Мета уроку:
навчальна: розглянути технологію та послідовність виконання плиткового облицювання вертикальних поверхонь.
розвивальна: розвивати професійну самостійність, творчість, винахідливість, активність, пошук у ході виконання завдань.
виховна: сформувати відповідальне ставлення до професійних обов'язків, сприяти створенню атмосфери взаємодопомоги, коректності, виваженості.
Засоби навчання: ІКТ (презентація, відео), роздатковий матеріал, підручники.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: бесіда, дискусія.
Міжпредметні зв’язки: охорона праці, будівельне матеріалознавство, будівельне креслення, математика.
Хід уроку:
1.Організаційна частина: перевірка явки учнів, готовності до уроку.
2.Повторення пройденого матеріалу: викладач усно дає запитання учням, застосовуючи презентацію, паралельно по одному учню з кожного ряду працюють над тестовими завданнями на освітньому онлайн-порталі «На Урок» за посиланням:
1. Назвіть способи укладання плитки?
2. Що називають полем облицювання?
3. Що називають фризом?
4. Що називають карнизом?
5. Що називають цоколем?
6. В чому полягає підготовка плитки до облицювання?
7. Інструмент для виконання плиткового облицювання?
3.Подача нового матеріалу.
Викладач пояснює нову тему, ведучи дискусію з учнями з уже відомих їм питань, використовуючи презентацію (додаток 1). Звичайно першим етапом виконання робіт буде організація робочого місця та підготовка поверхні стіни під плиткове облицювання. Дані питання вивчалися на попередніх уроках, тому їх озвучують учні, які напередодні отримали випереджувальне завдання: підготувати постери «Організація робочого місця», «Провішування поверхні», «Підготовка цегляних поверхонь», «Підготовка бетонних поверхонь», «Підготовка гіпсокартонних поверхонь».
Спочатку рівну і належним чином підготовлену поверхню розділяють по ширині на дві частини. Вгорі посередині стіни забивають цвях і опускають висок, під ним забивають другий цвях. Між цвяхами натягують шнур або олівцем креслять лінію. Орієнтуючись на цей шнур чи лінію, плитки потрібно укладати, починаючи від нього (неї) спочатку вліво, потім – вправо. Їх вертикальність вивіряють по цьому шнуру (лінії). Роботу починають знизу вгору цілими плитками. За маячний ряд беремо перший горизонтальний ряд облицювання. Перший маячний ряд укладають спочатку насухо від середини до кутів вздовж горизонтальної лінії, яка знаходиться на рівні чистої підлоги і накреслена олівцем по поверхні стіни за допомогою рихтувальної лінійки і рівня. Визначивши потрібну кількість плиток, їх укладають на розчинову суміш, встановлюючи між плиткою хрестоподібні обмежувачі.
Приготування клейових сумішей: у відро наливають потрібний об’єм води, засипають туди суху клейову суміш і перемішують за допомогою низькообертового дриля з насадкою. Потрібні об’єми води та тривалість перемішування сумішей залежить від їхніх марок. Після укладання першого ряду плиток за допомогою виска натягують вертикальний шнур вздовж бічної сторони крайніх нижніх маячних плиток з боку суміжних стін і встановлюють крайні верхні маячні плитки. Місце розташування цих плиток по висоті не має істотного значення але їх бічна кромка має збігатися зі шнуром і знаходитись від суміжної стіни на відстані, що дорівнює ширині плитки або менша ніж ціла плитка, але не менша за половину ширини плитки. Другий і наступні ряди починають з установлення крайніх цілих маячних плиток, на які спиратиметься напрямлений шнур, закріплений на поверхні за допомогою тримача. Вертикальність крайніх плиток другого і наступних рядів перевіряють по натягнутому шнуру або по нижній плитці.
Укладання плитки на поверхню: підготовлену клейову розчинову суміш за допомогою кельми накладають на зубчастий шпатель і ним наносять на поверхню стіни. Розмір зубців шпателя добирають залежно від розмірів плитки:
Розмір плитки, см | 10х10 | 15х15 | 10х20 | 25х20 | 30х30 | 40х40 і більше |
Розмір зубців шпателя, мм | 4 | 6 | 6 | 8 | 10 | 12 |
За правильного добору консистенції розчинової суміші і розміру зубців шпателя вона вкриває поверхню плитки не менше ніж на 65 %. У цьому разі плитка не сповзає з вертикальної поверхні. Плитки перед облицюванням не можна змочувати водою. У разі облицювання поверхонь у вологих умовах клейові розчинові суміші наносять не тільки на основу, а й на плитку. Товщина шару розчину при цьому має бути до 1 мм. Площа поверхні, яку обробляють клеєм, залежить від марки клею, температури навколишнього середовища й основи і приблизно становить 1метр квадратний за один раз.
Затирання та оброблення швів: після укладання певної кількості плиток приступають до затирання швів між ними, коли клей під плиткою застиг. Видаляємо хрестоподібні обмежувачі і зайвий розчин між плитками. Суміш для заповнення швів із цементним зв’язником висипають у посудину з потрібним об’ємом води і перемішують уручну до отримання однорідної маси, двокомпонентні суміші перед застосуванням перемішують за допомогою низькообертового дриля. Суміш шпателем накладають на спеціальну гуму або гумову терку і втискують її у шви спочатку перпендикулярно, а потім під кутом до плитки. Щойно розчинова суміш на плитці стане тьмяною і почне тверднути у швах, треба приступити до очищення поверхні плитки. Вологою губкою слід вирівняти розчинову суміш по кромках і стерти її з плиткового покриття. [1, 251 - 262]
4. Рефлексія «Закінчи речення»
1.Сьогодні я дізнався…
2. Було цікаво…
3. Було складно…
4. Я зрозумів, що…
5. Тепер я зможу…
6. Я навчився…
7. У мене вийшло…
8. Я зміг…
9. Я виконував завдання…
10. Я відчув, що…
11. Я спробую…
12. Мене здивувало...
13. Урок дав мені для життя…
14. Мені захотілося…
5. Заключна частина:
домашнє завдання: Є.К.Карапузов, В.Г.Соха, Т.Є.Остапченко «Матеріали і технології в сучасному будівництві» - опрацювати матеріал на ст.253-262, рис.20.2 (а) накреслити в робочому зошиті.
Використана література:
1. Є.К.Карапузов, В.Г.Соха, Т.Є.Остапченко «Матеріали і технології в сучасному будівництві», Київ, «Вища освіта», 2005, 251-262.
