МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ і рекомендації по збору історико-культурних матеріалів рідного краю ( села, міста, району )

Опис документу:
З метою удосконалення форм і методів збору матеріалів для шкільних музейних кімнат і розроблені дані методичні розробкт та рекомепндації, які адресовані вчителю-організатору краєзнавчої роботи, керівництву шкільним музеєм. Актуальність того чи іншого тематичного спрямування пошукової роботи в шкільному музеї визначається також його попереднім досвідом, наявністю у фондах матеріалів і перспективами у проектуванні експозиції, розширенні її тематики й змісту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

На допомогу керівникам гуртків,

вчителям історії та всім, хто

цікавиться історією рідного краю.

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ

і рекомендації по збору

історико-культурних матеріалів

рідного краю ( села, міста, району )

За Тясмином синіє далина,

За Тясмином – поля до небокраю.

Красо моя! Я іншої не знаю,

В моєму серці ти навік одна…

Д.Кононенко

АНОТАЦІЯ.

Мій рідний земляче, тебе я благаю

Пишайся минулим нашого краю.

Люби і шануй його днину й неднину,

Як любиш й шануєш свою ти родину.

В.С.Княжев.

Дані методичні розробки – це ще одна спроба узагальнити питаннями той багатий матеріал, який накопичувався століттями. А зібрані матеріали про сиву давнину, життя наших пращурів, героїчну боротьбу за національне та соціальне визволення дадуть можливість створити музейні кімнати, кімнати народознавства. Знання з історії не просто підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, а й служить своєрідним містком,що єднає покоління минулі з поколіннями нинішніми. Важливе місце у процесі історичних досліджень посідає вивчення і знання історії свого рідного краю.

З метою удосконалення форм і методів збору матеріалів для шкільних музейних кімнат і розроблені дані методичні розробкт та рекомепндації, які адресовані вчителю-організатору краєзнавчої роботи, керівництву шкільним музеєм.

Актуальність того чи іншого тематичного спрямування пошукової роботи в шкільному музеї визначається також його попереднім досвідом, наявністю у фондах матеріалів і перспективами у проектуванні експозиції, розширенні її тематики й змісту. Вся робота в шкільному музеї, у тому числі пошукова, має бути тісно пов`язана і підпорядкована навчальним планам з історії, літератури та інших предметів, виховним завданням школи.

Науково-дослідна і пошукова робота повина зводитись до того, щоб відтворити історію району, села; у формах сучасної забудови виявити давній план поселення, розшифрувати назви його вулиць, кутків; виявити старі зразки житлових і господарчих споруд, елементи традиційного одягу тощо; встановити, які з традицій збереглися досі, які з них послужили основою для появи і розвитку нових традицій ( наприклад, плануванні подвір`я, використанні будівельних матеріалів, в орнаментах вишивок і килимів, у формах керамічного і скляного посуду, у виконанні українських пісень і танців тощо ).

Вивчаючи історію різних компонентів традитційно-побутової культури, необхідно звернути увагу на архаїчні риси, які збереглися в орнаментальних сюжетах декоративних розписів, різбленні, тканих і вишитих візерунках, в народних піснях і прислів`ях, в обрядах і звичаях.

Виявити в сучасних формах народної культури архаїчні риси означає заглянути у глиб століть, встановити історичний зв`язок між минулим свого народу і його сьогоденням.

Питання по збору

історичних матеріалів з

історії міста, села, району.

  1. Походження назви міста, села із народних джерел та історичних?

  2. Чи була до цього інша назва міста, села, якщо так, то чому саме така?

  3. Чи були стародавні поселення на території міста, села, району?

  4. Географічне положення, рельєф, геологічна будова, корисні копалини?

  5. Клімат, грунти, рослиний і твариний світ міста, села, району?

  6. Якими лісами оточено і чому такі назви в них?

  7. З якими селами межує?

  8. Де проводились розкопки, ким і які, їх результати?

  9. Кому належало в різні періоди історії ( визначити це хронологічно )?

  10. Коли з`явилися перші згадки в переказах, літературі, в архівах і т.д.?

  11. Чи проходили по цій території такі, шляхи ( Чумацький, Чорний, торговий )? Якщо так, то які і за якими напрямками?

  12. Де знаходились корчми, постоялы двори, поштовы тракти, поштові станції, лавки, « літейні дома », шинки?

  13. Чи є хутори та інші поселення на даній території?

  14. Скільки в різні роки було населення ( чоловічого, жіночого, національний склад, віросповідання ).Звідки дані поселенці?

  15. Скільки в різні періоди було :

  • церков, вітряків, водяних млинів, фільварків, окремих господарств, кузні, цегляні заводи, інші заводи;

  • де знаходились ( точне місце ), коли збудовані, коли зруйновані, ким і хто був власник?

  1. Чи були ярмарки?

  2. Чи проходило ополячування населення, нав`язування уніатської віри, знущання над православними церквами і священниками?

  3. Чи були церковно-приходські школи, училища, коли відкриті, хто директор, учителі, скільки осіб навчалося, місце, де знаходилися?

  4. Коли засновано церкви ( дата, назва, місце розташування та прізвища священників ). Де зараз збудовано чи реставровано церкву?

  5. Річки, струмки, ставки, вулиці, кутки, яри, гори, і т.д., їх місцезнаходження та походження назви?

  6. Поширені місцеві прізвища, прізвища переселенців, людей, завезених поміщиками?

  7. Жителі інших держав при дворах поміщиків. Продажа кріпаків?

  1. Чи зв`язана дана територія з подіями війни 1812 року?

24. Чи пов`язана територія з декабристами?

25. Кріпосництво. Відміна кріпосного права.

26. Викупи селянами землі. Викупні ціни. Що дала реформа?

  1. Поява залізниці. Зайнятість селян.

  2. Де знаходились головні управління маєтків і резиденція поміщиків та хто був управителями?

  3. Які кому села належали, до кого переходили ( хронологія )?

  4. Чи похований хто в церквах,чи інших місцях на території міста чи села?

  5. До якої волості, повіту відноситься населений пункт? Раніше – до якого староства ? Ключа?

  6. Революційні події 1905-1907 рр. на території краю.

  7. Повстання селян, підпали поміщицьких садиб ( чи мало це місце ) ?

  8. Поява початкових, чотири та семикласних шкіл. Де і хто був викладачами?

  9. Розвиток селянських господарств після реформи, хто був міцними хазяйнами?

  10. Воєнні дії 1914 р. Поранені в місті, селах, ( госпіталі, медчастини ). Поховання тих часів?

  11. Центральна Рада. Роль національного повстання в той час?

  12. Хто з уродженців мав офіцерське звання?

  13. Георгіївські кавалери. Знамениті люди того періоду, їх доля. Фото.

  14. Встановлення Радянської влади. ( Учасники. Актимвісти. Революційна робота ).

  15. Громадянська війна. Порядки при різних владах. Національний рух.

  16. Холодноярська республіка, місцеві загони, банди.

  17. Робота міліції, ревкомів, чекістів, активістів ( Прізвища ).

  18. Репресії, розстріли, погроми ( з боку різних влад ).

  19. Партизанський рух в період громадянської війни. Комітети оборони. Комсомольці, комуністи.

  20. Місця масових розстрілів ( при всіх владах), місця захоронення.

  21. Хто з жителів був у загонах Кваші, Хмари, Чорного, Ворона та інших.

  22. Остаточне становлення Радянської влади ( комнезами, коменданти, активісти, сільські Ради ), де знаходились, коли з`явилися і хто керував?

  23. Виникнення комун, ТЗОзів, артілей, перші засновники, назва, де знаходились?

