• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Дошкілля
  • Методичні рекомендації щодо впровадження змісту парціальної програми «Медіасвіт для дошкільнят» (для дітей старшого дошкільного віку)

Методичні рекомендації щодо впровадження змісту парціальної програми «Медіасвіт для дошкільнят» (для дітей старшого дошкільного віку)

Опис документу:
Потреба практичної реалізації основоположних засад Концепції впровадження медіаосвіти в Україні та подолання перешкод на шляху досягнення певних завдань зумовлює доцільність розробки парціальної програми «Медіасвіт для дошкільнят» для дітей старшого дошкільного віку. Зміст навчального матеріалу побудований з використанням інноваційної педагогіки, яка передбачає творче співробітництво педагога та дітей, спонукає до обміну думками, виховує толерантне ставлення до інших.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Методичні рекомендації щодо впровадження змісту

парціальної програми «Медіасвіт для дошкільнят»

(для дітей старшого дошкільного віку)

Чашка Т. М., медіапедагог,

вихователь Купянського ЗДО №2

Старший дошкільний вік (5 – 6 років) – це вік «проявлення» критичності, що виражається в прагненні знайти і конкретизувати наявність певних помилок або недоречностей в об’єкті пізнання. Критичне ставлення на цьому рівні може проявлятись у формі питання, за допомогою якого діти намагаються уточнити правильність своєї позиції. З’являючись на самому початку процесу соціалізації особистості дитини, критичне мислення виявляється тим особистісним утворенням, яке істотно визначає всю подальшу перспективу медіакомпетентності загалом.

Отже, впровадження медіаосвіти в освітній процес закладу дошкільної освіти сприятиме формуванню медіакультури як самих педагогів, так і вихованців та їхніх батьків, розв’язанню проблеми підготування дитини старшого шкільного віку до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації, а це, своєю чергою, дозволить, по-перше, захистити дитину від потенційно шкідливих ефектів медіа, а по-друге, виховати такого споживача медіа, що міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації.

Мета парціальної Програми для дітей старшого дошкільного віку «Медіасвіт для дошкільнят»:

  • формування основ медіаграмотності та практичних навичок ефективної та безпечної взаємодії з медіа;

  • розвиток рефлексивного, логічного, критичного, творчого мислення;

  • формування здатності розуміти й аналізувати медіатексти.

Основні завдання Програми:

  • учити користуватися медіазасобами;

  • спонукати створювати власну медіапродукцію;

  • формувати моральні цінності, основи критичного мислення;

  • розвивати творчу уяву, фантазію, творчі здібності, інтонаційну виразність мовлення, увагу, пам’ять;

  • виховувати доброзичливість у стосунках між дітьми, естетичне ставлення до навколишньої дійсності.

Рекомендовані методи та форми роботи

Програма передбачає застосування таких методів, форм і способів:

  • «Прогнозування»– активізація уявлень дітей з теми змісту медіатексту для читання, вираженого в його назві;

  • «Логічні ланцюжки»– розвиток уміння встановлювати загальну ознаку (наприклад, продовж ряд слів: вірш, казка, оповідання);

  • «Асоціативний кущ»– активізація знань дітей з теми, встановлення взаємозв’язку виділених понять;

  • «Діаграма Вена» («Кола порівняння»)– конкретизувати, класифікувати на основі порівняння;

  • «Кубик Блума» – активізація знань про предмет або з теми, складання пропозицій у вигляді відповіді на запитання. Запитання на «кубику» написано такі: Що? Який? Як? Чому? Де? Навіщо?;

  • «Правильні та неправильні судження» («Плюс» – «Мінус»);

  • Розвивальні ігри («Четвертий зайвий», «Назви одним словом», «Протилежності», «Логічні ланцюжки» тощо);

  • ТРВЗ – теорія розвитку винахідницьких завдань;

  • Рефлексивні круги – формування вміння висловлювати власні почуття, емоції, ставлення;

  • Перегляд/прослуховування та аналіз медіапродукції (мультфільмів, музичних творів, художніх творів, друкованої продукції тощо);

  • Створення презентацій, діафільмів, мультфільмів.

Критерії оцінювання ефективності впровадження Програми згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти

Показники рефлексивно-мовленнєвої компетенції:

1. Дитина вміє розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати зміст медіатексту.

2. Високий рівень мовленнєвої комунікації.

3. Дитина правильно будує речення, відтворює вислови, наявні в медіатексті, має багатий словниковий запас.

4. Дитина може визначити власне ставлення до медіатекстів, медіапродукції.

Оцінювання досягнень відбувається за показниками: високий рівень, середній рівень, низький рівень – за бальною системою (найвищий бал – 3).

Рівні засвоєння знань і способів діяльності дітей

Низький

рівень

Свідоме сприйняття,

запам’ятання інформації

Дитина сприймає, пам’ятає медіатекст,

але не розуміє його зміст.

Не може переказати, виокремити головну

ідею медіатексту

Середній рівень

Застосування знань,

умінь і навичок на матеріалі медіа

Дитина розуміє зміст медіатексту,

відображає його в малюнку, може

переказати за запитанням дорослого

Високий

рівень

Медіаграмотність ,

високий рівень ауідовізуальної

культури

Дитина може порівнювати і аналізувати

медіатекст, висловлювати своє ставлення,

давати оцінку, творче інтерпретує

медіатекст

Медійні та інформаційні навички дітей старшого дошкільного віку

(за С. А. Івановим, ЗОІППО)

Діти старшого дошкільного віку повинні знати, уміти і володіти навичками спілкування з медіа:

1. Використання інформації: знають, що інформація існує в різних формах; що існують різні джерела інформації (телебачення, інтернет, планшет, книги, відео, радіо, інші люди); як поставити запитання про вірогідність інформації.

2. Стосунки в медійному середовищі: відрізняють себе від інших; уміють висловлювати елементарні потреби та емоції щодо медіа, показують, що їм подобається.

3. Мова медіа: знають, що персонажі, представлені в медіатексті, можуть бути вигаданими; здатні висловлювати думку про медіатекст і своїми словами обґрунтувати її; знають, що інформацію можна передати словами або за допомогою зображень.

4. Комунікація і медіа як предмет етичного аналізу: можуть на базовому рівні розрізняти погане і добре в медіатексті.

Для проведення аналізу медіатексту дитина повинна вміти:

  • спостерігати, як медіатексти по-різному можуть передавати одну й ту ж інформацію, як у медіатексті представлена думка одного або кількох героїв (людей), як створений образ впливає на їхні почуття і поведінку та інших людей;

  • пояснювати позицію героя, своє ставлення до почутого на радіо, в казці, музиці, до переглянутого в кіно, мультфільмі, рекламі, інших медіатворах; можливі небезпеки та наслідки використання гаджетів, спілкування в інтернеті, мобільного зв’язку та комп’ютерних ігор;

  • порівнювати казковість і реальність у медіатекстах;

  • визначати, кому адресовані медіатексти за зовнішніми ознаками та змістом; хто або що головний об’єкт у ньому; свої емоції, почуття після сприйняття медіатексту та розрізняти різні емоційні стани однолітків, дорослих, казкових персонажів тощо;

  • асоціювати характер музики, колір, рух, голос з мімікою, жестами, станами та почуттями людини;

  • застосовувати знання, уміння і навички – про те, що таке інформація та засоби її передавання, про основні медіа, про професії, пов’язані з медіа, про історію виникнення різних медіа, аналізувати медіатексти за планом, вигадувати і створювати власні медіатексти, використовувати свої знання для безпечної взаємодії з медіа.

Зміст програми

Програма відповідає віковим особливостям та можливостям дітей старшого дошкільного віку і передбачає теоретичні та практичні аспекти медіаосвіти. Зміст навчального матеріалу побудований з використанням інноваційної педагогіки, яка передбачає творче співробітництво педагога та дітей, спонукає до обміну думками, виховує толерантне ставлення до інших. Важлива орієнтація на загально людські цінності, розвиток творчої особистості, формування здатності використовувати здобути знання та навички в повсякденному житті.

Програма розрахована на один рік та складається з 33 занять. Упродовж тижня проводиться 1 заняття, тривалістю 30-40 хвилин.

Прогнозований результат: Виконання даної Програми дасть можливість:

  • Усвідомити дітьми поняття про інформацію, медіа;

  • Ознайомити дошкільників з різновидами та історичним розвитком медіа;

  • Опанувати засобами створення власної медіапродукції;

  • Сформувати у дітей вміння розуміти, аналізувати медіатексти;

  • Сформувати авторські здібності, вміння складати медіатексти.

Тематичний план парціальної Програми

«Медіасвіт для дошкільнят»

/п

Тема заняття.

Програмовий зміст

Обладнання,

Матеріал

Перебіг

заняття

Методи та прийоми

1

1

Що таке інформація

та медіа

Програмовий зміст:

Ознайомити дітей з поняттям «інформація», способами її передання.

Розвивати аналітичність і свідомість сприйняття інформації; пізнавальний інтерес.

Формувати здатність до сприйняття інформації різними способами.

Вчити розрізняти засоби масової інформації, визначати значення медіа у житті людей.

Виховувати культуру

споживання інформації.

Мультимедійне обладнання

( комп’ютер,

проектор, мультимедійна дошка);

презентація

«Засоби передання інформації:

в минулі часи і сучасні».

Атрибути до рухливої гри «Світлофор».

Медіапродукція:

книга, журнал, газета, радіо, телевізор;

іграшка- баба Яга

1.Запитання від баби Ягі:

- Для чого діти ходять у дитячий садочок, школу?

- Що значить «навчатися»?

Навчатися – це отримувати інформацію.

  • Що таке інформація? Як її можна отримати?

2. Презентація слайдів «Засоби передання інформації: в минулі часи і сучасні» .

Мета: ознайомити дітей із поняттям

«інформація», «засоби інформації».

(багаття, вузликове письмо, гонець, поштові голуби, світло; звук, колір, зв’язок: радіо і відео).

3. Рухлива гра «Світлофор» - діти домовляються про те, які кольори несуть певну інформацію ( що робити на той чи інший колір). Розвивати увагу, память, рухову активність.

4. Гра з елементами ТРВЗ «Добре і погане»

- вчити находити позитивні і негативні сторони медіа.

Гра «Віриш мені чи ні?» - розвиток уваги і вміння відрізняти справжню інформацію від неправдивої

Гра «Сурдоперекладачи» -

за допомогою

рухів розповісти вірш «Летить, летить по небу куля»

Підсумок:

  • Що таке інформація?

