і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взає¬модія і взаємовпливи. Веди, Біблія, Коран як пам’ятки світової літератури.

Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взає¬модія і взаємовпливи. Веди, Біблія, Коран як пам’ятки світової літератури.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Світова література, 8 клас

___________

УРОКИ № ________

Тема. Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взає­модія і взаємовпливи. Веди, Біблія, Коран як пам’ятки світової літератури.

Мета: дати учням поняття про світовий літературний процес, національні літератури, показа­ти їх взаємодії та взаємовпливи; розглянути Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури; розвивати навички конспектування, зв’язного мовлення, логічного мис­лення; сприяти вихованню любові до мистецтва, літератури, толерантного ставлення до культури різних народів світу.

ХІД УРОКІВ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКІВ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Лекція вчителя.

Зв’язок літератури із законами суспільства Відомо, що література — це складна система, що живе й розвивається за своїми законами. Але вона тісно пов’язана із законами суспільства, що мають на неї досить значний вплив. У творах світового письменства відображаються особистісні, епохаль­но-історичні та загальнолюдські цінності. На прикладах літературних творів різних епох можна прослідкувати за еволюцією духовних цінностей, зміною поглядів на ті чи інші проблеми і явища (наприклад, погляди на людину в доби Античності, Серед­ньовіччя, Відродження; уявлення про героя в добу Просвітництва й Романтизму).

2. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Національна література — це література кожного конкретного народу.

Світовий літературний процес — невід’ємна частина культурно історичного процесу людства — об’єднує літератури різних народів. У його розвитку, як і в ро­звитку національних літератур, формуються певні закономірності, внутрішні й між­національні зв’язки.

3. Продовження лекції вчителя.

Світова література складається з великої кількості національних літератур, які взаємодіють і взаємозбагачують одна одну. Відомий літературознавець В. Жирмун­ський писав: «Жодна велика національна література не розвивається поза живою і творчою взаємодією з літературами інших народів, і ті, хто думає підняти свою рід­ну літературу, стверджуючи, немов вона виросла лише на місцевому національному ґрунті, цим засуджують її навіть не до «блискучої ізоляції», а до провінційної вузь­кості і самообслуговування».

Національна література як література конкретного народуНаціональна література як література конкретного народу, порушуючи загаль­нолюдські проблеми, розглядає їх з урахуванням історичних, культурних, етнографічних, естетичних особливостей даного народу.

Кожна національна література завжди має відкритий характер, тобто запозичує з інших культур те, що сприяє її власному розвиткові.

Українська література і культура є складовою частиною загальноєвропейської і світової культури. Для розуміння власної культури слід добре знати і розуміти куль­туру різних народів світу. Пам’ятаймо мудрий заповіт великого українського поета Т. Шевченка: «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

4. Проблемне запитання.

— Відомий український літературознавець Сергій Єфремов говорив, що «націо­нальна література — це те, що виражає духовну суть свого народу». Чи поділяєте ви його думку?

5. Творче завдання.

— Порівняйте роман В. Скотта «Айвенго» та повість М. Гоголя «Тарас Бульба». На прикладі цих творів спробуйте визначити особливості національних літератур і проблеми світової літератури.

6. Бесіда з учнями під час виконання творчого завдання.

Історичний колорит у літературних творах — Які історичні події зображено в романі «Айвенго»?

— Які історичні події зображено в повісті «Тарас Бульба»?

— Визначте теми обох творів.

(В. Скотт «Айвенго» — зображення політичної боротьби Англії XII ст., націо­нального конфлікту між саксами та норманами. М. Гоголь «Тарас Бульба» — показ героїчної боротьби українського народу за національне визволення, духовну єдність народу зі своїми героями.)

— Які прийоми використовували автори для створення історичного колориту? (Опис реалій буття зображуваного часу, екзотизми, історизми, показ впливу історич­них подій на життя конкретної особи й народу.)

— Які національні особливості притаманні кожному з цих творів? (У романі В. Скотта «Айвенго» змальована широка панорама життя Англії XII ст. і відтворюються реальні історичні та політичні конфлікти: боротьба англосаксів проти норманів, спроба принца Джона захопити престол короля Річарда I, виступи селян проти феодалів. У повісті М. Гоголя описана національно-визвольна боротьба українців проти шляхти, зображена Запорозька Січ, козацьке братство, героїчний дух козаків.)

Веди, Біблія та Коран як найдавніші пам’ятки світової літератури — Які загальнолюдські проблеми порушуються в цих творах? (В обох творах порушуються проблеми вірності вітчизні, обов’язку, честі, кохання, зради тощо.)

7. Слово вчителя.

Найдавнішими пам’ятками світової літератури вважаються Веди, Біблія та Коран. Кожен із цих творів має свої особливості. Давайте розглянемо їх.

8. Повідомлення учнів про Веди.

Веди (санскр. Veda — букв. — священне знання), або Ведична література — давні пам’ятки індоєвропейської словесності, що створені впродовж II—I тис. до н. е. У точному значенні слова Веди — це чотири збірники: Рігведа (Книга приношення), Самведа (Веда мелодій), Яджурведа (Веда жертвоприношень), Атхарваведа (Веда заклять). Усі вони містять космогонічні міфи, ритуальні дійства, а головне — концепцію світотворення.

Веди вважалися божественним откровенням, передавалися усно від одного покоління жерців до іншого і таким чином зберігалися в їх середовищі.

Божественний рівень, як трактується у Ведах, утворюють 33 бога, котрі за своїми функціями поділяються на земних, атмосферних, небесних. Це була одна з найперших спроб людства осмислити Всесвіт у його цілісності. Протягом багатьох століть зі зміною вірувань відбувалися значні зміни й у ведичних текстах: «старі» боги змінювалися «новими». У більш пізній міфології формується тріада — Брахма, Вішну, Шіва. Важлива подія в розвитку духовної культури у другій половині I тис. до н. е. — виникнення двох релігійних течій: джайнізму та буддизму. Буддизм став однією з найпоширеніших релігій світу.

Ведична література: її структура та сюжетиВедична література, крім іншого, містить:

— брахмани — трактати-коментарі, в яких інтерпретується зміст Вед різноманітними легендами;

— аран’яки, в яких міститься опис ритуалу, що тлумачиться через легенди;

— упанішади — філософські твори у віршах та прозі релігійного змісту;

— веданги — трактати з фонетики, граматики, етимології, віршування, астро­номії про правила ритуалів для жерців і простих людей тощо.

Ритуальні тлумачення у ведичній літературі поєднуються з викладом філософсь­ких, моральних, соціальних учень, елементи магії — з тогочасними науковими уяв­16

леннями, що спираються на первіснообщинний фольклор та міфологію і містять еле­менти літературних жанрів.

Ведичні сюжети часто використовувалися у світовій літературі. Так, зокрема М. Драгоманов знаходив аналогії між Ведами та українськими колядками. Леся Україн­ка вплітала у свої твори мотиви ведійської доби. Деякі Веди з’явилися окремим ви­данням під назвою «Голоси Стародавньої Індії» і вийшли українською мовою у пере­кладі П. Ріттера в 1982 році.

9. Повідомлення учнів про Біблію.

Біблія — свята книга християн Біблія (від гр. biblia — книги) — свята книга для всіх християн. Вона складається із 66 книг, різних за характером і часом створення. Біблію називають «Книгою книг», тому що в ній визначається місце людини у світі й сенс її буття.

Біблію писали понад 40 авторів, котрі були незнайомі одне з одним, адже створювали її протягом 1500 років.

Віруючі люди вважають, що Біблія була послана на землю самим Богом через Духа Святого, який надихнув апостолів і пророків на створення Святого Письма.

Біблія — це одна книга, цілісний твір, який зберігає гармонійну єдність завдяки наскрізній темі: розповіді про моральне падіння людини, порушення її союзу (заповіту) з Богом та спасіння Христом. Цій темі підпорядкована вся структура Біблії, у центрі якої — унікальна особистість Ісуса Христа.

Структура і зміст Старого та Нового Заповітів Біблія складається з двох частин: Старого і Нового Заповіту.

У Старий Заповіт входять пам’ятки давньоєврейської літератури, що створювалися протягом тривалого історичного періоду (з XII ст. по I ст. до н. е.) давньоєврейською та арамейською мовами. Старий Заповіт поділяється на три великих цикли.

I — Закон (Тора), або П’ятикнижжя. Це п’ять хронікально-законодавчих книг, що приписуються пророкові Мойсею: Буття, Вихід, Левіт, Числа, Повторення Закону.

II — Пророки. Це ще декілька давніх хронік: «Книга Ісуса Навина», «Книга Суддів» (у ній використовувалися фрагменти давніх поетичних текстів), дві «Книги Самуїла», дві «Книги Царств». А також пророцтва Ісайї, Ієремії, Ієзекіля, Даниїла (в якому міститься передбачення подальшої долі світу).

III — Писання. Це зібрання текстів, що містить твори різних жанрів: поезія, проза, релігійна лірика, афоризми. Серед них «Книга притч Соломона», «Пісня над піснями» (весільні пісні), «Книга Руф» та «Книга Есфірі» (обидві дидактичного змісту).

У Старому Заповіті провіщується прихід Ісуса Христа на землю.

Новий Заповіт змальовує здійснення цих пророцтв, значення та наслідки приходу Христа на землю. Складається Новий Заповіт із чотирьох Євангелій, написаних чотирма учнями Христа: Марком, Лукою, Іоанном, Матфеєм. Окрім того, є ще книга «Діянь апостолів», що містить розповіді про життя єрусалимської общини та подорож апостола Павла. І нарешті, «Откровення Іоанна Богослова», або «Апокаліпсис» — віщування про останню боротьбу добра і зла та кінець світу.

Значення Біблії для світової літературиМета Біблії — не засудження того чи іншого вчинку або схвалення моральності, а показ того, що людина вільна у своєму житті, кожен може обрати власний шлях, водночас кожен з нас має нести і моральну відповідальність за свій вибір.

Значення Біблії для всієї світової культури важко переоцінити. Це і свята книга для двох релігій: юдейської та християнської, і документ з історії Давнього Світу, і літературний шедевр, і джерело натхнення для митців.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Підсумкова бесіда.

— Як ви розумієте поняття «національна література»?

— Що таке всесвітній літературний процес?

— Яке місце посідають національні літератури у всесвітньому літературному про­цесі?

— Назвіть найстаріші пам’ятки світової літератури.

— Що ви дізналися про Веди, Біблію, Коран як літературні пам’ятки?

— Які біблійні мотиви, образи є в художніх творах світової літератури?

— Як образи Біблії відобразилися в малярстві?

— Який вплив на розвиток світової літератури мав Коран?

— Чи вплинули ведичні сюжети на розвиток світової літератури?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати уривок із Біблії. Підготуватися до письмової роботи (переказ урив­ку тексту).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Зарубіжна література
  • Клас
    8 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    112
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    PO311646
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь