! В а ж л и в о
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

"Міжнародні відносини наприкінці XIX – на початку ХХ ст."

Опис документу:
Конспект уроку з історії України для 9 класу на тему "Міжнародні відносини наприкінці XIX – на початку ХХ ст." Після уроку учні зможуть:аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., аналізувати головні міжнародні конфлікти та кризи наприкінці XIX – на початку ХХ ст.; давати характеристику гонці озброєнь.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. Міжнародні відносини наприкінці XIXна початку ХХ ст.

Мета уроку:

Навчальна:

- навчити визначати зовнішньополітичні орієнтири провідних держав світу в останній чверті XIX ст.;

- навчити аналізувати причини утворення Союзу трьох імператорів, Троїстого союзу та оформлення франко-російського альянсу;

- навчити характеризувати головні міжнародні конфлікти та кризи, їх наслідки;

- розкрити суть гонки озброєнь.

Розвивальна:

- розвивати в учнів уміння давати оцінку міжнародним конфліктам, висловлювати власну думку про міжнародні відносини.

Виховна:

- сприяти вихованню в учнів почуття неприйняття війни як засобу вирішення міжнародних конфліктів,

- сприяти становленню ціннісних орієнтацій школярів на світ без воєн і насильства, на мирні способи врегулювання міжнародних суперечок.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

- встановлювати хронологічну послідовність подій;

- аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни;

- характеризувати Союз трьох імператорів, Троїстий союз, оформлення франко-російського альянсу;

- аналізувати головні міжнародні конфлікти та кризи наприкінці XIXна початку ХХ ст.;

- давати характеристику гонці озброєнь.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття: міжнародні відносини, альянс, Союз трьох імператорів, Троїстий союз, гонка озброєнь, «політика невтручання».

Історичні особистості: Олександр II , Вільгельм І, Франц-Йосиф II, Отто фон Бісмарк.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Хід уроку:

І . Вступна частина уроку

1. Організаційний момент, підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування.

2. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Основна частина уроку

1. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок

«Історична розминка»

1. Як називають держави, які відіграють провідну роль в міжнародних відносинах? (Великі держави)

2. Які держави Європи XIX століття можна віднести до числа "великих держав"? (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія, Франція, Англія, Італія)

3. Яка назва відповідає позначенню загального курсу держави в міжнародних справах? (Зовнішня політика)

4. Дайте визначення поняттю експансія? (Розширення території країн за допомогою захоплень чужих територій)

5. Дайте характеристику поняттю колоніалізм (політичне, економічне та духовне підкорення слаборозвинутих народів більш розвинутими)

6. Як називаються держави, що мають колонії? (Метрополії)

7. Який півострів в Європі знаходився в центрі уваги політиків Росії та Австро-Угорщини? (Балканський)

2.Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Початок 70-х рр. ХІХ ст. був позначений великими змінами в міжнародній обстановці. Головною причиною цього було посилення нерівномірності розвитку окремих країн. Після 1871 р. в Європі запанував «озброєний мир» – такий мир, під прикриття якого відбувалася підготовка до нового переділу територій.

3. Повідомлення плану уроку

План:

1. Співвідношення сил у Європі в 70-ті рр. ХХ ст.

2.Утворення воєнно-політичних блоків.

3. Міжнародні конфлікти та кризи в кінці ХІХ–на початку ХХ ст.

4. Гонка озброєнь

4.Ознайомлення з новим матеріалом

Вчитель: Поразка Росії в Кримській війні, об’єднання Німеччини та Італії, поразка Франції у франко-пруській війні – все це змінило співвідношення сил у Європі і загострило міжнародні відносини. Поява в центрі Європи могутньої, мілітаризованої, агресивної Німецької імперії викликало занепокоєння сусідніх держав. В цей період зовнішньополітичний курс Німеччини визначав Отто фон Бісмарк, який намагався закріпити повне перевагу своєї країни в Європі.

Фігура Отто фон Бісмарка є досить неординарною, значимою, яка вплинула на хід європейської історії. Сьогодні учениця підготувала інформаційне повідомлення «Отто фон Бісмарк як політик» (випереджальне домашнє завдання).

