Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Створюємо квести та вебквести для роботи у класі та дистанційно
»
Взяти участь Всі події

Методика використання прикладних властивостей фізики: експериментальні роботи

Фізика

26.01.2020

1900

6

0

Опис документу:
Фізика - це саме той предмет у школі, який розвиває творчі можливості і логічне мислення, уміння спостерігати, робити висновки, висувати гіпотези, знаходити вирішення складних завдань. Саме експериментальна робота, якщо вона добре поставлена, привчає учнів до майбутньої наукової діяльності. Розв’язування експериментальних фізичних задач – ще один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з фізики.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Рудник Л.Б.

МЕТОДИКА

використання прикладних властивостей фізики:

експериментальні роботи

методичний посібник

для вчителів та учнів загальноосвітніх

шкіл,гімназій,ліцеїв

Одеса 2020

У даній методичній розробці подані рекомендації щодо застосування курсу з роз ‘язування експериментальних лабораторних завдань. Посібник містить методичні розробки, проблемно-пошукові та експериментальні роботи як короткочасні і фронтальні, так і пошуково-конструкторські і пошуково-дослідницькі. Він може використовуватись як для індивідуальної, так і колективної форм роботи у загальноосвітніх школах, гімназіях та ліцеях гуманітарного профіля.

Для вчителів фізики та учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв .

Автор посібника:

Рудник Лариса Борисівна – старший вчитель Одеського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія»

Зміст

1. Вступ …………………………………………………………………................. 4

2. Основна частина

2.1. Особливості фізики в навчальному процесі………………………………. 5

2.2. Навчальний експеримент– як взаємозв’язок науки з життям……………. 7

2.3. Класифікація лабораторних та експериментальних робіт з фізики .......... 12

    1. Форми і методи роботи………………………………………………............14

а) навчальний експеримент;

б) експериментальні лабораторні роботи;

в) фізичний практикум;

г) домашній експеримент.

3. Висновки………………………………………………………………………… 21

4. Додатки

4.1. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( короткочасна) :

«Вивчення траекторії α частки в електричному полі ядра атома»…………….. 23

4.2. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( короткочасна) :

« Вивчення явища атмосферного тиску»……………………………………….. 25

4.3. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( короткочасна) :

«Дослідження явища дисперсіі»…………………………………………………. 26

4.4. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( фронтальна) :

«Вивчення законів змішаного з’єднання провідників»………………………… 31

4.5. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( фронтальна) :

« Визначення µковз. та порівняння його з µкач.»………………………………… 32

4.6. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( фронтальна) :

«Дослідження залежності опору напівпровідників від температури»………… 34

4.7. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( пошуково-конструкторська)

« Вивчення хвиль на спіральних пружинах»…………………………………….. 36

4.8. Розробка уроку. Тема: Лабораторна робота ( пошуково-конструкторська)

« Визначення центру тяжіння (мас) тіл різної форми»………………………….. 39

4.9. Розробка уроку. Тема: Експериментальна робота( пошуково-

дослідницьке завдання для домашнього виконання) «Утворення кольорової гами»…………………………………………………….. 41

4.10. Розробка уроку. Тема: Експериментальна робота (пошуково-дослідницьке

завдання для домашнього виконання) : « Вивчення принципу дії деяких побутових інструментів та пристроїв………. 43

4.11. Розробка уроку. Тема: Експериментальна робота (пошуково-дослідницьке

завданнядлядомашньоговиконання): «Визначення прискорення вільного руху за допомогою

стробоскопічноїфотографії»………… …………………………………………… 45

5. Список використаної літератури…………………………………….………… 47

Вступ

Інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити, лише сформувавши покоління людей, які і мислять, і діють по-інноваційному. Звідси – значна увага до загального розвитку особистості, її творчих здібностей, засвоєння знань, самостійності у прийнятті рішень, критичності та культури мислення, до розвитку інформаційних і соціальних навичок.

Майбутнє відкрите для конкурентноспроможних спеціалістів, людей з творчою ініціативою, самостійним критичним мисленням та здатністю до самоосвіти. Цю проблему вирішує компетентнісна освіта, зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей та життєво необхідних знань та умінь учнів. Соціально-економічний розвиток сучасного суспільства ставить перед педагогічною наукою нові завдання з модернізації шкільної освіти, у тому числі - у точних науках, які є основою науково-технічного й інноваційного розвитку. Ці зміни потребують переорієнтації навчально-виховного процесу на людину, яка має фундаментальні знання, є самостійною, динамічною у прийнятті рішень та їх реалізації.

Компетентнісний підхід є дієвим інструментом покращення якості освіти. З метою підвищення навиків учнів необхідно залучати їх до роботи з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, мережею інтернет, сприяти розвитку ІТ-компетентності учасників навчально-виховного процесу.
Останнім часом все частіше з’являється необхідність постійного вдосконалення учбового процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення і здібностей у процесі навчання.
Для цього, на мою думку, необхідно впроваджувати в навчальний процес нестандартні види робіт. Актуальними є сьогодні завдання для вчителів фізики щодо залучення учнівської молоді до науково-дослідницької діяльності, це:

  • створення умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді;

  • виявлення, розвиток та підтримка юних талантів і обдарувань;

  • сприяння додатковій освіті учнів шляхом залучення до творчої діяльності;

  • пропаганда наукових досліджень учнів.

Актуальність методичної проблеми полягає в тому, що  використання дослідницьких задач та експерименту на уроках фізики дозволяє, на мій погляд, досягати  мети: по-перше, зацікавити учнів вивченням одного з найскладніших предметів, по-друге, виховувати творчу особистість, по-третє, навчити кожного школяра знаходити ефективні рішення, продумуючи шлях вирішення та результат на декілька кроків вперед.

Моя мета - навчити учнів самостійно за допомогою розв’язання дослідницьких задач та експерименту отримувати знання на уроках фізики.

            

Особливості фізики в навчальному процесі

Фізика одна з найдавніших наук. Icтopiя її розвитку налічує багато віків. Це основна наука про природу. Навіть слово "фізика" грецькою означає – природа. 

Експериментальна фізика - спосіб пізнання природи, що полягає у вивченні природних явищ у спеціально приготованих умовах. На відміну від теоретичної фізики, яка досліджує математичні моделі природи, експериментальна фізика покликана досліджувати саму природу. "Яка тонка межа між наукою і справжнім чаклунством!" – саме так можна подумати, дивлячись на барвисті й фантастичні досліди та експерименти.

Що таке експеримент? Слово експеримент походить від грецького слова experimentym, що перекладається як проба, досвід. Десятки й сотні тисяч фізичних експериментів було поставлено за тисячолітню історію науки.

Від свого зародження фізика завжди мала велике прикладне значення й розвивалася разом із машинами й механізмами, які людство використовувало для своїх потреб. Фізика широко використовується в інженерних науках, чимало фізиків були водночас і винахідниками. Механіка, як частина фізики, тісно пов'язана з теоретичною механікою та опором матеріалів, як з інженерними науками. Термодинаміка пов'язана з теплотехнікою та конструюванням теплових двигунів. Електрика пов'язана з електротехнікою та електронікою, для становлення і розвитку якої дуже важливі дослідження в області фізики твердого тіла. Досягнення ядерної фізики зумовили появу ядерної енергетики тощо. Тобто завдяки практичному експерименту, фізика має широкі міждисциплінарні зв'язки.

Іноді деякі експерименти здаються дивними. Наприклад, вченим вдалося описати з точки зору динаміки момент зіткнення дощової краплі і польоту комара. Таке спостереження дозволяє пояснити, як комарі можуть продовжувати політ під час дощу.

З дитинства людину нестримно зацікавлює все незрозуміле і загадкове. А якщо вдається трохи наблизитися хоча б до однієї з розгадок, це приносить величезну радість, дарує масу позитивних емоцій, а отже, збільшує тривалість життя.

Аналіз результатів навчання учнів у середніх школах України показує, що рівень їх знань з фізики не надто високий. Вирішення цих проблем пов’язують з новими та експериментальними підходами, які застосовуватимуться під час викладання предметів у сучасній середній школі.

Як учитель фізики, я ставлю перед собою наступні завдання:

  • розвиток інтересів і здібностей учнів на основі передачі їм знань та досвіду пізнавальної та творчої діяльності;

  • усвідомлення учнями змісту основних наукових понять і законів фізики, взаємозв’язків між ними;

  • формування в учнів уявлень про цілісну фізичну картину світу;

  • сформованість пізнавальних інтересів, інтелектуальних та творчих здібностей учнів;

  • переконаність у можливості пізнання природи, у необхідності розумного використання досягнень науки і техніки для подальшого розвитку людства, повага до творців науки і техніки, відношення до фізики як до елементу загальнолюдської культури;

  • самостійність у набутті нових знань і практичних умінь;

  • готовність до вибору життєвого шляху у відповідності із власними інтересами і можливостями;

  • мотивація освітньої діяльності учнів на основі особистісно зорієнтованого підходу;

  • формування ціннісних відносин один до одного, до вчителя, до авторів відкриттів та винаходів, до результатів навчання;

  • оволодіння навичками самостійного набуття нових знань, організації навчальної діяльності, постановки мети, планування, самоконтролю та оцінки результатів своєї діяльності, умінням передбачити можливі результати своїх дій;

  • усвідомлення різниць між вхідними фактами та гіпотезами для їх пояснення, теоретичними моделями і реальними об’єктами, оволодіння універсальними навчальними діями на прикладах гіпотез для пояснення відомих фактів і експериментальної перевірки висунутих гіпотез, розробки теоретичних моделей процесів або явищ;

  • формування умінь сприймати, переробляти і представляти інформацію в словесній, наочній, символічній формах, аналізувати і переробляти отриману інформацію у відповідності до поставлених задач, виділяти основний зміст прочитаного тексту, знаходити в ньому відповіді на поставлені запитання та викладати його;

  • набуття досвіду самостійного пошуку, аналізу та відбору інформації з використанням різноманітних джерел і нових інформаційних технологій для розв’язування пізнавальних задач.