  • З яких джерел можна отримати інформацію?

  • Чи завжди можна вірити інформації, яка надається?

  • Як перевірити правильність

отриманої інформації?

Сюрпризний момент

Постановка проблемного питання

Інформаційно-пояснювальний метод

Ігровий прийом.

Вербальний метод.

Метод ТРВЗ

Підведення

до певних

висновків: встановлення правильності усвідомлення матеріалу, що вивчається.

Питально-відповідна

форма спілкування

2.

Тема: Книжки

Історія виникнення книжки. Електронна книжка. Практична робота: виготовлення книжки-малятко

Програмовий зміст:

Формувати в дітей пізнавальний

інтерес до книги,

медійні навички.

Вчити розрізняти жанри літератури.

Розвивати творчу активність, інтерес до книги як джерела інформації, зв’язне мовлення, пам'ять, навички рефлексії стосовно власного мистецького твору .

Виховувати естетичний смак,

емоційне-ціннісне ставлення до

книги і художнього

слова.

Попередня робота:

Розгляд дитячих

книжок у куточку

книги,

СРГ «Бібліотека»,

бесіда

«Як народжується книга»

екскурсія до

бібліотеки

Книги різних

видів:

книжка-картинка,

книжка-вирубка,

книжка-ширма,

книжки з цупкого паперу,

енциклопедія,

книга-брошура

Папір для виготовлення книги,

олівці, фломастери

клей, ножиці

Ноутбук , планшет

(для вихователя)

1.Буратино в гостях у дітей.

- Що приніс нам Буратіно? Розгляд книжок,

які приніс Буратіно.

Ознайомлення з видами

книжок (вирубка, ширма, картинка, енциклопедія, азбука), складовими книги (обкладинка

або перепліт, сторінка,

ілюстрація).

2. Читання твору із книги

( казка, вірш — короткий за вибором вихователя)

3. Фізкультурна хвилинка

4.Ознайомлення з

медіазасобами як варіантом

книги: планшет, ноутбук.

Мета: Дати уявлення дітям

про те, що книгу можна

замінити на сучасний засіб,

для полегшення

застосування або пошуку

потрібної книги в швидкому режимі.

Демонстрація роботи з електронною книгою

5.Практична діяльність: виготовлення

книжки-малятко.

Мета: закріпити знання

дітей про

походження і види книг. Закріпити знання

про складові книги.

Розвивати творчу активність, мовленнєві здібності,

художній

смак.

Рефлексія:

Надати можливість оцінити

свою медіадіяльність.

Діти розповідають який вид

книги вони зробили, які

почуття відчували, коли виготовляли власну медіапродукцію.

Сюрпризний

момент

Наочний метод

прийом:

пояснення

Словесний

метод

Інформаційно-

пояснювальний

метод

Наочний метод

Творча самореалізація

Репродуктивний метод

Рефлексивно-

творчій

метод

3.

Дитяча література. Практична

робота: аналіз медіатексту.

Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Формувати навички аналізу

медіатексту (друкований та екранний медіатекст), використовуючи аналіз і синтез. Розвивати уміння слухати і розуміти мову медіатексту. Учити розуміти навчальне завдання: порівнювати медіатекст між

подібним, знаходити відмінності, відповідати на запитання повним реченням. Розвивати рефлексивне мислення, память, зорове і слухове сприйняття, увагу.

Виховувати аудіовізуальну культуру, культуру слухання.

Попередня робота:

перегляд мультфільму “Крилатий, мохнатий та масляний”

Казка

«Крилатий,

мохнатий та

масляний»

фотоілюстрації

із казки

1. Знову казка до нас

завітала, дітям нове

завдання принесла....

Читання казки «Крилатий, мохнатий та масляний»

- Хто в казці крилатий? Масляний?

Мохнатий?

- Чому друзі вирішили займатися не своєю справою?

- Що з цього вийшло?

- Яке прислів'я підходить до змісту казки

«Діло майстра боїться» або «Фока на всі руки дока»?

- Яку казку вам нагадує ця казка?

- Чим відрізняється казка «Колобок» від цієї казки?

- В якому вигляді ця казка вам сподобалась більше: як мультфільм або книга? Чому?

2.Фізкультурна хвилинка

3.Гра «Що спочатку, що потім»

Мета: відтворити сюжет медіатексту за фотоілюстраціями: провести аналіз медіатексту.

4. Рефлексивне коло

Діти сидять у колі. Пропонується висловити своє відношення до книги ( чи подобається дітям читати книги, розглядати їх, або їм

більш до вподоби переглядати мультфільми)

- Як ви думаєте, чи завжди мультфільм точно відтворює зміст казки, яка надрукована в книзі?

Пропонується розгледити книги, які є у куточку групи і знайти ілюстрації персонажів з казки, яку читали.

Мотивація навчання

Словесний метод:

читання

Аналіз медіатексту

Шляхом ігрових дій закріпити вміння аналізувати (переказувати)

медіатекст

Колективна дискусія

4.

Музика як джерело інформації.

Програмовий зміст:

Формувати уявлення дітей про музику як джерело інформації.

Створювати сприятливі умови для формування художньо-естетичної компетентності дитини , медіакультури. Вчити слухати музику і передавати її характер мімікою, жестами, рухами кольором, голосом.

Розвивати тонкість і гостроту тембрового слуху, слухову увагу, метро - ритмічні почуття

Виховувати естетичні почуття, естетичний смак.

Ноутбук, мультимедійна дошка, проектор колонки, навушники,

магнітофон,

музичні твори:

п’єси. «Весела. Сумна.» муз. Л. Бетховена

«Сміливий вершник» Р. Шумана

Кольорові карточки

синього і жовтого кольору.

Презентація «Музичні портрети

1. Подорож до королівства музики, в якому

всі розмовляють особливою мовою.

Музика-це мова, в ній є сенс, порядок, краса. А за допомогою мови ми можемо передавати інформацію. Музика теж може передавати інформацію.

Наприклад музика може розповідати про почуття..

Гра «Весело ,Сумно» муз Л. Бетховена.

Мета: Порівняти характер музики з характером людей.

Хід:

Подивитися на картинки і дати назви картинкам, відповісти на питання: «Яка з картинок відповідає якій музиці» Співвідносити музику з кольором : сумній, жовтий.

Музика розповідає про природу, пташок та тварин

Драматизації казки «Як звіри збиралися співати» під час якого дітям пропонується включатися в гру- наслідування, активно використовуючи дії мімічні та голосовідтворювальні.ї

«На опушке, там, где ели,

Собрались лесные звери

Научиться хором петь…

Вот мартышка – непоседа

Стукнула осла – соседа:

«Ослик только для тебя буду корчить рожи я

« А в траве среди цветов тихо молвила змея:

«Хоть я не умею петь, но могу вот так шипеть …»

Вдруг стремительно примчалась Бабушка Яга…

Сказку страшную сказала …»

Розповісти лячну казку.

Слухання музики «Сміливий вершник» Р. Шумана

2. Перегляд презентації з репродукціями картин відомих художників-портретистів

3. Рефлексивна гра «Скульптори»

Хід :

Діти діляться на пари. Один- скульптор, інший - «глина»

Завдання: послухати музику, і за допомогою «глини» зліпити того кого на вашу думку відображає характер музики. Міняються ролями.

Підсумок:

За допомогою яких

медіазасобів можна слухати

музику?

Уявна музична подорож

Словесний

метод:

розповідь

Музичні ігри

Музична

гра-драматизація

Установка на сприйняття

медіатексту

Рефлексивно-

творчий метод

5.

Тема: Преса

Що таке преса.

Історія виникнення преси. Місцеві ЗМІ

Програмовий зміст:

Формувати уявлення про пресу як медійний засіб передання і отримання інформації. Розширювати уявлення про професії людей, повязаних з пресою: журналіст. Розвивати мислення, память, увагу, спостережливість, мовлення; пізнавальний інтерес до медіа-довкілля. Вчити розрізняти види преси, називати складові преси.

Виховувати культуру споживання медіапродукції.

Попередня робота:

Цільова екскурсі до газетного кіоску, сюжетно-рольова гра «Пошта», розгляд журналів ,

спостереження за

роботою

копірайтора

Презентація

«Як газета народилась»,

різні види журналів, газети місцевих ЗМІ

1.Вихователь демонструє дітям сумку поштаря. Запитує, що там?

- Що робить поштар?

-Газета, журнали – як назвати одним словом? Це – преса.

2.Презентація «Як газета народилась» з метою ознайомлення дітей з історією виникнення преси.

3. Гра «Газетний кіоск»

Мета: познайомити дітей з деякими поняттями медіа ( рубрика, малюнок-символ, редакція, репортер-журналіст). У результаті гри діти осягають таємниці друкованого медіатексту, навчаються знаходити необхідну і цікаву інформацію, знайомляться з пресою.

Рефлексія «Да-ні-так собі»

Мета: вчити дітей оцінювати результати своєї діяльності в процесі пізнання матеріалу, що вивчався протягом заняття.

Діти розкладають пресу відповідно до оцінок власної діяльності на занятті:

Товстий журнал – відмінно працював, було мені цікаво

Газета товста – були труднощі в розумінні матеріалу, впорався за допомогою вихователя

Лист паперу чистий – ні, мені не зрозуміло це заняття.

Сюрпризний момент

Надання необхідної інформації

Інформаційно-пояснювальний метод

Ігровий метод

Оцінне-рефлексивний метод

6.

Дитячі журнали. Практична робота: аналіз медіатексту

Програмовий зміст:

Познайомити дітей з пресою для дитячої аудиторії: журнали. Формувати навички аналізу медіатекстів ( порівнювати, находити відмінності, встановлювати цільову аудиторію, призначення). Розвивати уважність, цікавість, пізнавальний інтерес, монологічне мовлення, логічне мислення, вміння критично оцінювати медіатекст.

Виховувати культуру

споживання і

користування

медіапродукції.

Журнали:

«Малятко»,

«Пізнайко»,

«Жирафа-рафа»

1.Листоноша приніс дітям журнали. Діти розглядають журнали разом з вихователем.

- Який журнал вам сподобався? Чому?

2. Знайомство з структурою журналу. Пояснення призначення кожної сторінки журналу ( рубрика, ілюстрація, розважальна сторінка).

Читання тексту на вибір дітей із журналу.

