Методична розробка "Пейзаж олійними фарбами"

16.11.2025

0 0

Мистецтво

7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас, I курс, II курс, III курс

методичні матеріали ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

придбати матеріал

Ціна:

20 грн

Після покупки цей матеріал відразу стане доступним для використання повною мірою. Запитів на доступ не потрібно відправляти. Всі придбані матеріали зберігаються в розділі мої придбані матеріали.

Опис методичного матеріалу:

ЗМІСТ

ВСТУП

І. Історія

ІІ. Пейзаж у творах українських митців

ІІІ. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ПЕЙЗАЖУ ОЛІЙНИМИ ФАРБАМИ

Висновки

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

Олійний живопис - різновид художньої техніки з використанням фарб на органічній олії, яка здатна добре сохнути і утворювати тривалі плівки на поверхні.

Історично олійні фарби - це сухі пігменти з додачею органічної олії, здатної добре сохнути і утворювати на поверхні тонку плівку.

Серед подібних олій - олія волоських горіхів, лляна олія, макова олія, олія з конопляного насіння.

Ті ж властивості мають і оліфи. Олі́фа — прозора олійна рідина (раніше тільки органічного походження) від жовтуватого до насичено вишневого кольору, що пройшла термічну обробку. Стара назва оліфи — варена олія.

Деякі рослинні олії, що залишаються на відкритому повітрі, внаслідок дії сонячного світла, тепла та кисню, згущуються, темніють, а в тонкому шарі — створюють плівки. Було помічено, що не всі органічні олії мають такі властивості. Розвиток хімії та дослідження хімічного складу рідин довели, що згущуватися та створювати тонкі плівки здатні лише ті органічні олії, до складу яких входить ліноленова кислота . Якщо її вміст незначний, подібні органічні олії — не сохнуть (наприклад, оливкова).

Джерела використаної інформації:

2. Альманах '94: Мистецький науково-популярний ілюстрований щорічник / Редкол.: І.Голод, О.Голубець, З.Тканко. – Л.: Львівська академія мистецтв, 1995. – 203 с.
3. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.С. Декоративно- прикладне мистецтво. – Львів: Світ, 1992. – 272 с.
4. Безхутрий М.М. Сергій Васильківський. Біографічна повість. – К.: Молодь, 1979. – 256 с.
5. Бялостоцкий Ян, Валицкий Михаил. Европейская живопись в польских собраниях. 1300 – 1800. – Государственный издательский институт в Варшаве. Национальная типография в Кракове, 1958. – 589 с.
6. Варшавський А.С. Пеліка з ластівкою: Документальні новели. – К.: Веселка, 1982.
7. Волошина Л. Школа Олекси Новаківського // Образотворче мистецтво. – 2000. – № 3-4. – 97 с.
8. Денисенко О. Творці українського пейзажу // Образотворче мистецтво. – 2000. – № 3-4. – 97 с.
9. Долгополов И.В. Мастера и шедевры: В 3 т. Т. І. – М.: Изобраз. искусство, 1986. – 720 с.
10. Золота книга української еліти: Інформаційно-іміджевий альманах. – Т. 1. – К.: Компанія ЄВРОІМІДЖ, 2001. – 576 с.
11. Золота книга української еліти: Інформаційно-іміджевий альманах. – Т. 2. – К.: Компанія ЄВРОІМІДЖ, 2001. – 584 с.
14. Кириченко М. А., Кириченко І. М. Основи образотворчої грамоти: Навч. посіб. – 2 вид., – К.: Вища школа, 2002. – 191 с.

Вміст матеріалу: показано 6 з 23 сторінок

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення зі змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документа.