми близькими про роботу?

а) часто й охоче (8 балів);

б) ні , але це через скромність (10 балів);

в) іноді:і про погане і про гарне (5 балів);

г) рідко , тому що це було б нецікаво (2бали);

д) постійно (10 балів).

8. Чи бачитесь Ви зі своїми колегами після роботи?

а) часто або іноді (3 бали);

б) дуже рідко (0 балів);

в) ніколи (3 бали).

9. Чи думаєте Ви про роботу в неслужбовий час?

а) часто та з задоволенням (10 балів);

б) рідко , оскільки в мене насичене особисте життя (3 бали);

в) іноді, але це мені заважає (0 балів);

г) так , але це дратує мене (4 бали);

д)часто , і це остаточно псує мені здоров’я (10 балів).

Підбиття підсумків

Більш як 55 балів : ваша професійна ситуація чудова;

35-54 бали: ваша професійна ситуація може вважатися задовільною;

25-34 бали: поки ще не слід занадто турбуватися;

15-24 бали: час бити на сполох.

Визначення схильності вчителя до роботи з обдарованими дітьми

Виберіть один із запропонованих варіантів відповіді.

  1. Чи вважаєте ви , що сучасні форми й методи роботи з обдарованими дітьми можуть бути поліпшені?

а) так ;

б) ні , вони достатньо хороші ;

в) так , у деяких випадках , але за сучасного стану школи – не дуже.

2. Чи впевнені Ви , що самі зможете долучатись до змін у роботі з обдарованими дітьми?

а) так у більшості випадків ;

б) ні;

в) так , у деяких випадках .

3.Чи є у Вас ідеї , що сприяли б значному поліпшенню діяльності для виявлення обдарованих дітей?

а) так;

б) так , за сприятливих умов ;

в) лише певною мірою .

4. Чи вважаєте Ви , що в близькому майбутньому будете відігравати важливу роль у принципових змінах навчання та виховання обдарованих дітей?

а) так , можливо;

б) це малоймовірно ;

в) можливо .

5. Чи думаєте Ви , коли вирішуєте розпочати якусь справу , що в результаті здійснення цього задуму поліпшиться загальний стан справ?

а) так;

б) часто думаю ,що не зумію ;

в) так , часто .

6. Чи маєте Ви бажання вивчати особливості неординарних осіб?

а) так , це привертає мою увагу ;

б) ні , це не привертає моєї уваги ;

в) усе залежить від потреби суспільства в таких людях .

7. Вам часто доводиться шукати нові методи розвитку здібностей дітей . Чи задоволені Ви цим?

а) так ;

б) задовольняюсь лише тим , що є ;

в) ні , оскільки вважаю систему стимулювання недостатньою .

8.Якщо проблему не вирішено , але це Вас хвилює , чи відшукуєте Ви теоретичний матеріал , який допоможе вирішити проблему?

а) так ;

б) ні , досить знань передового досвіду;

в) ні .

9. Коли Ви маєте суттєві проблеми в професійній діяльності , то :

а) продовжите йти обраним шляхом ;

б) примиритесь з невдачею ;

в) продовжите робити свою справу .

10. Чи сприймаєте Ви критику на свою адресу легко й без образ?

а) так ;

б) не дуже легко;

в) хворобливо .

11.Коли Ви критикуєте кого - небудь, чи намагаєтеся одночасно підбадьорити його?

а) не завжди ;

б) якщо в гарному гуморі;

в)в основному намагаюсь це робити .

12. Чи можете Ви пригадати подробиці бесіди з цікавою людиною?

а) так , звичайно ;

б) запам’ятовую тільки те , що мені цікаво ;

в) всього пригадати не можу.

13. Коли Ви чуєте незнайомий термін у знайомому контексті , чи зможете Ви його повторити в подібній ситуації ?

а) так , легко;

б) так , якщо цей термін неважко запам’ятати ;

в) ні .

14. Учень Вам ставить складне запитання на «заборонену» тему , Ви :

а) ухиляєтесь від відповіді ;

б) тактовно домовляєтесь поговорити на цю тему іншим разом ;

в) намагаєтесь відповісти .

15. Ви маєте кредо у своїй професійній діяльності. Коли Ви його захищаєте , то :

а) можете відмовитись від нього , якщо вислухаєте переконливі докази опонентів ;

б) залишитесь на своїх позиціях , які контраргументи не висували б ;

в) зміните свої думки , якщо тиск буде потужним .

16. На уроках з Вашого предмета Вам імпонують відповіді учнів :

а) середні ;

б) достатні ;

в) оригінальні.

17. На відпочинку Ви віддаєте перевагу :

а) вирішуванню проблеми , пов’язаної з роботою ;

б)читанню цікавої книжки ;

в) зануренню у світ Ваших улюблених захоплень .

18. Ви займаєтесь розробкою нового уроку. Вирішуєте припинити цю справу , якщо :

а) на Ваш думку , справа відмінно виконана , доведена до завершення ;

б) Ви більш – менш задоволені ;

в) Ви не встигли зробити , але є й інші справи .

Опрацювання результатів:

Підрахуйте бали , які Ви набрали :

  • «а» - 3 бали;

  • «б» - 1 бал ;

  • «в» - 2 бали.

Результати:

  • 49 і більше балів . У Вас великий потенціал до роботи з обдарованими дітьми. У Вас для цього потенційні можливості . Ви здатні стимулювати творчу активність , підтримувати різні види творчої діяльності учнів.

  • 24 – 48 балів . Ви здатні працювати з обдарованими дітьми , але Вам потрібно мати ресурси й активне саморегулювання інтелектуального процесу . Вам необхідно правильно визначати об’єкт спрямованості творчого інтересу учнів.

  • 23 і менше балів. Схильностей до роботи з обдарованими дітьми , звичайно , замало . Більшою мірою Ви самі не проявляєте до цього « особливого завзяття» . Але за відповідної мобілізації духовних сил , віри в себе , копіткої роботи у сфері підвищення інтелекту Ви зможете багато досягти у вирішенні цієї проблеми.

Анкета

Форми методичної роботи

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Методична рада

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Інструктивно-методична нарада

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Методичні об’єднання

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Предметні тижні

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Семінари – практикуми

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Конференції

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Психолого-педагогічний семінар

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Конкурс педагогічної майстерності

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Індивідуальні методичні консультації

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Методичні виставки

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Школа перспективного педагогічного досвіду

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Наставництво

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Стажування

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Співбесіди

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Школа молодого вчителя

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Випуски методичних бюлетенів

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Ярмарок педагогічної творчості

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Фестиваль педагогічних ідей і знахідок

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Творчі звіти вчителів

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Проблемні семінари

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Творчі лабораторії

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Творчий портрет вчителя

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Педагогічні посиденьки

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Конкурс «Учитель року» та «Класний керівник року»

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Вечорниці

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Методичний аукціон

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Методичний ринг

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Методичний консиліум

а) потрібно у школі

б) хочу ознайомитись

в) на районному рівні

  1. Педагогічна рада

Анкета

1. Над якою науково-методичною темою Ви працюєте в цей час?

2. З якого часу Ви працюєте над цією темою:

  • З початку навчального року

  • Через два роки

  • Через три роки

3. В чому Ви вбачаєте головне завдання роботи над даною темою?

  • Сформувати новий досвід розв’язання даної проблеми.

  • Скласти перспективну (авторську) програму навчально-виховної роботи по предмету

  • Розробити комплексний план позакласної роботи

  • Використати отримані знання при проведенні уроків (позакласних заходів) по темі (вкажіть назву теми).

  • Підготувати творчу роботу, методичну розробку з даної теми (потрібне підкресліть)

  • Розробити варіанти методики вивчення розділу курсу з врахуванням рівня підготовки учнів

  • Підготовити тематичне планування уроків по (вкажіть назву курсу, розділу, теми ,класу)

  • В чому ще?

4. З наведених нижче варіантів самоосвітньої діяльності виберіть ті, які вважаєте для себе типовими:

  • Вивчення літератури

  • Активна (пасивна) участь у різноманітних семінарах шкільного та регіонального рівня (потрібне підкресліть)

  • Відвідування консультпункту

  • Участь у роботі творчих груп, конференціях (потрібне підкреслити)

  • Вивчення і впровадження ППД

  • Дослідницька, експериментальна робота

  • Розповсюдження особистого досвіду (проведення авторських семінарів, курсів, керівництво методичними формуваннями)

5. Хто рекомендував Вам вибір цієї теми:

  • Вибір самостійний

  • Методист (керівник школи)

  • Рекомендації по вибору теми співпали з моїм бажаннями.

6. Як Ви плануєте завершити роботу над темою?

  • Звіт на засіданні МО

  • Організувати педагогічну виставку

  • Підготовить виступ на курсах

  • Підготувати доповідь, реферат, методичну розробку

  • Участь у науково-практичній конференції

  • Опис власного досвіду з даної теми

  • Використати результати в практичній діяльності

  • Провести авторські курси, семінар, відкриті уроки, (позакласні заходи) (потрібне підкреслити).

7. На які практичні результати Ви розраховуєте при закінченні роботи над даною темою?

  • Удосконалення методики викладання

  • Покращення профорієнтаційної роботи

  • Підвищення професійної компетентності

  • Отримання наукового звання

  • Підвищення кваліфікаційної категорії

  • Перемога в конкурсі 2Вчитель року»

  • Удосконалення екологічної підготовки школярів

  • Що ще?

8. Яка із слідуючих позицій близька Вам?

  • Науково-методичну тему ціленапрямлено вибрати за наявною літературою

  • Перевагу слід надати темам, з яких є перспективний досвід

  • В першу чергу слід вибирати ті теми, які краще використовувати в навчально-виховному процесі

  • Цікаво досліджувати ті теми які ще не розроблені і малодосліджені

9. Яку допомогу Ви отримуєте в роботі над даною темою?

  • Консультації

  • Підбір літератури

  • Планування робот над темою

  • Поетапний контроль, аналіз

  • Рецензування

  • Працюю повністю самостійно.

Методика «Вивчення задоволеності учителів своєю професією і роботою»

Чи задоволені ви...

Так

Не знаю

Ні

І) вашою професією;

2) результатами, що досягаються;

3) взаєминами з адміністрацією школи;

4) взаєминами з колегами;

5) взаєминами з учнями;

6) взаєминами з батьками учнів;

7) ставленням учнів до вашого предмета;

8) ставленням до вашого предмета педагогічного колективу;

9) ставлення батьків учнів до вашого предмета;

10) своєю професійною підготовкою в цілому;

11 ) своєю методичною підготовкою;

12) своєю теоретичною підготовкою;

13) своєю організаційною підготовкою;

14) навчальною програмою;

15) матеріальною базою школи;

16) місцем роботи;

17) заробітною платнею?

Технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації

(заповнюється адміністрацією закладу)

Види підготовки

Зміст знань, умінь і навичок

Бали

1

2

3

4

5

Науково-теоретична

Знання теоретичних основ науки в контексті предмета

Знання наукових методів у контексті предмета, який викладається

Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень

Знання змісту освіти в контексті навчального предмету

Методична

Знання методики викладання предмета

Володіння методами й прийомами навчання школярів

Уміння організовувати навчання школярів

Обізнаність із засобами навчання школярів та вміння їх використовувати

Уміння обґрунтовано вибирати педагогічну технологію й оцінювати її ефективність

Психолого-педагогічна

Знання психологічних і вікових особливостей учнів

Знання психологічних закономірностей навчання, виховання, розвитку школярів

Знання теоретичних основ педагогіки і психології

Обізнаність із новими педагогічними технологіями

Навчально-виховний аспект

Оптимальність змісту інформації, яку вчитель подається на уроці (глибина, логічність, структурування,виділення головного)

Використання навального матеріалу для забезпечення виконання триєдиної мети уроку: навчання, виховання і розвитку учнів

Використання прийомів навчання, заохочення учнів до активної розумової діяльності, самостійності, творчості (створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань)

Творче використання новацій для добору методів, засобів, прийомів навчання

Співпраці і співтворчість (педагогічний такт, уміння вести діалог, культура спілкування, уміння створити ситуацію успіху)

Педагогічно виправданий контроль і облік навчальних досягнень учнів

Поведінка учнів, пізнавальна активність, зацікавленість, відчуття комфорту, взаємодопомога

Робота над культурою мовлення учнів

Поведінка вчителя: уміння володіти собою, культура мови, темпоритміка, жестикуляція, зовнішній вигляд, організованість, комунікабельність

Організація позакласної виховної роботи

Планування позакласних заходів

Організація позакласної роботи

Організація роботи гуртків

Результативність позакласної роботи

Громадсько-педагогічний аспект

Використання громадських доручень

Особисті якості (авторитет у колективі, серед батьків, учнів)

ПІБ вчителя

самооцінка

оцінка дирекції

Лебедівська Н.І.

20

23

Щербина Т.О.

29

32

Миколаєнко Я.В.

29

31

Угнава Н.В.

28

29

Вигівський В.С.

32

29

Циванчук Г.В.

38

39

Микитенко М.В.

40

41

Бігоцька Р.Л.

32

37

Сергієнко Ю.В.

36

33

Сингаївська Т.В.

36

37

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.