Мольєр. Історія написання “Міщанин-Шляхтич”.

Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин-шляхтич” стала втіленням рис класицизму (лат. classicus – зразковий), якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів (поділ на високі, середні, низькі), культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються через розум.П’єса Мольєра “Міщанин-шляхтич” має риси комєдії-балету, У якій поєднується слово, танець, пантоміма, музика, образотворче мистецтво, і риси комедії характерів, побудованій на викритті рис характеру, що викликають сміх. Комедія “Міщанин-шляхтич” породжує безмежжя питань, серед яких і таке: які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього епохального твору? Мабуть, головною причиною написання комедії “Міщанин-шляхтич” стала життєва потреба суспільства в утвердженні в житті і мистецтві світлого розуму, логіки, суворого порядку і моральності. До Мольєра найвідоміші письменники доби класицизму Корнель і Расін у своїх творах стверджували, що справжня людина в будь-якій ситуації чинитиме відповідно до вимог здорового глузду й обов’язку, хоч через це страждатимуть її почуття. На відміну від своїх попередників, Мольєр йде далі: він стверджує, що серце і розум мають бути в гармонії, тому й не тільки простофіля Журден висміюється в п’єсі, але й аморальний аристократ Дорант з холодним егоїстичним розумом.