3. Аналіз журналів:

- Як ви гадаєте, для кого створені ці журнали? Дітям якого віку вони призначені?

-Порівняйте журнал «Пізнайко» і «Малятко»: що в них є спільного, чим вони відрізняються.

- Який журнал ви можете самі прочитати, без допомоги дорослих?

- В якому журналі, на вашу думку, забагато інформації, малюнків, тексту…

- Як можна визначити дивлячись журнал, для кого він призначений: дорослим, чи дітям?

Підсумок:

Ми з вами розглянули журнали для дітей. А наступного заняття ми спробуємо виготовити власний журнал.

Сюрпризний

момент

Бесіда

Пояснювальний метод

7.

Практична робота: виготовлення дитячого журналу. Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Формувати медійні

навички. Закріпити

знання про пресу як

медіа засіб передання і

отримання інформації.

Розвивати рефлексивне

мислення,

монологічне мовлення,

увагу , сприйняття.

Навчати створювати

власний медіапродукт і аналізувати його.

Виховувати

взаємодопомогу,

вміння працювати

в колективі.

папір А4,

ножиці, клей,

фотографії з журналів,

олівці

1.Гра - імпровізація «Журналісти»

Мета: розвивати мовлення, фантазію, творчу уяву.

Хід:

Треба визначити тематику, на яку буде створено репортаж для друкування в журналі ( наприклад про пори року). Діти домовляються, хто про яку пору року буде розповідати ( добирати вірш, або придумати коротку розповідь). – обираються 4 журналісти-репортери

2.Гра «В редакції» - практичним шляхом закріпити знання про структуру журналу, процес його видання.

Решта дітей діляться на фотографа ( готує фотографії для рубрик за певною темою), редактор ( добирає матеріал: малюнки, ігри, розподіляє їх по сторінках), художник

( оформлює обкладинку журналу)

3. Рефлексивне коло «Розмова на тему»

Мета: вчити аналізувати свою роботу, усвідомлювати себе активним учасником творчої медіадіяльності, спонукати до обміну думками, оцінювання себе і інших, висловлювання власних оцінне-етичних суджень щодо створеного медіапродукту.

Хід:

Діти сидять у колі і розглядають журнал, який щойно виготовили. Кожна дитина висловлює своє відношення до створення журналу ( сподобалось працювати, що вдалось, що не вдалося виконати, подобається рубрика чи ні, правильно чи ні створено журнал)

Підсумок:

Який гарний вийшов у нас журнал. Тепер його можна показати іншим дітям.

Мотивація продуктивної діяльності

Колективна робота дітей з виготовлення журналу (колаж, малюнки)

Аналіз медіатексту

Розвиток навичок міжособистісного спілкувння у сфері медіа, критичного осмислення медіапродукції

Рефлексивно-діалоговий метод ( розвиток самоаналізу)

8.

Тема: Фото

Що таке фотографія. Історія виникнення фотографії.

Професія: фотограф

Програмовий зміст: Формувати медіакультуру через позитивне відношення до світу мистецтва (фотографія) на основі емоційне-чуттєвого досвіду.

Розвивати зорову увагу, пам’ять, аналітичність і свідомість сприйняття навколишнього; пізнавальний інтерес, сприйняття медіапродукції (фотографії).

Розширювати уявлення про творчі професії людей: фотограф.

Виховувати естетичні почуття.

Фотоапарат

цифровий, фотокамера

( мобільний

телефон);

презентація «Історія виникнення фотографії»;

фотоальбом зі знімками: чорно-білі, кольорові

(різних жанрів

фото)

1.Загадка про фотоапарат, фотографа:

Демонстрація медіазасобу:

фотоапарат

  • Для чого потрібен

фотоапарат?

  • Чи знаєте ви як виникла фотографія?

2.Презентація

«Історія виникнення

фотографії» .

Мета: познайомити дітей з

історією виникнення

фотографії, з видами

фотоапаратів і фотографій.

Дати уявлення про моральні аспекти фотографії.

3. Гімнастика для оченят «Фотографія за вікном».

( діти підходять до

вказаного вікна, декілька

хвилин дивяться у вікно, потім розповідають, що побачили і

що можна сфотографувати з побаченого)

4.Гра «Угадай жанр фотографії» - за допомогою ігрових прийомів ознайомити дітей з жанровою специфікою мистецтва

фотографії. Шляхом порівняння фотографій з фотоальбому діти доходять висновку, що залежно від жанру знімки можуть відрізнятися один від одного.

Гра «Фотограф»

Мета: познайомити дітей з частинами фотоапарата.

Вчити користуватися медіа засобом.

5.Рефлексія:

Діти розкладають фотографії за видами,

таким чином вони оцінюють власну діяльність протягом заняття, встановлюють ступінь компетентності у сфери фотографії.

Матеріал для рефлексії:

Чорно-біла фотографія – мені було не цікаво, я

нічого не зрозумів, не запам’ятав.

Кольорова фотографія – мені було цікаво,

я багато взнав нового про фотографію и фотоапарат.

Цифрова фотографія – мені дуже сподобалось, я все запам’ятав і зрозумів.

Прийом: загадка

Підготовка дітей до спілкування за темою заняття.

Мотивація до сприйняття інформації

Наочний метод

Інформаційно-пояснювальний метод

Орієнтація у просторі за вказівкою вихователя.

Розгляд фотографій в фотоальбомі.

Вербальний метод: діти розповідають, що зображено на фото, вихователь називає жанр фотографії.

Інтерактивний метод

Метод переживання рефлексивного акту в процесі дидактичної взаємодії.

9.

Практична робота: створення

фотографій. Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Формувати медійні навички у дітей: володіння медіа засобом для створення власного медіапродукту (фотографії), навички організованої діяльності із медіа засобами (фотоапаратом).

Розвивати творчі здібності, ініціативність, спостережливість, уважність.

Вчити використовувати власний досвід для створення медіапродукту на запропоновану тематику.

Виховувати естетичні почуття.

Попередня робота: розгляд фоторепродукцій картин художників, фотопортретів, рекламних

фотографій, фотопейзажів.

Фотоапарати,

мобільні

фотокамери.

принтер,

ноутбук,

USB-провід,

предметні картинки до дидактичної гри

«Що потрібно

фотографу

для роботи?»

1.Дидактична гра «Що потрібно фотографу для роботи?

Мета: закріпити знання дітей про професію фотографа і

Медіазасоби.

2. Творче завдання: «Фото на згадку»

Мета: створити фотографію відповідного жанру.

Хід:

Діти розділені на групи:

Перша група дітей повинна зробити фотопортрет людини.

Друга – зробити фоторепродукцію картини (малюнка)

Третя – зробити

фотопейзаж

Четверта – сфотографувати натюрморт або композицію предметів.

3. Рефлексивне коло «Який цей світ чудовий, різнокольоровий»

Мета: Рефлексія знань про фотографію і медіа засіб (фотоапарат) і способи дій

з ним. Підвести дітей через аналіз і узагальнення результатів медіадіяльності

до суджень про властивості фотографії.

Хід:

Діти сидять на килимі в колі. Вихователь роздає фотографії, які діти створили на занятті. Кожна дитина висловлює своє відношення до знімка :

-Подобається чи ні фотографія, чому?

-Що зображено, який це жанр фото?

-Хто краще впорався із завданням, кому не вдалося виконати завдання.

-Чи сподобалось вам наше заняття? Чим сподобалося?

Ігровий метод

Репродуктивний метод:

сприяє усвідомленню

дітьми цінності матеріалу,

що вивчається

Діалогове-спонукальний

метод інтелектуальної рефлексії дозволяє

розвивати активну

позицію і компетентність

як засіб перенесення

знань і умінь з однієї

сфери діяльності в іншу.

10

Тема: Мультфільми

Що таке мультфільм.

Види мультфільмів. Професії, пов’язані з мультиплікацією

Програмовий зміст:

Познайомити з видом кіномистецтва – мультиплікація, професіями, які з ним пов’язані.

Сприяти розвитку позитивних емоцій, які впливають на пізнавальні процеси. Формувати медіакультуру.

Розвивати уміння слухати і розуміти екранну мову, зорову і слухову увагу, пам’ять, пізнавальний інтерес, логічне мислення.

Виховувати аудіовізуальну культуру (уміння культурно поводитися під час перегляду мультфільмів).

Попередня робота:

Перегляд мультфільмів різних жанрів:

«Пластилінова ворона», «Блакитне цуценя»,

«Обережно, щука»,

«Осінні кораблі»

Фрагменти мультфільмів:

«Пластилінова ворона»,

«Бурьонка з Масльонкина»,

«А що ти можеш?».

Мультимедійне обладнання:

ноутбук,

проектор, екран.

Презентація

«Історія створення мультфільмів»

Матеріал для гри: пластилін, пісок, папір, олівці, ляльки, декорації штучні і мальовані

1.Лунтік в гостях у дітей.

- Звідки зявився цей персонаж?

Розповідь вихователя про те, як виникають герої мультфільмів і що таке мультфільм.

Мультфільм – це такий фільм, який створюють люди за допомогою спеціальних засобів, щоб потім демонструвати їх у кінотеатрі, на телебаченні, або на інших носіях інформації. Персонажі в таких фільмах ніби то «оживають» , їх озвучують люди .

2. Презентація «Історія створення мультфільмів»

Мета: дати уявлення про виникнення мультфільмів, види мультфільмів за способами створення.

Розширити уявлення про творчі професії: художник-мультиплікатор, режисер-мультиплікатор, звукооператор

актор з озвучування .

3.Динамічна пауза під пісню «Чунга-чанга» із мультфільму «Катерок». Гімнастика для оченят: знайти у приміщенні зображення ворони, корови, гарбуза.

- З яких мультфільмів ці персонажі?

4. Гра «Стоп-кадр»

Мета: розвиток зорово-художньої образності. В ігровій формі закріпити знання дітей про види мультфільмів за способом створення.

Гра «Добери матеріал для створення мультфільму»

Мета: вчити обирати необхідний матеріал для творення мультфільму Вчити розуміти навчальне завдання і самостійно його виконувати.

Рефлексія :«Мій настрій»

Діти віддають персонажу з мультфільму подарунки на згадку про заняття:

Повітряна кулька червоного кольору – у мене гарний настрій після заняття. Мені подобалось займатися.

Повітряна кулька жовтого кольору – мені не дуже сподобалося, бо не зрозумів…

Коричнева кулька – я не дивлюся мультфільми. Мені не цікаво.

Сюрпризний момент

Словесний метод:

розповідь вихователя

Ілюстративне-

пояснювальний метод

Ігровий метод

Рефлексія настрою і емоційного почуття

11

Практична робота: аналіз мультфільму. Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Формувати медійні навички мовленнєвого спілкування.

Учити розуміти навчальне завдання і самостійно його виконувати, використовуючи аналіз і синтез (порівнювати медіатексти між подібними, находити відмінності), відповідати на запитання за змістом медіатексту повними реченнями. Розвивати зв’язне мовлення, навички рефлексивного мислення, увагу, сприйняття, пам'ять, здатність елементарно аналізувати зміст і форму художнього твору у вигляді медіатексту. Спонукати до обміну думками, висловлювання власних оцінне-етичних суджень.

Виховувати аудіовізуальну культуру

Попередня робота:

Перегляд повнометражних мультфільмів «Снігова королева»

«Союзмультфільм» (1957) і EGMONT IMAGINATIM A.FILM A/S MAGMA FILMS in co-operation with DPTV and Super RTL -2002.

Телевізор,

DVD-програвач

Мультфільм «Снігова королева» (фрагменти)

1.Дидактична гра «З якої казки?»

Мета: діти називають з якої казки чарівні предмети потрапили до столу вихователя.

2.Згадаемо, яку казку про двох дітей написав Г-Х. Андерсен.

-Хто головні герої?

Давайте переглянемо фрагменті двох мультфільмів і спробуємо зрозуміти, чим вони схожі, а чим відрізняються.

3.Гімнастика для оченят. Фізкультурна хвилинка (за вибором вихователя)

4. Аналіз медіатекстів: бесіда за змістом

- В якому стилі виконаний мультфільм (ляльковий, мальований); хто його, на вашу думку зробив: діти чи дорослі? -Які епізоди вам сподобались? -Чому? Що б ви хотіли намалювати?

-Яку роль в мультфільмі відіграє колір? Якими кольорами переданий настрій деяких епізодів, сюжету загалом, Снігова королева? За допомогою яких кольорів переданий характер героїв?

-Які відмінності ви помітили в зображенні головних героїв.

-В якому мультфільмі є гном Оле-Лукоє? Яка його роль?

Аналіз проводиться як гра «Опиши героїв казки», «Найди відмінності», «Скажи який, яка, яке».

5. Рефлексивне коло «Мої враження і почуття»

Мета: розвивати творчу уяву, рефлексивне мислення і мову.

Хід:

Кожна дитина висловлює те, що вона відчувала, коли дивилась мультфільм, який з мультфільмів сподобався найбільше і чому. За допомогою словесної гри «Добери епітети» діти дають характеристику образу Снігової королеви з кожного мультфільму. Розповідають про вчинки героїв, які сподобались чи не сподобались, пояснюючи свій вибір.

Підготовка до перегляду,

забезпечення мотивації

Установка на сприйняття медіатексту.

Бесіда за змістом

медіатексту

Діалогове-спонукальний метод

12

Практична робота: створення діафільму. Рефлексивне коло

Програмовий зміст: Формувати основи медіаграмотності: здатність займатися медіатворчістю, здатність використовувати аудіовізуальну техніку. Розвивати вміння логічне, граматично правильно висловлювати свої думки.

Закріпити знання дітей про професії, які пов’язані із мультиплікацією. Вчити дітей створювати свій перший найпростіший діафільм з озвучуванням , таким чином познайомити їх з поняттями «кадр», «план», «декорація», «монтаж», озвучування»

Попередня робота:

Інсценування казки

«Як яєчко писанкою

стало»

Мультимедійне обладнання:

комп’ютер,

фотоапарат

проектор, екран.

Маски-шапочки для інсценування,

декорації формат А3 (цифрова фотографія).

мальовані персонажі – герої діафільму

1.Ми потрапили з вами на кіностудію.

- Хто знає, що таке кіностудія?

- Що там відбувається? (знімають фільми або мультфільми).

У нас сьогодні є нагода спробувати себе в ролі творців : ми будемо знімати діафільм. А про що він буде, ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку:

Я кругленьке і біленьке

Та з усіх боків гладеньке.

Можу і розбитися,

Можу і зваритись,

А ще можу в птаха також перетворитись (яйце)

2. Давайте зробим діафільм-казку про яйце и покажемо його нашим дітям.

Творча гра «Інсценування»

Мета: ознайомити з процесом осягнення аудіовізуальної мови, розвитку творчого потенціалу кожного учасника гри.

Хід:

Діти розподіляють ролі: режисера, операторів, художника декорацій, акторів, звукооператора. Домовляються, що оператором монтажу буде вихователь.

Роздають ролі акторам.

Знайомство з технікою для створення мультфільму

( в нашому випадку – діафільму).

Алгоритм створення медіапродукту:

1.Розподіл ролей.

2.Написання сюжету,

вибір назви казки.

3.Розподіл професійних обов’язків.

4.Вибір декорацій.

5. Виставлення кадрів, зйомка по кадрова.

6.Перенесення фото на комп’ютер, монтаж кадрів .

7.Звукозапис діалогів персонажів казки.

8. Озвучування в кадрі.

9. Демонстрація діафільму

Гра «Озвучування» - діти записують на диктофон слова персонажів діафільму.

Практична робота: монтаж кадрів, створення слайдів.

3.Демонстрація готового медіапродукту.

4.Рефлексивне коло «Чарівний світ мультиплікації»

Мета: вчити дітей оцінювати себе й інших в процесі спільної медіадіяльності, заохочування до висловлювання оцінне-етичних суджень. Дати дітям зрозуміти, що вони є активні учасники ігрової медіадіяльності.

Хід:

Вихователь виступає в ролі продюсера діафільму: він дає настанову працівникам кіностудії :

- Треба розповісти, як ви створювали свій діафільм, які зазнали труднощі, що вас порадувало, здивувало, зацікавило в процесі зйомки. Діти сидять у колі і розповідають про свої враження від роботи над створенням медіапродукту за мовленнєвим зразком

« Мені радісно, тому що в мене вийшло….», «Більш всього мені подобалось робити….», «Було цікаво , коли….»

Перетворювальний прийом: входження в уявну ситуацію.

Мотивація медіадіяльності

Загадка про яйце

Репродуктивний метод

Рефлексивно-творчий

метод

Рефлексивно-діалоговий метод (розвиток самоаналізу)

13

Тема: Кіно

Історія виникнення кіно. Професії, пов’язані з кінематографом.

Види кіно

Програмовий зміст:

Познайомити дітей з історією виникнення кіно, з професіями, пов’язаними з кінематографом. Формувати вміння розрізняти основні види кіно, визначати реальне та вигадане.

Розвивати мислення, увагу, память, мовлення, творчі здібності. Виховувати культуру поведінки під час перегляду уривків з кінофільму.

Мультимедійне обладнання: (проектор, медійна дошка, комп’ютер,)

уривки з кінофільмів «Морозенко», «Пригоди Електроніка»; Презентація (слайди кіносюжету з першого кіносеансу братів Люм’єрів)

предметні картки з теми.

1. Пригадати з дітьми уривок з казки «Червоненька квіточка», в якому чудовисько дає дівчині Насті яблучко та сріблясте блюдечко для того, щоб побачити інші країни, рідний дім.

- Так відбувається у казці, а в реальному житті який предмет замінює яблучко на сріблястій тарілочці?(телевізор).

- А чи знаєте ви, як кінофільм або мультфільм потрапляє до телевізора?

Щоб переглянути фільм, ще можна піти до кінотеатру.

2.Запрошую в наш кінозал.

Мультимедійна презентація «Кіно: як це було»

Мета: 1.Знайомство з терміном «кіно», його видами.

Кіно – це історія окремих героїв, яка розвивається протягом певного часу.

Документальне кіно – знімання реальних життєвих подій і фактів.

Художнє кіно – відзняте відображення дійсних подій в житті героя, але автор може змінювати чи доповнювати ці події.

2.Повідомлення дітям про історію виникнення кіно.

3.Гімнастика для оченят. Рухлива гра за вибором вихователя ( 2-3 хв)

4. Дидактична гра « Дійсне чи вигадане» - запропонувати дітям переглянути уривки з кінофільмів, формувати вміння розрізняти вигадані події від реальних.

Дидактична гра «Відгадай професію».

Мета: в ігровій формі ознайомити з професіями кіномистецтва.

Хід:

Діти беруть картки і називають професію самі або з допомогою вихователя.

( Камера – оператор, він знімає кінофільми; костюми – костюмер, підбирає акторам костюми; рупор – режисер, керує роботою акторів, операторів; декоратор – готує декорації для зйомки.)

- Яку професію не назвали?

- Як називають людину, яка знімається в кіно?

- Яким має бути актор?

5. Гра «Кастинг акторів» - дітям потрібно мімікою, жестами зобразити різні види почуттів, продекламувати вірш.

Підсумок заняття:

- Всі впорались з завданням, як справжні актори. На наступному занятті нам варто спробувати відзняти своє кіно.

-Давайте ще раз назвемо професії людей, які приймають участь у створенні кінофільму.

- Подумайте, про що вам би хотілося зняти фільм.

Актуалізація знань дітей про медіа засоби для демонстрації та зв’язку

Інформаційне-пояснювальний метод

Наочний метод

Хвилинка відпочинку

Установка на сприйняття медіатекстів

Ігровий метод

Питально-відповідна форма спілкування

Творча самореалізація

Мовна вправа

14

Основні етапи створення фільму. Практична робота: створення документального фільму

Програмовий зміст: Формувати усвідомлення культурного значення кіно.

Познайомити дітей з процесом зйомки кінофільму. Систематизувати знання дітей про професії людей, пов’язаних з кінематографом.

Вчити виконувати дії згідно ігровій ситуації, створювати свій медіа продукт. Розвивати медійні навики, творчі здібності, логічне мислення. Виховувати культуру спілкування з однолітками, медіакультуру.

Попередня робота:

Перегляд фрагментів документального кіно, домашнього відео, відеозапису свята в садочку

Відеокамера,

комп’ютер,

екран

Презентація

«Осінній ліс»

1.Пропоную дітям зняти свій власний документальний фільм про те, як ми ходили до парку.

- Але спочатку давайте пригадаємо, що таке документальне кіно?