Виступ учениці (додається)

Вчитель: Отже, в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Великобританія залишалася найбільшою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опинилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу.

Наступне інформаційне повідомлення учня «Союз трьох імператорів» (випереджальне домашнє завдання).

Виступ учня (додається)

Додаток 3

Вчитель: Отже, у 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. (записати в зошит)

У 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.

Метод «Мозковий штурм»

Вчитель: Діти, давайте спробуємо разом визначимо чинники, що сприяли створенню військово-політичних блоків.

Можливі відповіді учнів:

промисловий переворот, що відбувся у багатьох країнах;

• збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;

• «нові держави» потребували ринків збуту товарів, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;

• виникнення осередків воєнних протистоянь.

Вчитель: А зараз діти, попрацюйте з джерелом (§26, ст.220-221), а потім дайте відповідь на наступні запитання:

- Яка держава розглядалася договірними сторонами як потенційний супротивник?

- На яких умовах був укладений договір?

- В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Вчитель: 8 квітня 1904 р. в Лондоні підписано англо-французьку таємну угоду. Англія визнавала право Франції на Марокко, а Франція – право Англії на Єгипет. Договір отримав назву Антанта. 31 серпня 1907 р. була укладена англо-російська конвенція про розмежування сфер впливу в Ірані, Афганистані та Тибеті. Так було завершено формування Антанти.

Вчитель: Діти, зараз будете виконувати практичну роботу в зошитах. Ваше завдання схематично зобразити та презентувати утворення Троїстого союзу та Антанти (учні працюють у парах)

Додаток 4

Робота з таблицею

Вчитель: Пропоную Вам об’єднатися в групи і прочитавши 3 розділ 26 параграфа, заповнити таблицю «Війни і військові конфлікти кін. XIX ст.». На це завдання у Вас 6 хв.

Дата

Військові дії

Результат

(Групи обмінюються таблицями і взаємоперевіркою під контролем вчителя роблять висновок про те, що в третій четверті XIX ст. відчутною стала загроза загальносвітового конфлікту).

Вчитель: На початку ХХ ст. провідні держави витратили на воєнній потреби більше 20 млрд. доларів і збільшили чисельність своїх військових сил майже на 30%. Лідерство залишалося за Німеччиною. Спираючись на свій економічний потенціал, Німеччина зуміла швидше за інші країни підготуватися до війни.

Вчитель: Опрацюйте матеріал з підручника (§ 26 ст. 224-225) та дайте визначення поняттю «гонка озброєнь», відповідь запишіть у зошит.

(Очікуваний результат: Гонка озброєнь – якісне та кількісне суперництво у військовій сфері між країнами чи блоками країн, які протистоять один одному у прагненні до світового панування).

Вчитель заслуховує висновки учнів та обирає кращий результат.

Фізкультхвилинка (учні передають на сусідню парту маленький м'яч (кульку для пінг-понгу), називаючи слова, що стосуються вивченої теми).

7. Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель: Тепер давайте, за результатом вивченого на уроці, виконаємо наступні практичні завдання (учні виконують завдання на картках відповідно до рівня знань)

І група (початковий рівень)

1. Виправте помилкові твердження.

1) «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імператорів» був створений Бісмарком.)

2) Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь (Починається гонка озброєнь)
3) До Антанти входили Австро-Угорщина, Франція і Росія (До Антанти входили Франція, Англія, Росія)
4) Франція у другій половині
XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції» (Політику «блискучої ізоляції» проводила Англія)

ІІ група (середній рівень)

2. Співвіднесіть дати і події.

1 Англо-французька таємна угода А_1900 р.

2 Англо-бурська війна Б 1904 р.

3 Триполітанська війна В 1911-1912рр. Г 1899–1902 рр.

Відповідь: 1 Б; 2 Г; 3 В.

ІІІ група (високий рівень)

3. Відновіть хронологічну послідовність.

а) Створення Троїстого союзу;

б) японо-китайська війна;

в) франко-прусська війна;

г) марокканська криза;

д) створення «Союзу трьох імператорів».

