Методичний посібник для дисципліни "Загальна електротехніка з основами електроніки" Вивчається 2-3 курсах в закладах ФПО. Тема з поглибленим вивченням трансформаторів. ВСТУП.
Функціонування сучасного суспільства без електричної енергії фактично стало неможливим. Необхідність передачі електроенергії на велику відстань спричинила створення єдиних енергетичних систем. У лініях електропередач (ЛЕП) втрачається від 10 до 15% електричної енергії, що виробляється. Щоб зменшити ці втрати, треба або збільшити поперечний переріз проводів, що економічно невигідно, або зменшити силу струму (втрати пропорційні квадрату сили струму). Але для того щоб передавана потужність залишилася незмінною, треба підвищити напругу до сотен тисяч вольт, застосовуючи підвищувальні трансформатори. Підвищення і зниження напруги здійснюється трансформатором.
Трансформатором називають статичий електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно-пов’язаних обмоток і призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції однієї (первинної) системи змінного струму в іншу (вторинну) систему змінного струму. Трансформатори широко використовуються в промисловості та побуті для різних цілей. Зазвичай на електростанціях генератори змінного струму виробляють електричну енергію при напрузі 6-24 кВ, а передавати електроенергію на далекі відстані вигідно при значно більших напругах (110, 220, 330, 400, 500, і 750 кВ). Тому на кожній електростанції встановлюють трансформатори, які здійснюють підвищення напруги.
Для створення трансформаторів необхідно було вивчення властивостей матеріалів: неметалічних, металевих і магнітних, створення їх теорії.