🗺️🔐 Опис презентації: «Великий геополітичний розкол»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Великий геополітичний розкол. Міжнародні відносини наприкінці XIX ст. Утворення Троїстого союзу (до § 19).
Маркування: Секретне досьє. «У нас немає незмінних союзників і вічних ворогів. Лише наші інтереси незмінні й вічні...» — лорд Пальмерстон.
Слайд 2. Старий порядок vs Епоха «Realpolitik»:
Старий порядок (до 1870-х): баланс сил, заснований на монархічній солідарності; дипломатія аристократів; локальні європейські конфлікти.
Епоха «Realpolitik» (кінець XIX ст.): політика, що спирається на реальну силу та економіку; індустріальні імперії та глобальна боротьба за колонії; горезвісна «гонка озброєнь».
Висновок: «Дипломатія перетворилася на безжальну шахову партію, де головною метою стало виживання імперії».
Слайд 3. «Кошмар коаліцій» Отто фон Бісмарка:
Передумови: після перемоги над Францією у 1871 році новоутворена Німецька імперія стала наймогутнішою на континенті, але канцлер Бісмарк мав найбільший страх — війна на два фронти.
Захід (Франція): жадає реваншу за втрату Ельзасу і Лотарингії.
Схід (Росія): величезна, непередбачувана імперія.
Головна мета дипломатії Берліна: тримати Францію в абсолютній міжнародній ізоляції, позбавивши її будь-яких союзників.
Слайд 4. Досьє Великих держав:
Велика Британія: «Володарка морів», стан «блискучої ізоляції» (без союзів), найбільша колоніальна імперія.
Франція: заможна республіка, що прагне реваншу над Німеччиною.
Німеччина: військовий та індустріальний лідер континенту, агресивно шукає «місце під сонцем».
Австро-Угорщина: клаптикова, багатонаціональна імперія, фокус інтересів — Балкани.
Росія: величезна територія, самодержавство, прагне контролю над протоками і впливу на Балканах.
Слайд 5. Місія І: Розшифровка радіограми:
Завдання: визначити за цитатами-директивами, урядам яких країн вони належать (Німеччина, Франція, Велика Британія).
Слайд 6. 1882: Утворення Троїстого союзу:
Подія: у травні 1882 року Німеччина, Австро-Угорщина та Італія підписують таємний оборонний договір (секретність була такою високою, що навіть парламенти країн не знали повного тексту).
Склад союзу: Німецька імперія («м'яз» союзу), Австро-Угорщина (головний партнер на сході), Італія (несподіваний союзник на півдні).
Слайд 7. Матриця інтересів: Шлюб за розрахунком:
Німеччина: шукала ізоляції Франції та гегемонії в Європі; боялася війни на два фронти.
Австро-Угорщина: шукала експансії на Балкани і придушення слов'янських рухів; боялася російського втручання та розпаду власної імперії.
Італія: шукала захоплення колоній у Північній Африці та статусу Великої держави; боялася французького домінування в Середземномор'ї.
Слайд 8. Що вони насправді підписали?:
Стаття 2: якщо Франція нападе на Італію, Німеччина та Австро-Угорщина зобов'язані вступити у війну; якщо Франція нападе на Німеччину — Італія прийде на допомогу.
Стаття 3: якщо на одну з країн союзу нападуть дві або більше великі держави, всі інші члени союзу оголошують війну.
Стаття 4: якщо країна союзу сама починає війну з державою, що їй не погрожувала, інші союзники мають право зберегти «доброзичливий нейтралітет».
Слайд 9. Місія 2: Таємна рада канцлера:
Сценарій: у 1889 році Італія оголошує війну Франції через суперечку в Африці та починає мобілізацію.
Завдання для учня (у ролі Бісмарка): на основі Статті 4 договору обрати правильну дію Німеччини та Австро-Угорщини (зберегти нейтралітет, оскільки Італія сама спровокувала конфлікт).
Слайд 10. Реакція: Світ розколюється навпіл:
Утворення Франко-російського союзу (1891–1893): загроза змусила об'єднатися демократичну Французьку республіку та самодержавну Російську імперію.
Умови: якщо Троїстий союз мобілізує армію, Франція та Росія негайно б'ють у відповідь.
Наслідок: «Кошмар Бісмарка» став реальністю — механізм глобальної війни на два фронти було зведено.
Слайд 11. Кінець «Блискучої ізоляції» та створення Антанти:
Причини: Велика Британія зрозуміла небезпеку через стрімке зростання військово-морського флоту Німеччини та її агресивну колоніальну політику.
Ключові кроки: 1904 рік — Англія і Франція підписують договір (Антанти / «Сердечна згода»); 1907 рік — аналогічний договір Англії з Росією.
Результат: Троїста Антанта (Британія, Франція, Росія) остаточно сформована як противага Троїстому союзу.
Слайд 12. Два табори: Баланс страху:
Троїстий союз (1882): жорсткий, централізований договір під диктатом Німеччини; вразливість — внутрішня слабкість Австро-Угорщини та ненадійність Італії.
Антанта (1904–1907): серія гнучких двосторонніх угод, що переросли у військовий блок; вразливість — відсутність єдиного командування та географічна роз'єднаність.
Слайд 13. «Порохова діжка» Європи:
Фактори ризику: балканські кризи (сутички інтересів Росії та Австро-Угорщини, окупація Боснії) та колоніальний поділ (боротьба за сфери впливу в Африці та Азії).
Невдалі спроби миру: Гаазькі мирні конференції (1899, 1907 рр.) провалилися на тлі шаленої гонки озброєнь.
Слайд 14. Місія 3: Геополітичний прогноз (Ефект доміно):
Завдання: проаналізувати ланцюгову реакцію у разі спалаху конфлікту на Балканах (Сербія/Росія vs Австро-Угорщина/Німеччина/Франція), що веде до глобальної війни.
Слайд 15. Домашнє завдання:
Обов'язкова місія: опрацювати § 19 підручника (О. Пометун, «Всесвітня історія 9 клас», 2026 р.), письмово виконати завдання в кінці параграфа.
Творче завдання («Відгомін джерел»): уявити себе дипломатом однієї з країн Троїстого союзу або Антанти та написати коротку таємну депешу своєму уряду (1–2 абзаци) з обґрунтуванням переваги свого військового блоку.