Для формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики використовую такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки яким забезпечується мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.

Обсяг інформації, потрібної сучасній людині, збільшується з кожним днем, тому на сьогодні головним завданням на уроці, по-моєму, є не передача певних знань, а навчання умінню їх здобувати.

На сучасному етапі розвитку освіти велику увагу приділяють навичкам роботи учнів з комп’ютером, які вже називають навичками 21 століття. Вони орієнтують учнів на творчість, інноваційність, уміння критично мислити та вирішувати поставлені проблеми. Тому при викладанні фізики мною все більш широко застосовуються інноваційні технології навчання, які допомагають розкривати потенціал школяра та проявляти комунікативні навички.

Навчальний експеримент– як взаємозв’язок науки з життям

Вивчення фізики в середній школі - це важливий процес, який допомагає учням засвоїти ту частину знань, яка відображає досягнення сучасної цивілізації. Фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки й методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки й виробничих технологій визначає освітнє, світоглядне та виховне значення шкільного курсу фізики як навчального предмета. Вона стала невід’ємною складовою загальної культури високотехнологічного інформаційного суспільства.

Унікальність фізики як навчальної дисципліни полягає в тому, що учні втягуються у всі етапи наукового пізнання: від спостереження явищ та процесів, формулювання гіпотез до їх експериментальної перевірки. У процесі вивчення фізики, як один із методів навчання, використовую метод експериментальних робіт, який базується на тезі : «Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю. Я знаю, де і як я зможу це застосувати»

Зокрема, при узагальнені вивченого матеріалу активно використовую навчальні експериментальні роботи, які спрямовані на організацію пошукової діяльності та застосування здобутих знань й умінь на практиці. Ця технологія дозволяє школярам продемонструвати свій стиль мислення, свою індивідуальність та креативність, активізувати навчальну діяльність, сформувати позитивне ставлення до навчання.

Предметна компетентність як особистісна характеристика учня передбачає реалізацію системи вимог, якими є предметні компетенції:

  • знати і розуміти основи фізичного тезаурусу (поняття, величини, закони, закономірності, моделі, формули, рівняння) для опису й пояснення основних фізичних властивостей та явищ довкілля, засад сучасного виробництва, техніки і технологій;

  • уміти застосовувати методи наукового пізнання і мати навички проведення дослідів, вимірювань, опрацьовувати дані (обчислення, побудова графіків),

  • розв’язувати фізичні задачі;

  • використовувати набуті знання в повсякденній практичній діяльності;

  • виявляти ставлення й оцінювати історичний характер знань з фізики, внесок видатних учених, роль і значення знань для пояснення життєвих ситуацій, застосування досягнень фізики для розвитку інших природничих наук, техніки і технологій, раціонального природокористування та запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище й організм людини.

Саме необхідністю зробити учнів співучасниками процесу вироблення цілей, задач, змісту й напрямів роботи зумовлена увага до вивчення фізики. Загально відомо, що викладання курсу фізики в загальноосвітній школі повинно спиратися на експеримент. Це зумовлено тим, що основні етапи формування фізичних понять – спостереження явища, становлення його зв’язків з іншими, введення величин, що його характеризують, – не може бути ефективним без застосування фізичних дослідів. Демонстрація дослідів на уроках, показ деяких із них за допомогою кіно і телебачення, виконання лабораторних робіт учнями складають основу експериментального методу навчання фізики в школі.

Навчальний експеримент є засобом пізнавальної інформації одночасно є і головним засобом наочності при вивчені фізики, він дозволяє найбільш успішно і ефективно формувати в учнів конкретні образи, які адекватно відображаються в їх свідомості, фізичні явища, процеси і закони, які їх поєднують.

Правильно організований шкільний фізичний експеримент служить також і діючим засобом виховання таких рис характеру особистості, як наполегливість, в досягненні поставленої мети, дбайливість, старанність в одержанні фактів, акуратність у роботі, вміння спостерігати, виділяти суттєві ознаки.

Тому, навчаючи фізиці, передбачаю залучення школярів до таких видів діяльності, які дозволяють використовувати набуті знання на практиці, зокрема, до виконання експериментальних робіт.

Навчальний експеримент – це відтворення за допомогою спеціальних приладів фізичного явища (рідше – використання його на практиці) на уроці в умовах найбільш зручних для його вивчення. Тому він служить одночасно джерелом знань, методом навчання й видом наочності.

Щоб сформувати в учнів узагальнене вміння самостійно ставити досліди, розкриваю перед ними структуру навчального експерименту. Як правило, науковому експерименту передує міркування у вигляді гіпотези, з допомогою якої визначається, що повинно відбутися при певних діях. На цій основі формулюється мета експерименту, визначається його зміст (хід). Коли зміст експерименту визначено, розробляється спосіб (методика) його здійснення. Наприклад, експериментальному вивченню залежності між тиском і об’ємом даної маси газу передує гіпотеза (наукове передбачення), відповідно до якого тиск газу повинен збільшуватись при зменшенні об’єму (що витікає з молекулярно-кінетичної теорії газу). З висунутого передбачення випливає наукова задача: з’ясувати на досліді, як змінюється тиск даної маси газу при зміні об’єму. Мета досліду: перевірити справедливість передбачення, висунутого на основі теорії. Задача досліду визначає його зміст: вимірювання тиску газу при зміні його об’єму. На постановку досліду накладаються обмеження – в ньому повинно бути виключено вплив температури і маси газу. Звідси витікає вимога до умов, при яких проходить дослід: потрібно, щоб маса газу і температура газу під час досліду не змінювались, залишалися постійними.

Подальше завдання полягає в розробці методики проведення досліду, що задовольняє сформульованим вимогам (зміна об’єму даної маси газу при сталій температурі; можливість вимірювання тиску при зміні об’єму; одночасне вимірювання тиску і об’єму газу).

Все це складає проектування експерименту чи розробку моделі досліду і є першим етапом на шляху здійснення експерименту. Ні один з наукових експериментів не ставиться без реалізації цього етапу. Тому він повинен бути і в навчальному експерименті.

Завдання другого етапу полягає у визначенні і створенні матеріально-технічної бази для здійснення досліду (приладів, пристроїв, матеріалів, приміщення).Вчений-дослідник сам визначає вимоги до обладнання, добирає його, проектує, замовляє. Учні, як правило, ставлять досліди з обладнанням, яке є в навчальному кабінеті і яке для них вже підготовлене лаборантом і вчителем, тобто вони не мають змоги самостійно розв’язувати проблеми добору обладнання. Але я пропоную учням самим вирішити, які прилади і матеріали необхідні для досліду, самим знаходити необхідне обладнання.

Власне експеримент ставиться після налагоджування обладнання. Він включає спостереження, вимірювання, запис результатів спостережень і вимірювань. На цьому (третьому) етапі важливо визначити найбільш раціональну послідовність виконання окремих операцій, дій.

Завершальною частиною експерименту є теоретичний аналіз і математична обробка результатів вимірювань. Кінцевий результат експерименту – висновки, які формулюють в результаті цієї обробки. Це складає зміст четвертого етапу.

У кінцевому підсумку учнями під керівництвом вчителя може бути сформульований наступний узагальнений план дій при виконанні дослідів.

План діяльності при виконанні дослідів

1 етап

1. Сформулювати самостійно або уяснити сформульовану вчителем мету досліду.

2. Сформулювати гіпотезу, яку можна було б покласти в основу визначення мети досліду і розробки його змісту.

3. Розробити схему – модель виконання досліду (визначити, які величини потрібно виміряти, що спостерігати, у якій послідовності потрібно виконати всі пов’язані з цим дії).

4. Придумати способи фіксування (кодування) інформації, одержаної в процесі виконання досліду (результатів вимірювань і спостережень).

2 етап

5. Визначити, які прилади і матеріали необхідні для виконання досліду.

6. Підібрати необхідні прилади і матеріали самостійно або перевірити їх наявність на робочому столі.

3 етап

7. Приступити до виконання досліду у відповідності до плану (відповідно до пункту 3), супроводжуючи дослід кодуванням результатів вимірювань і спостережень у відповідності до пункту 4.

4 етап

8. Здійснити аналіз одержаних даних, провести необхідні обчислення.

9. Сформулювати висновки з досліду, записати їх в зошит в короткій формі.

Розглянуті структурні елементи (етапи) наукового і навчального експерименту повинні бути представленими в навчальному експерименті і усвідомлені учнями. Чим вищий рівень усвідомлення структури експерименту учнями, тим більшу самостійність вони проявляють при виконанні експериментальних завдань, тим повніше в їх експерименті реалізуються основні елементи наукового експерименту.

Багаторазово тренуючись в самостійному виконанні окремих елементів експериментального дослідження, потім у виконанні всіх його елементів (починаючи від планування досліду і закінчуючи перевіркою отриманого результату), учні засвоюють методику і техніку навчального експерименту і одержують правильне уявлення про експеримент як науковий метод дослідження.

Упродовж роботи в школі помітила, що дослідницькі задачі та експеримент є не лише фундаментом навчання фізиці, а й абсолютно новою сферою діяльності дитини у навчанні.  Тому добираю такі досліди, які б збуджували в дитині допитливість і бажання відповісти на питання:  «Чому це відбувається?»; після деяких уроків даю дітям завдання виготовити  фізичні прилади з побутових речей; під час лабораторної роботи учні проводять експерименти за допомогою заводських   і паралельно - за допомогою саморобних приладів. Це дає змогу краще засвоїти елементи теорії похибок.

Учням дуже подобаються нестандартні демонстрації, що дозволяють подивитися на явища з іншої точки зору, виявляючи незвичні властивості звичних побутових речей.
Наприклад:
Явище тертя. Для демонстрації необхідно мати дві книжки у м’якій обкладинці з великою кількістю сторінок. Книжки розміщують поряд і, почергово перегортаючи їх сторінки, утворюють загальну стопку листів. Далі двом учням пропонується роз’єднати ці книжки. Зусилля, які вони прикладають, свідчать про дуже великі сили тертя, що виникають між сторінками.
Сила Архімеда. Наповнимо водою прозору пластикову пляшку. Всередину занурюємо корок і міцно закриваємо пляшку. Піднімаємо пляшку вгору і перевертаємо її. Корок починає спливати (рухатися вгору). Швидко відпускаємо пляшку. Під час падіння добре видно, що корок залишається нерухомим відносно пляшки доти, доки вона не зупиниться, тобто доки вся система буде перебувати в стані невагомості. Після цього досліду учні легко можуть зробити висновок, що за умови відсутності ваги в системі рідина – тіло немає виштовхувальної сили, а отже, першопричиною виштовхувальної сили є сила тяжіння.
Центр мас. Шматок прямого дроту підвішено на нитці за середину. Спостерігається рівновага. Потім один з кінців згинають удвічі, і рівновага дротини відразу порушується.

Чому?
Поверхневий натяг. Лезо для гоління (або голку) обережно кладуть на поверхню води. Лезо плаває на поверхні, хоча густина матеріалу, з якого його виготовлено (залізо), набагато більша за густину води.

Чому?
     У навчальному процесі фізичний експеримент може використовуватись на початку уроку з метою створення проблемних ситуацій, в середині уроку під час перевірки висунутих гіпотез і в кінці уроку на етапі закріплення знань. Такий підхід  до викладання предмету, коли з окремих фрагментів-дослідів будується ланцюжок учнівських досліджень, можна проілюструвати на прикладі теми: «Починаємо вивчати фізику», з якої починається постановка експерименту при вивчені вимірювальних приладів у 7 класі і у 10 класі при вивченні розділу «Основи динаміки», де  пропонується учням провести такі експериментальні завдання.

Отже, у цій проблемній ситуації, щоб не загубити і так невелику аудиторію молоді, що мислить, аналізує й узагальнює, необхідно розставити серйозні акценти у вивченні фізики, залученні до експериментальної і дослідницької роботи учнів.

З метою якісної підготовки учнів шукаю нові форми роботи з дітьми по вивченню фізичних явищ. Маючи досвід роботи над даною темою, у мене виник задум створити цикл уроків, який допоможе повніше розкрити творчий потенціал учнів. Впровадити його можна за рахунок вирішення експериментальних задач, які я використовую для поглибленого вивчення матеріалу учнями, що мають намір вступати до вищих навчальних закладів.

Актуальність цієї теми визначається вагомістю розуміння школярами особливої ваги експерименту у шкільній програмі і сучасному науково технічному прогресі. Під експериментальними дослідницькими роботами розуміють таку організацію навчального фізичного експерименту, при якій кожен учень працює з приладами чи установками.

Будь-якому фізичному експерименту притаманні наступні риси:

  • втручання в явища, процеси зовнішнього світу спеціальними приладами;

  • виділення реально досліджуваних зв’язків і усунення (приглушення) побічних і випадкових впливів;

  • відтворення і кількаразове повторення досліджуваних явищ у визначених умовах;

  • планомірна зміна умов протікання чи явищ процесу;

  • організованість і спрямованість з метою зведення до мінімуму елементів випадковості.

            Досліди та експерименти можна використовувати на різних етапах  уроку На уроках вивчення нового матеріалу експеримент використовую як створення проблемної ситуації; на уроках закріплення нового матеріалу добираю дослідницькі задачі таким чином, щоб учні могли наблизитися до реального життя; під час лабораторних робіт учням, які краще володіють матеріалом, пропоную самостійно скласти хід роботи і обрахувати ряд фізичних величин, користуючись стандартним набором приладів; на уроках контролю знань обов’язково включаю завдання творчого  характеру, які мають дослідницький зміст.

 Створюючи власну систему роботи, працюю над удосконаленням форм, методів і способів навчання, практикую проведення уроків-практикумів, уроків-конференцій, уроків розв’язування дослідницьких задач, контрольно-залікові уроки, уроки-консультації, на яких використовую інтерактивні види навчання. Велику увагу приділяю формуванню в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду, науковому підходу до аналізу явищ природи з допомогою експериментів, особливо в старшій школі. Використовую матеріали наукової літератури, різноманітні історичні довідки про фізичні відкриття.

У процесі навчання учнів використовую елементи особистісно - зорієнтованих навчальних технологій. У роботі з дітьми, які мають початковий рівень знань, використовую прийоми порівняння, які дають можливість визначити суттєві та несуттєві, спільні та відмінні ознаки фізичних явищ та понять, обирати правильні відповіді з декількох можливих. На уроках  застосовую інноваційні методи навчання: мозковий штурм, роботу в групах, проблемно-пошукові, асоціативні. Ці методи навчання  розвивають алгоритмічне  мислення, пізнавальні інтереси  та творчість учнів і дають добрі результати навчання. Уміння учнями розв’язувати дослідницькі задачі з фізики визначають їх функціональну готовність до творчого наукового виконання пізнавальних професійних завдань.

Класифікація лабораторних та експериментальних робіт з фізики

Проблему розвитку мислення школярів не можна закривати засвоєнням розумових дій, оскільки вміння учня теоретично розмірковувати про певну систему дій ще не забезпечує вміння виконати ці ж дії реально. Завершальним етапом у розвитку розумових операцій учнів є не становлення розумової дії, а реалізація цієї дії в практичній діяльності, яку я впроваджую через експериментальні лабораторні роботи.

Дидактична роль експериментальних робіт надзвичайно велика. Сприймання при виконанні експериментальних лабораторних робіт засноване на більшій і різноманітнішій кількості чуттєвих вражень і стає глибшим і повнішим порівняно із сприйманнями при спостереженні демонстраційного експерименту. При виконанні експериментальних робіт учні навчаються користуватись фізичними приладами як знаряддями експериментального пізнання, набувають навичок практичного характеру. У деяких випадках наукове трактування поняття стає можливим лише після безпосереднього ознайомлення учнів з явищами, що вимагає відтворення дослідів самими учнями, у тому числі й під час виконання експериментальних лабораторних робіт. Виконання експериментальних лабораторних робіт сприяє поглибленню знань учнів з певного розділу фізики, набуттю нових знань, ознайомленню з сучасною експериментальною технікою, розвитку логічного мислення.

Експериментальні роботи мають також важливе виховне значення, оскільки вони дисциплінують учнів, привчають їх до самостійної роботи, прищеплюють навички лабораторної культури.

Подолати труднощі учнів і розглянути вищезгадані завдання можуть розроблені мною уроки експериментальних лабораторних робіт. Під лабор-торними роботами розуміють таку організацію навчального фізичного експери-менту, при якій кожен учень працює з приладами чи установками. Через те, що експериментальні роботи є основою розвитку фізики, то запропоновані уроки дадуть можливість учням більш детально познайомитися з фізичною наукою в цілому, спричинять поштовх до особистісного розвитку, нададуть можливість для поглибленої профілізації і вибору траекторії навчання, підтримають вивчення курсу фізики в школі, зроблять внесок у формування цілісної картини світу, сприятимуть розвитку загально навчальних інтелектуальних умінь і навичок, ключових компетенцій. Отримані під час виконання експериментальних задач знання і навички допоможуть учням підготуватись до ЗНО з фізики, освоїти способи діяльності для вирішення практичних, життєвих завдань, забезпечать відхід від традиційного шкільного «академізму».

Завдання експериментальних лабораторних робіт:

  • вироблення самостійності виконання роботи (за допомогою вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції, можливістю виконання роботи на індивідуальному обладнанні);

  • активізація самостійної пізнавальної діяльності (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів і матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

  • визначення варіативності вихідних даних та індивідуальності запропонованих цілей дослідження;

  • вміння додатково ставити завдання і запитання;

Мета експериментальних лабораторних робіт виробити:

  • уміння узагальнювати отриману теоретичну інформацію, надобуті навички відповідно до поставлених цілей експериментального дослідження, використовувати фізичні поняття, закони, принципи для пояснення явищ, що спостерігалися, та відповідно до проведених експериментів;

  • уміння записувати та пояснювати отримані в ході роботи результати дослідження, порівнювати його з відомим фізичними константами (за потребою), доводити правильність отриманих даних, розраховувати та обґрунтовувати похибки вимірювання, виявляти найбільш значущі фактори, які впливали на точність результату дослідження; 

  • уміння прогнозувати використання результатів дослідження у практичній діяльності; 

  • загальнонавчальних умінь та навичок роботи з літературою, довідниковими даними.

Ці експериментальні роботи мають практично-зорієнтований характер. Учні залучаються мною до різних видів діяльності, що сприяє розвитку і вдосконаленню навичок самостійної роботи. Частину занять я будую на результатах самостійних досліджень, проведених школярами. Дані експериментальні роботи можуть бути використані як у загальноосвітніх класах середньої школи, так і в профільних класах з поглибленим вивченням фізики.

Після розв’язання експериментальних лабораторних робіт учні вмітимуть:

  • використовувати фізичні знання у життєвих ситуаціях;

  • добирати факти й знання із різних розділів фізики і суміжних наук для пояснення явища;

  • застосовувати фізичні моделі, дослідницькі стратегії;

  • демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь (доводити та обґрунтовувати), а також демонструвати готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях;

  • встановлювати зв’язок між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію;

  • виявляти дослідницькі уміння;

  • оцінювати свої дії і рішення тощо.

Форми і методи роботи

Залежно від змісту діяльності учнів ці експериментальні лабораторні роботи можуть проводитися в різних формах:

- короткочасна лабораторна робота: «Вивчення траекторії α частки в електричному полі ядра атома»; «Вивчення впливу атмосферного тиску»; «Дослідження явища дисперсіі».

- фронтальна лабораторна робота: «Вивчення законів змішаного з’єднання провідників»; «Визначення µковз. та порівняння його з µкач.»; «Дослідження залежності опору напівпровідників від температури».

- пошуково-конструкторська лабораторна робота: «Вивчення хвиль на спіральних пружинах»; «Визначення центру тяжіння (мас) тіл різної форми», виконання якої може здійснюватися як на уроці під керівництвом учителя, так і в домашніх умовах;

- пошуково-дослідницькі завдання для домашнього виконання: «Утворювання кольорової гами»; «Вивчення принципу дії деяких побутових інструментів та пристроїв», «Визначення прискорення вільного руху за допомогою стробоскопічної фотографії».

Організовуючи експериментальні завдання, намагаюсь так сформулювати ці завдання, щоб спонукати учнів аналізувати, порівнювати, узагальнювати явища, що спостерігаються, осмислювати свої практичні дії.

Наприклад, у 8 класі на уроці за темою «Тиск. Сила тиску» ставлю після пояснення матеріалу перед учнями таке експериментальне завдання: «Визначити тиск дерев’яного бруска на горизонтальну поверхню стола для кожного з трьох положень бруска”. Але для виконання завдання різним групам учнів пропоную різні прилади: одній – лінійку, динамометр, брусок; другій – брусок, лінійку і терези; третій – брусок і лінійку. Таким чином, одне і теж завдання розв’язується трьома способами, причому неоднаковими за складністю: адже при використанні першого способу потрібно звертатися лише до двох формул – для розрахунку площі опори і тиску ; розв’язуючи завдання другим способом, крім цих формул учням потрібно знати ще формулу , а при третьому – ще й . Розподіляючи завдання, враховую рівень підготовки учнів. Після виконання експерименту, який дозволяє не лише закріпити вивчене, а й повторити пройдений матеріал, пропоную учням розповісти про свою роботу і отримані результати. Потім всі разом у ході бесіди аналізуємо факти, порівнюємо дані трьох способів, приходимо до відповідних висновків. При такій побудові уроку створюються умови для організації індивідуальної роботи окремих учнів з урахуванням їх конкретних можливостей, а це стимулює учнів до активної діяльності.

При проведенні демонстраційного експерименту я переслідую різні цілі: спостереження того чи іншого явища, перевірка висунутої гіпотези, виявлення фізичних закономірностей і перевірка наслідків. Особливе місце повинні зайняти досліди, на основі яких формуються найважливіші фізичні поняття, розкривається сутність законів, фізичних гіпотез і теорій. До таких дослідів, наприклад, відносяться класичні досліди Ерстеда, Фарадея, на них звертаю особливу увагу. Значне місце у викладанні фізики займають також досліди, які мають допоміжний характер або ті, що готують учнів до сприйняття нового матеріалу - проблемні досліди. Належну увагу приділяю демонстраціям, що пояснюють принципи дії технічних установок або приборів, фізичну сутність технологічних процесів.
На лабораторних заняттях може здійснюватися вирішення наступних навчальних завдань: ілюстрація (підтвердження справедливості) досліджуваних законів, наприклад, перевірка умови рівноваги важеля, ілюстрація закону Ома для ділянки кола; оволодіння методами вимірювання фізичних величин, наприклад, визначення опору провідників, визначення потужності струму, споживаного електричною лампочкою; вивчення зв'язку між фізичними величинами і установлення закономірностей явищ, наприклад, вивчення залежності сили струму від опору ланцюга і від числа паралельно підключених споживачів; прищеплення умінь користування вимірювальними приладами: динамометром, вагами, манометрами різних видів, амперметром, вольтметром; вироблення вміння читання схем; розвиток в учнів конструкторських здібностей і технічної кмітливості; вивчення будови і принципу дії фізичних приладів. Наведені приклади переконують, що домашні експериментальні роботи, поставлені за допомогою простих доступних всім засобів, можуть бути цікавими, а головне, вони розвивають в учнів уміння бачити явища, навколишній світ, пильно вдивлятися в них.
Завдання для них повинні бути посильними, але не легкими, оскільки легкість «вбиває активність, а непосильність породжує зневіру в себе».

Розвитку пізнавального інтересу, творчих та інтелектуальних здібностей учнів сприяють домашні експериментальні завдання до експериментальних лабораторних робіт, які спрямовані на спостереження певного явища, постановку дослідження на обладнанні, пристроях побутового призначення, конструювання пристроїв для отримання підтвердження певних теоретичних обґрунтувань; завдання можуть бути як однакові для всіх, так і індивідуальні; але в будь-якому випадку для них потрібні прості, доступні для всіх прилади і матеріали. Ось приклади таких завдань.

Візьміть дві склянки з однаковою кількістю води, але в один налита гаряча, а в другий – холодна. У воду вкиньте однакові за розміром шматочки марганцівки і проведіть спостереження, не перемішуючи воду. (7 клас.)

Таке завдання даю учням перед вивченням питання «Швидкість руху молекул і температура тіла», а на уроці розглядаємо результати експерименту з точки зору теорії.

Виготуйте електроскоп і за його допомогою перевірте, чи зарядилась а) обкладинка зошита, по якій кілька разів провели долонею; б) гребінець, яким розчісували сухе волосся. Свою відповідь обґрунтуйте. (9 клас.)

Це завдання пропоную після вивчення електроскопу і повідомлення про його виконання заслуховуємо на уроці.

Лабораторні роботи з фізики класифікуються за різними ознаками:

  • за змістом - з механіки, молекулярної фізики, електродинаміки, оптики та ін.;

  • за методами виконання та обробки результатів - спостереження, якісні досліди, вимірювальні роботи, кількісні дослідження функціональних залежностей величин;

  • за мірою самостійності учнів під час виконання - перевірочні, евристичні, творчі;

  • за дидактичною метою - вивчення нового, повторення, закріплення, спостереження і вивчення фізичних явищ, ознайомлення з фізичними приладами і вимірювання фізичних величин, ознайомлення з будовою і принципом дії фізичних приладів і технічних установок, виявлення чи перевірка кількісних закономірностей, визначення фізичних констант;

  • за місцем у навчальному процесі - попередні, ілюстративні, підсумкові;

  • за організаційною ознакою - фронтальні лабораторні роботи, фізичні практикуми, домашній експеримент.

Фронтальні лабораторні роботи - це такі заняття, в яких учні самі відтворюють і спостерігають фізичні явища або проводять вимірювання фізичних величин, користуючись при цьому спеціальним (лабораторним) обладнанням. Слово "фронтальний" означає, що в даному випадку всі учні класу проводять однаковий експеримент, користуючись при цьому однаковим обладнанням. Якщо тривалість фронтальних лабораторних робіт не перевищує 10 -15 хвилин, то їх часто називають фронтальними дослідами. Фронтальні лабораторні роботи проводяться під час вивчення відповідного матеріалу.

Фізичним практикумом називають таку форму проведення лабораторних робіт, при якій усі ланки або групи ланок учнів отримують різні завдання ускладненого змісту. Практикум проводиться після вивчення певного розділу курсу фізики або частіше всього наприкінці навчального року. Його завдання охоплюють великі теми курсу і вимагають для свого виконання складної фізичної апаратури та експериментальних установок.

Домашній експеримент - лабораторні роботи, які виконуються учнями вдома за завданням учителя. При цьому учні користуються предметами домашнього вжитку або самостійно виготовленими найпростішими приладами.

Методи виконання експериментальних лабораторних робіт.

 Лабораторні роботи можуть бути виконанні одним із методів: репродуктивним, частково-пошуковим (евристичним) або дослідницьким.

Репродуктивний метод виконання лабораторної роботи полягає в тому, що в даному випадку не передбачається самостійне здобуття нових знань, а лише підтверджуються вже відомі факти й істини або ілюструються теоретично встановлені твердження. Виконання лабораторних робіт репродуктивним методом передбачає проведення актуалізації знань учнів, повторення способу вимірювання необхідних фізичних величин, з'ясування принципової схеми установки. Після цього учням пропонується зібрати схему установки, провести вимірювання, обробити результати досліду та зробити відповідні висновки. Даний метод виконання лабораторних робіт є найпоширенішим у практиці навчання фізиці, але він має суттєві недоліки: розрахований на відтворюючу діяльність учнів та вимагає від них дій за зразком.

Частково-пошуковий метод полягає в тому, що вчитель, систематично даючи послідовні вказівки, керує практичними діями учнів, а потім своїми запитаннями спрямовує їх розумову діяльність на аналіз отриманих із дослідів результатів і на формулювання нового, раніше невідомого їм закону чи факту. Цей метод дозволяє органічно включати у виклад нового матеріалу лабораторний експеримент як джерело нових знань, здобутих учнем у результаті своїх спостережень на самостійно зібраній установці.

Частково-пошуковим методом доцільно користуватись у тих випадках, коли всі дії, які повинні виконати учні, вже засвоєні або виконуються легко. Даний метод може використовуватись у роботах, присвячених або спостереженню явищ, або встановленню функціональних залежностей між певними фізичними величинами.

При дослідницькому методі виконання учні отримують тільки завдання, а шляхи його виконання вони відшукують самі і самостійно проводять усі етапи дослідження - збирають установку, проводять вимірювання, обробляють результати та ін. Дослідницький метод у чистому вигляді може бути використаний лише в індивідуальній роботі з сильними учнями. Але елементам цього методу необхідно навчати всіх учнів. Для цього напередодні виконання лабораторної роботи доцільно запропонувати учням продумати можливі способи непрямого вимірювання якої-небудь величини, самим вказати необхідні прилади та способи проведення вимірювань. Пропозиції учнів обговорюються в класі та виробляється єдиний підхід до виконання роботи. Уся подальша робота виконується учнями повністю самостійно. Роль учителя полягає лише в контролі за діями учнів.

Кількісні співвідношення між методами виконання лабораторних робіт не можна визначити нормативно, оскільки на їх вибір впливає багато чинників: відповідність обраного методу меті уроку, підготовленість учнів до сприймання матеріалу на певному рівні, зміст експерименту. Вибираючи метод виконання лабораторного експерименту, я керуюсь тим, що кожна робота повинна забезпечувати виконання програмних вимог до експериментальної підготовки учнів, а саме навчання доцільно організовувати в зоні найближчого розвитку кожного школяра.

Підготовка до виконання фронтальних лабораторних робіт розпочинається із створення відповідної матеріальної бази - підбору необхідних для виконання роботи приладів з таким розрахунком, щоб з одним набором працювало 4 учні. Виконання фронтальних лабораторних робіт найчастіше проводиться "парами", які формуються таким чином, щоб забезпечити високу ефективність роботи кожного учня. Напередодні виконання фронтальної лабораторної роботи я повідомляю учням тему роботи та обсяг матеріалу, який необхідно повторити для її виконання.

Заняття розпочинається із вступного слова вчителя та відповідного інструктажу щодо виконання роботи (залежно від вибраного методу виконання інструктаж носитиме різний характер та обсяг розглядуваних питань). У процесі виконання робіт я слідкую за якістю підготовки учнів до роботи, за правильністю збирання установки та роботи з вимірювальними приладами, за дотриманням учнями правил техніки безпеки. Мною проводиться короткий інструктаж учнів з техніки безпеки при виконанні даної роботи та робить відповідні записи в "Журнал інструктажу з техніки безпеки", який міститься в кабінеті фізики.

Учні записують у зошитах дату, номер і тему лабораторної роботи, список приладів і матеріалів, креслять таблицю результатів вимірювань та обчислень.

Результати роботи заносяться в зошит, де проводиться їх обробка та записується відповідний висновок (чи отримане значення фізичної величини). До виконання кожної роботи учні готуються вдома, повторюючи теоретичний матеріал. На заняттях вони проводять експериментальні дослідження, отримують і обробляють результати, формулюють висновки та звітують учителеві.

Дуже часто найбільш підготовлені до проведення експерименту учні, не виявляють цікавості до виконання лабораторних робіт. Теорія їм зрозуміла, і в них не викликає сумнівів, що вимірювання дадуть результати, які передбачає теорія. Навіщо перевіряти очевидне? Моя мета в цьому випадку полягає в тому, щоб зробити фізичний експеримент привабливим. Зробити це можна за рахунок підбору для таких учнів нестандартних завдань творчого характеру.
Перший варіант завдання творчого характеру - постановка нової лабораторної роботи. Хоча при цьому учень виконує майже ті ж самі дії і операції, характер його роботи істотно змінюється, бо він це робить першим. Результат, який буде отриманий, є невідомим не тільки йому, але і вчителю. По суті, перевіряється не фізичний закон або формула, а здатність учня до постановки та виконання фізичного експерименту. Для досягнення успіху я вибираю один або кілька варіантів постановки досвіду і підбираю ті прилади, які найбільше підходять для проведення експерименту. Проводячи серію необхідних вимірювань і обчислень, учень повинен оцінити похибки вимірювань і, якщо вони занадто великі, знайти основні джерела похибок і визначити варіанти їх усунення.
При виконанні такого завдання, крім елементів творчості, істотним для учня є цікавість учителя до отриманих результатів, а також обговорювання отриманих результатів.

Методика використання домашнього експерименту під час навчання фізиці має свої особливості. Зокрема, він повинен бути органічним продовженням та доповненням тієї роботи, яка виконувалась учнями в класі. Тому часто пропоную учням домашні експериментальні завдання після виконання ними фронтальних лабораторних робіт. Диференціація таких завдань створює сприятливі умови для роботи кожного учня на оптимальному для нього рівні. Домашні експериментальні завдання і передбачають використання побутових та нескладних саморобних приладів, а також матеріалів, які є вдома в кожного учня. Виконання цих завдань не повинне створювати ситуацій, які можуть загрожувати життю та здоров'ю дітей. Виконання домашніх експериментальних завдань обговорюється мною в класі з учнями, перевіряється та оцінюється.

Широкі можливості при виконанні лабораторного експерименту з фізики має використання комп'ютерної техніки на різних етапах цієї роботи. Використання комп'ютера дозволяє графічно подати будь-яку математичну функцію (залежність між певними фізичними величинами), моделювати фізичні процеси, складні фізичні та технологічні установки, розглядати фізичні процеси в динаміці. Застосування аналого-цифрових перетворювачів дає можливість використовувати комп'ютер під час виконання лабораторних робіт для вимірювання фізичних величин та графічної інтерпретації протікання фізичних процесів. Застосування електронно-обчислювальної техніки під час обробки результатів експерименту дозволяє уникнути великих затрат навчального часу на виконання одноманітних обчислень та збільшити частку творчої роботи школярів.

Поряд із тим, використовуючи комп'ютер у лабораторному експерименті, слід пам'ятати, що моделювання фізичних процесів на комп'ютері мало сприяє формуванню в школярів експериментаторських умінь та навичок. Адже комп'ютер лише моделює фізичний експеримент, а модель ніколи не може подати вичерпні відомості про явище. Тому використання комп'ютера в лабораторному експерименті повинно доповнювати, але не підмінювати його. Учні повинні вміти працювати з реальними фізичними приладами, збирати експериментальні установки, користуватись вимірювальними приладами. Моделювання ж різноманітних ситуацій, наприклад під час роботи з "конструкторами електричних кіл" та іншими аналогічними комп'ютерними програмами, дозволить швидше пізнати закономірності тих чи інших процесів і явищ.

Виконання експериментальної роботи в «Вивчення траекторії α частки в електричному полі ядра атома» дозволяє скласти візуальне уявлення в учнів 11 класу про структуру атома. Фотографії, з котрими експериментують діти, дають можливість вивчити особливості мікросвіту, розширюючи уявлення про фізику електричного кола ядра атома. Лабораторна робота ( короткочасна) :

«Вивчення впливу атмосферного тиску» має прикладний і пізнавальний характер, викликаючи при цьому живий інтерес в дітей з’ясувати причини явища, за яким вони спостерігають. Дає можливість зацікавити дітей шукати пояснення природи повсякденних речей з точки зору фізики.

Спектральні процеси, які стають зрозумілими учням після виконання експериментальної роботи «Дослідження явища дисперсіі», класичний приклад, який розказує дітям про різнобарвність нашого світу, про його красу і багатогранність. Райдуга і кольорове телебачення – приклад природної і науково-технічної багатобарвності, які викликають зацікавленість учнів у вивченні законів оточуючого нас різнобарвного світу. Розширює пізнання дев’ятикласників в електричних явищах, зокрема в умінні розраховувати електричний ланцюг лабораторна робота «Вивчення законів змішаного з’єднання провідників». У повсякденному житті електроланцюги зустрічаються найчастіше в змішаному вигляді, тому чим більше різновидів таких з’єднань вмітиме розраховувати учень, тим вільніше зможе застосовувати свої знання у повсякденному житті, бо все, що оточує нас, у більшості підпорядковується законам електричних явищ. Сила тертя є силою, котра має визначний позитивний вплив, багато процесів довкола нас відбуваються саме завдяки цій силі, починаючи з процесу руху взагалі і закінчуючи роботою простих механізмів і машин зокрема. Тому, ставлячи експеримент з коефіцієнтом тертя ковзання і порівнюючи його з коефіцієнтом гойдання у лабораторній роботі «Визначення µковз. та порівняння його з µкач.», восьмикласники спостерігають переваги і недоліки обох видів такого руху.

Напівпровідники – речовини, котрі використовуються майже у всіх сучасних електронних засобах, саме завдяки своїм властивостям. Тому зацікавленість у вивченні саме цих речовин має велику вагу, проте, у шкільних умовах отримати експериментальні дані для дослідження неможливо через залежність напівпровідників від температури. Але пошукова робота здійснюється учнями 9 класу під час виконання експерименту «Дослідження залежності опору напівпровідників від температури», використовуючи дані, отримані в спец лабораторіях. Досліджуючи ці дані, учні можуть самостійно визначити цю закономірність і навіть висловити гіпотезу про те, як виготовити найпростіший електричний термометр на термісторі. Розповсюдження механічних хвиль діти спостерігають влітку, відпочиваючи на морі, але для того, щоб розповісти їм про закони розповсюдження механічних хвиль, можна використати спіральні пружини у пошуково-конструкторській роботі в «Вивчення хвиль на спіральних пружинах». У ході екперименту учні не тільки спостерігають різні види хвиль, але й з’ясовують їх основні характеристики. Пошуково-конструкторська робота «Визначення центру тяжіння (мас) тіл різної форми» у є зразком міжпредметних звязків математики і фізики: центр симетрії для однорідних пласких фігур у математиці діти вивчають не один рік, центр тяжіння у фізиці для цих тіл те ж саме. Крім того, центр тяжіння для деяких тіл діти вчаться визначати як експериментально, так і за допомогою математичних обчислень, що розширює їх пізнавальну зацікавленість до оточуючого світу.

Створення кольорів і відтінків кольору дуже цікавий вид роботи для семикласників. Експериментальна робота (пошуково-дослідницьке завдання для домашнього виконання) «Утворювання кольорової гами» дозволяє учням самостійно, шляхом накладання фарб отримувати з основних похідні кольори, а згодом і відтінки кольорів, і експериментально переконатися у можливості створювати різнокольоровий світ навколо нас.

Побутові прилади – це обладнання, яке є вдома у кожного. Пошуково-досліднецьке завдання для домашнього виконання «Вивчення принципу дії деяких побутових інструментів та пристроїв» допомагає восьмикласникові зрозуміти механізм роботи ножниць, обценьок, кусачків, в основі якого лежить принцип роботи важеля. Знаючи його, учень може в побуті вибрати необхідний інструмент, опираючись на знання, отримані при виконанні цієї роботи.

Прискорення вільного руху експериментально можна легко дослідити за допомогою стробоскопічної фотографії – це такий вид роботи, завдяки якому десятикласники дослідним шляхом підтверджують незмінну величину на землі (g=9.8 m/c2). Класичний приклад роботи за схемою: теорія – експеримент. Експериментальна робота (пошуково-дослідницьке завдання для домашнього виконання) «Визначення прискорення вільного руху за допомогою стробоскопічної фотографії» дає можливість самостійно переконатися в правильності теоретичних тверджень і фізичних констант.

Висновки


Основна мета навчання в сучасній школі полягає не стільки в наданні певної суми знань, хоча без цього навчання не має сенсу, але в розвитку творчої особистості, яка здатна в будь-який час змінити напрямок своєї діяльності і досягти певних успіхів.
Фізика - це саме той предмет у школі, який розвиває творчі можливості, тому що розвиває логічне мислення, уміння спостерігати, робити висновки, висувати гіпотези, знаходити вирішення складних завдань. Саме експериментальна робота, якщо вона добре поставлена, привчає учнів до майбутньої наукової діяльності.
Фізичний експеримент для учнів дає той великий поштовх розвитку цікавості до предмету "Фізика", який може допомогти подолати всі труднощі, які виникають при вивченні фізики. У наш час, коли реалізація особисто орієнтованого навчання поставлена на порядок денний гостріше, ніж коли б то не було, саме фізичний експеримент і може стати чарівною ниточкою, яка допоможе розплутати весь клубок знань. Наведені приклади переконують, що домашні експериментальні роботи, поставлені за допомогою простих доступних всім засобів, можуть бути цікавими, а головне, вони розвивають в учнів вміння бачити явища, навколишній світ, пильно вдивлятися в них.

Розв’язування експериментальних фізичних задач – ще один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з фізики.

Треба підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання мною здійснюється відповідний добір фізичних задач, який враховує пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвиває їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу мною розроблені експериментальні фізичні задачі, наближені до реальних умов життєдіяльності людини, які спонукають до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях, щоб учні розв’язуючи їх, могли

  • добирати факти й знання із різних розділів фізики і суміжних наук для пояснення явища;

  • застосовувати фізичні моделі, дослідницькі стратегії; демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь (доводити та обґрунтовувати);

  • демонструвати готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях;

  • встановлювати зв’язок між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію;

  • виявляти дослідницькі уміння;

  • оцінювати свої дії і рішення тощо.

Виконання експериментальних фізичних задач створює сприятливі передумови для формування у дітей правильних наукових уявлень про оточуючий світ та фізичну його картину; формує і розвиває науковий спосіб мислення, вміння бачити явища, навколишній світ, пильно вдивлятися в них.

Упродовж тридцяти років я навчаю учнів фізиці в Одеському навчально-виховному комплексі №4 « Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія», у нашій школі навчання проводиться мовою національних меншин – російською мовою, цим і зумовлюється написання конспектів експериментальних лабораторних робіт російською мовою.

Додатки

ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА

(кратковременная)

ТЕМА: Изучение траектории а частицы в электрическом

поле ядра.

ЦЕЛЬ: Изучить особенности движения а частицы, используя резульаты опытов Э. Резерфорда и фотоснимки треков, полученные в камере Вильсона.

ОБОРУДОВАНИЕ: фотографии треков а частицы в камере Вильсона,

калька, клей, учебник .

ХОД РАБОТЫ

Теоретическое обоснование. Ответить на вопрос : Чем отличается ядерная модель атома э,Резерфорда о модели Томсона?

2. Выполнение работы:

  1. Объяснить суть опыта Э.Резерфорда по рассеиванию частиц в электрическом поле ядра .

  1. Сделать копию фотографии альфа-частицы, вклеить ее в тетрадь и объяснить почему альфа-частицы движутся по разным траекториям.

3. Сформулируйте выводы.

  1. Контрольный вопрос:

В чем, заключаются трудности модели атома Э. Резерфорда.

ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА

(кратковременная)

ТЕМА: Изучение влияния атмосферного давления.

ЦЕЛЬ: Экспериментально подтвердить наличие атмосферного явления.

ОБОРУДОВАНИЕ: барометр-анероид, барометр Торричелли (на плакатах) учебник, стакан, лист бумаги, вода.

ХОД РАБОТЫ

Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Вследствие чего создается атмосферное давление?

  2. Как изменяется атмосферное давление с увеличением высоты над землей? Почему?

  3. Приведите примеры подтверждающие наличие атмосферного давления?

  4. Какие приборы используют для измерения атмосферного давления?

ЭКСПЕРИМЕНТ

Налить в стакан воду, закрыть его листом бумаг и, придерживая бумагу рукой, перевернуть стакан вверх дном. Почему вода из стакана не выливается, даже если убрать руку придерживающую лист бумаги? (Сделать пояснительный рисунок)

Сделайте вывод

  1. Ответить на вопрос: Как устроен и как работает барометр-анероид? и

что означает запись: «Атмосферное давление ровно 780 мм. рт. ст.

ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА

(кратковременная)

ТЕМА: Изучение явления дисперсии света

ЦЕЛЬ: Теоретически изучить явление дисперсии и практически пронаблюдать явление дисперсии света с помощью экспериментов.

ОБОРУДОВАНИЕ: Рисунки спектра, радуги, стеклянная призма.

ХОД РАБОТЫ

  1. Изучаем разложение белого света в спектр

Оказывается, что в лабораторных условиях можно наблюдать удивительное явление, подобное радуге. Для этого направим узкий пучок белого света на стеклянную призму. Проходя сквозь призму, пучок белого света преломляется, и на экране образуется радужная полоска – спектр (рис. 1). Сильнее всего преломляются фиолетовые лучи, слабее всего – красные.

рис. 1

Появление спектра объясняется тем, что пучок белого света представляет собой совокупность световых пучков разных цветов, а световые пучки разных цветов распространяются в одной и той же среде с разной скоростью. Зависимость скорости распространения пучка света в определенной среде от цвета пучка называют дисперсией света.

Обычно пучки света, имеющие меньшую скорость распространения, преломляются больше. Например, в средах, с которыми вы знакомитесь в школе, фиолетовые пучки имеют меньшую скорость, чем красные, и, значит, преломляются сильнее. Кстати, именно поэтому полоска фиолетового цвета в спектре расположена ниже красной.

Сравним рис. 2 и 3: цвета радуги – это и есть цвета спектра, чем не удивительно, так как на самом деле радуга – это огромный спектр солнечного света.

Множество маленьких капелек воды (помните, что радуга всегда образовывается во время или после дождя!), действуя вместе подобно множеству «призм», преломляют белый солнечный свет и создают разноцветную дугу.

Явление, подобное радуге, можно наблюдать в брызгах фонтана или водопада.

рис. 2 рис. 3

Задание: Ответить на вопросы и перерисовать рис. 1, 2, 3:

  1. Что называют дисперсией света?

  2. В чем причина дисперсии света?

  3. Какие природные явления можно объяснить дисперсией света?

  4. Почему в радуге присутствуют цвета спектра?

  1. Характеризуем цвета

В спектре выделяют семь цветов: красный, оранжевый, желтый, зеленый, голубой, синий, фиолетовый (рис. 4, 5). (Для запоминания используют присказки: «Каждый охотник желает знать, где сидит фазан» или «Как однажды Жак звонарь городской сломал фонарь»).

рис. 4

рис. 5

Световое пучки разных спектральных цветов в случае наложения друг на друга образуют другие цвета. Это явление называют наложением спектральных цветов. Так, направив на экран пучки оранжевого и зеленого цветов таким образом, чтобы они перекрывали друг друга, получим на экране желтый цвет.

Некоторые спектральные цвета в случае наложения друг на друга образуют белый цвет. Такие пары спектральных цветов называют дополнительными, так как они дополняют друг друга до белого цвета.

Особое же значение для нашего зрения имеют три основных спектральных цвета: красный, зеленый и синий. Накладывая эти три цвета друг на друга в разных пропорциях, можно получать различные цвета и оттенки. При этом зеленый, красный и синий цвета нельзя получить комбинацией других цветов спектра.

На наложении трех основных спектральных цветов в разных пропорциях основывается, например, цветное телевидение. Если вы посмотрите на экран цветного телевизора через лупу, то увидите, что изображение состоит из мелких объектов красного, зеленого и синего цветов.

Задание: Ответить на вопросы и перерисовать рис. 4 :

  1. Какова последовательность спектральных цветов?

  2. Какое явление называют наложением спектральных цветов?

  3. Какие цвета называют дополнительными?

  4. Почему экран телевизора называют цветным?

  1. Выясним почему мир разноцветный

Зная, что белый свет является сложным, можно объяснить, почему окружающий мир, освещенный лишь одним источником белого света – Солнцем, - мы видим разноцветным. Как вы уже знаете, свет частично отражается от физических тел, частично преломляются и частично поглощаются им, причем эти процессы зависят от оптических свойств материала, из которого состоят тела, и от цвета падающего светового пучка.

Белая поверхность отражает одинаково лучи всех цветов. Поэтому альбомный лист, освещенный источником белого света, кажется нам белым. Зеленая трава, освещенная тем же источником, отражает преимущественно лучи зеленого цвета, а остальные поглощает. Красные лепестки тюльпанов отражают в основном лучи красного цвета, желтые лепестки подсолнуха – желтого.

Синий цвет, направленный на зеленую листву растений, почти целиком поглотится листвой, так как такая листва отражает преимущественно зеленые лучи, а другие поглощает. Значит, листва, освещенная синим светом, будет казаться нам практически черной. Если же, например, осветить синим светом белую бумагу, то она покажется нам синей, так как белая бумага отражает лучи всех цветов, в том числе и синие. А вот черная шерсть кота поглощает лучи всех цветов, поэтому, каким бы светом мы его ни осветили, кот все равно будет казаться черным.

Благодаря тому, что разные тела по-разному отражают, преломляют и поглощают свет, мы видим окружающий мир разноцветным.

Задание: Ответить на вопросы и перерисовать рис. 6:

  1. Почему белый лист бумаги мы видим белым, а черную кошку черной?

  2. Свет какого цвета отражает зеленый виноград?

  3. Почему мы видим окружающий мир разноцветным?

Рис.6

  1. Сделайте выводы

ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА

(фронтальная)

ТЕМА: Изучение законов смешанного соединения проводников.

ЦЕЛЬ: изучить законы последовательного и параллельного соединения проводников в электрических цепях смешанного типа.

ОБОРУДОВАНИЕ: источник тока, ампермеры, вольтметр, резистор, лампы нп подставке, реостат, соединительные провода.

ХОД РАБОТЫ

  1. Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Почему для любой пары проводников при последовательном соединении справедливо соотношение U1/U2 = R1/R2?

2) Почему при параллельном соединении сила тока в каждой из любых пар проводников и их сопротивления связаны соотношением l1/l2=R1/R2.

2. Выполнение работы:

  1. Составить ЛЮБУЮ схему смешанного соединения проводников, используя данное оборудование.

  2. Собрать электрическую цепь по составленной схеме и произвести необходимые измерения.

  3. Вычислить общее сопротивление собранной цепи.

  4. Оценить точность произведенного эксперимента.

3. Сделайте вывод.

  1. Контрольный вопрос:

Когда параллельное соединение проводников экономичнее, чем последовательное?

ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА

(фронтальная)

ТЕМА: Определение коэффициента трения качения и сравнение его с коэффициентом трения скольжения.

ЦЕЛЬ: Научиться опытным путем измерять коэффициент трения качения, убедится в том , что коэффициент трения качения всегда меньше коэффициента трения скольжения

ОБОРУДОВАНИЕ: деревянный цилиндр, динамометр, линейка, справочные таблицы.

ХОД РАБОТЫ

Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Какую силу называют силой трения? Какие виды сил трения вам известны?

  2. По какой формуле можно рассчитать силу трения, коэффициент трения скольжения и коэффициент трения качения?

  3. В чем отличие трения качения от трения покоя и трения скольжения?

ЭКСПЕРИМЕНТ

  1. Измерения

  1. Измерьте вес цилиндра и его радиус.

  2. С помощью динамометра измерьте силу трения качения и силу трения скольжения для деревянного цилиндра и стола.

  1. Вычисления

  1. Вычислите коэффициенты скольжения и качения для деревянного цилиндра и стола.

  2. Сравните полученные значения с табличными данными.

  3. Во сколько раз коэффициент трения качения отличается от коэффициента трения скольжения.

  1. Составьте таблицу, в которую внесите все измеренные и вычисленные величины.

  1. Сделайте вывод.

  2. Конрольный вопрос:

Грузовой автомобиль с прицепомдолжны перевезти тяжелый станок. Что лучше загрузить : кузов автомобиля или прицеп? Почему?

ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА

(фронтальная)

ТЕМА: Исследование зависимости сопротивления

полупроводников от температуры.

ЦЕЛЬ: Экспериментально исследовать зависимость сопротивления п/п от температуры

ОБОРУДОВАНИЕ: учебник, тетрадь, экспериментальные данные опытов

ХОД РАБОТЫ

1. Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Как зависит сопротивление металлических проводников от температуры?

  2. Как зависит сопротивление полупроводников от температуры?

  3. Где, по вашему мнению, можно использовать полупроводниковые резисторы (термостаты)?

  4. Можно ли подобрать последовательно соединенные металлический резистор и термистор так, чтобы общее сопротивление участка цепи оставалось постоянным при колебаниях температуры в определенных пределах?

2. Выполнение работы:

    1. С помощью проводов присоедините термистор к омметру, опустите термистор вместе с термометром в пробирку, которую поместите в сосуд с холодной водой. Запишите значения начальной температуры и его сопротивления R1 при этой температуре.

    2. Подогревайте сосуд с водой и через равные интервалы времени записывайте значения температуры и сопротивления термистора. Проведите 10 – 20 таких измерений .

    3. По этим данным постройте график зависимости сопротивления термистора от температуры, откладывая по горизонтальной оси значения температуры, а по вертикальной – значение сопротивления в избранных вами масштабах.

п/п

Температура

t, C

Сила тока

I, A

Напряжение

u, B

Сопротивление

R, Ом

1

1

1,2

12

2

3

1,45

12

3

8

1,7

12

4

16

2,0

12

5

22

2,5

12

6

27

3,0

12

7

33

3,5

12

8

39

5,0

12

9

46

8,0

12

10

58

11,0

12

2.1. Зависимость сопротивления металлических проводников от температуры в определенных температурных интервалах имеет линейный характер R=R0(1+ato) , где a - температурный коэффициент сопротивления. Для полупроводников такая зависимость является нелинейной, поэтому можно говорить лишь о некоторых средних значениях температурного коэффициента сопротивления для определенного интервала температур.

2.2. По найденным выше данным определите средние значения температурного коэффициента сопротивления для нескольких одинаковых интервалов температуры.

2.3. Исследуйте, как изменяется температурный коэффициент сопротивления полупроводника при переходе от одного интервала температуры к другому.

3. Сделайте вывод.

4. Контрольный вопрос:

Как изготовить простейший электрический термометр на термисторе?

Как проградуировать его шкалу?

ЛАБОРАОРНАЯ РАБОТА

(поисково-конструкторская)

ТЕМА: Изучение волн на спиральных пружинах.

ЦЕЛЬ: Эксперименально изучить основные характеристики механических волн и проследить зависимость этих характеристик от способов получения и разновидностей волн.

ОБОРУДОВАНИЕ: две пружины длиной не менее 50см из разных металлов и разного размера , нитка,часы.

ХОД РАБОТЫ

  1. Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

1.Что такое волна? Каковы условия ее распространения?

2. От чего зависит скорость волны? Какова зависимость между длиной волны и часотой?

3. Почему в механической волне между колебаниями отдельных частиц существует разность фаз?

2. Выполнение работы:

1. В то время как ваш партнер держит за один конец пружину, растяните ее за другой конец, чтобы пружина вытянулась в длину до + 40 см. После небольшой практики вы научитесь возбуждать короткие легко наблюдаемые импульсы. Понаблюдайте за этими импульсами, когда она распространяются по пружине. Изменяется ли их форма? Изменяется ли их скорость распространения?

2. Возбудите несколько импульсов различных размеров и форм. Будет ли зависеть скорость распространения от размера импульса? Определите скорость распространения волнового импульса:

V = ƛ / T

Чтобы более точно определить скорость распространения волн, вы можете наблюдать движение импульса в одну и в другую сторону несколько раз. При этом вы должны допустить, что скорость распространения импульса не изменяется при его отражении. Каким образом можно проверить справедливость этого допущения?

3. Если проделать опыт с двумя пружинами из одного и того же материала, но растянутыми на разную длину, то должны ли вы рассматривать их как одинаковые или как различные среды.

4. Вы и ваш партнер можете послать в один и тот же момент времени два импульса. Что произойдет при столкновении этих импульсов? Попытайтесь проделать это с импульсами разных размеров и форм, посылая их с одного и того же конца пружины и с противоположных концов. Как при встрече импульсов будет отличаться максимальное смещение пружины от максимального смещения в каждом отдельном импульсе? Вы можете определить наибольшее смещение в определенном импульсе по перемещению вашей руки на определенное расстояние при возбуждении импульса.

5. Мы можем исследовать переход волн из одной среды в другую, соединив вместе две различные пружины, по которым волны распространяются с различными скоростями. Пошлите импульс сначала в одном направлении, а затем в другом. Что произойдет, когда импульс достигнет места соединения обеих пружин?

6. Привяжите пружину к длинной тонкой нити. Как отражается импульс, посланный вдоль пружины, когда он достигает нити? Чем отличается отражение в этом случае от отражения в случае закрепленного конца?

Сравните скорости распространения импульса по нити и по пружине. Какая из этих двух скоростей больше?

3. Сделайте выводы.

  1. Оветьте на контрольный вопрос:

Почему волну называют универсальной характеристикой волнового процесса?

ЛАБОРАОРНАЯ РАБОТА

(поисково-конструкторская)

ТЕМА: Определение центр тяжести (масс) тел

различной формы.

ЦЕЛЬ: 1. Экспериментально определить центр тяжести тела неправильной

формы.

2. Построением найти центр тяжести различных однородных

геометрических фигур.

ОБОРУДОВАНИЕ: подвес, плоская картонная фигура неправильной

формы, карандаш, линейка.

ХОД РАБОТЫ

1. Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Что такое центр тяжести тела?

  2. Что такое центр масс тела?

  3. Как найти центр тяжести тел, которые имеют центр симметрии?

2. Выполнение работы:

  1. Вырежьте из картона фигуру произвольной формы и найдите ее центр масс.

  1. Найдите центр тяжести однородных квадрата,ромба,прямоугольника, равнобедренной трапеции, плоского кольца., правильной призмы,цилиндра, конуса.

3. Сделать вывод.

4. Ответить на контрольный вопрос:

Однородный стержень из проволоки подвешен на нитке, прикрепленной к его середине. Какая часть сттержня «перетянет», если правую его половину согнуть вдвое? Где будет находиться центр масс стержня?

ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ РАБОТА

(поисково-исследовательское задание для домашнего виполнения)

ТЕМА: Образование цветовой гаммы

ЦЕЛЬ: Теоретически изучить явление дисперсии и практически пронаблюдать

явление дисперсии света с помощью экспериментов.

ОБОРУДОВАНИЕ: Акварельные краски, альбомные листы рисунки,аблицы

ХОД РАБОТЫ

Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Расскажите об опыте Ньютона с призмой. Какой вывод сделал ученый из этого опыта?

  2. Можете ли вы перечислить цвета радуги в правильном порядке?

  3. Какие лучи сильнее преломляются в стекле – красные или фиолетовые?

  4. Что называют дисперсией? Приведите примеры дисперсии.

  5. Как глаз различает цвета?

  6. Почему предметы имеют различную окраску?

Выполнение работы

1.Какие цвета являются основными и как получают все другие цвета?

2.С помощью акварельных красок покажите образование цветовой гаммы и путем наложения основных цветов красок покажите образование вторичных цветов.

Цветовая гамма:

Вторичные цвета:

Сформулируйте выводы

ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ РАБОТА

(поисково-исследовательское задание для домашнего виполнения)

ТЕМА: Изучение принципа действия некоторых бытовых инструментов и устройств.

ЦЕЛЬ: Изучить принцип действия некоторых бытовых инструментов и

устройств. Рассчитать выигрыш в стиле, который можно получить с их

помощью.

ОБОРУДОВАНИЕ: Инструменты, принцип действия которых основан на

условии равновесия рычага.

ХОД РАБОТЫ

Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Что такое коэффициент полезного действия механизма?

  2. Расскажите, как определяют коэффициент полезного действия механизма?

ПОДГОТОВКА К ЭКСПЕРИМЕНТУ

1. Найдите дома несколько инструментов, принцип действия которых основан на условии равновесия рычаг а. Это могут быть ножницы, плоскогубцы, гаечный ключ, ручная мясорубка и т.д.

2. Определите цену деления шкалы линейки (измерительной ленты), которую вы собираетесь использовать для выполнения экспериментального задания: Слин ____

ЭКСПЕРИМЕНТ

  1. Рассмотрите, как устроены выбранные вами инструменты.

  2. Выполните схематический рисунок каждого из выбранных инструментов.

  3. Укажите на каждом из выполненных рисунков: ось вращения; силы F1 и F2, которые будут действовать на инструмент во время его использования, а также плечи l1 и l2 этих сил (в качестве примера воспользуйтесь рис. 1).

  1. Определите выигрыш в силе, который можно получить при использовании ножниц. Для этого:

    1. Измерьте плечо силы F1, являющейся мерой действия пальцев руки на ножницы, и плечо силы F2, характеризующей действие на ножницы разрезаемого материала:

L1 = ____________ см, l2 = _____________ см.

    1. Вычислите отношение плеч l1/l2, определив, таким образом, выигрыш в силе: F1/F2 = l1/l2 = -----------=______.

5. Определите выигрыш в силе, который можно получить при использовании

двух других инструментов, выбранных вами для проведения эксперимента.

6. Результаты измерений и вычислений занесите в таблицу.

Исследуемый инструмент

Плечо

Отношение плеч

l1/l2

Выигрыш в силе

F1/F2

левое

l1, см

правое

L2, см

Сформулируйте вывод, в котором укажите: принцип действия каких бытовых инструментов и устройств вы сегодня изучали; с помощью какого из них можно получить больший выигрыш в силе; всегда ли выигрыш в силе, получаемый с помощью данного инструмента , будет одинаковым и от чего он зависит.

ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ РАБОТА

(поисково-исследовательское задание для домашнего виполнения)

ТЕМА: Определение ускорения свободного падения по

стробоскопическим фотографиям.

ЦЕЛЬ: вычислить ускорение свободного падения по стробоскопической

фотографии, оценить точность произведенных вычислений.

ОБОРУДОВАНИЕ: учебник, тетрадь, калька, клей.

ХОД РАБОТЫ

1. Теоретическое обоснование. Ответить на вопросы :

  1. Что такое свободное падение тел? Приведите примеры.

  2. Какой это вид движения? Почему?

2. Выполнение работы:

  1. Вывести рабочую формулу для определения ускорения свободного

падения: g = 2h/t2

  1. Сделать с помощью кальки копию стробоскопической фотографии по

Рис 31 и вклеить ее в тетрадь.

  1. Произвести необходимые измерения и заполнить таблицу:

t, сек

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

h, м

g, м/с2

g ср., м/с2

  1. Оценить точность произведенных измерений, составив таблицу для

расчета погрешности измерений

3. Сделать вывод.

  1. Контрольный вопрос :

Как можно доказать, что ускорение свободного падения не зависит от массы тела?

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Доросевич С.В. Применение метода експериментов при обучении физике // Фiзiка: праблемы выкладання. – 2001. – № 3. – С. 32-47.

Гафурова Н.О., Чурилова Є.Ю. Проектний метод у вивченні Power point / 2002. № 9. - С. 27-30.

Чечель І. Метод проектів, або Спроба позбавити вчителя обов'язків всезнаючого оракула / / Директор школи. 1998. № 3. - С. 11-17.

Шилова О.М., Лебедєва М.Б., Як розробляти ефективний навчально-методичний пакет засобами інформаційних технологій: Методична лабораторія програми intel. -М.: 2006 р. - 150с

Шапарін А.А., Птіцин Г.М. Облік типу пізнавальних інтересів школярів при роботі над проектами з фізики / / Педагогічна інформатика. 1999. № 2. - С. 21-27.

http://formula.kr.ua/Fizika/

http://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiji-schodo-vyvchennya-fizyky-u-20152016-navchalnomu-rotsi/

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. Астрономія. 7-12 класи», Лист МОН від 23.12.2004, № 1/11-6611

Новикова Т.А. Проектные технологии на уроках и во внеурочной деятельности // Школьные технологии. – 2000. – № 2. – С. 43-53.

Левитес Д.Г. Современные образовательные технологии / Под ред. Т.И. Шамовой. – Новосибирск, 1999. – 288 с.

http://fizmat.7mile.net/Metodichna-skarbnichka/metodichni-rekomendatsiji

https://sites.google.com/site/planetavebkvestiv/eksperimentalna-fizika

http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/41707/

48

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.