і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Модест Чайковський в родині Конраді

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МОДЕСТ ЧАЙКОВСЬКИЙ В РОДИНІ КОНРАДІ

У Петра Ілліча Чайковського було чотири брати: Микола (1838-1911), Іпполіт (1843-1927), а також близьнюки Модест (1850-1916) та Анатолій (1850-1915). Микола – інженер-залізничник за професією, Іпполіт - моряк. З Миколою та Іпполітом збереглися у композитара дружні, але чисто зовнішні відносини. Чого не можна сказати про стосунки з братами-близьнюками, які він охарактеризував в одному з листів: „Мене зєднує з ними одна з тих привязаностей, яка й між братами зустрічається рідко. Звичайно, я не був для них матірю, але з самої першої хвилини їхнього сирітства хотів бути для них тим, чим буває для дітей мати. І з тих самих пір між мною й ними утворилися такого роду відносини, що як я люблю їх більше самого себе і готовий для них на будь-яку жертву, так і вони безмежно мені віддані”.

Анатолій і Модест, як і Петро Ілліч, закінчили училище правознавства в Санкт-Петербурзі. Анатолій був прокурором, віце-губернатором в багатьох містах Російської імперії.

Модест Чайковський учився погано і нерідко опинявся серед останніх десяти учнів свого класу. Але це пояснювалося не стільки відсутністю здібностей, скільки байдужістю до наук, що викладалися. Після закінчення училища Модест почав працювати слідчим в Симбірську. Та прагнення до безтурботного життя втягувало молодого юриста у борги, з яких його „рятували” батько, сестра Олександра та брат Петро. За їх проханням він залишає службу в Симбірську, деякий час працює на Україні, а потім у Петербурзі. Але Модест Ілліч мріяв про карєру актора, робив спроби перевірити себе в літературі. Слід зазначити, що в цьому його заохочував старший брат.

Та один випадок змінив все подальше життя Модеста Чайковського. Ось як про це розповідає П.І. Чайковський: „Ми всі із занепокоєнням думали про його майбутнє, як раптом одній нашій спільній приятельці Давидовій (дружині директора Петербурзької консерваторії) прийшла в голову думка рекомендувати його якомусь п. Конраді, який шукав вихователя для свого єдиного глухонімого сина. Справа владналась. Модест виявився незабаром чудовим педагогом. Він прожив рік за кордоном для вивчення методів виховання глухонімих дітей, і тепер він всією душею відданий своїй справі”.

Герман Карлович Конраді мав можливість високо оплачувати працю вихователя, що дуже влаштовувало Модеста Ілліча, який звик жити „на широку ногу”.

Г.К. Конраді володів маєтком Гранкіно в Костянтиноградському повіті Полтавської губернії (тепер частина села Олександрівка Зачепилівського району Харківської області). Кожне літо родина проводила в цьому чудовому куточку степової України. З 1876 року, разом із своїм вихованцем, бував тут і Модест Ілліч Чайковський. Під керівництвом М.І. Чайковського Коля Конраді навчився говорити, писати і читати на трьох мовах, отримав освіту на рівні реального училища.

Коли вихованець вже навчився говорити і розуміти того, хто говорить, у Модеста Ілліча зявилася можливість більше часу приділяти заняттям літературою, переважно драматургією, а також критичними статтями про сучасний йому театр. Статті користувалися деяким успіхом у читачів і, головне, отримували схвальний відгук найавторитетнішого для Модеста Ілліча судді – брата Петра Ілліча. Це надихало його на подальшу літературну роботу, якій він вже відводив увесь свій вільний час.

Більшість його творів завжди відрізнялися тим, що мали цікаву зав’язку, розвиток, але бліде, в порівнянні з початком, закінчення. Пєси М.І. Чайковського ставилися в Москві в Малому театрі за участю М. Єрмолової та в Петербурзі в Александрінському театрі за участю М. Савіної. Пєси мали успіх, але в репертуарах надовго не утримувались.

У 1882 році, після раптової смерті Германа Карловича Конраді, Модест Ілліч став опікуном Колі. Але поступово відносини дорослого Миколи Конраді та М.І. Чайковського погіршувалися. Причиною цього було деяке марнотратство Модеста Ілліча і скупість Миколи, який не схвалював такої поведінки свого вихователя. Їхні відносини закінчилися розривом, який стався в 1892 році (прийняти таке рішення радив брату Петро Ілліч). Але пізніше стосунки нормалізувалися, і Модест Ілліч ще не один раз бував в Гранкінському маєтку свого вихованця.

М.І. Чайковський навіки пов’язав своє ім’я з ім’ям брата як автор лібретто „Пікової дами” та „Іоланти”. Видатною заслугою його є створення Клинського музею композитора, а також написання трьохтомної праці „Життя Петра Ілліча Чайковського”.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти