Моїзм. Філософія

https://www.canva.com/design/DAG_Ie6NJ6s/tFCFJYflXXbzxaz8zP4q8A/edit?utm_content=DAG_Ie6NJ6s&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

Моїзм (моцзя)– одна з найбільш відомих філософських шкіл Стародавнього Китаю, яка була надзвичайно поширеною в V–III ст. до н. е. і цінувалася нарівні з головним опонентом – конфуціанством. Занепад цього напряму співпав з постанням імператорського Китаю, а праці його представників залишалися у забутті аж до початку ХІХ ст. Загальновідома назва цієї школи походить від імені його видатного засновника – Мо-цзи (Мо Ді) (490/468–403/376 рр. до н. е.). Вважається, що освіту цей мислитель отримав у середовищі конфуціанців і його вчення було передовсім критикою їх поглядів. Деякі дослідники на підставі моїстського тлумачення ролі взаємин правителя із світом духів, які визнавалися важливішими за стосунки із народом, стверджують, що цей напрям був сформований на ґрунті іньської культурної традиції. Звідси припущення про те, що Мо-цзи народився не в царстві Лу а в царстві Сун (у котрому мешкали нащадки іньців, які оберігали іньську звичаєвість).