- Давайте встановимо порядок роботи зі зйомки кіно, адже це дуже важливо.

1. Потрібно вибрати сюжет та скласти сценарій (зміст нашого фільму).

2.Назначаємо оператора, якій буде знімати відеокамерою.

3.Обираємо режисера-постановника , який буде казати, які кадри треба знімати оператору.

4. Спочатку знімаємо відео за вказівкою режисера.

5. Потім робимо монтаж кадрів .

6.Після того як фільм знято, його потрібно озвучити. За цю роботу відповідає звукооператор.( домовляємось, хто це буде)

Ось так, завдяки сумісній праці багатьох...

2. «Знімаємо кіно»

Мета: навчити дітей користуватися медіа засобами для створення власного медіапродукту.

3. Перегляд відео, відзнятого дітьми.

- Про що йдеться в нашому фільмі, яка реальна подія знята?

Творче завдання «Сам собі режисер»

Пропоную вдома з батьками відзняти невеликий художній фільм (3 -5хв).

Актуалізація суб’єктного досвіду дітей

Психологічна підготовка дітей до виконання завдання

Постановка мети

Встановлення етапів роботи над створенням фільму

Колективна робота дітей

Рефлексія медіадіяльності

15

Рефлексивне коло за відзнятим фільмом

Програмовий зміст:

Розвивати рефлексивне мислення, мовленнєві здібності, сприйняття, увагу та уважність. Формувати навички аналізу медіатексту власного виробництва. Підвести дітей через аналіз власного медіапродукту і узагальнення результатів до суджень про властивості кіномистецтва. Виховувати культуру сприймання кіно.

Комп’ютер,

проектор,

екран

1.Вихователь уточняє у дітей, хто виконав його завдання і відзняв фільм.

Пропоную розповісти дітям, як це відбувалося: хто придумав сюжет, які засоби були використані , хто грав ролі і робив монтаж фільму.

2. Перегляд власного медіапродукту дітьми.

3. Рефлексивне коло « Я і інші»

Діти обговорюють сюжет фільму, який переглянули: сподобалось чи ні, чим зацікавило, як грали актори, які засоби виразності були застосовані (іграшки, світло, музика, мова акторів)

Як ви думаєте, що хотів сказати нам режисер цім фільмом? Про що цей фільм?

Рефлексивно-творчій метод

Колективне обговорення фільму

16

Тема: Телебачення

Історія виникнення телебачення. Професії, пов’язані з телебаченням

Програмовий зміст:

Формувати елементарне уявлення про те, що людина є споживачем предметів та їх творцем (виробником) Дати уявлення про засоби комунікації. Розширити уявлення про творчі професії людей: телевізійний ведучий, журналіст, телеоператор. Ознайомити з історією виникнення телебачення.

Розвивати логічне мислення, увагу, сприйняття, мовленнєві здібності, пізнавальний інтерес.

Виховувати повагу до праці людей в сфері телебачення. Виховувати культуру споживання медіа.

Попередня робота:

Перегляд презентації «Цікаве телебачення», бесіда «Для чого потрібен телевізор»

Мультимедійне обладнання:

комп’ютер, проектор, екран;

Мультимедійна презентація «Історія телебачення»,

відео-сюжети «Диктор телебачення», «Звукорежисер»

1.Загадка:

Стоїть цікавий коробок

Не зачіпаєш – він мовчок.

Тільки ж пульт до рук берем,

На кнопочку натиснем:

Він нам мультики покаже, про новини нам розкаже,

Можна фільм дивитися або шоу переглянуть…

Що за коробок такий? (телевізор)

2.Відповіді на питання вихователя:

- Для чого людині телевізор потрібен?

- Звідки телевізор до нас прийшов?

Демонстрація презентації «Історія телебачення» з метою інформування дітей про виникнення телебачення як сучасного засобу комунікації.

3.Гімнастика для оченят. Динамічна пауза під музичний супровід

4. Рольова гра «Випуск новин» - імпровізація сприяє ознайомленню дітей з професіями в галузі медіа: ведучий новин, репортер, журналіст.

5. Перегляд відео-сюжетів «Професія: звукорежисер»

Підсумок:

- Про що ми дізналися на занятті?

- Хто працює на телебаченні?

Словесний прийом:

загадка

Інформаційне-пояснювальний метод

Віртуальна екскурсія на телебачення

Узагальнення знань, отриманих на занятті

17

Сучасні телевізійні жанри.

Телепередачі для дитячої аудиторії

Програмовий зміст:

Розширити та поглибити уявлення дітей про сучасне телебачення. Розвивати пізнавальний інтерес, мислення, спостережливість, мовлення.

Формувати медійні навики. Виховувати культуру споживання телевізійного медіа продукту.

Попередня робота:

цільова екскурсія на місцеве телебачення.

Предметні

картинки:

навушники, відеокамера, мікрофон,

комп’ютер,

фотоапарат,

телевізор

фрагменти відеозапису передач «Мастершеф»,

«Новини»,

«Уроки тітоньки Сови»

1.Вступна бесіда:

- Давайте пригадаємо професії, які пов’язані з телебаченням .

Дидактична гра «Що потрібно для роботи тележурналісту»

- Як називається місце, де створюються передачі для телебачення?(телестудія)

- Які телевізійні передачі ви дивитесь, які дивляться ваші батьки?

2.Гра «Телевізійний Олімп»

Діти складають рейтинг найкращих телепередач на телебаченні.

3. Перегляд фрагментів телепередач: «Мастершеф», «Новини», «Уроки тітоньки Сови»

4. Гімнастика для оченят. Физкультурна хвилинка (за вибором вихователя)

5. Аналіз медіаповідомлень:

- Для кого створені ці телепередачі?

- Яка є дитячою? Чому ви так думаєте?

Гра «Моя улюблена телепередача»

Мета: розвивати мовленнєві здібності дітей, память.

Підсумок:

- Про що ми дізналися на занятті?

- Як відрізнити передачу для дорослих від дитячої телепередачі?

Словесний метод: бесіда

Ігровий метод

Словесний метод

Наочний метод: демонстрація відео

Репродуктивний метод

Відповіді на питання

18

Практична робота: перегляд дитячої телепередачі

Програмовий зміст:

Формувати медійні навики мовленнєвого спілкування.

Вчити аналізувати аудіовізуальний медіатекст ( визначати цільову аудиторію), підтримувати запропонований діалог відповідно до теми заняття.

Розвивати слухове і зорове сприйняття, увагу, рефлексивне мислення. Спонукати до обміну думками, оцінювання медіатескту.

Виховувати культуру перегляду телепередач, естетичний смак.

Телевізор

фрагменти запису дитячих передач:

ТРК «Аверс» ,

ТРК «Інтер»

ТРК «ТЕТ»,

ТРК «Першій національний»

1. Читаємо програму телепередач на час заняття:

«Підсумочки» ТРК «Першій національний» -9.00

«Уроки тітоньки Сови» ТРК ТЕТ -9.03

Казочка для малят ТРК «Аверс» - 9.10

«Пустотливі пальчики» (шоу для малят) ТРК ТЕТ - 9.15

Гра «Телевізор» - діти вмикають телевізор і починають дивитися фрагменти телепередач, вихователь перемикає каналі, створюючи проблемну ситуацію.

- Як поступити правильно, коли дехто хоче дивитися іншу передачу?

2.Динамічна пауза. Гімнастика для оченят.

3. Перегляд телепередачі, обраної дітьми.

Аналіз медіатексту:

- Для кого створені ці передачі?

- Які жанри телепередач ви взнали?

- Як ви гадаєте, скільки людей працює над створенням телепередачи для дітей?

- Перелічите професії людей, які працюють над створенням телепередачі «Уроки тітоньки Сови», «Підсумочки»?

- Яка передача вам сподобалась? Чому?

- Чи будете ви продовжувати дивитися таку передачу вдома?

Мотивація медіадіяльності

Нагадування назв телепередач для дітей

Створення проблемної ситуації

Вирішування проблеми: колективне прийняття рішення

Установка на сприйняття

Словесний метод: питально-відповідна форма спілкування

19

Практична робота: створення презентації про улюблену телепередачу. Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Вчити використовувати власний досвід для створення медіапродукту узгоджувати у ході медіадіяльності свої та інших дітей бажання і можливості. Розвивати творчі здібності, ініціативність, самостійність, медійні навики. Виховувати медіакультуру.

Попередня робота:

перегляд улюбленої телепередачі

вдома з батьками.

Мультимедійне обладнання :

ноутбук,

проектор, екран, фотоапарат,

макет слайдів для презентації

1.Давайте сьогодні спробуємо створити презентацію про улюблену передачу.

Гра «Телевізійний Олімп»: рейтинг телепередач за номінацією:

1. Краща пізнавальна передача

2.Краща розвивальна передача

3. Краще шоу, конкурс.

Після того, як діти більшістю голосів виберуть передачу, про яку будуть робити презентацію, вихователь пропонує пограти в гру «Головний редактор» - команда обирає головного редактора, фотографа і репортера, які будуть добирати матеріал для презентації. Решта дітей телекритики.

2. Практична робота: створення презентації разом з вихователем за алгоритмом:

1. Згадаймо улюблену телепередачу: про що вона.

2.Зробимо декілька кадрів – «Стоп-кадр».

3.Переносимо фотографії на комп’ютер.

4. Ставимо фото в макет слайдів і запускаємо презентацію на екрані.

5. Критики аналізують хід слайдів: чи зрозуміло, про яку телепередачу йдеться.

3. Рефлексивне коло «Я і інші»

Мета: дати можливість дітям навчитися оцінювати свою медіадіяльність, визначати і називати свої почуття щодо роботи з медіа засобами.

- Чи може одна людина впоратися з роботою зі створення телепередачі на телебаченні?

- Чи підходить до висновку таке прислів’я «Легше там жити, де гуртом робити»

Нагадування відомих фактів:

назви телепередач, зміст передач, формат

Творча гра

Репродуктивний метод

Метод переживання рефлексивного акту в процесі дидактичної взаємодії,

групова дискусія

20

Тема: Радіо

Історія виникнення радіо. Професія: радіоведучий

Програмовий зміст:

Дати уявлення про сучасні види зв’язку, їх призначення та принцип дії. Познайомити з медіа засобом – радіо, як джерелом інформації. Розширити уявлення про творчі професії людей: радіоведучий, звукооператор.

Розвивати слухову увагу, мислення, сприйняття, мовлення.