Відповідь: в — д — а — бг.

ІІI. Заключна частина уроку

1. Підведення підсумків уроку. Рефлексійна вправа «Ланцюжок думок».

Вчитель: Діти, давайте закінчимо урок вправою «Ланцюжок думок». Закінчить наступні фрази:

Я дізнався ...

Я навчився ...

Я зрозумів, що ...

Для мене стало новим ...

Мене здивувало ...

Я придбав ...

2. Виставлення оцінок.

Вчитель: Сьогодні за урок отримують оцінки учні, які підготували доповіді; виконували практичні завдання в зошитах.

3. Домашнє завдання

- І група (початковий рівень):

Співвіднесіть імена монархів з їхньою характеристикою.

1 Олександр ІІ А_останній імператор «Священної Римської

імперії німецької нації». Один з ініціаторів монархічних коаліцій проти революційної,

а потім наполеонівської Франції

2 Вільгельм I Б у 1867 р. перетворив імперію на двоєдину монархію; один з організаторів

Троїстого союзу 1882 р.

3 Франц Йосип I В імператор з 1871 р. Управління країною

фактично перебувало в руках О. Бісмарка

Г значне місце в його зовнішній політиці

посідало «східне питання», зокрема боротьба

за скасування умов Паризького мирного

договору. 1877 р., прагнучи посилити вплив на

Балканах, почав війну із Туреччиною

Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 Б.

-ІІ група (середній рівень)

Вчитель: Дайте відповідь на питання чи закономірним було загострення міжнародних відносин кінця ХІХ – початку ХХ ст.?

- ІІІ група (високий рівень)

Вчитель: Підготуйте повідомлення на тему: «Балкани – «пороховий льох» Європи».

4. Прощання.

Вчитель: Ви сьогодні були активні, добре відповідали. Дякую за роботу на уроці. До побачення.

Список використаної літератури:

1. Ломазофф А. Всемирная история войн. С древнейших времен до наших дней / А. Ломазофф. – М., 2015. – с. 315.

2. Копійка В. В. Троїстий союз (Союз Центральних держав) // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004.

3.Симоненко Р. Г. Антанта // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України.  К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А  В. — С. 93.

4. Троян С. Отто фон Бісмаркполітик і дипломат / С. Троян. – Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/ua/zs/anglomovna-versija/view/article/otto-fon-bismark-politik-i-diplomat/

Додаток 1

Отто фон Бісмарк як політик

Аналіз життя та діяльності рейхсканцлера Отто фон Бісмарка залишається актуальним і нині, коли проходить процес переформатування незалежної Української держави в умовах небачених для неї викликів, зокрема відверто агресивної окупаційної політики з боку Російської Федерації. Розуміння ролі політичних лідерів у державному будівництві, захисті національних інтересів і реформуванні соціально-економічної системи суспільства має важливе значення для визначення місця окремих особистостей як в історичному минулому, так і на сучасному етапі державотворення.

На шляху до політичної та дипломатичної кар'єри О. фон Бісмарка існувала низка перешкод. У родині Бісмарка не було традиції дипломатичної служби. Його батько, Фердинанд Бісмарк, був типовим юнкером. 

Сімейні традиції швидше могли підштовхнути молодого Бісмарка до думки про військову кар'єру. Протягом трьох століть його предки брали участь у війнах проти Франції. Його батько разом із шістьма іншими родичами відзначився в боях із Наполеоном. Пізніше Бісмарк неодноразово шкодував, що не вибрав військової кар'єри. Він звинувачував у цьому свою маму, яка вийшла з чиновницько-професорської сім'ї і не поділяла військових прагнень молодого юнкера, віддаючи перевагу успіхам свого сина на дипломатичній арені.

Як представник поміщицького класу Бісмарк потрапив у 1847 p. до прусського сейму замість хворого депутата Брауміга. За його словами, він дотримувався ліберальних ідей, успадкованих від діда по материнській лінії, який був міністром.

У лютому 1849 p. відбулися вибори обох палат ландтагу, на яких було висунуто з-поміж інших кандидатуру Бісмарка. 

