Методичні рекомендації щодо вивчення технічних прийомів у гандболі

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ ГАНДБОЛУ 1.1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ ПОЛЬОВОГО ГРАВЦЯ Стійка При навчанні основній стійці використовується метод цілісного вивчення елементів, а для виконання вправ застосовуються фронтальний метод організації групи. Навчання основній стійці у нападі здійснюється одночасно з навчанням ловлі та передачі м’яча. Переміщення Методика навчання бігу та стрибкам не відрізняється від методики навчання у легкій атлетиці. Вправи для ходьби, бігу, стрибків, зупинок проводяться у підготовчій частині заняття з гандболу. При цьому у навчанні використовується цілісний метод вивчення елементу, а для виконання вправ застосовується фронтальний метод організації групи. Навчання бігу відбувається у послідовності від звичайного бігу до його різновидів. У гандболі основний рух гравців відбувається від 6-метрової до 6- метрової лінії, тому у підготовчій частині необхідно планувати вправи з бігу у напрямі основного руху гандболіста. Навчання стрибкам здійснюється у такій послідовності: 1) стрибки з місця поштовхом однієї ноги, різнойменної відносно робочої руки; 2) стрибки в русі поштовхом однієї ноги, різнойменної відносно робочої руки; 3) стрибки при виконанні технічних елементів на місці та в русі; 7 4) стрибки з місця поштовхом однієї ноги, однойменної відносно робочої руки; 5) стрибки поштовхом однієї ноги, однойменної відносно робочої руки, в русі; 6) чередування стрибків різної інтенсивності; 6) стрибки зі скакалкою; 7) стрибки при виконанні технічних елементів у взаємодії з гравцями; 8) стрибки у грі. Тримання м’яча При навчанні триманню м’яча використовується метод цілісного вивчення елементів, а для виконання вправ застосовується фронтальний метод організації групи. Ловля та передача м’яча При навчанні ловлі використовується метод цілісного вивчення елементів, а для виконання вправ застосовуються фронтальний та індивідуальний метод організації. Послідовність навчання ловлі м’яча: 1) тримання м’яча двома руками; 2) вивчення способів ловлі м’яча двома руками на місці: - ловля м’яча зверху після підкидання вгору; - пряма ловля м’яча після накидання партнером; - ловля м’яча збоку та знизу після накидання партнером; 3) ловля м’яча двома руками у русі після накидання партнером; 4) ловля м’яча двома руками на місці після передач; 5) ловля м’яча двома руками у русі після передач; 6) ловля м’яча однією рукою без захвату на місці після накидання партнером; 7) ловля м’яча однією рукою без захвату у русі після накидання партнером; 8) ловля м’яча однією рукою з захватом на місці після передач; 9) ловля м’яча однією рукою з захватом у русі після передач. 8 Для індивідуального тренування ловлі м’яча рекомендується використовувати “нахилений батут”, стінку, баскетбольний щит та інші технічні засоби чи тренажери. При навчанні передачам використовується метод розчленованого вивчення елементів, а при виконанні вправ застосовуються фронтальний та індивідуальний метод організації групи. Послідовність навчання передачам м’яча: 1) навчання передачам з хльостким рухом руки зверху: - передачі м’яча у цілі на стіні, яка повинна бути розміщена на рівні піднятої вгору руки (бажано мати декілька рівнів розміщення цілі); - передачі в парах на місці з кроком опорної ноги вперед; - передачі в парах при умові виконання переміщень одним із партнерів; - передачі в парах у русі; - передачі з ускладненням умов виконання; 2) навчання різновидам передач: - передачі м’яча в парах на місці; - передачі м’яча в парах у русі; - передачі з ускладненням умов виконання. Особливості навчання ловлі та передачам: 1) приступаючи до навчання, необхідно впевнитися, що гандболісти добре володіють технікою тримання м’яча; 2) вивчення та вдосконалення ловлі та передач відбувається комплексно; 2) підбирати вправи так, щоб умови виконання вправ ускладнювалися поступово, відповідно до ступені засвоєння елементів та підготовленості гравців; 3) навчання базовим рухам ловлі та передач м’яча здійснюється у вправах на місці, але не більше ніж на одному занятті з обов’язковим використанням методу спрямованого відчуття руху та термінової інформації. Типові помилки при ловлі м’яча 1. Несвоєчасне випрямлення рук назустріч м’ячу. 2. Перенапруження кистей рук. 9 3. Великий та вказівний пальці рук не утворюють трикутника (хвату “замком”), в результаті чого м’яч прослизає (прокручується) через кисті. 4. Ловля м’яча на прямих ногах. 5. Кисті рук знаходяться не на одному рівні, від чого ловля м’яча здійснюється руками неодночасно. Типові помилки при виконанні передач м’яча 1. Недостатня або надмірна сила передачі. 2. Недостатній замах та розгін м’яча. 3. М’яч передається у напрямі “неробочої” руки, що ускладнює ловлю та порушує рухову координацію для виконання наступного елементу. 4. Передача м’яча партнеру, що не очікує м’яч. 5. Виконання передачі не в положенні основної стійки, тобто на прямих ногах. Ведення м’яча При навчанні веденню м’яча використовується цілісний метод вивчення елементів, а для виконання вправ застосовується фронтальний та індивідуальний методи організації групи. Послідовність навчання: - одноударне ведення на місці з постановкою правильного положення руки; - одноударне ведення в русі; - багатоударне ведення на місці з постановкою стійки та правильного натиску руки на м’яч; - багатоударне ведення в русі; - багатоударне ведення в русі із зміною швидкості, напряму руху і висоти відскоку м’яча; - багатоударне ведення м’яча в русі з обвідкою стійок. Типові помилки при виконанні ведення м’яча 1. Якщо гравець виконує ведення на прямих ногах, необхідно планувати вправи з веденням м’яча у напівприсіді та присіді. 10 2. Якщо гравець надмірно нахиляє тулуб вперед, необхідно планувати вправи з веденням м’яча з контролем дій партнерів. 3. Якщо гравець штовхає м’яч напруженою долонею, необхідно планувати вправи на розслаблення м’язів передпліччя, кисті і пальців. 4. Якщо гравець веде м’яч перед собою, а не збоку, необхідно планувати вправи з веденням м’яча гімнастичною лавою. Кидок При навчанні кидкам використовується метод розчленованого вивчення елементів, а для виконання вправ застосовується фронтальний, груповий та індивідуальний методи організації групи. Навчання потрібно починати із кидків з опорного положення, спочатку вивчають техніку виконання одноопорного кидка (з ходу), а потім - двоопорного кидка (зі схрестного кроку). Після цього переходять до кидків у стрибку з трьох кроків, і тільки здійснюється навчання іншим різновидам кидків. Послідовність навчання: 1) засвоєння рухів основної фази кидка – розгону м’яча; 2) засвоєння рухів підготовчої фази кидка – руху ніг; 3) засвоєння рухів заключної фази кидка – руху руки; 4) цілісне виконання кидка з розбігу у три кроки. Послідовність навчання кидкам відносно ігрової позиції: 1) кидки з місця центрального гравця; 2) кидки з місць підсередніх гравців; 3) кидки з місць кутових гравців; 4) кидки з місця лінійного гравця. Особливості навчання: 1) навчання окремим частинам рухів здійснюється з використанням підвідних вправ; 2) при навчанні кидкам у стрибку основна увага звертається на постановку ступні опорної ноги під кутом до напряму кидка; 11 2) тільки після засвоєння усіх фаз техніки кидка можна переходити до варіативності підготовчої фази: з розбігу після ведення, з розбігу після ловлі, з розбігу в 1 та 2 кроки, тощо; 3) для навчання кидкам у русі необхідне обов’язкове засвоєння ритму та довжини кроків, для чого використовується схема розбігу кидка у вигляді малюнку на підлозі; 4) навчання кидкам у падінні починається із заключної фази – приземлення, для чого обов’язково повинна бути м’яка поверхня. Послідовність навчання: - падіння на руки без м’яча; - падіння на руки і ногу без м’яча; - падіння на стегно із вихідного положення на зігнутих ногах; - падіння з кидком м’яча із різних вихідних положень; - кидок у падінні; 5) навчання кидкам повинно проходити без перешкод, а при вдосконаленні повинен бути обов’язково контакт з захисником (пасивним чи активним); 6) не вивчати кидки поза гандбольним майданчиком та без воріт, оскільки це призводить