Виховувати аудіокультуру.

Радіоприймач,

презентація

«Історія радіо»

1.Лунає радіомовлення. Діти не бачать, звідки йде звук. Вихователь загадує загадку:

«Людина-невидимка в коробці сидить,

весь час співає, розмовляє.

Новини говорить.» (радіо)

Вихователь демонструє дітям пристрій — переносний радіоприймач

2.Презентація «Історія радіо»

Мета: дати інформацію про радіо як засіб передання звуків на відстані, як джерело інформації.

3. Фізкультхвилінка: «Ранкова гімнастика»(радіо-няня)

4. Хто працює на радіо?

- Які професії треба опанувати для роботи на радіо?

5. Віртуальна екскурсія на радіостанцію: перегляд відео «Професія: радіоведучий»

Гра «Конкурс на кращого радіоведучого»

Мета: розвиток мовлення, дикції, пам’яті.

Завдання для гравців: хто краще прочитає оголошення «Пропав собака». Дітям вихователь читає коротке оголошення, вони повинні його переказати.

Підсумок:

- Про який вид зв’язку ми дізналися?

- Для чого потрібне радіо?

- Хто працює на радіо?

- Чи хотіли б ви бути радіоведучим на радіо?

Ефект неочікуваної зустрічі

Загадка про радіо

Наочний метод

Інформаційне-пояснювальний метод

Питально-відповідна форма спілкування

Демонстрація відео –сюжетів

за темою заняття

Мовленнєва вправа

Узагальнення теми заняття

21

Формати радіомовлення. Практична робота: слухання радіопередачі. Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Вчити розрізняти радіомовлення за призначенням : для дітей, дорослих. Ознайомити дітей з форматами радіо: музичний, інформаційний, музично-інформаційний. Розвивати рефлексивне мислення, слухову увагу, сприйняття. Виховувати аудіокультуру.

Попередня робота:

Вивчення на пам’ять текстів -повідомлень

Радіоприймач,

ноутбук

(мережа інтернет)

1. Що можна послухати на радіо?

Дидактична вправа « Визнач про що передача»- шляхом прослуховування радіомовлення ознайомити дітей з форматами радіомовлення: музичне, новини, поздоровлення (інформаційно-музичне).

2. «Випуск новин» - рольова гра-імпровізація, яка сприяє ознайомленню дітей з професією радіоведучого.

Хід:

Ми вже обрали на попередньому занятті кращого радіоведучого. Він зараз розповість новини на радіо.

  1. Прослуховування дитячої радіопередачі

( онлайн-радіостанція, або Інтернет-радіо).

Аналіз медіатексту: визначити цільову аудиторію радіопередачі, назвати жанр радіомовлення.

4. Рефлексивне коло «Рефлексивне слухання»- контроль точності сприйняття прослуханого медіатексту.

Діти сидять в колі. Вихователь пропонує прослухати поздоровлення із днем народження, яке лунає по радіо і визначити, для кого воно замовлено ( дорослого чи дитини). Потім пропонує дітям кожному сказати слово - побажання, щоб разом вийшло поздоровлення: красиве, щире и добре для дітей нашого дитячого садочка.

Вихователь записує і відправляє замовлення на місцеве радіо.

Інформаційно-ігровий

метод

Гра-імпровізація

Творча самореалізація

Установка на сприйняття аудіотексту

Аналіз медіатексту

Комунікативна рефлексія спрямована на виявлення емпатії в спілкуванні , вміння визначати своє відношення до почутого

22

Тема: Реклама

Історія та роль реклами в сучасному світі. Види та форми реклами

Програмовий зміст:

Дати уявлення про рекламу як від інформації, вчити визначати

реальність та

вигадку у рекламі. Формувати інтерес

до пізнання медіа-довкілля. Розвивати увагу,

сприйняття, пам’ять, логічне

мислення,

мовленнєві

здібності кожного.

Виховувати медіакультуру.

Попередня робота:

Перегляд рекламних роликів в сеті Інтернет, по ТБ, рекламних буклетів, фото-рекламу в журналах і газеті

Вивчення віршів

про молоко для озвучування

рекламних слайдів

Рекламні фото,

біг-борд (фотографія)

рекламні буклети,

рекламний ролик «Кока-кола»

1.У мене є багато різних фотографій, книжок, плакатів – що це таке, хто знає як це називається?

Це – рекламна продукція.

- Для чого вона потрібна?

- Де можна зустріти рекламу?

2. Давайте переглянемо коротке відео, а потім ви скажете: це реклама чи ні

Демонстрація рекламного ролика «Кока-кола»

-Чи такий добрий цей напій, чи є щось, чому ми не повинні повністю довіряти?

Дослідна діяльність з кока-колою

Висновок: рекламі не завжди можна вірити. Треба перевіряти інформацію

  1. « Що таке реклама»

Інформація –розповідь вихователя про те як і для чого виникла реклама.

4. Гра «Рекламний агент»

Мета: сприяти розвитку мови, уяви, критичного мислення при сприйнятті рекламних медіатекстів. Вчити добирати і називати вид реклами, форму її подання.

Завдання дітям: підібрати фото або малюнки (з комп’ютера, журналу) відповідні до тексту - слогану реклами

( наприклад: реклама користі молока)

5. Рефлексія «Подаруй серденько»

Хід:

Вихователь виставляє на дошку велике серце, розділене на 4 частини: червона, жовта, зелена, фіолетова.

У кожної дитини на столі по чотири серденька відповідних кольорів. Треба оцінити свою роботу протягом заняття за кольорами.

Червоний – дуже добре працював, все зрозумів, було легко вчитися

Жовтий – добре працював, були невеличкі труднощі, але впорався за допомогою інших дітей

Зелений – погано працював, було складно, не зрозумів тему.

Фіолетовий - не працював зовсім, байдикував, мені не було цікаво.

Постановка проблемного питання

Підготовка до сприйняття інформації відповідно теми заняття

Установка на сприйняття

Полілог

Експериментальним шляхом довести дітям про шкідливість кока-коли

Вербальний метод:

розповідь

Мовленнєва вправа

Самостійна творча робота дітей

Рефлексія діяльності

( вчити оцінювати свою роботу протягом заняття)

23

Реальність та

вигадки у рекламі

Програмовий зміст:

Розвивати логічне мислення, доказове мовлення, увагу, сприйняття інформації, спостережливість,

Вчити бачити прихований зміст та вигадки у рекламі. Формувати здатність аналізувати медіа-повідомлення (рекламу). Виховувати культуру споживання медіапродукції.

Попередня робота:

Створення фотореклами «Користь молока», перегляд мультфільму «Як старий корову продавав»

Фрагмент мультфільму «Як старий корову продавав»

1.Гра «Стоп-кадр»

Вихователь показує кадри з мультфільму

-Як називається мультфільм?

-Про що в ньому йдеться?

-Чи є в ньому реклама?

2.Аналіз медіатексту:

- В якої формі подана реклама про корову?

-Для чого хлопець так старався?

-Чи все в тієї рекламі є правдою?

-Що було неправдою?

-Що було б з людьми, якби вони повірили рекламі про таку гарну корову і купили б її?

-Чому старий не захотів продавати корову?

Рухлива гра « Корова»

3.Висновки:

Рекламу створюють таким чином, щоб люди їй повірили на слово. Але ми з вами вже знаємо, що в неї є неправда і її треба перевіряти.

Активізація пам’яті,

мислення.

Актуалізація досвіду дітей з теми заняття

Питально-відповідна форма спілкування

Підведення дітей до розуміння певних висновків

24

Практична робота: створення власного рекламного продукту. Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Формувати медіакультуру дітей через позитивне ставлення до світу предметів на основі емоційне-чуттєвого досвіду. Розвивати пізнавальний інтерес, формувати різні способи пізнання, колірне сприйняття, пам'ять, рефлексивне мислення, увагу, мовні здібності. Навчати створювати власний медіапродукт аналізувати медіатекст, поданий у вигляді мультфільму. Виховувати аудіовізуальну культуру.

Мультимедійне обладнання, фрагмент мультфільму «Солодка казка». Шоколадні фігурки, картинки з зображенням шоколадних кенгуру, папуги, бегемоту, квітки, пароплаву.

Гуаш коричнева і біла, пензель, шаблоні фігурок, пісня про шоколад, фотоапарат

1.Загадка про шоколад:

Я розтану на губах,

Слід залишу на руках,

Солодкий, твердий, але крихкий.

Чорний, білий і молочний.

Кожен зїсти мене рад,

Що я, діти… шоколад

2.Продуктивна діяльність : зафарбовування шаблонів відтінками коричневого кольору під музичний супровід.

3. Робота з медіатекстом: перегляд фрагмента «Солодка казка»

- Хто головний герой мультфільму?

- Про які секрети шоколаду він дізнався на фабриці?

-Що зрозумів Дракончик, коли зїв багато шоколаду?

4.Гімнастика для оченят:

Подаруйте мені квіток

до шоколадної країни,

Де на хвилях шоколадних

пароплав пливе солодкий.

Де на гілці пальми

шоколадний какаду

пісні гучно нам співає

де на пристані стоїть шоколадний бегемот.

А Шоколадний кенгуру забавляє нас стрибками

Кличе нас в свою гру.

5.Творча робота: «Реклама шоколаду»

(з використанням технічних медіазасобів)

-Ми виготовили шоколад, тепер його треба продати. Щоб швидко продати треба його розрекламувати.

  • Що таке реклама?

  • Як роблять рекламу? Хто її робить?

  • Чи бажаєте ви навчитися робити рекламу?

Гра «Рекламна агенція» - створення реклами шоколаду дітьми.

Обирається режисер монтажу – вихователь. Фотографи – діти.

Першій кадр – це солодкий шоколад (діти показують виготовлені фігурки шоколаду)

Другий кадр – Шоколад дарує радість ( діти показують радісні обличчя)

Третій кадр – склад шоколаду

Четвертий кадр – Дракончик з шоколаду ( багато шоколаду їсти не треба одразу)

Потім вихователь демонструє як перенести фото з фотоапарату на комп’ютер (USB) і як створюються слайди. Запускаємо презентацію - рекламу і промовляємо слогани разом.

6. Рефлексивне коло «Особливо мені сподобалось»

Діти сидять у колі і вихователь ставить питання:

  • Сподобалось вам реклама, яку ми створили разом?

  • А що ще вам сподобалось робити на занятті?

  • Чи було цікавим і корисним заняття?

  • Який головний секрет шоколаду?

( дарує радість, тому вихователь дарує всім дітям шоколадні медалі)

Психологічна підготовка до спілкування, вітання, організація уваги дітей

Демонстраційний прийом: змішування фарб

Представлення теми заняття в символічній формі.

Установка на сприйняття Бесіда за змістом

Вербальна вказівка з орієнтацією у просторі приміщення

Інтерактивний метод

Репродуктивний метод

Метод «структурного інсайту» (осмислення ситуації, проблеми і медіадіяльності)

25

Тема: Відеокліп

Історія

виникнення відеокліпу.

Основні види відеокліпу.

Програмовий зміст:

Познайомити дітей з поняттям відеокліп, та їх основними видами. Формувати у дітей навички слухового та зорового самоконтролю, вчити дітей давати розгорнуті характеристики емоційно-образного змісту

музичного твору, розвивати мову, звукоутворення.

Розвивати сприйняття музичного твору при прослуховуванні аудіо запису та перегляді відеокліпу, вміння інтерпретувати смисловий зміст екранного відео, емоційний відгук на музику різного характеру, ладо - тональний слух( спонукати до імпровізації простих мелодій), музичну пам'ять та почуття ритму.

Вчити аналізувати мову музичного медіатексту.

Виховувати у художній смак, любов до музики.

Пісня Левеня та Черепахи із мультфільму

«Як Левеня і Черепаха співали»

Ноутбук, мультимедійна дошка, проектор колонки

Аудіо та відеозапис пісні,

Фрагменти сюжетного та концертного кліпу,

предметні картинки : тварини,

ілюстрації до відеокліпу.

1. Як цікавіше слухати пісню, з картинками чи без ? Чому?

-Чи буде вам цікавіше, якщо ми до цієї пісні добавимо ще й відео?

Перегляд фрагменту з мультфільму «Як Левеня та Черепаха співали пісню»

-Так як же вам більше сподобалося слухати цю пісню?

(Діти порівнюють слухання пісні в аудиозапису, супровід пісні «стоп кадрами» та відео фрагментом , помічають, що в відео є музика, кадр колір, рух – виразні засоби )

3. Гра «Опиши як рухається»

Хід:

Характеризуючи героїв, дошкільники не тільки вивчають роль руху в кадрі, а й поповнюють свій словниковий запас, навчаються помічати особливості поведінки тварин і характер музики яка їх зображує.

4. Інформаційна довідка

Коротке відео чи кінофрагмент, який супроводжує пісню або музику – це відеокліп.

- Як ви думаєте де частіше всього можна побачити відеокліп?

Гра «Що за чим?»

Хід:

Заздалегідь підготовлені ілюстрації до відеокліпу дітям необхідно розмістити в певній послідовності, згідно з розвитком сюжету пісні .Виконуючи це завдання діти відновлюють хід подій і запам’ятовують текст пісні.

5. Рефлексія:

Уявить себе тваринкою і спробуйте заспівати як для кліпу.

Вступна бесіда

Установка на сприйняття

Демонстраційний метод

Ігровий, словесний методи

Пояснювальний

метод

Творча самореалізація

26

Практична робота: перегляд та

аналіз відеокліпу.

Рефлексивне коло

Програмовий зміст:

Формувати навички зі створення власного медіапродукту.

Вчити дітей співати виразно, передавати інтонацією характер пісні, чути зміну темпу, ритму, динаміки відображати їх в русі.

Розвивати уяву, рефлексивне мислення, рефлексивно-мовленнєву компетентність., творчу фантазію,артистичні здібності, самостійність при інсценуванні пісні. Розширювати словниковий запас дітей : режисер, постановка, кліпмейкер.

Виховувати аудіовізуальну культуру.

Ноутбук, мультимедійна дошка, проектор, аудіо-колонки

пісня «Два веселих гуси»

1.Педагог пропонує дітям згадати яку пісню вони слухали на минулому занятті.

-До якого виду музичного мистецтва можемо віднести мультфільм про левеня та черепаху?

2. Педагог пропонує дітям спробувати створити свій музичний відеокліп на пісню, яку вони добре знають.

Алгоритм створення:

1. Слухання фрагменту пісні «Два веселі гуси»

2. Діти називають пісню, визначають її характер, основних героїв, засоби музичної виразності.

3.Педагог повідомляє, шо для створення кліпу потрібен режисер, тобто організатор постановки, кліпмейкер (людина яка створює відеокліп )

Творче завдання «Стара пісня на новий лад» - створення медіапродукту (відеокліп)

Хід :

Дітям пропонується інсценувати пісню, використовуючи потрібні атрибути та елементи костюмів.

Обираємо оператора, який веде зйомку під керівництвом вихователя.

4. Перегляд відзнятого відеокліпу.

5.Рефлексивне коло «Мої враження»

Діти сидячи в колі на килимі діляться своїми враженнями від процесу створення відеокліпу. Свої відчуття вони виражають символічно: сонечко - мені сподобалось, в мене добрий настрій

Сонечко з хмаркою — були деякі труднощі, але мені сподобалось , в мене добрий настрій

Хмарка — мені сумно, не цікаво, не сподобалось.

Мотивація діяльності

Творча самореалізація

Репродуктивний метод

Самооцінка почуттів і настрою

27

Тема: Комп'ютерні ігри

Історія виникнення комп'ютерних ігор. Види комп'ютерних ігор. Практична робота: розвивальні комп'ютерні ігри

Програмовий зміст:

Продовжувати формувати у дітей знання про інформаційне поле.

Розвивати логічне мислення, увагу, медійні навики.

Учити розповідати про призначення та застосування комп’ютеру у житті людей. Виховувати доброзичливі стосунки, бажання допомагати один одному під час роботи підгрупами, командами, цілою групою; культуру користування комп'ютером.

Попередня робота. :

Дидактичні ігри: «Клавіатурний тренажер», «Вибери літеру і закресли», «Розфарбуй башточки», «Склади картинку».

Мультимедійне обладнання: проектор, екран, комп'ютер, комп'ютери і ноутбуки для дітей;

мапа країни Компь’ютерії, лялька Комп’юша, лист-факс, питання до гри «Відповідай швидко», картки на кожну дитину до дидактичних ігор «Клавіатурний тренажер».

Дидактичні ігри: «Склади картинку і розкажи про комп’ютер», «Знайди прихований предмет»

1. У гості завітала лялька Комп’юша і вона запрошує нас позайматись в клубі «Комп’юша і Ко». Давайте переглянемо, які ж були перші комп’ютери.

Демонстрація презентації «Історія виникнення комп'ютера . Види комп'ютерних ігор»

2. А зараз давайте подивимось на мапу країни Комп'ютерїї ( знаходять на мапі дитячий садочок)

Лексична вправа «Що роблять діти»

3. А ще можна грати в ігри.

- В які ігри можна грати?

- На чому можна грати в ігри?

Гра «Склади картинку і розкажи про комп’ютер».

Гра «Клавіатурний тренажер».

4. Гімнастика для оченят. Фізкультурна хвилинка

5. Гра «Відповідай швидко» (питання на кожну дитину, треба відповідати одним словом беручись за руку сусіда після відповіді)

Гра «Знайди захований предмет»

Діти діляться на три команди.

Завдання — знайти деталь комп’ютера та замалювати і назвати її.

Підсумок:

- Чим ми займалися на занятті?

- Які комп'ютерні ігри бувають?

- Як довго можна грати дітям на комп'ютері?

- В чому користь комп'ютерних ігор?

Сюрпризний момент

Мотивація медіадіяльності

Інформаційно-пояснювальний метод

Демонстраційний прийом

Мовна вправа

Підведення дітей до розуміння теми заняття

Ігровий метод

28

Тема: Мобільний зв'язок

Що таке мобільний зв'язок, історія виникнення. Позитивні і негативні сторони мобільного зв'язку

Програмовий зміст:

Дати уявлення дітей про сучасні види звязку (мобільний телефон) як комунікативний медіа засіб.

Розвивати логічне мислення, пам'ять, мовленнєві здібності, медійні навички ( позитивні і негативні сторони мобільного зв'язку).

Навчати користуватися медіа засобом.Виховувати мовленнєвий етикет, культуру спілкування по телефону.

Мобільний

телефон,

звичайний (стаціонарний)

телефон

1.Як ви думаєте, як спілкувалися між собою люди у давні часи, що жили в різних місцях? (виходили на гору і голосно кричали, посилали людину з повідомленням)

-Чи зручно було так спілкуватися?

Загадка про телефон

Гра-подорож в минуле телефону.

(Демонстрація картинок з зображенням різних телефонних апаратів, виготовлених в різні періоди існування телефонного зв'язку.)

2. Інформаційна довідка: розповідь вихователя про історію виникнення телефона з опорою на наочний матеріал.

Перший телефон являв собою дві трубки: в одну говорили, а іншу прикладали до вуха. Потім з'явився ручний телефон, по якому потрібно було викликати телефонну станцію, а вже телефоністки з'єднували людини з тим, з ким йому потрібно було поговорити. Пізніше придумали телефонний апарат з диском, потім кнопковий, стільниковий телефон, відеотелефон...

-Який телефон найзручніший? Чому?

3. Гра «Зіпсований телефон»

Мовна вправа «Розкажи, що знаєш про телефон»

3.Створення проблемної ситуації: «Розмова по телефону...»

Питання:

-Як правильно користуватися телефоном?

-Що треба сказати на початку розмови?

-Яким тоном потрібно говорити по телефону?

4. Ігрове завдання « У мене задзвонив телефон».

5. Рефлексивне коло: «Правила етикету»

Складання правил ( діти по черзі розказують як правильно вести розмову по телефону) сидячи у колі.

1.При розмові по телефону важливі перші слова.

2.Розмовляти по телефону потрібно спокійно.

3.Обов'язково представитися.

4.Порожніми розмовами не займатися, розмовляти по суті.

Вступна бесіда

Словесний метод: загадка

Наочний метод

Словесний метод: розповідь

Наочний метод

Ігровий метод

Мовленнєві завдання

Проблемні питання

Колективна дискусія,

Діалогово-спонукальний метод

29

Тема: Інтернет

Що таке Інтернет, історія

виникнення. Можливості

Інтернет-мережі

Програмовий зміст:

Розвивати у дiтей пiзнавальний iнтерес, самостiйнiсть, iнiцiативнiсть, мовнi здiбностi, логічне мислення, увагу, пам'ять.

Формувати iнтерес до пiзнання довкiлля, рiзнi способи пiзнання.

Навчати користуватися медіа засобом для спілкування.

Виховувати медiакультуру.

Мультимедійне обладнання:

комп'ютер ( підключений

до мережі ),

проектор, мультимедійна

дошка,

лист,

схема

Інтернет-мережі

I Листоноша приніс звичайного листа.

- Чому лист такий брудний та зім’ятий? (Тому що він пройшов довгий шлях)

- А я знаю сучасний засіб відправлення листа: це- електронна пошта. По ній ми швидко отримуємо листи, та спілкуємося з друзями. А працює електрона пошта за допомогою Інтернету.

- А ви знаєте, що таке Інтернет?

2. Інтернет- це дуже важливий винахід людства. Це мережа, котра опутала усю земну кулю, зв’язує усіх споживачів комп’ютерів, підключених до цій мережі.

Розгляд схеми “Інтернет-павутиння»

- Через Інтернет і листи отримуємо по електронній пошті. Ось дивіться як це відбувається: зараз спробуємо відправити лист…

Практична робота «Електронна пошта»

(вихователь демонструє як відправити і отримати листа через Інтернет)

3. За допомогою Інтернету можна зв’язатися з людиною, котра знаходиться, наприклад, в Австралії або Америці.

Гiмнастика для оченят «Шукаємо Америку».

4. Демонстрація можливостей відео і аудіо спілкування на відстані :»Скайп»

Підсумок:

- Так що ж таке Інтернет?

(Інтернет- це мережа, котра опутала усю земну кулю. В інтернеті зберігається багато різної інформації. За допомогою Інтернету можна відправити листа електронною поштою, або зв’язатися з людиною, котра знаходиться на іншому боку планети)

- На наступному занятті ми з вами дізнаємось про небезпеку, яка може нас підстерігати, якщо не дотримуватися простих правил поведінки в інтернеті.

Сюрпризний момент

Підготовка дітей до сприйняття теми заняття

Вербальний метод

Наочний метод

Демонстраційне-пояснювальний метод

Демонстраційний метод

Прийом: пояснення

Підведення дітей до певних висновків за темою заняття

30

Безпека і етика поведінки

в Інтернеті

Програмовий зміст:

Формувати медійні навики. Познайомити дітей з безпекою та правилами поведінки в Інтернет.

Розвивати рефлексивне мислення,

мовлення, пам'ять, увагу. Сприяти розвитку здатності до обміну думками щодо Інтернет небезпеки.

Виховувати медіакультуру, культуру споживання інформації.

Комп'ютер,

мережа

Інтернет

1. Давайте пригадаємо, що ми знаємо про Інтернет

- Що таке Інтернет? Які його можливості?

2. Розповідь вихователя про Інтернет – технології з опорою на слайди презентації «Небезпека в Інтернеті»:

(Віртуальне спілкування, Інтернет-хуліганство, шкідливі програми, неправдива інформація, матеріали небажаного змісту).

3.Гімнастика для очей . Фізкультурна хвилинка.

4. Рефлексивне коло « Правила безпеки в Інтернеті.»

Мета: Розробити правила поведінки в Інтернет:

- Не зустрічайтесь без батьків з людьми з Інтернету наживо. В Інтернеті багато людей розповідають про себе неправду.

- Завжди питайте батьків о незнайомих речах в Інтернеті. Вони розкажуть, що безпечно робити, а що ні.

- Перед тим як розпочати дружити з кимось в Інтернеті, спитайте у батьків, як безпечно спілкуватись.

- Ніколи не розказуйте про себе незнайомим людям. Де ви живете, в якій школі навчаєтесь, номер телефона повинні знати тільки ваші друзі та сім’я.

- Не відправляйте фотографії людям, котрих ви не знаєте. Не треба, щоб незнайомі люди бачили фотографії Вас, Ваших друзів чи Вашої родини.

- Якщо вас хтось засмутив або образив, обов’язково розкажіть про це батькам.

Вступна бесіда

Інформаційне-пояснювальний метод

Метод «структурного інсайту»

(осмислення ситуації чи проблеми)

31

Тема: Аналіз медіатекстів

Як звіри до зими готувалися

Програмовий зміст:

Формувати навички мовленнєвого спілкування, здатність елементарно аналізувати зміст художнього твору у вигляді медіатексту ( книга – мультфільм). Навчати відтворювати текст на матеріалі медіа за допомогою моделювання.

Учити розуміти навчальне завдання і виконувати його, використовуючи аналіз і синтез ( порівнювати медіатекст між подібним , однойменним), відповідати на запитання за змістом медіатекстів повним реченням.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

Виховувати любов до художнього слова.

Попередня робота:

Читання російської казки «Зимівля звірів»

Казка «Зимівля звірів» ( книга),

мультфільм «Зимівля » (Біларусьфільм, 1982,)

кольорові

фігури

(круг, овал, квадрат, трикутник, прямокутник)

для моделювання, макет домівки, фланелеграф

1.Пригадаймо казку, яку ми читали напередодні. Як вона називалась? Хто її автор?

Моделювання казки на фланелеграфі

2.Перегляд мультфільму «Зимівля».

Гра «Самий уважний» - аналіз медіатексту у формі гри-конкурсу:

  • - Які герої в мультфільмі готувалися до зими?

  • - Хто як готувався, збирався зимувати?

  • - Відтворити діалог бика з кожним персонажем

  • - Як закінчилась казка?

Моделювання змісту мультфільму

3.Рухлива гра за вибором вихователя

4.Гра «Що спільного, чим відрізняються» -аналіз двох медіатекстів: книга-мультфільм.

Підсумок:

Який вид медіа - повідомлення сподобався більше: екранний чи друкований? Чому?

Вступна бесіда

Метод моделювання

«Читання» медіатексту

Аналіз медіатексту

Метод моделювання

Аналізуємо шляхом зіставлення двох медіатекстів (переказ змісту)

32

Тема: Аналіз медіатекстів:

Кіцькин дім

Програмовий зміст:

Формувати навики мовленнєвого спілкування, здатність елементарно аналізувати зміст однойменних мультфільмів.

Учити розуміти навчальне завдання і виконувати його, використовуючи аналіз і синтез , відповідати на запитання за змістом медіатекстів повним реченням.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

Виховувати аудіовізуальну культуру.

Попередня робота:

Читання С. Маршак

«Кіцькин дім»,

перегляд

мультфільмів

за мотивами твору

С. Маршака

(ляльковий і

мальований)

Мультфільм «Кіцькин дім»

( ляльковий і мальований) – фрагменти,

іграшка мяка -Кішка

1.Кішка в гостях у дітей.

- Які історії про неї вам відомі?

- В якої казці з кішкою трапилась біда?

2.Гра «Стоп-кадр» - з якого мультфільму кадрі?

Треба розповісти, який це мультфільм за способом створення: мальований чи ляльковий.

Гра «Опиши персонажа мультфільму»

Мета: вчити описувати різних персонажів

( як вони зображені в мальованому варіанті, як в ляльковому: вбрання, колір)

Гра «Хто зайвий» - розвивати зорову увагу і память. Треба сказати, які персонажі є в мальованому мультфільмі, але не має в ляльковому.

Гра «Озвучування» - розвивати діалогічне мовлення, память

Хід:

Діти в парах розігрують сценку-діалог: між кішкою і порося, кішкою і куркою, кішкою і козою, кішкою і кошенятами.

3.Рефлексивне коло «Мені сподобалось»

Діти діляться своїми враженнями від переглянутих мультфільмів: який вид мультфільму до сподоби більше, які поступки героїв їх вразили, як би вони вчинили, як би опинились в скрутному становищі?

Сюрпризний момент

Актуалізація знань дітей

Ігровий метод

Мовленнєві вправи

Аналіз відбувається через зіставлення поступків, характерів, зовнішності персонажів мультфільмів

Колективна дискусія

33

Кінотеатр

Програмовий зміст:

Формувати навики мовленнєвого спілкування, здатність елементарно аналізувати зміст однойменних медіатекстів.

Учити розуміти навчальне завдання і виконувати його, використовуючи аналіз і синтез , відповідати на запитання за змістом медіатекстів повним реченням.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

Виховувати аудіовізуальну культуру.

Попередня робота: перегляд художнього фільму «Попелюшка» (реж. А. Роу), мультфільму «Попелюшка» (Союзмультфільм) вдома і у вільний час в дитячому садочку

Телевізор,

Фрагменти:

художнього фільму «Попелюшка», мультфільму «Попелюшка»

предметні картинки до гри «Чарівні речі»

(дерев’яні башмаки, туфелька, гарбуз, пацюки, карета, чарівна палічка, червоний капелюшок, щука)

1.Дидактична гра «Чарівні речі»

-Які речі належать до однієї казки, як ви думаєте?

2. Запрошую до кінотеатру. Пригадаймо правила поведінці у кінотеатрі.

Демонстрація фрагменту фільму «Попелюшка» ( за вибором вихователя

Бесіда за змістом:

-До якого виду кіномистецтва належить цей фрагмент?

-Як створюється кіно?(сценарій, сюжет, актори, режисер)

-Чи є в кіно персонажі живими? Вони самі розмовляють?

-Для кого створено це кіно? (діти, підлітки чи дорослі)

3.Антракт (динамічна хвилинка під музику П. Чайковського «Вальс квітів»)

4. Перегляд фрагменту мультфільму «Попелюшка» ( той же епізод сюжету, що і в фільмі)

Бесіда за змістом:

-Який вид кіномистецтва представлений цим фрагментом?

-Як створюється мультфільм?

-Якими є персонажі? Хто за них говорить?

5. Гра «Виразні засоби кіно»

Мета: познайомити з виразними засобами, які використовуються в медіатворах (кіно і мультфільм)

Завдання дітям: Розповісти, чим відрізняється кіно «Попелюшка» від мультфільму «Попелюшка», які засоби виразності використані: колір, музика, мова.

  • Чи зрозуміла мова кіномистецтва вам?

Що легше сприймається і запам’ятовується: мультфільм чи кіно? Чому?

Постановка запитання,

підготовка до розуміння теми заняття

Демонстраційний метод: перегляд

Аналіз медіатексту

Демонстраційний метод:

Перегляд

Аналіз медіатексту

Шляхом ігрових вправ і завдань провести аналіз медіатворів

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»