  24. Створення колгоспів ( назва, рік і місяць заснування ). Голови, члени, де знаходились?

  25. Реорганізація. Перші трактори, перші трактористки, умови життя і праці?

  26. Колективізація. Відношення до неї різних верств населення.

  27. Боротьба на селі. Вбивства, підпали, розстріли – кого і за що ?

  28. 25-ти тисячники голови колгоспів. Хто?

  29. Ліквідація неписьменності. Хати-читальні (де знаходились ).

  30. Голови колгоспів. Поява сільських Рад. Хто був їх керівниками тоді і нині?

  31. Розкуркулення, репресії, активісти, міліція, НКВС.

  32. Голод різних років ( 1921-22; 1932-33; 1946-47 рр. ). Жертви – скільки, поховання.

  33. Передвоєнне десятиріччя. Репресії – хто і з а що?

  34. Воєнні дії 1941-45 рр. Хто визволяв Ваш населений пункт і хто загтнув із односельчан?

  35. Післявоєнний бандитизм. Ястрибки, скільки, що робили?

  36. Голови райкому, Сільських Рад, начальники міліції, райвійськоматів – хронологія за всю історію існування.

  37. Поява шкіл та їх директори?

  38. Історія виникнення релігійних громад ( євангелісти, … і т.д.).

  39. Видатні земляки ( живі і покійні, адреси їх або рідних, спогади ).

  40. Стародавні могили, могильники, кургани, укріплення, монастирі, замки ).

  41. Коли засновані організації, установи, підприємства ( історія ).

  42. Старі будинки – що в них було раніше, а що нині?

  43. Сучасні площі міста, села, площі разом з полями, площі ставків. Населення.

  44. Історія будинку культури, музичної школи, музеїв.

  45. Історія драматичних гуртків, хорових та інших ансамблів, духових оркестрів, інше.

  46. Наявність обелісків, пам`ятників, пам`ятних знаків, плит, стел.

  47. Пам`ятник чекістам. Хто похований, при яких обставинах, де загинули? Національність.

  48. Захоронення в парках, старі, що були. Хто? Скільки, коли зруйновано?

  49. Старі захоронення біля шкіл, радгоспів, міліції, музичної щколи,Ю будинку культури. Хто і скільки?

  50. Історія музичних закладів, шкіл, газет?

  51. Підбиті танки, літаки в роки війни на території району ( наші і німецькі )?

  52. Скільки загинуло від голодоморів? Скільки розкуркулено, вислано, репресовано, розстріляно?

  53. По роках: скільки народилося,

скільки померло?

  1. Чорнобильці, афганці, учяасники інших локальних конфліктів і воєн?

  2. Визначні діячі, які були в нашому краї?

  3. Письменники, художники, артисти рідного краю?

  4. Почесні громадяни міста, села ( за які заслуги )?

Зібраний матеріал допоможе систематизувати історію рідного краю, використовувати його на уроках і в позакласних заходах.

Питання, які за рахунок джерел,

документів, легенд та переказів

розкривають історію рідного краю.

  1. Які легенди, перекази про походження назви села, міста поширені у вашому населеному пункті?

  2. Які назви кутків села, міста, хуторів, ярів, урочищ тощо пов`язані з історією краю?

  3. Чи відомі в краї легенди про першопоселенців, засновників села, міста?

  4. Чи зафіксовані в народних думах, піснях, місцеві назви ( села, урочища, лісу, озера, могили тощо )?

  5. Які легенди, перекази проо боротьбу з турками, татарами, про подвиги запорожців побутують у краї?

  6. Як пов`язане козацтво з нашим краєм? ( Ватажки, що пов`язані з історією рідного краю ).

  7. Яке відображення знайшли в місцевому фольклорі Гайдамаччина, боротьба з панською Польщею?

  8. Чи відомі місцевим жителям перекази про повстанців, лицарів, богатирів?

  9. Які зустрічаються у селі легенди про клади ( турецькі, козацькі тощо).

  10. Чи пощирені перекази про підземні ходи, печери ( козацькі , Гайдамацькі )?

  11. Що розповідають старожимли про скіфські та козацькі могили?

  12. Що відомо про історичні події від козацтва до ХХІ ст.?

  13. Видатні особи в історії рідного краю?

  14. Громадянська війна в усній народній творчості?

  15. Перекази часів колективізації та голодомору.

  16. Народні оповідання про Велимку Вітчизняну війну, партизанський рух, його ватажків.

  17. Романтичні перекази та оповідання.

  18. Історія появи підприємств нашого краю та хто був їх власмниками?

  19. Сучасні мистецтвознавці, письменники, поети, діячі нашого краю?

Користування цими питаннями допоможе зібрати

і систематизувати фольклорні матеріали, підготувати

їх для використання на уроках з історії України.

Питання, які допоможуть

зібрати матеріал по історії

Другої світової війни

  1. Окупація міста, села. Коли зайшли німці? Евакуація. Угон скотиу. Що робили німці на окупованій території?

  2. Хто був старостою, бургомістром, начальником поліції, головою громадського двору, комендантом?

  3. Кого розстріляно, повішено, замучено і де й коли?

  4. Визначити і записати героїчну історію свого краю.

  5. Партизанський рух в роки війни.

  6. Відправа у Німеччину ( де, коли, збірні пункти ).

  7. Що робили поліцаї, табори, Гетто, які застосовувалися покарання?

  8. Хто з місцевих жителів служив німцям?

  9. Хто служив у німецькій армії. Місця масових розстрілів. Захоронення.

  10. Скласти карту-схему воєнних дій в період визволення міста, села, району.

  11. Які частини визволяли? Хто командував? Де проходили лінії фронту?

  12. Скільки загинуло при визволенні бійців? Збитки завдані фашистами.

  13. Скільки вивезено до Німеччини чоловічого і жіночого населення. Якщо можна, то і список.

  14. Скільки не повернулося із Німеччини?

  15. Скільки репресовано в роки війни?

  16. Підпільні організації і групи,що діяли в роки війни?

  17. Скласти список героїв війни.

  18. Скласти біографічний опис про повних кавалерів одена слави?

  19. Скласти списки полеглих воїнів та мирних громадян у боях з німецько-фашистськими загарбниками.

  20. Розкрити і виявити, чи є поховання невідомих раніше солдат і офіцерів, встановити іх імена.

  21. Визначити, чи були такі місця висадки десанту і дові датися про імена мужніх розвідників.

  22. Виявити місця загибелі радянських літаків та поховання пілотів.

  23. Зібрати, якщо є фольклор воєнних років, записати вірші цього періоду.

  24. Написати історію встановлення пам`ятників, присвячених Великій Вітчизняній війні, що є в місті, селі.

  25. Визначити і описати, який матеріальний збиток нанесла війна в роки окупації.

  26. Провести опитування ветеранів про життя в роки окупації.

  27. Зібрати матеріали про малолітніх в`язнів німецьких таборів.

  28. Визначити і скласти списки тих, хто був дітьмим-учасниками бойових дій.

  29. Визначити почесних громадян нашого міста, села?

  30. Їх іменами названі міські та сільські вулиці.

А Н К Е Т А

про учасника бойових дій.

  1. Автобіографічні дані:

  • рік і місце народження; - освіта;

  • який заклад освіти закінчив, коли; - професія;

  • місце роботи до військової служби;

  • участь у бойових діях ( яких фронтів,об`єднань, частин, військові звання, посади тощо);

  • поранення, контузії;

  • нагороди, заохочення;

  • коли, у якому званні звільнений з лав Збройних сил.

  1. Як склалося життя після демобілізації:

  • де працював, на якій посаді;

  • сімейний стан;

  • нагороди, заохочення за працю;

  1. Спогади про війну:

  • про участь у бойових діях;

  • про бойових друзів, командирів;

  • уроки війни;

  • поради молодим поколінням.

А Н К Е Т А

учасника партизанського загону.

  1. Автобіографічні дані:

  • рік і місце народження; - освіта; - який заклад освіти закінчив, коли;

  • професія; - місце роботи до військової служби;

  • місце роботи до 1941 р.; - місце перебування з 22 червня 1941 року до вступу у партизанський загін;

  • дата прибуття в партизанський загін;- яку посаду займав в партизанському загоні;- в якій роті перебував;- які є державні нагороди;-з них за партизанську діяльність.

  1. Як склалося життя після демобілізації:

  • де працював, на якій посаді;

  • сімейний стан; - нагороди, заохочення за працю;

  • яка суспільна робота ведеться в даний час.

  1. Спогади про війну:

  • про участь у бойових діях в партизанському загоні;

  • про бойових друзів, командирів;

  • уроки війни;

  • поради молодим поколінням.

До анкети можна додати фотокартки різних років, у різних ситуаціях, графічне зображення бойових дій військової частини, в якій служив ветеран тощо!

Питання, які допоможуть

зібрати матеріал по господарству

і матеріальній культурі міста, села.

  1. Основні галузі господарства та заняття?

  • землеробство: рільництво, городництво, садівництво, де і як використовувалося;

  • скотарство.

  1. Допоміжні види господарської діяльності?

Домашні промисли та ремесла: рибальство, мисливство, бджільництво, обробка вовни і волокна, деревообробні промисли і ремесла, обробка каменю, обробка металів, обробка шкіри та рогу, лісові та інші промисли.

  1. Транспорт і засоби пересування.

  2. Поселення та житло: основні зони і типи поселень,

єдність і локальне розмаїття народного житла, інтер`єр хати та його елементи, коструктивні особливості хати, декоративно-художнє оздоблення хати, господарський двір, районування народного житла та його еволюція.

  1. Народний одяг: формування традиційного одягу, одяг і соціальне

розшарування, локальні особливості народного одягу, розвиток

сучасного одягу.

6. Їжа і харчування:

  • господарська основа харчування;

  • харчові запаси;

  • повсякденні страви;

  • харчові заборони;

  • режим харчування;

  • обрядова їжа.

Питання, які допоможуть

зібрати матеріал по духовній

культурі міста, села.

І. Громадянський побут і звичаєвість:

  • сільська громада та звичаєве право;

  • колективна взаємодопомога і громадське самоуправління;

  • громадянське дозвілля та етикет;

  • календарні свята та обряди;

  • зміни в громадському побуті протягом століть.

ІІ. Сім`я і родинна обрядовість:

  • шлюбні звичаї та шлюб;

  • сім`я і внутрішні сімейні взаємини;

  • сімейні обряди, традиції, обереги.

ІІІ. Усна народна творчість.

Обрядово-пісенна творчість:

  1. Календарно-обрядові пісні:

  • колядки та щедрівки;

  • веснянки;

  • русальські та петровочні пісні;

  • купальські пісні;

  • жниварські пісні.

  1. Родинно-обрядові пісні:

  • весільні пісні;

  • голосіння;

  • колискові.

3. Епічні пісні:

  • думи; - історичні хроніки; - пісні хроніки; - балади.

4. Родино-побутова лірика:

  • пісні про кохання; - пісні про родинне життя; - колискові пісні; -

  • жартівливі пісні.

5. Соціально-побутові пісні:

  • козацькі пісні; - чумацькі пісні; - кріпацькі пісні; -рекрутські та солдатські; - бурлацькі пісні; - наймитські та заробітчанські пісні.

6. Пісні літературного походження.

7. Коломийки. Прислів`я та приказки. Загадки.Скоромовки.

ІУ. Народне образотворче мистецтво та його характерні риси.

У. Народне пластичне мистецтво:

  1. Рушник, як символ праці і краси;

  2. В яких звичаях та обрядах використовується рушник?

  3. Які за призначенням рушники традиційно оздоблювались?

  4. Чим різняться ткані та вишивані рушники?

  5. Яке симиволічне значення рушників?

  6. Як колір впливає на символіку рушників?

  7. За якими ознаками можна впізнати Полтавські вишиті рушникиз поміж інших?

  8. Чим саме схожі або різняться рушники?

  9. Які кольорові сполучення притаманні київським, полтавським, подільським та іншим рушникам?

  10. Які основні мотиви використовуються у вишиванні рушників?

  11. Чи можна відрізнити справжній рушник від підробленого? Як саме?

  12. Які у вашій родині рушники? Чи різняться вони між іншими?

УІ. Декоратиивний розпис та орнамент.

УІІ. Народні знання, вірування, мораль.

  1. Народна медицина та ветеринарія.

  2. Світоглядні уявлення та вірування.

  3. Морально-етичні норми.

РЕКОМЕНДАЦІЇ.

Ми живемо на багатій і щедрій землі. Але надбане роками забувається, не повністю фіксується, тому дані розробки по добору матеріалу допоможуть у таких напрямках роботи з вихованцями:

  1. Систематизація зібраного матеріалу для відкритя кімнат бойової слави, музеїв, експозицій.

  1. Більше активізується робота учнів в краєзнавчих експедиціях та походах по рідному краю.

  1. Розширення кордонів пошукової роботи, поповнення експозицій музеїв цінними експонатами.

  1. Дані розробки сприятимуть розширенню і поглибленню знань учнів з історії рідного краю, села, міста.

  1. Виховання молодого покоління на багатовікових традицуіях наших предків.

  1. Правильна організація роботи пробудить зацікавленість дітей до історії своєї родини та трпадиційних побутових ремесел, відновлення культу сім`ї.

  1. Ця робота повинна посприяти розвитку творчих інтересів учнівської молоді до науково-дослідницької краєзнавчої роботи.

  1. Розширити і поглибити знання учнівської молоді з історії рідного краю, його трагічних і героїчних сторінок.

  1. Сприяти поглимбленню духовної єдності поколінь, залученню до цієї рооботи всіх, кому близькі проблеми відродження історичної пам`яті народ.

Л І Т Е Р А Т У Р А.

  1. Гончар Г.М. Заграви над Тясмином. К.1978 р.

  2. Гудзенко К.Н. Трагічні голоси.м.Кам`янка. 1993 р.

  3. Дубова Л.О. Система національного відродження. / Початкова школа. 1994 № 9-10 /.

  4. Закувала Зозуленька. Антологія української народної творчості. К. 1989 р.

  5. Історія міст і сіл. Черкаська область. 1972 р.

  6. Коновець С. Український рушник символ прапці і краси. / Початкова школа. 1997 № 1 /.

  7. Короткий довідник Історії України.К. 1994 р.

  8. Краєзнавець Черкащини. Журнал № 2,3,4,5. 1991, 1992, 1993, 1995.

  9. Культура і побут населення України. К. 1991 р.

  10. Місто на скелястих берегах Тясмину. Кам`янка, 1999 р.

  11. Мишанич С.В. Система жанрів в Українському фольклорі. / Рад. Школа.1990 № 2/.

  12. Організація пошукової роботи з етнографії у шкільних краєзнавчих музеях. К. 1989 р.

  13. Смілянщина. В.С. Княжев . Сміла, 1998 р.

  14. Стежками Холодного Яру. І.І.Ушета, К.1988 р.

  15. Наш рідний край. 1993 р.1995 р.

  16. Невмирущий подвиг Смілян.м.Сміла, 1995 р.

  17. Храбан Г.Ю. Спалах гніву народного, К. 1989 р.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00