до руйнування раніше сформованої навички і постановки нового, на що витрачається багато часу та зусиль спортсмена (сформований навик дуже складно зруйнувати); 7) якщо для вивчення кидків використовуються допоміжні пристосування, то даний етап навчання повинен тривати якомога коротше, щоб не сформувати стереотипу, при цьому важливого значення набуває контроль моменту формування відчуття руху, щоб здійснити перехід до умов виконання, близьких ігровій діяльності. Методичні вказівки для ефективного удосконалення техніки виконання кидків 1. Виконання кидків м’яча під різним кутом до воріт, з різних вихідних положень та дистанцій при напівпасивному захиснику. 12 2. Виконання кидків м’яча зі зміною швидкості, амплітуди та ритмошвидкісної структури рухів при напівпасивному захиснику. 3. Виконання кидків м’яча при обмеженому часі та просторі дій нападаючого та з активними діями захисника. 4. Виконання швидких кидків м’яча в опорному положенні з одного кроку, в момент виконання якого гандболіст отримує м’яч від партнера. 5. Виконання кидків м’яча з одного та двох коротких і швидких кроків під ліву чи праву ногу із скороченою або повною амплітудою замаху робочої руки при захисникові, що швидко виходить. 6. Виконання кидків при максимальній швидкості рухів з відволікаючими діями на відхід вліво чи вправо, на ведення, передачу і кидок м’яча при активному опорі захисника. 7. Виконання кидків м’яча при жорстких та активних діях одного і двох захисників. 8. Виконання кидків м’яча згідно з ігровим амплуа при статичних і динамічних діях захисників, при статичному виконанні заданих програм дій. 9. Кидки м’яча виконуються при реалізації 2-3 варіантів заданих тактичних програм при активній дії захисника. 10. Виконання кидків м’яча при імпровізації засобів дії у змінних ігрових ситуаціях. 11. Удосконалення кидків м’яча згідно з ігровим амплуа при взаємодії двох або трьох нападаючих та 1-2 захисників. Виправлення помилок 1. Для того, щоб поставити хльосткий рух руки необхідно проводити вправи на кидки з тумби в обруч, розташований у воротарській зоні, з відскоком м’яча від майданчика у ворота. 2. При виправленні неправильної техніки кидків можна збільшувати ворота за рахунок двох м’яких гімнастичних матів, що полегшує гандболісту завдання забити гол і акцентувати основну увагу на техніці. 3. Для підбору опорної ноги під час виконання кидків, надається вправа з кидками у ворота з опорою потрібної ноги на гімнастичну лаву. 13 4. Для розвороту тулуба у підготовчій фазі кидка з опорного положення використовується нерухомий м’яч на підставці чи руці викладача, тримаючись за який гравець виконує необхідні підготовчі рухи для кидка. Фінти При навчанні фінтам використовується метод розчленованого вивчення елементів, а для виконання вправ застосовується фронтальний, груповий та індивідуальний методи організації групи. Послідовність навчання фінтам: 1) фінти проти пасивного захисника з завданням на напрямок та спосіб виконання; 2) пошук способів виконання фінтів для вирішення одного і того ж завдання; 3) диктування вибору дій; 4) виконання фінтів у групових діях; 5) виконання фінтів у командних діях; 6) виконання фінтів в умовах гри; 7) виконання фінтів у змагальних умовах. Основні помилки при навчанні фінтам 1. Помилковий рух на початку фінта виконується дуже швидко і різко, це призводить до того, що захисник не встигає зреагувати на рух. 2. Гравець виконує фінт далеко від захисника, який встигає правильно протидіяти. 3. Гравець здійснює фінт близько від захисника, який встигає заблокувати нападаючого. Заслони Послідовність навчання заслону: 1) підвідні вправи на орієнтування; 2) роз’яснення та показ; 3) виконання у спрощених умовах, але із збереженням тієї обстановки, яка використовується у грі; 4) розучування окремих елементів заслону (розчленований метод); 14 5) розучування взаємодії в цілому; 6) заслони проти пасивного захисника; 7) заслони проти активного захисника; 8) постановка заслона захиснику, що опікає нападаючого; 9) постановка заслона при комбінаційних переміщеннях; 10) вдосконалення заслонів у грі.