У липні 1851 p. Бісмарк був призначений представником Пруссії у Союзному сеймі. Очевидно, вважали, що ця "сильна людина" буде енергійно обстоювати у сеймі консервативні прусські інтереси.

8 жовтня 1862 p. Бісмарк був офіційно призначений державним міністром і виконувачем обов'язків міністра-президента Пруссії.

Призначення Бісмарка головою прусського уряду поклало початок його більш як чвертьвіковому співробітництву з королем Вільгельмом І. Смерть короля (тоді вже імператора) у 1888 p. по суті зумовила кінець блискавичної кар'єри "залізного канцлера", хоча він до початку 1890 р. залишався рейхсканцлером.

У громадській думці утвердився образ Бісмарка як політика не тільки зухвалого і талановитого, а й геніального. За невеликий проміжок часу він перетворився у "національного героя". Недаремно ще в 1864 p. французький письменник П. Меріме сказав: "На жаль, на кожне століття припадає по одній великій людині. Для нашогоБісмарк". Донині історики розбираються у хитросплетіннях бісмарківської зовнішньої та внутрішньої політики, його дипломатичних кроках, що сформувалися ще на початку державницької діяльності першого канцлера Німецької імперії.

 

Додаток 2

Союз трьох імператорів

Залякуючи Францію, О. фон Бісмарк одночасно піклувався про те, щоб вона не змогла знайти собі союзників. Він прагнув привернути на сторону Німецької імперії можливих друзів Франції. Таким чином канцлер розраховував тримати Францію у стані політичної ізоляції. За влучним висловом російського дипломата графа П. Шувалова, О. фон Бісмарка переслідував "жах коаліцій". "Союз трьох імператорів" – ось та комбінація, до якої прагнув німецький канцлер. Створення австро-російсько-німецького союзу було тим дипломатичним маневром, яким він розраховував запобігти можливості коаліції Австрії, Франції і Росії, а також менш жахливої, але все-таки достатньо небезпечної подвійної франко-російської комбінації.

На початку 70-х pp. обставини складалися сприятливо для задуманої О. фон Бісмарком комбінації – союзу трьох імператорів. 

У вересні 1872 р. в Берліні відбулася зустріч трьох імператорів.

На початку травня 1873 р. Вільгельм І приїхав з візитом до Петербурга в супроводі О. фон Бісмарка і Г. Мольтке. Там і була підписана російсько-німецька військова конвенція. Підписали конвенцію два генерали – Г. Мольтке і граф Берг. Того ж дня, б травня, вона була ратифікована обома монархами.

У червні того ж року Олександр II у супроводі О. М. Горчакова відправився до Відня. То був перший візит російського царя в австрійську столицю після Кримської війни. Таким чином, поїздка набула демонстративно-політичного значення. Росія начебто заявляла про забуття тієї "невдячності", якою Австрія "здивувала мир" в 1853-1856 pp. Цар і О. М. Горчаков спробували схилити австрійських правителів долучитися до російсько-німецької конвенції. Але ті відмовилися. На їх думку, це могло залучити Австрію у війну проти Англії. Замість військової конвенції австрійці запропонували Росії іншу угоду. Вона і була підписана 6 червня в Шенбрунні, під Віднем. Документ мав форму договору між монархами, і під ним стояли тільки їх підписи. Обидва імператори зобов'язувалися домовлятися в разі виникнення розбіжностей у конкретних питаннях, щоб ці розбіжності "не запанували над міркуваннями вищого порядку". У разі загрози нападу з боку третьої держави обидва монархи зобов'язувалися домовитися один з одним "про спільну лінію поведінки". Якби в результаті цієї угоди були потрібні військові дії, характер їх повинна була б визначити спеціальна воєнна конвенція.

Легко побачити, що угода від 6 червня 1873 р. носила досить розпливчатий характер. 23 жовтня, після приїзду до Австрії, Вільгельм І приєднався до Шенбруннської угоди. Вона-то й отримала неточну назву союзу трьох імператорів.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись