Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину.

Опис документу:
Урок № 2. Тема. Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину. (Українська література, 5 клас) Мета: дати учням початкове знання про міф і міфологію; розповісти про те, як і коли виникли міфи, про світове значення міфології та її вплив на розвиток мистецтва; розвивати асоціативне мислення учнів, творчу уяву, вміння давати стислі логічні відповіді на питання; виховувати інтерес і шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок № 2. Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину. (Українська література, 5 клас)

Мета: дати учням початкове знання про міф і міфологію; розповісти про те, як і коли виникли міфи, про світове значення міфології та її вплив на розвиток мистецтва; розвивати асоціативне мислення учнів, творчу уяву, вміння давати стислі логічні відповіді на питання; виховувати інтерес і шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Обладнання: книжкова виставка різних видань міфів Древньої Греції, ілюстрації до міфів, репродукції картин на міфічні сюжети, міфологічний словник.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

…Знати дохристиянські вірування неодмінно треба, бо без них нема можливості зрозуміти… історію культури і історію літератури, заснованих на духові народу.
Митрополит Іларіон.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети уроку

– Запишіть у зошиті тему…

– Метою нашого уроку є…

III. Вивчення нового матеріалу

На дошці записані вирази:

«Побачимо, з якого ти тіста!», «Погасло життя», «На роду написано».

1. Слово вчителя.

– Ми живемо у XXI ст., тож маємо можливість і читати художні твори, і слухати їх в аудіозаписі, і переглядати в театрі, у мережі Інтернет чи по телевізору. Навіть найдавніші твори, які виникли тоді, коли людина ще не винайшла письмо, нині надруковані в книжках. Вони дійшли до нас із сивої давнини. А як? Коли не було писемності, люди передавали їх з уст в уста (звідси й прикметник усний), від покоління до покоління. Міфи, легенди, казки, перекази, пісні, загадки, прислів’я складали талановиті люди, імена яких тепер невідомі. Первинний варіант таких творів із часом зазнавав змін. Скажімо, пісню, що подобалася людям, переспівували в різних місцевостях, постійно вносячи в неї щось своє, удосконалюючи її. Пісня, навіть неповністю, та з часом таки змінювалася, ставала кращою. До речі, українських народних пісень нині нараховують майже триста тисяч! До нас дійшла велика кількість народних казок, легенд, переказів... Усі ці твори називають фольклором (від англ. folk-lore — народна мудрість), або усною народною творчістю.

Найдавнішими видами усної народної творчості є міфи й легенди. Легенда — це розповідь казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи. У легендах здебільшого йдеться про реальну людину, яку знає і любить народ, або про визначну історичну подію. Найпопулярніші легенди розповідають про героїчні вчинки Богдана Хмельницького, Максима Залізняка, Олекси Довбуша, Устима Кармелюка. Цих історичних постатей народ наділив неймовірною силою та відвагою, часто їхні можливості було перебільшено, як у казках. Отже, казковість, фантастичність — яскрава прикмета легенди.

У міфах на відміну від легенд ідеться про вигаданих багатою людською фантазією богів і демонів. Цей вид фольклору виник у той час, коли в людей було ще дуже спрощене, примітивне уявлення про навколишній світ і вони відчували беззахисність і безсилля перед стихійними силами природи. Міф — це розповідь, що передає уявлення наших далеких предків про створення світу, його будову, про богів і демонів, різних фантастичних істот. У чому ж тоді полягає відмінність між міфом і казкою? Казки і в далекі від нас часи, і на етапі створення сприймалися як плід людської фантазії, а ось до міфів тоді ставилися як до чогось імовірного, реального.

– Міф походить від грецького «мітхос», що означає «слово». Це давні за походженням сказання про богів, різні фантастичні історії про казкових героїв, напівбогів, потвор, «чудеса».

– Давньоруські міфи дуже схожі на біблійні історії про створення людини з глини, із землі, із праху: «І створив Господь людину із праху земного».

За одним із варіантів української легенди, Бог намагався виліпити людину з тіста. Звідси і прислів’я: «Побачимо, з якого ти тіста!»

Так людина і з’явилася на світ. А щоб вона ожила, вдихнув у неї Господь душу.

У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутрішнє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя».

А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого. Коли народжувалася дитина, його майбутня доля записувалася до книги Роду. Звідси вираз: «На роду написано».

У Роду є помічниці-рожаниці, дві діви: Доля і Недоля — щастя і нещастя, вдача і невдача. Вони пряли нитку життя кожної людини.

Отже, наш світ — світ гармонії і контрастів, у якому є день і ніч, світло і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої інтереси, амбіції, а то й просто розважаючись. Разом із тим їм хочеться поваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку з’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині.

Міфи відобразилися в обрядових піснях різних народів, зокрема у народних обрядах українців — колядування, щедрування, свято Івана Купала.

Міфи виникали в час, коли в людей було ще недостатньо розвинене абстрактне мислення й дуже примітивне уявлення про навколишній світ і коли вони відчували безсилля перед стихійними силами природи.

Міфологія — це основа мистецтва різних народів, цим словом називають і сукупність міфів якого-небудь народу, і науку, що вивчає міфи.

Майже у кожного народу зберігаються перекази, в яких дійсне історичне переплітається з недійсним вигаданим; трапляються дива, де діють не лише люди, а й фантастичні істоти безсмертні боги, напівбоги, фантастичні тварини.

2. Складання словесних картин

— Розгляньте ілюстрації до міфів, репродукції картин на міфічні сюжети, що представлені на дошці. Яких незвичайних істот ви побачили? Опишіть. (Циклоп, Кентавр, крилатий кінь Пегас, сузір’я Сфінкса — левицю із жіночою головою, Химеру — з головами Лева, кози та зміїним хвостом, сирена — напів-жінка-напівптах, Горгона).

3. Слово вчителя.

Так один за одним народжуються слова-міфи, що переростають у розповіді про вищі істоти, котрі подібні до людей. Історія знає кілька стародавніх цивілізацій зі своїми богами і героями, з власними тотемами (жива істота чи якийсь символ, що вважається священним) і табу (релігійні заборони, порушення яких каралося богами). Міфи зближувалися з релігією, тому в давніх релігіях богів було багато. Якщо розподілити всі міфи за їхнім змістом, то можна визначити чотири різновиди:

1) пояснювальні, що тлумачать виникнення якогось явища природи чи людського суспільства;

2) оповідальні, в яких викладаються вигадані історії про сиву давнину;

3) міфи про виникнення світу або його створення надприродними істотами — богами;

4) міфи, в яких діють герої-напівбоги, пращури історичних людей.

4. Словникова робота:

На дошці записані визначення понять. Читає учитель. Учні читають мовчки. Закриваю визначення і даю можливість сказати його по пам’яті.

Міф (від грец. слово, переказ) — форма мислення стародавньої людини, яка передує мистецтву.

Міфологія — сукупність міфів якого-небудь народу, наука, що вивчає міфи.

5. Бесіда:

  • Що в перекладі з грецької означає слово «міф»?

  • Що таке міф, міфологія?

  • Що давні люди виражали у міфах?

  • Які імена персонажів міфів ви запам’ятали?

  • У чому ви вбачаєте схожість міфів різних народів світу?

  • Які різновиди міфів визначають за їхнім змістом? Закріплення поняття про міф.

6. Складання таблиці «Різниця між міфом і казкою».

Роздано заздалегідь надруковані картки, де впереміш записані особливості казок і міфів (легенд).

Завдання: записати до зошита у дві колонки відмінності міфу і казки.

Казка

Міф (легенда)

• Невизначеність місця і часу дії.

• Персонажі максимально типізовані, відсутня індивідуальність.

• Обожнювання природи більшою чи меншою мірою.

• Зображення фантастичних подій.

• Сприймається слухачем як фантастика, вигадка, розповідається для того, щоб розважитися або з метою повчання.

• Можлива велика кількість епізодів, прозова форма

 

 

• Зображуване (незвичайне і фантастичне) претендує на певну достовірність у минулому.

• Персонажі — конкретні люди зі своїми іменами і психологічними особливостями, але володіють незвичайними здібностями, надприродними якостями.

• Природа не обожнюється, хоча окремі міфологічні мотиви й образи зберігаються.

• Зображення незвичайних подій, наявність чудодійних предметів, перевтілення.

• Незважаючи на вимисел, сприймається слухачем як достовірна розповідь.

• Стисле зображення лише одного епізоду, прозова форма

7. Стислий переказ учнями прочитаних міфів.

IV. Підсумки уроку

Міфи допомагають нам зрозуміти історію культури й історію літератури, заснованих на дохристиянських віруваннях народу.

Чудеса, що мене чекають у міфі, перевершують усякі чудесності казки. А завше постачають їй матеріал чудесності (Аза Тахо-Годі).

 V. Домашнє завдання

Прочитати українські міфи «Берегиня», «Дажбог».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методична діяльність в умовах децентралізації освіти в Україні»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.