Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз моделі «роздвоєної особистості» у житті й творчості Микола Хвильовий як визначальної психобіографічної та художньої категорії. Простежено формування внутрішнього конфлікту митця в контексті історичних трансформацій 1920–1930-х років, проаналізовано його світоглядну еволюцію та відображення духовної кризи у прозових текстах. Особливу увагу зосереджено на новелі «Я (Романтика)» як концептуальній моделі розщепленої свідомості, де трагедія морального вибору стає художнім втіленням екзистенційної драми покоління. Доведено, що феномен внутрішнього розламу визначає як поетику творів письменника, так і трагічну логіку його життєвого фіналу.
