• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Економіка
  • Методика проведення лекційного заняття з теми: “Конкуренція як засіб реалізації підприємництва” з дисципліни “Основи підприємницької діяльності”
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
5
міс.
2
6
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Методика проведення лекційного заняття з теми: “Конкуренція як засіб реалізації підприємництва” з дисципліни “Основи підприємницької діяльності”

Опис документу:
Сучасний ринок є ринком покупця. Такий стан ринку визначає пріоритетне положення споживачів продукції порівняно з продавцями, свого роду “диктат споживачів” – на противагу “диктату виробників”, який був характерним для радянської економіки. Для системи підприємництва характерним є саме такий ринок, бо кожний підприємець прагне до збільшення своїх доходів, але досягти цього він може лише створивши й реалізувавши продукцію, здатну задовольнити запити покупців.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Інститут післядипломної освіти

(кафедра економіки підприємства)

Випускна робота

Методика проведення лекційного заняття з теми:

Конкуренція – як засіб реалізації підприємництва”

з навчальної дисципліни “Основи підприємницької та управлінської діяльності”

спеціальність 5.091711 “Технологія харчування”

Виконавець викладач економічних дисциплін

Керівник к.е.н. професор

Робота допускається до захисту

____” _______________ 20__ р.

ЗМІСТ

Передмова...............................................................................................................3

1. Місце та роль теми “Конкуренція – як засіб реалізації підприємництва”

у вивченні навчальної дисципліни “Основи підприємницької та

управлінської діяльності”..................................................................................5

2. Методика проведення лекційного заняття: підготовка, план

проведення, структура, зміст і методичне забезпечення............................7

3. Методичні рекомендації щодо проведення семінарського

заняття................................................................................................................17

4. Методи контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів

у процесі навчання.........................................................................................20

Висновки та рекомендації....................................................................................22

Список рекомендованої літератури.....................................................................24

Додаток А. Термінологічний словник.................................................................25

Додаток Б. Методи конкурентного суперництва..............................................27

Додаток В. Моделі конкурентної поведінки......................................................28

3
ПЕРЕДМОВА

Реформа господарського механізму – один із реальних шляхів виходу нашої країни з кризового стану, відновлення не тільки економічної, але і соціальної сфери життя. У цьому зв’язку доцільно підкреслити, що для економіки, яка стала на шлях стабільного розвитку ринкових відносин і змінює відповідно адміністративні методи господарювання на ринкові, важливим питанням стає проблема підвищення ефективності організації управління, а також оптимізації виробництва з урахуванням процесів, які відбуваються в макроекономічному довкіллі.

Сучасний ринок є ринком покупця. Такий стан ринку визначає пріоритетне положення споживачів продукції порівняно з продавцями, свого роду “диктат споживачів” – на противагу “диктату виробників”, який був характерним для радянської економіки. Для системи підприємництва характерним є саме такий ринок, бо кожний підприємець прагне до збільшення своїх доходів, але досягти цього він може лише створивши й реалізувавши продукцію, здатну задовольнити запити покупців.

Саме пріоритетом покупців над продавцями на сучасному ринку й викликана неминучість конкуренції між підприємцями. У своєму прагненні до задоволення запитів споживачів підприємці реалізують власний економічний суверенітет, лише вступаючи у взаємне суперництво за увагу споживачів.

Згідно з навчальною програмою курсу “Основи підприємницької та управлінської діяльності” для спеціальності 5.091711 “Технологія харчування” по денній формі навчання на тему “Конкуренція – як засіб реалізації підприємництва” відведено 6 годин, з них:

  • аудиторних – 4 години (2 години - лекції, 2 години – семінарське заняття);

  • самостійних – 2 години.

4

Мета даної методичної розробки – розкрити методику організації і проведення лекційного та семінарського занять на рівні сучасних вимог організації навчального процесу, які орієнтують як студентів, так і викладача, на всебічну його інтенсифікацію

5

1. Місце та роль теми “Конкуренція – як засіб реалізації підприємництва”

у вивченні навчальної дисципліни “Основи підприємницької та

управлінської діяльності”

Тема “Конкуренція – як засіб реалізації підприємництва” займає дуже важливе місце при вивченні навчальної дисципліни “Основи підприємницької та управлінської діяльності”, бо саме однією з рушійних сил підприємництва і є конкуренція. Існують різноманітні форми та методи конкурентної боротьби, які по різному впливають на підприємницьку діяльність і конкурентоспроможність підприємства. Конкуренція відіграє важливу роль як вагома сила розвитку економічної системи держави, змушує підприємців мобілізовувати свою енергію та здібності для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

В умовах ринкового трансформування економіки України питання розвитку підприємництва стає досить гострим, тому необхідно підвищувати рівень економічної освіти в Україні, а це потребує розробки стратегії та тактики викладання економічних дисциплін, а саме “Основи підприємницької та управлінської діяльності” на засадах національної концепції економічної освіти. Основною метою економічної освіти вважається формування економічного мислення, яке має неоціненне значення приведені конкурентної боротьби серед підприємців, а її результатом – економічно обґрунтована практична діяльність.

При вивченні теми “Конкуренція – як засіб реалізації підприємництва” студенти повинні знати:

  • сутність та види конкуренції;

  • предмет та об’єкт конкуренції;

  • функції конкуренції;

  • основні форми конкуренції;

  • ознаки досконалої та недосконалої конкуренції;

  • особливості розвитку конкуренції в сучасних умовах.

6

Студенти повинні вміти:

  • самостійно проводити пошукову роботу;

  • систематизувати та аналізувати отриману інформацію;

  • виявляти чинники, що впливають на конкурентну поведінку підприємців;

  • вибирати методи конкурентного суперництва.

7
2. Методика проведення лекційного заняття: підготовка, план проведення, структура, зміст і методичне забезпечення.
Тема: “Конкуренція – як засіб реалізації
підприємництва”

План

  1. Сутність та види конкуренції.

  2. Методи конкурентного суперництва та типи конкурентної поведінки.

  3. Розвиток конкуренції в сучасних умовах.

Цілі заняття:

Навчальні:

Формування теоретичних навичок студентів, щодо ведення конкурентної боротьби за найбільш вигідні умови виробництва та збуту продукції з метою досягнення кращих результатів своєї підприємницької діяльності.

Виховні:

Формування уміння студентів відстоювати свою ідею, коректно захищати свої погляди на шляху вирішення проблем, що виникли.

Формування комунікативних навичок і умінь.

Прищеплення навичок економічної культури.

Розвиваючі:

Формування самостійних навичок та умінь студентів до індивідуальної роботи.

Вид заняття: лекційне заняття.

8

Міжпредметні зв’язки:

  • Економіка підприємств різних типів”, тема “Планування виробничої програми підприємства”;

  • “Ціноутворення “, тема “Методи визначення ціни”;

  • “Статистика”, тема “Статистика ефективності виробництва”

Внутрішньопредметні зв’язки:

  • тема “Конкурентоспроможність підприємництва”;

  • тема “Технологія заснування власної справи”;

  • тема “Сегментація ринку”.

Наочні посібники:

Термінологічний словник, схема методів конкурентного суперництва, схема моделей конкурентної поведінки.

9

Структура заняття

№ п/п

Етапи та елементи заняття, навчальні питання

Розподіл часу, хвилин

Діяльність викладача

Організація пізнавальної ї діяльності студентів

1.

1.1.

1.1.1.

1.1.2.

1.2.

Підготовчий етап

Організація заняття:

Перевірка відвідування заняття студентами

Відповіді на запитання студентів

Мотивація навчання і актуалізація опорних знань студентів

10

4

2

2

6

Організація уваги студентів

Показ значимості матеріалу, що опрацьовується, становлення між предметних та внутрішньопредметних зв’язків

Інформація чергового

2.

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

2.6.

2.7.

2.8.

Основний етап

Повідомлення теми, цілей та задач заняття

Ознайомлення студентів з порядком і особливостями проведення заняття

Викладання першого питання

Сутність та види конкуренції”

Підсумок по першому питанню

Викладання другого питання

Методи конкурентного суперництва та типи конкурентної поведінки”

Підсумок по другому питанню

Викладання третього питання

Розвиток конкуренції в сучасних умовах”

Підсумок по третьому питанню

60

2

2

20

2

10

2

20

2

Орієнтація студентів на досягнення кінцевої мети, що поставлена

Викладання матеріалу з елементами бесіди

Викладання матеріалу з елементами бесіди

Викладання матеріалу з елементами бесіди

Конспектування питання

Конспектування питання

Конспектування питання

3.

3.1.

3.1.1.

3.1.2.

3.1.3.

3.2.

3.3.

Заключний етап

Підведення підсумків заняття:

- що не зрозуміло студентам;

- що найбільше запам’яталось;

- що вони для себе винесли із заняття

Оцінка знань окремих студентів

Повідомлення домашнього завдання (підготовка до семінару)

10

6

2

2

2

2

2

Уточнення запитань та відповідь на запитання студентів, бесіда зі студентами

Характеристика глибини та якості знань студентів

Усвідомлення отриманої інформації

Усвідомлення допущених помилок

11

  1. Сутність та види конкуренції.

Конкуренція і підприємництво зумовлюють один одного. Чим вище рівень економічної конкуренції, тим більше ступінь підприємницької активності, і навпаки.

Подібно обмеженості ресурсів, конкуренція – одна з основ економічного життя. Конкуренція – це суперництво між людьми, фірмами, організаціями, зацікавленими в досягненні однієї і той же мети.

Слово “конкуренція” виникло від латинського, що означає “зіткнення, змагання” (cocuitentia).

Конкуренція – це боротьба між виробниками чи постачальниками, підприємствами, фірмами за найбільш вигідні умови виробництва та збуту продукції з метою досягнення кращих результатів своєї підприємницької діяльності.

У ринковій системі основний зміст конкуренції – боротьба за споживача, повне задоволення його потреб. Це боротьба за частку на ринку, успіх якої залежить від дешевизни та якості товарів.

Конкуренція виникла одночасно з товарним виробництвом, однак лише при капіталізмі вона перетворилась у головний важіль ринкового регулювання суспільного виробництва.

Предмет конкуренції – товар чи послуга за допомогою якого суперники прагнуть завоювати споживача і його гроші.

Об’єкт конкуренції – це споживач і покупець, за прихильність якого борються на ринку протилежні сторони. Ступінь напруженості цієї боротьби (конкуренції) визначається маркетинговими дослідженнями.

Конкуренція має місце на будь-якому ринку: товарному, фондовому, валютному, ринку праці.

У разі зіткнення інтересів окремих виробників або продавців товарів і послуг кожен з них намагається довести свої переваги, забезпечити вигідніше і стабільніше положення, в тому числі за рахунок послаблення або навіть банкрутства конкуруючих підприємств.

Сутність конкуренції повніше розкривається в її функціях. Вона сприяє:

- розширенню підприємствами масштабів виробництва, підвищенню продуктивності праці й за рахунок цього зниженню витрат виробництва на одиницю продукції, а отже і ціни;

- економії ресурсів (природних, матеріальних, трудових, фінансових та ін.);

- впровадженню досягнень науки і техніки у виробництво, що зумовлює зростання продуктивності праці;

12

- поліпшенню якості продукції й обслуговування ( в тому числі після продажного) споживачів;

- перерозподілу капіталу між галузями і вирівнюванню норми прибутковості у різних сферах і галузях економіки;

- створенню умов для банкрутства підприємств, зростанню на цій основі безробіття;

- виникненню економічних криз;

- посиленню процесу диференціації товаровиробників, тобто збагаченню одних і збідненню інших;

Отже, конкуренція має як позитивні, так і негативні сторони. Їх співвідношення залежить від видів та форм конкуренції, впливу на неї регулюючої діяльності держави.

Визначають дві основні форми конкуренції:

  1. Внутрішньогалузева – це конкуренція між товаровиробниками однієї галузі, коли підприємства з більш високою, ніж середня, продуктивністю праці отримують додатковий прибуток, а технічно та організаційно відсталі підприємства, навпаки, втрачають частину індивідуальної вартості виготовлених ними товарів й розорюються. Внутрішньогалузева конкуренція стимулює на підприємстві розвиток науково-технічного прогресу.

  2. Міжгалузева – це конкуренція між підприємствами різних галузей, яка виражається у переливанні капіталів із галузей, що мають низьку норму прибутку, до галузей з високою часткою прибутку. Прагнучи до більш прибуткових сфер, нові капітали сприяють розширенню більш потрібних у суспільному відношенні виробництв, збільшенню пропозиції найбільш необхідних товарів.

Розрізняють конкуренцію:

    • досконалу (вільну);

    • недосконалу.

Основні ознаки досконалої (вільної) конкуренції:

а) необмежена кількість учасників конкуренції, абсолютно вільний доступ на ринок та вихід з нього;

б) абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів;

в) повна інформованість кожного учасника конкуренції про попит та пропозицію, ціни, норми прибутку тощо;

г) абсолютна однорідність однойменних товарів, що виражаються, зокрема, у відсутності торгових марок, індивідуальних характеристик якості товару.

13

Ринок недосконалої конкуренції включає:

а) чисту монополію;

б) монополістичну конкуренцію;

в) олігополію.

Чиста монополія - це, коли одна фірма є одним єдиним виробником продукту, що не має до того ж близьких замінників. Їй властиві такі риси:

    • продавець виступає як один єдиний, а галузь – синонім фірми, оскільки фірма – одна;

    • продукт, який реалізується, унікальний у тому розумінні, що не має його близьких замінників;

    • монополіст має ринкову владу, контролює ціни, поставки на ринок;

    • на шляху входження у ринок монополіста встановлюються нездоланні бар’єри для конкурента як природного, так і штучного походження.

Природні монополії: електричні та газові компанії, підприємства водопостачання, лінії зв’язку та транспорту. Вони діють під суворим державним контролем або є власністю держави.

Штучні монопольні бар’єри: патенти та ліцензії, які надають фірмам виняткового права функціонувати на даному ринку.

Монополістична конкуренція – велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію, відносна легкість ступу у ринок. Кожна фірма має монопольну владу над своїм товаром, вона може змінювати ціну.

Олігополія – головна її особливість – небагаточисельність учасників конкуренції (3 – 5 виробників).

2. Методи конкурентного суперництва та типи конкурентної поведінки.

Існують дві основні групи методів конкуренції:

  1. Цінова конкуренція

  2. Нецінова конкуренція.

Цінова конкуренція – продаж товарів за більш низькими цінами ніж у суперників. Це суперництво підприємців за вилучення додаткового прибутку на основі зменшення витрат виробництва та реалізації певної продукції, зниження цін на цю продукцію без зміни її асортименту і якості.

14

Нецінова конкуренція – передбачає пропозицію товарів більш високої якості, з кращими показниками надійності та строком служби, з більш високою продуктивністю, а також більш широкого асортименту. Особливого значення набувають такі параметри продукції, як екологічність, енергоємність, естетичні показники, її безпечність. Усе більшу роль у конкурентній боротьбі відіграє надійність та репутація фірми виробника, її престижність.

Останнім часом нецінова конкуренція, пов’язана з суперництвом за досягнення найбільш високої якості продукції, набула домінуючого значення.

Залежно від обставин фірма може застосувати будь-які методи конкуренції, якщо їх не заборонено законом. За умов жорсткої боротьби між товаровиробниками часто застосовуються методи, пов’язані з порушенням норм та правил конкуренції, тобто недобросовісна конкуренція.

Вона виявляється у:

а) демпінгових цінах – продаж товарів за ціною нижчою від собівартості;

б) встановлені контролю над діяльністю конкурента;

в) зловживанні пануючим становищем на ринку;

г) таємних змовах на торгах, неправдивій інформації та рекламі, що вводить конкурента в оману;

д) недобросовісному копіюванню товарів і продукції конкурентів;

е) порушенні стандартів та умов поставок товарів.

Розрізняють три типи конкурентної поведінки:

    • креативна поведінка;

    • пристосовницька поведінка;

    • забезпечувальна поведінка.

Креативний тип поведінки – система дій, яка складається із заходів, спрямованих на створення яких-небудь нових компонентів ринкових відносин, які б забезпечували перевагу над суперниками (нова продукція, нові форми технології та організації виробництва, нові методи збуту та ін. ).

Пристосовницька конкурентна поведінка полягає в урахуванні інноваційних змін у виробництві та у спробах випередити дії суперників, пов’язаних з модернізацією виробництва. Ця поведінка застосовується у тому разі, коли підприємець не до кінця впевнений у своїх інноваційних можливостях, тому він прагне до копіювання досягнень суперника у4 можливо більш стислі строки.

Забезпечувальну конкурентну поведінку засновано на прагненні підприємців до збереження та стабілізації на тривалу перспективу досягнутих позицій на ринку за рахунок підвищення якості продукції, зміни асортименту,

15

надання додаткових послуг. Ця поведінка застосовується звичайно у тому разі, коли підприємець не має змоги змінювати виробничу програму.

Усі типи конкурентної поведінки застосовуються залежно від методів конкурентного суперництва, які обираються підприємством.

3. Розвиток конкуренції в сучасних умовах

У сучасній ринковій економіці зусилля підприємців концентруються не на “цінових війнах” і усуненні конкурентів, а на виявленні споживчих переваг і пошуку можливості для їхнього адекватного задоволення через пропозицію нових товарів і послуг.

Багато чого залежить від того, який саме критерій використовується. Якщо в суспільстві розподіл здійснюється на основі готовності платити гроші, люди будуть намагатися заробити гроші.

Ключова роль конкуренції для функціонування ринкової економіки виділяється в чотирьох типах конкурентних стратегій:

    • силова;

    • нішева;

    • пристосувальна;

    • піонерська.

Силова стратегія характерна для фірм, що діють у сфері великого виробництва товарів і послуг . стратегія силовиків проста – завдяки гігантській силі фірма прагне домінувати на ринку, витісняючи з нього конкурентів. Залучає покупця порівняльною дешевизною і добротністю виробів.

Нішева стратегія типова для фірм, що стали на шлях вузької спеціалізації – виготовлення особливої, незвичайної продукції для певного кола споживачів. Такі фірми – в основному дрібні і середні – контролюють невелику частину ринку, маленький сегмент, що усуває їх від конкуренції з великими монополістами.

Пристосувальна стратегія переважає при звичайному бізнесі в малих масштабах. Це дрібні неспеціалізовані фірми, що задовольняють невеликі, часто короткочасні потреби конкретного клієнта. Переваги таких фірм: легко піддаються різким змінам сфери діяльності (спеціалізації), підвищена гнучкість, здібність до пристосування, до змін митних податків, змін кон’юнктури ринку.

Піонерська стратегія пов’язана зі створенням нових чи радикальним перетворенням старих сегментів ринку, причому мова йде про вкрай ризикований (але дуже вигідний у випадку вдачі) пошук революційних рішень. Головна перевага цієї стратегії – випередження у часі принципових нововведень, тому їх називають “перші ластівки”.

16

В Україні таких підприємств мало, але перспективи розвитку цього типу стратегії в нашій країні з її науковим потенціалом величезні.

Конкурентна боротьба йде на повний хід у всіх сферах діяльності людини. Можна виділити деякі фактори, що впливають на темпи розвитку конкуренції:

* Розмір ринку – чим більше ринок, тим сильніше конкуренти.

* Темпи росту ринку – швидкий ріст полегшує проникнення на ринок.

* Потужності – зайві потужності приводять до падіння цін.

* Перешкоди для входу чи виходу з ринку – бар’єри захищають позицію підприємства, їх відсутність робить ринки уразливими для проникнення туди неконкурентоспроможних початківців.

* Ціна

* Швидке відновлення асортименту продукції, що випускається.

Конкуренція протікає в сучасних умовах з небаченою раніше масштабністю, динамізмом, гостротою і наступними особливостями:

  1. Масштабність конкуренції обумовлена ростом числа суперників на ринку, у яких з’явилися умови для діяльності в результаті роздержавлення і приватизації власності, розвитку підприємництва, присутності закордонних ринків, відкриття кордонів для іноземних товарів, лібералізація економіки.

  2. Загострення конкуренції викликане тим, що поряд з монополіями, гігантськими корпораціями, акціонерними товариствами в боротьбу за ринки і покупців вступає велика кількість агресивних малих підприємств.

  3. Відбувається швидке відновлення форм і методів конкуренції, підсилюється потік нових конкурентноздатних товарів, росте значення нецінової конкуренції, з’являються нові ринки, йде суперництво за зниження витрат на виробництво і просування товарів до покупця, максимізація прибутку, підвищення якості, надійності, сервісу пропонованих товарів та послуг.

  4. Ключовим фактором конкурентної боротьби стає сьогодні новизна, використання досягнень НТП, впровадження інновацій в усі сери виробництва і просування продукції до покупця, задоволення вимог споживача до інтелектуальності виробів. Прискорення технічного і технологічного прогресу зменшує терміни реалізації комерційних ідей і веде до скорочення витрат, здешевленню товарів.

  5. Значний вплив на конкурентну боротьбу роблять нецінові фактори такі, як якість, надійність, сервіс, дизайн, жорсткість державних мір регулювання конкуренції, нові засоби комунікації, глобалізація й інтеграція ринків.

20
4. Методи контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів у процесі навчання
Для підвищення якості організації самостійної роботи студентів розроблені тестові завдання, які охоплюють основні питання теми:
Конкуренція - як засіб реалізації підприємництва”
1. При визначенні ринку ключовими категоріями є:

а) гроші та ціна;

б) товар та послуга;

в) попит та пропозиція;

г) споживач та виробник.

2. Ринок покупця – це такий стан при якому:

а) перевищує попит на товар над пропозицією при фіксованій ціні;

б) перевищує пропозиція товарів над попитом на них при фіксованій ціні;

в) перевищує кількість виробників над кількістю споживачів;

г) перевищує кількість споживачів над кількістю виробників.

3. Конкуренція – це боротьба між:

а) виробниками;

б) фірмами;

в) підприємствами;

г) усі відповіді вірні.

4. Основні форми конкуренції:

а) внутрішньогалузева та міжгалузева;

б) об’єктивна та необ’єктивна;

в) ринкова та неринкова;

г) усі відповіді вірні.

21

5. Основні види конкуренції:

а) досконала та недосконала;

б) монопольна та олігопольна;

в) вільна та невільна;

г) обмежена та необмежена.

6. На олігопольному ринку працюють:

а) один виробник;

б) один – два виробника;

в) три – п’ять виробників;

г) більше десяти.

7. Чиста монополія – це, коли на ринку є:

а) один виробник;

б) два виробника;

в) три виробника;

г) більше десяти виробників

8. Нецінова конкуренція – це:

а) зниження цін на продукцію без зміни її якості;

б) пропозиція товарів більш високої якості;

в) зловживання пануючим становищем на ринку;

г) недобросовісне копіювання товарів конкурентів.

9. Типи конкурентної поведінки:

а) вільна та невільна;

б) креативна, пристосовницька та забезпечувальна;

в) добросовісна та недобросовісна;

г) інноваційна, інвестиційна та технологічна.

10. Типи конкурентних стратегій:

а) пристосувальна;

б) нішева;

в) силова;

г) піонерська;

д) усі відповіді вірні.

22
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Конкуренція – основа ринкової економіки, потужний стимул економічного зростання, покращення якості продукції, прискорення науково-технічного прогресу та зниження витрат виробництва і цін.

Спонукаючи підприємства знижувати свої виробничі витрати, призводячи до ліквідації збиткових підприємств, конкуренція сприяє інтенсифікації, підвищенню ефективності суспільного виробництва. Орієнтуючи виробника на потреби ринку, конкуренція створює можливості найбільш широкого вибору товарів і послуг, найбільш повного задоволення з виробничих запасів.

Створення конкуренції товаровиробників – найважливіша умова переходу до ефективної ринкової економіки. Особливо загострилася останнім часом конкуренція в галузі трудових ресурсів та науково-технічних нововведень. Це пов’язано з наукоємкістю виробництва, що значно зросла, вимогами подальшої інновації виробництва.

Зростає роль конкуренції й у інвестиційній діяльності. Тут важливу роль буде відігравати антимонопольна експертиза великих інвестиційних проектів. Висока якість й швидке оновлення асортименту продукції, що виробляється, стають в умовах ринкової економіки найважливішим фактором конкурентоспроможності підприємств залежно від форм власності.

Ми є свідками того, що ринкові закони охоплюють все більше сфер суспільної діяльності. Нині їх вплив є досить відчутним і в освітній галузі, де кожен навчальний заклад постійно удосконалюючи форми і методи роботи, прагне підтримувати рівень своєї конкурентоспроможності, щоб надати студентам насамперед:

    • уміння використовувати теоретичні знання на практиці;

    • високий рівень самосвідомості й відповідальності;

    • здатність до прийняття самостійних рішень.

23

Щоб набути названих якостей молоді люди повинні мати можливість впродовж всього періоду навчання розвивати самостійність, навчатися і спеціальності, і вмінню вести себе в суспільстві, і вмінню вести конкурентну боротьбу. Створити такі умови підготовки спеціалістів можна лише користуючись високо ефективними формами роботи, що істотно змінюють методику навчання, перетворюючи навчальну роботу із процесу споживання інформації студентом у процес виробництва, в якому той же студент виступає рівноправним учасником.

24

Список рекомендованої літератури

Основна література:

  1. Закон України “Господарський кодекс України” // Офіційний вісник України .- 2003.- № 11

  2. Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” // Офіційний вісник України. – 2003. - № 41

  3. Донець Л.І., Романенко Н.Г. Основи підприємництва: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 254 с.

  4. Мочерний С.В. Істенко О.А. Чоботар С.І. Основи підприємницької діяльності: посібник. – К.: Видавничий центр академія, 2001, 280 с.

  5. Садеков А.А. “Підприємництво і стійкий розвиток”, Донецьк, 2002, с. 153.

  6. Покропивний С.Ф., Колод В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К., КНЕУ, 2002, с. 284

Додаткова література

    1. Аветисова А.А. Основы предпринимательства, Донецк, 2003, с. 75

    2. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. – М.: Фінанси та статистика, 1996 р. , с. 230

    3. Романенко Н.Г. “Основы предпринимательства”, опорный конспект лекций, - Донецк, 2003, с. 55

25
Додаток А
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Ринок – це сукупність економічних відносин між продавцями (виробниками) і покупцями (споживачами) товарів.

Ринок покупця – це такий стан ринку, при якому має місце перевищення пропозиції товарів над попитом на них при фіксованій ціні.

Ринок продавця – це такий стан ринку, котрому властиве перевищення попиту на товар над пропозицією при фіксованій ціні.

Сучасний ринок – це арена суперництва підприємців та інших суб’єктів економіки, кожному з яких повинен бути гарантований його суверенітет та збереження його конкурентних прав.

Конкуренція – це боротьба між виробниками чи постачальниками, підприємствами, фірмами за найбільш вигідні умови виробництва та збуту продукції з метою досягнення кращих результатів своєї підприємницької діяльності.

Предмет конкуренції - товар чи послуга за допомогою якого суперники прагнуть завоювати споживача і його гроші.

Об’єкт конкуренції – це споживач і покупець, за прихильність якого борються на ринку протилежні сторони. Ступінь напруженості цієї боротьби (конкуренції) визначається маркетинговими дослідженнями.

Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками однієї галузі, коли підприємства з більш високою, ніж середня, продуктивністю праці отримують додатковий прибуток, а технічно та організаційно відсталі підприємства, навпаки, втрачають частину індивідуальної вартості виготовлених ними товарів й розорюються.

26

Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між підприємствами різних галузей, яка виражається у переливанні капіталів із галузей, що мають низьку норму прибутку, до галузей з високою часткою прибутку.

Цінова конкуренція – продаж товарів за більш низькими цінами ніж у суперників. Це суперництво підприємців за вилучення додаткового прибутку на основі зменшення витрат виробництва та реалізації певної продукції, зниження цін на цю продукцію без зміни її асортименту і якості.

Нецінова конкуренція – передбачає пропозицію товарів більш високої якості, з кращими показниками надійності та строком служби, з більш високою продуктивністю, а також більш широкого асортименту. Особливого значення набувають такі параметри продукції, як екологічність, енергоємність, естетичні показники, її безпечність.

Креативний тип поведінки – система дій, яка складається із заходів, спрямованих на створення яких-небудь нових компонентів ринкових відносин, які б забезпечували перевагу над суперниками (нова продукція, нові форми технології та організації виробництва, нові методи збуту та ін. ).

Пристосовницька конкурентна поведінка полягає в урахуванні інноваційних змін у виробництві та у спробах випередити дії суперників, пов’язаних з модернізацією виробництва. Ця поведінка застосовується у тому разі, коли підприємець не до кінця впевнений у своїх інноваційних можливостях, тому він прагне до копіювання досягнень суперника у4 можливо більш стислі строки.

Забезпечувальна конкурентна поведінка заснована на прагненні підприємців до збереження та стабілізації на тривалу перспективу досягнутих позицій на ринку за рахунок підвищення якості продукції, зміни асортименту, надання додаткових послуг. Ця поведінка застосовується звичайно у тому разі, коли підприємець не має змоги змінювати виробничу програму.

Демпінгові ціни - продаж товарів за ціною нижчою від собівартості.

27
Додаток Б
МЕТОДИ КОНКУРЕНТНОГО СУПЕРНИЦТВА

28

Додаток В
МОДЕЛІ КОНКУРЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

1. Сутність та функції конкуренції

Конкуренція (лат. concurere – зіштовхуюсь, змахаюсь, як економічна категорія) – боротьба (в тому числі змагання, зіткнення, взаємодія) між виробниками (продавцями) за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення максимальних прибутків.

У разі зіткнення інтересів окремих виробників або продавців товарів і послуг кожен з них намагається довести свої переваги, забезпечити вигідніше і стабільніше положення, в тому числі за рахунок послаблення або навіть банкрутства конкуруючих підприємств.

Сутність конкуренції повніше розкривається в її функціях. Вона сприяє:

1) розширенню підприємствами масштабів виробництва, підвищенню продуктивності праці й за рахунок цього зниженню витрат виробництва на одиницю продукції, а отже і ціни;

2) економії ресурсів (природних, матеріальних, трудових, фінансових та ін.);

3) впровадженню досягнень науки і техніки у виробництво, що зумовлює зростання продуктивності праці;

4)поліпшенню якості продукції й обслуговування ( в тому числі після продажного) споживачів;

5) перерозподілу капіталу між галузями і вирівнюванню норми прибутковості у різних сферах і галузях економіки;

6) створенню умов для банкрутства підприємств, зростанню на цій основі безробіття;

7) виникненню економічних криз;

8) посиленню процесу диференціації товаровиробників, тобто збагаченню одних і збідненню інших;

9) монополізації економіки.

Отже, конкуренція має як позитивні, так і негативні сторони. Їх співвідношення залежить від видів та форм конкуренції, впливу на неї регулюючої діяльності держави.

2. Досконала конкуренція

Сутність конкуренції, в тому числі її функцій, зазнає змін у процесі еволюції економічної системи.

Вільна конкуренція планувала на нижчій стадії капіталізму. Для неї характерні велика кількість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності. За цих умов процес ціноутворення здійснюється внаслідок вільної (без будь-яких обмежень) й стихійної взаємодії попиту, пропозиції та цін, що означає саморегулювання економічної системи, ціновий характер конкурентної боротьби. Товаровиробники орієнтуються на задоволення потреб споживачів. Ідеальною моделлю у цій схемі є ситуація, коли споживач завжди має рацію, повністю виключається його дискримінація, тобто наявність своєрідного диктату споживача над продавцем.

За вільної конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну. Певною мірою таким вимогам за сучасних умов відповідають ринки сільськогосподарської продукції, цінних паперів та послуг. На тривалому проміжку часу ціни тяжіють до суспільно необхідних витрат виробництва.

Вільна конкуренція набуває форми внутрігалузевої та міжгалузевої.

Внутрігалузева конкуренція – боротьба між товаровиробниками, які діють в одній галузі народного господарства і виготовляють однакову або взаємозамінну продукцію.

Основним методом боротьби за такої конкуренції є зниження витрат виробництва. Щоб таке зниження не призвело до зменшення або зникнення прибутків, підприємства повинні впроваджувати нові досягнення науки і техніки у виробництво, вдосконалювати форми організації виробництва і праці, запроваджувати нові форми і системи заробітної плати тощо.

Іншим важливим методом конкурентної боротьби за умов внутрігалузевої конкуренції є поліпшення якості продукції. Це дає змогу дещо підвищити ціни порівняно з цінами конкурентів, якщо якість їх продукції нижча.

Міжгалузева конкуренція – конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства і випускають різнорідні види продукції.

Через різні умови виробництва у галузях підприємці за однакових витрат капіталу отримують неоднакову масу продукту. Тому товаровиробники, які отримували меншу кількість прибутку, намагаються вкладати свої капітали в галузі, де прибуток був вищий. Це здійснюється шляхом перепрофілювання виробництва, заміни акцій менш перспективних галузей через механізм купівлі-продажу на акції менш перспективних галузей через механізм купівлі-продажу на акції перспективніших та ін.

За сучасних умов переважна частка міжгалузевого перерозподілу капіталу відбувається в межах багатогалузевих концернів і конгломератів. З виникненням монополій вільна конкуренція перетворюється на монополістичну, або недосконалу.

3. Недосконала конкуренція: цінова і нецінова конкуренція

Ця конкуренція ведеться між крупними компаніями (всередині монополізованого сектора, між членами групових монополій) і дрібними та середніми фірмами. Це боротьба за монополізацію ринків збуту, джерел сировини, енергії, за отримання державних контрактів, кредитів, заволодіння інтелектуальною власністю (патентами, ліцензіями тощо) . Її найважливішими рисами є встановлення монопольно високих цін і привласнення на цій основі монопольно високих прибутків.

Щоб отримати ці прибутки, крупні компанії-монополісти використовують рекламу, розширюють кількість після продажних послуг, поліпшують якість продукції, її корисні властивості та ін. Загалом компанія-монополіст не може безмежно підвищувати ціни, оскільки це призводить до скорочення попиту на її продукцію, а отже обсягу продажу.

Цінова конкуренція – боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зменшення витрат виробництва, зниження цін на товари і послуги без істотної зміни їх якості й асортименту.

Підприємці при цьому нерідко вдаються до маніпулювання цінами (встановлюють знижені, поки товар не завоює ринок збуту, після чого значно підвищують їх), до цінових поступок, сезонного розпродажу тощо. Важливою рисою цінової монополістичної конкуренції є цінова дискримінація, за якої один і той самий товар або послугу продають різним групам покупців за неоднаковими цінами.

Нецінова конкуренція – боротьба між товаровиробниками за споживачів шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, що зумовлює поліпшення якості і продукції, її асортименту.

Крім того для завоювання більших ринків збуту компанії продовжують терміни гарантійного обслуговування, надають кредит для покупців та ін. Здебільшого неціновий характер конкуренція має в умовах планування олігополістичної структури монополій (тобто контролює кількох крупних компаній над виробництвом і збутом продукції певного виду). Крім того, для неї властива певна стабільність цін (оскільки відбувається їх узгодження між кількома могутніми компаніями), що отримало форму “лідерства в цінах”. Щоб запобігти проникненню інших підприємств на цей ринок, вони здійснюють патентування і ліцензування нових винаходів, погрожують ввести нові виробничі потужності й перенаситити ринки товарами тощо. Нецінова конкуренція повніше відображає інтереси споживачів.

Різновидом недосконалої конкуренції є нечесна конкуренція, яка ведеться переважно неекономічними методами (підкуп чиновників, промисловий шпіонаж, укладення таємних угод про єдину політику цін і навіть диверсій проти конкурентів).

1. Конкуренція – це боротьба між:

а) виробниками;

б) фірмами;

в) підприємствами;

г) усі відповіді вірні.

2. Основні форми конкуренції:

а) внутрішньогалузева та міжгалузева;

б) об’єктивна та необ’єктивна;

в) ринкова та неринкова;

г) усі відповіді вірні.

3. Нецінова конкуренція – це:

а) зниження цін на продукцію без зміни її якості;

б) пропозиція товарів більш високої якості;

в) зловживання пануючим становищем на ринку;

г) недобросовісне копіювання товарів конкурентів.

4. Типи конкурентної поведінки:

а) вільна та невільна;

б) креативна, пристосовницька та забезпечувальна;

в) добросовісна та недобросовісна;

г) інноваційна, інвестиційна та технологічна.

5. Методи конкурентного суперництва:

а) пристосувальні та силові;

б) нішеві та піонерські;

в) цінові та нецінові.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.