Методичні рекомендації до уроків з музичного мистецтва

Опис документу:
Уроки музичного мистецтва у 7 класі загальноосвітніх навчальних закладів

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Уроки музичного мистецтва у 7 класі загальноосвітніх навчальних закладів

Навчально-методичний посібник

Шкільна художньо-естетична, зокрема – музична освіта покликана розвивати в особистості учня кращі людські якості; вона є джерелом пізнання та осягнення високих духовних надбань людства. Залучення учнів до музичного мистецтва сприяє вихованню естетичних почуттів, формуванню моральних поглядів, духовних потреб. У такому багатогранному процесі дуже важливим є знання вчителем методики шкільної музичної освіти, а також розуміння та проектування освітньої музично-естетичної ситуації, вироблення своєрідної стратегії музично-педагогічної праці.

Розвиток зацікавленості учнів у музичному мистецтві, посилення його виховного впливу вимагають від учителя знання свого предмета й постійної уваги до особистості учня. Необхідно пам’ятати, що учень – це слухач, виконавець, хоча менш досвідчений ніж учитель, але який у процесі сприймання та виконання музики щоразу виявляє своє особисте ставлення до неї.

Основною метою уроків музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі є виховання музичної культури учнів. Поняття «музична культура» дуже об`ємне. Воно включає:

- знання, навички й уміння, без яких неможливе опанування музичного мистецтва;

- музичні творчі здібності, від яких залежить успіх музичної діяльності;

- музичний смак і потреби.

На уроках музичного мистецтва учитель знайомить учнів з кращими зразками народної музики, творами національної та світової класики, у тому числі й сучасної. Саме опанування класичної спадщини є основою виховання музичної культури учнів.

Найважливішим завданням шкільної музичної освіти є формування слухацької музичної культури учнів, тому що сьогоднішній учень у майбутньому – безумовно, слухач, який виявляє свою зацікавленість, потреби і смак у музичному мистецтві. Від сформованості слухацької музичної культури залежить, чи буде людина сама удосконалювати свій внутрішній світ, спілкуючись із мистецтвом, чи обере собі роль споживача, сприймаючи лише розважальну музику.

У руслі нового концептуального підходу до навчання музичного мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах основний акцент ставиться на формування основних освітніх компетенцій, таких як:

- формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки;

- формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови;

  • виховання ціннісних орієнтацій у сфері музики, музичних інтересів, смаків і потреб;

  • опанування вокально-хоровими вміннями та навичками;

- формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток загальнокультурних компетенцій.

Організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, творчість, критичність; забезпечувати умови для творчої самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення.

Організація навчально-виховного процесу

на уроках музичного мистецтва

Урок – основна форма організації шкільної музичної освіти. Відомо, що хороша організація будь-якої справи – половина успіху, і це в повній мірі відноситься до уроку музичного мистецтва. В ньому все має бути продумано – мета і завдання, зміст і структура, засоби і методи. Інакше неможливо досягнути позитивних результатів.

Кожен урок має свою дидактичну структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність. Пропонується така орієнтовна структура уроку музичного мистецтва:

  • вхід у супроводі звучання музики;

  • повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів;

- розповіді учнів про музику, яку вони слухали протягом тижня (перевірка

домашнього завдання); перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань,

навичок, умінь;

  • відтворення і корекція опорних знань учнів;

  • слухання та інтерпретація музики, розучування і (чи) виконання пісень; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизація нових знань;

- підсумки уроку (узагальнення), повідомлення домашнього завдання;

  • вихід у супроводі звучання музики.

До вибору музики, у супроводі звучання якої учні входять до класу та виходять з нього, слід ставитися уважно. Вона має налагоджувати учнів на сприйняття основних музичних творів та допомагати цьому. Можливо, щоб музику для входу на урок визначав учитель, а музику для виходу з уроку – учні. Отже, музикою для входу та виходу може бути твір, який учні слухали або виконували на минулих уроках чи новий музичний твір, що прозвучить на цьому уроці. До того ж, звучання музики під час входу на урок музичного мистецтва та виходу учнів з класу виділяє цей урок з-поміж інших, робить його особливим – уроком музичного мистецтва.

Розповіді учнів щодо прослуханої вдома музики за власним вибором (домашні завдання) в ключі навчальної теми з використанням термінології, засвоєної учнями, та з висновками відповідно до теми семестру можуть звучати не обов’язково на початку уроку. В залежності від побудови (драматургії) уроку, ці повідомлення можуть включатися в будь-який зручний момент і, навіть, поетапно (наприклад, на початку прозвучать розповіді кількох учнів, пізніше – інших). Важливо, щоб з уроку в урок зростала змістовність цих розповідей, приверталася увага до життєвого змісту прослуханої вдома музики, висловлювалося власне ставлення учня до неї, розвивались комунікативні здібності учнів. Розповіді учнів можна ілюструвати музикою (наспівати чи награти твір, про який розповідає учень, або інший твір – для порівняння). Під час розповіді учня вчитель може не лише ставити запитання, а й сам розповісти, коли це доречно, про музику яку він слухав удома і виконати її (або фрагмент), а також поставити учням запитання в руслі розмови та навчальної теми. Бажано, щоб інші учні також брали участь у обговоренні.

На кожному уроці заплановано слухання одного невеликого або фрагмента великого музичного твору. Слід максимально залучати якомога більшу частину учнів до обговорення його звучання, підтримувати розвиток дискусій, направляючи при цьому розмову в потрібному напрямку відповідно до теми та з метою розвитку комунікативних здібностей учнів у сфері мистецтва. При необхідності, наприклад, під час виникнення в класі дискусії щодо характеристики звучання або змісту того чи іншого твору, прослуховуємо його повторно, з поставленим конкретним завданням. Так само, можна прослухати з метою порівняння незапланований музичний твір – за вибором учнів або вчителя.

Розучування пісень має проводитися поетапно: на 1-му уроці, коли представлена пісня, – 1-й куплет (+ приспів); на 2-му – повторення вивченого + розучування наступних куплетів; на 3-му – доопрацювання, виправлення недоліків, виконання. Робота над розвитком вокально-хорових навичок учнів охоплює всі етапи розучування пісні.

Узагальнення (підведення підсумків) є важливим та необхідним етапом кожного уроку, що допомагає учням усвідомити найголовніше стосовно прослуханої та виконаної музики і зробити висновки відповідно до теми семестру.

Що стосується назви теми семестру та уроку (якщо остання сформульована вчителем), то їх не обов’язково повідомляти на початку уроку чи писати на дошці – це інколи виглядає формальним і нецікавим для учнів. Назва теми може прозвучати в потрібний момент у контексті розмови про будь-який твір, чи, навіть, у момент узагальнення матеріалу уроку.

Визначені в поурочних методичних рекомендаціях теми уроків є орієнтовними і такими, що можуть стати при нагоді для визначення вчителем основного завдання даного конкретного уроку в межах семестрової теми.

Типи уроків визначаються конкретною метою і розглядаються в тісному зв'язку зі структурою уроку.

Пропонуються традиційні типи уроків і нетрадиційні форми уроку музичного мистецтва:

  • комбінований урок;

  • урок введення в тему;

  • урок поглиблення теми;

  • урок узагальнення теми;

  • синтетичний урок (бінарний, інтегрований);

  • урок-екскурсія;

  • урок-вистава;

  • урок-гра;

  • урок-концерт;

  • урок-дискусія;

  • урок-диспут;

  • урок-вікторина;

  • урок-монографія.

Важливим при проведенні нетрадиційних форм уроків музичного мистецтва є натхнення, фантазія, творча уява, використання засобів музичної творчості, урахування природи музичного мистецтва, музичного досвіду учнів та природи їх музичних здібностей.

7 клас

Палітра музичних образів

Дані методичні рекомендації та календарно-тематичне планування розроблені відповідно до навчальної програми з музичного мистецтва для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авторів Б.Фільц, І.Бєлової, Г.Букреєвої, М.Демчишин, Л.Масол, О.Мільченко, О.Павленка).

У попередніх навчальних роках перед учнями поступово розгортався світ музичного мистецтва. Увага акцентувалася на зв`язках музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, понятті синтезу мистецтв, що сприяло розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання. Учні мали можливість відчути, як музика розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах; спостерігати за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття.

Зміст навчальної програми 7-го класу, узагальнений під назвою “Палітра музичних образів”, розкриває зв`язки музики з життям через опанування інтонаційно – образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “музичний образ”, «стиль», «композиція», «форма», «драматургія» тощо. Найактуальнішим у вивченні музичного мистецтва у 7 класі є усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці, практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології. Це надасть учням можливість:

- виявляти у творах різноманітні музичні образи як прояви життя, інтонаційну та життєву природу музики, особливості музичних стилів та їх емоційного впливу на людину;

- усвідомлювати значення образу, аналізувати драматургію та композицію музичних творів різних жанрів і форм щодо відображення навколишнього світу;

- порівнювати драматургічний розвиток музичних творів різних жанрів і форм;

- визначати основні принципи драматургічного розвитку, характеризувати особливості будови сонатної форми як зіставлення та розвитку різнохарактерних образів – проявів життя у їх співвідношенні;

- засвоювати основні музичні поняття і терміни;

- виконувати композиторські та народні пісні, що розкривають основні

завдання теми;

- розвивати вокально-хорові навички.

Простежуючи зміст шкільної музичної освіти з 1 по 8 клас за музично-педагогічною концепцією Д.Кабалевського, слід зазначити, що програма 7-го класу, як і 3-го (“Особливості музичного мистецтва”), є своєрідними інформаційно-теоретичними вершинами вивчення музичного мистецтва у загальноосвітній школі. Першочергового значення у цих класах, зокрема у 7-му, набувають інформаційна та навчально-пізнавальна компетенції, тобто формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології – пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва.

Тема І семестру 7-го класу “Образний зміст музики” націлена на усвідомлення учнями образу як змістової основи музичного твору. Під час інтерпретації, порівняння та характеристики музичних образів, як і під час виконання творів, увага акцентується на відображенні музикою життєвих явищ. Відкриваючи різноманітну палітру музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо), учні мають навчитися характеризувати їх особливості в інтонаційному становленні та розвитку як відображення навколишнього світу. При цьому слід орієнтувати учнів на обгрунтування ними власного емоційно-естетичного ставлення до музичних образів та втілених у них життєвих явищ. Особливий акцент на особистісне сприймання та інтерпретацію учнями музичних творів вже був зроблений під час вивчення у 6 класі теми ІІ семестру “Я і музика”. Важливо, щоб цей процес особистісного музичного-естетичного розвитку кожного учня не втрачав актуальності й надалі.

Зміст теми ІІ семестру “Композиція музичного твору” логічно випливає зі змісту попередньої теми, продовжує його і закріплює знання учнів про образний зміст музики. Різнобарвна палітра музичних образів як відображення мозаїки навколишнього світу розглядається тепер у розвитку і взаємодії, тобто музичній драматургії. Слухаючи та аналізуючи складні твори з не менш ніж двома образами, учні спостерігатимуть за їх драматургічним розвитком, а отже за взаємодією проявів у музиці життєвих явищ. Учні мають навчитися розпізнавати основні принципи драматургічного розвитку, зокрема у творах сонатної форми, та зрозуміти взаємозалежність складових сонатної форми і зазначених принципів із життєвим змістом музичного твору.

З метою глибокого засвоєння та розуміння учнями змісту творів сонатної форми, такі твори мають звучати не менш ніж на двох уроках – поетапно. Спочатку (на першому з уроків, де звучить твір) слід послухати його з учнями у рамках експозиції (не далі) з метою розуміння та визначення основних образів. На цьому ж уроці учні аналізують засоби музичної виразності, за допомогою яких втілюється той чи інший образ.

На наступнимоу уроці після закріплення попередніх висновків продовжуємо слухати твір, зосереджуючи увагу на драматургічному розвиткові музичних образів – їх взаємодії у наступних складових сонатної форми: розробці, репризі, коді. Лише після цього можна зробити висновок про той чи інший принцип музичної драматургії, обраний композитором для зіставлення різнохарактерних образів. Таким чином, спостергіаючи за співіснуванням і взаємодією (зіткненням, боротьбою тощо) образів – вітлень життя, ми вчимо учнів чути, “бачити”, відчувати різноманітний у своїх проявах навколишній світ через призму музичного мистецтва.

Пісенний матеріал у програмі 7 класу підібраний таким чином, що органічно доповнює та продовжує зміст теми семестру, як і кожного уроку. Так, наприклад, пісня В.Івасюка “Балада про мальви” розучується протягом перших трьох уроків І семестру, коли мова йде про жанр балади в музичному мистецтві (на прикладі пісні-балади Ф.Шуберта “Лісовий цар”). Розучування пісні Б.Фільц “На полонині, на верхівці” одночасно із слуханням її Закарпатських новелет перетворює один із уроків на урок-монографію, присвячений творчості сучасного українського композитора. Пісні про Велику Вітчизняну війну звучатимуть у виконанні учнів у процесі сприймання класичних творів, присвячених цій тематиці (симфонія №7 Д.Шостаковича та ін.). Пісня “Синові” А.Пашкевича, що має розучуватися у ІІ семестрі, дозволить одночасно із прослуховуванням фрагменту ораторії “Слідами Руставелі” О.Тактакішвілі присвятити урок роздумам на тему “Людина і Батьківщина” тощо. Достатня вокальна-хорова підготовка учнів, що передувала 7-му класу, дозволяє під час розучування і виконання пісень зосередитися на їх образному змісті та його інтерпретації у процесі виконання і таким чином цілісно і щонайглибше реалізувати зміст програми.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб спрямувати учнів на усвідомлення широкої палітри музичних образів – проявів життя, їх розвитку та взаємодіїї у рамках одного твору, на формування власного емоційно-естетичного ставлення до музичних образів та відображених ними життєвих явищ.

Домашні завдання - слухання музики за власним вибором – допоможуть учням зіставити художній рівень програмових творів і музики, що звучить в оточуючому середовищі; усвідомити рівень своїх музичних уподобань і смаків та знайти шляхи до їх удосконалення.

Кінцевим результатом засвоєння навчального матеріалу за темами “Образний зміст музики” та “Композиція музичного твору” має бути усвідомлення учнями життєвої природи змісту музичних творів малих і великих форм, ролі музичного мистецтва в житті суспільства та власному житті, вироблення в учнів свідомого і вдумливого ставлення до музики. Музичне мистецтво розкриватиметься перед учнями новими сторонами своїх виражальних можливостей та життєвого змісту. Завдяки накопиченню слухового та виконавського досвіду протягом року розширюватиметься музичний та життєвий кругозір учнів.

Допомагаючи учням сприймати і розуміти музичні твори, слід привертати їх увагу до великої естетичної цінності мистецтва, до його здатності наділяти людину естетичною насолодою та красою. Усвідомлюючи неперевершене значення естетичного впливу мистецтва на людину, вчитель завжди зможе скористатися у своїй роботі з учнями його здатністю виконувати виховну, пізнавальну та перетворюючу функції. Найважливішим при цьому є завдання вчителя захопити учнів музикою, закохати їх у музику, навчити розуміти її красу.

У цьому навчальному році учні спробують відповісти на запитання: “У чому загадковість природи музики?», «Що таке краса?», «У чому поняття істини?», «Чому в мистецтві відкривається перед нами глибина життя?», «Які таємні сили народжують шедеври музичної творчості і чому над ними не владний час?».

Слухаючи музику, ми потрапляємо у дивовижний світ її звучання. З її глибин до нас піднімаються образи, картини й уявлення. Вони тендітні, нерухомі, позбавлені предметної конкретності. Що ж це за образи? Що ми бачимо в них і відчуваємо?

Під впливом музики пробуджується наша душа – така, яка вона є: багата, складна, тонка. І чи не значить це, що зміст музики віддзеркалює зміст нашої душі, спілкується з нею безпосередньо – без будь-якої програмності, слів, сюжетів і коментарів? Музичний зміст належить тільки музиці, і його можна шукати тільки в ній самій, у її звуках, мелодіях, ритмах, у їх неповторній єдності.

Ця єдність і є музика, однак вона також називається й музичною формою, і музичною композицією, а також драматургією – в залежності від рівня музичної цілісності.

Учні зрозуміють, що зміст «живе» тільки в музичній формі, а форма наповнюється духом тільки завдяки змісту – вони нерозривні. Так проявляє себе закон художньої цілісності. Однак, намагаючись зрозуміти й пояснити будь-який музичний твір, ми знову переконуємося, що в композиції, тобто в будові твору виявляє себе вся складна система образів, характерів і настроїв. За складністю або простотою композиції ми визначаємо складність і масштабність змісту, який також може бути різним. І саме музичну композицію слід сприймати як виразну форму музичного висловлювання, що ховає в собі сенс та розгадку змісту музики.

Учні також спробують зрозуміти, що музичний твір являє собою живий процес, рух у часі. Тому, коли ми говоримо про музичну композицію, то маємо на увазі результат розвитку музичної думки. Однак не менш важливо простежити й за процесом її розвитку, який відображає послідовність прояву образів.

Сприймаючи музичний твір, відгукуючись на нього всією силою власних почуттів, ми відчуваємо й свою приналежність до великої, одухотвореної краси.

І семестр

Тема: Образний зміст музики

1 урок

Тема уроку: “Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі”*.

Мета: Познайомити учнів з поняттям музичний образ; пояснити визначення понять кантилена, арія, балада. Розвивати вміння учнів спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, інтерпретувати національну специфіку музичних творів як відображення життя народу та виразно виконувати музичні твори. Розвивати в учнів зацікавленість українською класичною музикою; глибоке відчуття втілених у музичних творах настроїв, почуттів та характеру людини; виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні про школу (на вибір учителя).

  2. Бесіда з учнями про їхні музичні враження, отримані під час літніх канікул.

  3. Арія Остапа з опери “Тарас Бульба” та Пісня Наталки з опери “Наталка Полтавка” М.Лисенка – слухання.

  4. Бесіда про життєвий зміст музики, втілений у музичних образах.

  5. “Балада про мальви” В. Івасюка – розучування.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, дати визначення музичним образам прослуханих творів.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Образний зміст музики. Яскравість музичних образів”. Твори для сприймання: А.Хачатурян. Танець із шаблями з балету “Гаяне”; К.Караєв. “Сцена грози” з балету “Стежкою грому”. Пісня: “Кольорові сни” М.Дунаєвського.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні про школу.

Розпочати урок можна із розповідей учнів про музику, яку вони слухали під час літніх канікул, привертаючи увагу учнів до життєвого змісту прослуханих творів.

Пригадуємо з учнями попередні зустрічі з творчістю Миколи Лисенка, зокрема з його оперними творами. Можна прочитата учням фрагменти спогадів про композитора (наприклад, з книги О.Лисенко.”Про Миколу Лисенка”).

Першою прозвучить арія Остапа з опери “Тарас Бульба”, вже знайомої учням за іншими фрагментами. Користуючись літературним джерелом – повістю М.Гоголя “Тарас Бульба”, що лягла в основу опери, слід зачитати учням фрагменти, які характеризують літературний образ Остапа. Також слід обов’язково повідомити учням, що ця арія Остапа звучить у трагічний момент дії, після загибелі брата Остапа – Андрія. Все це можна повідомити учням перед звучанням арії або після нього (на розсуд учителя). В останньому випадку можливе повторне прослуховування арії. У ході обговорення звучання музики виникає потреба у з’ясуванні визначення понять арія і кантилена. Метою обговорення є підведення учнів до визначення музичного образу арії Остапа як вираження певних рис характеру персонажу.

Аналогічно використання літературного першоджерела – п’єси “Наталка Полтавка” І.Котляревського допоможе поглибити сприймання та розуміння учнями образу Наталки під час прослуховування пісні Наталки з опери “Наталка Полтавка” М.Лисенка. Важливо підкреслити історичну правду та народність оперних образів Миколи Лисенка. Можна пригадати, як у 2 і 3 класах, слухаючи певні музичні твори (бажано, щоб учні самі їх назвали), ми переконалися, що музика може виражати характер людини. У цьому нас переконують і сьогодні фрагменти опер Миколи Лисенка.

Акцентуючи увагу на народно-пісенній основі української професійної музики (найяскравіший зразок – творчість М.Лисенка), переходимо до розмови про творчість Володимира Івасюка, яка була зрощена на народному грунті. Варто підкреслити різнобічість творчого обдарування митця: його композиторський, поетичний талант (він часто складав пісні на власні тексти), а також талант живописця – у його родині зберігаються написані ним картини.

Перед розучуванням “Балади про мальви” В.Івасюка важливо прочитати з учнями її текст і з’ясувати й усвідомити життєвий зміст – образ твору. Слід також привернути увагу учнів до терміну балада, пояснити його значення та вислухати учнів з приводу того, чому, на їх думку, ця пісня названа авторами баладою. Оскільки пісня містить у собі два куплети і два різні за текстом приспіви, на цьому уроці варто розучити слова 1-го куплета і першого приспіву - половину пісні та приділити увагу роботі над фразуванням, диханням, дикцією. У приспіві слід звернути особливу увагу на ланцюгове дихання у кантленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.

У висновку уроку зосереджуємо увагу на музичних образах, що втілюють життєвий зміст творів - їх значенні, різноманітті та відображенні ними людських характерів.

Пропонуємо учням вдома послухати музику за власним вибором, дати визначення музичним образам прослуханих творів.

Виходять із класу учні у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Пісня про школу (на вибір учителя)– вхід.

І варіант: Арія Остапа з опери “Тарас Бульба” та Пісня Наталки з опери “Наталка Полтавка” М.Лисенка– слухання.

Балада про мальви” В.Івасюка – розучування, вихід.

ІІ варіант: Танець із шаблями з балету “Гаяне” А.Хачатуряна; “Сцена грози” з балету “Стежкою грому” К.Караєва – слухання.

Кольорові сни” М.Дунаєвського – розучування, вихід.

2 урок

Тема уроку: “Пісня-балада”*.

Мета: Познайомити учнів з твором. Що належить до стилю музичного романтизму – баладою Ф.Шуберта “Лісовий цар”. Сформувати в учнів загальне уявлення про стиль музичного романтизмуу порівнянні зі стилем класицизму. Закріпити визначення понять музичний стиль, балада. Розвивати вміння характеризувати особливості музичних образів у їх інтонаційному становленні та розвитку як відображення життєвих явищ. Розвивати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання. Формувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, виховувати естетичний смак.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Балада про мальви” В.Івасюка – розучування.

  4. “Лісовий цар” Ф. Шуберта – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, проаналізувати харктер втілення думок і почуттів людини в музичних образах. Придумати власний сюжет для створення літературної чи музичної балади.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Романтичні образи в музиці”. Твір для сприймання: “Порив” Р.Шумана. Пісні: “Кольорові сни” М.Дунаєвського; “Балада про рідну мову” М.Колодочки.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома, та їхні враження від музичних образів прослуханих творів.

Продовжуємо розучування пісні “Балада про мальви” В.Івасюка. Уважно аналізуючи поетичний текст та почуття, втілені в пісні, складаємо виконавський план щодо найбільш вдалого використання та розвитку засобів музичної виразності. Велика вокально-хорова робота над піснею.

З’ясовуємо з учнями визначення поняття балада, розповідаємо про особливу роль балади у творчості композиторів-романтиків. Даємо учням загальне уявлення про напрям (стиль) романтизму у порівнянні зі стилем класицизму. Окремо слід зупинитися на характеристиці творчого шляху Франца Шуберта, зокрема на його пісенній творчості, використовуючи музикознавчі джерела (наприклад, книгу В.Дамса “Франц Шуберт”). Можна навести висловлювання російського музикознавця Б.Асаф’єва про те, що Шуберта вирізняє “рідкісна здатність: бути ліриком, не замикаючись у своєму особистому світі, а відчувати й передавати радості та скорботи життя, як їх відчувають і хотіли б передати більшість людей… музика його була його співом про все, але не особисто про себе”.

Як приклад класичної балади пропонуємо учням познайомитися із твором Ф.Шуберта на вірші Й.В.Гете “Лісовий цар”. Оскільки балада прозвучить в оригіналі – німецькою мовою, слід прочитати учням її текст у перекладі українською мовою. Таких перекладів існує кілька. Можливо, найближчим до оригіналу є переклад Б.Грінченка. При цьому, надзвичайно важливим є артистично виразне читання літературного тексту балади.

Слухаємо баладу “Лісовий цар”. Під час інтерпретації прослуханої музики особливу увагу приділяємо характеристиці образів дійових осіб твору та єднанню їх у єдиному, цілісному драматичному образі. Більш глибокому розумінню твору можуть сприяти висловлювання про баладу сучасників композитора, наведені у книзі музикознавця Г.Гольдшмідта “Франц Шуберт”: “Мелодія захоплює своєю глибокою правдивістю, характеризуючи внутрішній зміст дії, зміну переживань батька, дитини й лісового царя, тоді як зовнішня дія, тобто галоп коня і завивання бурі знаходять своє втілення у відповідному супроводі. Таке рішення… було єдино правильним, оскільки баладний характер вірша вимагав певної музичної форми. Та, щоб надати такого характеру усьому творові, причому не зашкодивиши характеристикам окремих дійових осіб, увесь твір був пройнятий акомпанементом в одному ритмі. Аккомпанемент слугував у даному випадку не лише фоном для мелодії, але й сам створив живописну картину.” “Тут усе прямує до єдиної мети”. “Характеристика така глибока й захоплююча, настільки зрозуміла всім, що не потребує ніяких пояснень.” Доцільним може бути повторне прослуховування балади.

У висновку уроку має прозвучати думка про різноманітність способів вираження життєвого змісту в музичних образах, зокрема у баладі “Лісовий цар” Ф.Шуберта та “Баладі про мальви” В.Івасюка.

Вдома учні мають послухати музику за власним вибором, проаналізувати характер і способи втілення думок та почуттів людини в музичних образах, а також придумати власний сюжет для створення літературної чи музичної балади.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “Балада про мальви” В.Івасюка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

І варіант: “Балада про мальви” В.Івасюка – вхід, розучування, вихід.

Лісовий цар” Ф.Шуберта – слухання.

ІІ варіант: “Кольорові сни” М.Дунаєвського – вхід, розучування, виконання.

Порив” Р.Шумана – слухання.

Балада про рідну мову” М.Колодочки – розучування, вихід.

3 урок

Тема уроку: “Образи-пейзажі. Богдана Фільц”.

Мета: Познайомити учнів з творчістю Богдани Фільц (“урок-монографія”). Акцентувати увагу на особливостях, характерних для її творчості, та тісному зв’язку з народно-пісенними джерелами. Пояснити учням визначення поняття новелета та її характеристику як різновиду інструментальної музики. Допомогти учням усвідомити і відчути яскраву образну палітру музики Б.Фільц, “побачити” пейзажні змальовки, втілені в музичних образах “Закарпатських новелет” і пісні “На полонині, на верхівці”. Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори, висловлюючи судження про різнобарвну палітру і життєвий зміст музичних образів та порівнюючи їх. Формувати інтерес до сучасної класичної української музики, зокрема до творчості Богдани Фільц, виховувати естетичний смак.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “На полонині, на верхівці” або (за вибором учителя) “Червона калино, чого в лузі гнешся?” Б.Фільц – розучування.

  4. “Закарпатські новелети” №5, 7 Б.Фільц – слухання.

  5. “Балада про мальви” В.Івасюка – виконання.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, дати визначення її образам; спробувати втілити образи творів Богдани Фільц засобами образотворчого мистецтва.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Балада про мальви” В.Івасюка.

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома за власним вибором, та про їхні особисті враження від прослуханих творів щодо втілення думок і почуттів людини в музичних образах.

Знайомимо учнів з новою піснею “На полонині, на верхівці” Б.Фільц на вірші В.Ладижця*. Привертаємо увагу учнів до поетичного тексту пісні, в якому змальвано чарівний пейзаж Карпатських гір. Ця пісня є доволі складним триголосим хоровим твором, що вимагає ретельно продуманої та спланованої вокально-хорової роботи. Зважаючи на готовність класу засвоювати музично-інтонаційні особливості пісні, на цьому уроці можна розучити один або два куплети. Звертаємо увагу на інтонування цілих тривалостей, ланцюгове дихання, прийом marcato, дотримання залігованих тривалостей та виразне виконання підголосків. Слід домагатися інтонаційно й динамічно виразного звучання, готуючись до виконання пісні в темпі allegro.

По завершенні першого етапу роботи над піснею пропонуємо учням розповідь про творчий шлях сучасного українського композитора Богдани Фільц. Зосереджуємо увагу на фольклорних джерелах її творчості та особливостях авторського стилю. Можна при цьому викоритстати фрагменти книги М.Загайкевич “Богдана Фільц. Творчий портрет”. Варто навести висловлювання про творчість Богдани Фільц С.Людкевича: “Як композитор, виявляє Богдана Фільц визначну… виразовість, особливо в ліричному напрямі, почуття структури і змагання до правди, оригінальності й змістовності, а також явний зв’язок з народною піснею.” та М.Колесси: “… в особі Богдани Фільц маємо цікавого, оригінального композитора, яким може гордитися наша музична громадськість.”

Представляємо учням інструментальний (фортепіанний) цикл із 10-ти “Закарпатських новелет” Б.Фільц. Пояснюємо визначення і походження терміну новелета як музичного твору. Слухаємо 5-ту і 7-му “Закарпатські новелети”. Після прослуховування порівнюємо обидва твори, з’ясовуємо, що є спільного та відмінного між ними у змісті (образах) та звучанні. Слід також зіставити образний зміст усіх творів Б.Фільц, що прозвучали на цьому уроці (включаючи пісню “На полонині, на верхівці”). Поглибити враження учнів від музичних пейзажів допоможе їх зіставлення з картинами-пейзажами українських художників.

/репродукції/

На завершення уроку доопрацьовуємо та виконуємо пісню “Балада про мальви” В.Івасюка, домагаючись якнайвиразнішого її виконання.

Висновком уроку може бути думка про розмаїття образів, зокрема образів-пейзажів, втілених у музичних творах різних жанрів.

Пропонуємо учням вдома послухати музику за власним вибором, дати визначення її образам; спробувати втілити образи творів Богдани Фільц засобами образотворчого мистецтва.

Учні виходять із класу у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

*або “Червона калино, чого в лузі гнешся?” Б.Фільц.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Балада про мальви” В.Івасюка або “Балада про рідну мову” М.Колодочки – вхід, виконання.

На полонині, на верхівці” або “Червона калино, чого в лузі гнешся?” Б.Фільц – розучування, вихід.

Закарпатські новелети №5, 7 Б.Фільц – слухання.

4 урок

Тема уроку: “Глибина та виразність образів у вокальній музиці”.

Мета: Показати учням можливості вокальної музики у втіленні образів-пейзажів, поєднаних з почуттями людини, через жанр романсу та пісні. Пояснити учням визначення поняття пастораль, пасторальний твір. Поглибити знання учнів про творчість С.Рахманінова та музичний жанр романсу. Формувати вміння розуміти та інтерпретувати вокальні твори, виявляти різнохарактерні музичні образи. Виховувати шанувальників вокальної музики (романсу) і творчості С.Рахманінова (Я.Степового).

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “На полонині, на верхівці” Б.Фільц – розучування.

  4. “Островок”, “Весенние воды” С.Рахманінова, “Реве та стогне Дніпр широкий” Д.Крижанівського або (за вибором учителя) “Степ”, “Ой, три шляхи широкії” Я.Степового – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, спробувати втілити свої враження від прослуханої музики у власних художніх образах.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали за власним вибором. Переглядаємо малюнки учнів, у яких вони втілили свої враження від творів Богдани Фільц.

Продовжуємо вокально-хорову роботу над піснею “На полонині, на верхівці” Б.Фільц, домагаючись якомога виразнішого виконання, в тому числі динамічного і темпового. Особливої уваги приділяємо роботі над вокальними партіями хороспіву (якщо пісня розучується у повному, триголосому викладі). Підкреслюємо найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.

Привертаємо увагу учнів до іншого пейзажу, змальованого засобами поезії у вірші Костянтина Бальмонта “Островок” (виразно читаємо вірш). Як (якими засобами) міг би бути втілений цей образ у музичному творі, в образотворчому мистецтві? Розповідаємо учням, що твори мистецтва, які змальовують картини природи (часто - ідеалізовані), називають пасторальними. Після висловлювань учнів про їхні уявлення музичного втілення образу з вірша К.Бальмонта вмикаємо запис романсу С.Рахманінова “Островок”. Чи співпадають уявлення учнів із почутим у романсі? Які їхні враження від твору Сергія Рахманінова? Нагадуємо учням про творчість композитора, акцентуючи увагу на національній спрямованості його музики. Розповідаємо учням нові цікаві факти з життя і творчості композитора. Пригадуємо твори С.Рахманінова, які ми слухали в минулі роки, а також таори інших композиторів з пасторальними образами (на приклад, “Ранок” чи “Захід сонця” Е.Гріга), порівнюємо їх. Пропонуємо учням зіставити образ романсу з пейзажними творами образотворчого мистецтва.

/репродукції до “Островка”/

Наступне зіставлення пейзажних образів музитчного та образотворчого мистецтва можна розпочати з живопису:

/репродукції до “Весенних вод”/

Як, на думку учнів, звучатимуть музичні твори з образами розквітаючою навесні природи? До якого з живописних образів є найближчим життєвий зміст наступного твору С.Рахманінова? Звучать “Весенние воды”. Після прослуховування учні дають відповіді на поставлені запитання.

Слухаємо наступний твір – пісню “Реве та стогне Дніпр широкий” Д.Крижанівського на вірші Т.Шевченка. Надаємо учням можливість висловитися щодо звучання та образного змісту твору. Пропонуємо їх зіставити образ пісні з образами творів образотворчого мистецтва і літератури.

/репродукції/

Підсумовуємо урок висновком про схожість та різноманітність втілених у музичному та інших видах мистецтва пейзажних образів.

Домашнім завданням для учнів є слухання музики за власним вибором, та втілення своїх вражень від прослуханої музики у власних художніх образах.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

На полонині, на верхівці” або “Червона калино, чого в лузі гнешся?” Б.Фільц – вхід, розучування, вихід.

Островок”, “Весенние воды” С.Рахманінова, “Реве та стогне Дніпр широкий” Д.Крижанівського або “Степ”, “Ой, три шляхи широкії” Я.Степового – слухання.

5 урок

Тема уроку: “Героїчні та патріотичні образи в музиці”.

Мета: На прикладі творчості Л.Бетховена познайомити учнів із жанром програмної увертюри. Акцентувати увагу на значенні реальних образів та подій у втіленні образного змісту увертюри “Егмонт”, а також високого патріотичного змісту пісні “Україна” Т.Петриненка. Закріпити визначення понять музичний образ, увертюра. Розвивати вокально-хорові навички учнів. Розвивати в учнів інтерес до творчості українських та зарубіжних композиторів через сприймання героїчно-патріотичних образів. Виховувати естетичні та патріотичні почуття

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “На полонині, на верхівці” Б.Фільц – виконання.

  4. Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена – слухання.

  5. “Україна” Т.Петриненка або (за вибором учителя) “Україно, любов моя” І.Шамо – розучування.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, виразно розповісти про її зміст та звучання.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “На полонині, на верхівці” Б.Фільц, що розучувалася на попередніх уроках.

Слухаючи розповіді учнів про музику, яку вони слухали за власним вибором, приділяємо увагу художньому (образотворчому) втіленню їхніх вражень від пейзажних (пасторальних) музичних образів.

Підготувавши учнів, розпочинаємо урок доопрацюванням та виконанням пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц. При необхідності, виправляємо недоліки, удосконалюємо звучання та виразно виконуємо пісню. Привертаємо увагу учнів до високого патріотичного значення з любов’ю змальованих картин української природи в музиці Богдани Фільц.

Почуття патріотизму спрямовує на героїчну боротьбу за батьківщину героїв наступного твору – народ Нідерландів та його ватажка графа Егмонта. Розповідаємо учням про реальні події ХVІ століття – боротьбу нідерландців проти іспанських завойовників під проводом Егмонта, графа Ламораль, принца Гаврського, що лягли за основу драми (трагедії) видатного німецького поета Йогана Вольфганга Гете (чи пригадають учні, який музичний твір та якого композитора на вірші Й.В.Гете вже звучав для них цього року?).

Пригадуємо з учнями визначення поняття увертюра та окремо зупиняємося на жанрі програмної увертюри, пояснюючи її особливості. Підкреслюємо значення для творчості Л.Бетховена героїчних та патріотичних образів на прикладі вже знайомих учням творів композитора та незнайомих, зокрема – програмних увертюр “Леонора”, “Коріолан”, “Егмонт”. Можливо, доцільним буде прочитати учням вірш С.Неріс “Бетховен”.

З метою кращого розуміння учнями змісту увертюри “Егмонт” варто використати фрагменти драми Й.В.Гете, наприклад, заключний монолог Егмонта: “Хоробрий мій народе! Богиня перемоги летить перед нами! Я вийду із темниці назустріч смерті почесній. Я помираю за свободу! Заради неї я жив, боровся і за неї приношу себе у пожертву… За Батьківщину боріться! Радісно віддайте життя за те, що для нас дорожче понад усе, - за волю, за свободу! У цім вам сьогодні буду взірцем!”.

Перед слуханням увертюри спрямовуємо учнів на узагальнене визначення головних образів-ідей твору. Слухаємо увертюру “Егмонт”, характеризуємо її життєвий зміст і звучання. Слід привернути увагу учнів до рішуче контрастних образів увертюри, їх зіткнення, боротьби та перемоги одного над іншим.

Після прослуховування твору надаємо учням можливість висловити свої враження, охарактеризувати образний змвст увертюри та її звучання. Пропонуємо учням послухати наступний твір – пісню українського композитора Тараса Петриненка “Україна”*. Чи відчують учні спільність патріотичної ідеї в основі змісту увертюри “Егмонт” і пісні “Україна”?

Знайомимо учнів з найхарактернішими напрямами творчості Тараса Петриненка, пригадуємо інші твори композитора, відомі учням, зокрема його “Пісню про пісню”. Починаємо розучування пісні “Україна”. Особливу увагу приділяємо роботі над приспівом з його дво-триголосим звучанням та загальному кантиленному характеру мелодії.

У висновку уроку акцентуємо увагу на особливостях втілення патріотичних і героїчних образів у музиці та їх високому значенні в музичному мистецтві, спрямованому до кожного з нас.

Домашнім завданням для учнів будуть виразні розповіді про музику, яку вони слухатимуть за власним вибором, та висловлювання про вагомість і значення її образів для кожного з них особисто.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “Україна” Т.Петриненка.

* або “Україно, любов моя” І Шамо.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

На полонині, на верхівці” або “Червона калино, чого в лузі гнешся?” Б.Фільц – вхід, виконання.

Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена слухання.

Україна” Т.Петриненка або “Україно, любов моя” І.Шамо – розучування, вихід.

6 урок

Тема уроку: “Розвиток музичного образу”.

Мета: Познайомити учнів з творчістю Моріса Равеля та особливостями розвитку образу та звучання симфонічної п’єси “Болеро”. Пояснити учням визначення понять болеро, кастаньєти, тутті, закріпити визначення понять музичний образ, варіації. Формувати вокально-хорові навички учнів та вміння інтерпретувати програмні симфонічні музичні твори. Розвивати інтерес до видатних зразків музичної класики. Виховувати шанувальників творчості М.Равеля.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

  2. “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо) – розучування.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. “Болеро” М.Равеля – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути увагу на розвиток музичних образів. Спробувати створити власний образ танцю засобами улюбленого виду мистецтва.

  7. Вихід у супроводі звучання “Болеро” М.Равеля.

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

Продовжуємо розучування пісні “Україна” Т.Петриненка. На цьому уроці слід провести найважливіші етапи вокально-хорової роботи над цим твором та, одночасно, завершити розучування тексту.

Привертаємо увагу учнів до національної основи та вагомості пісні “Україна” й, загалом, творчості її автора.

Слухаємо розповіді учнів про зміст та звучання музики, яку вони слухали за власним вибором, про значення для кожного з них її музичних образів.

Розповідаємо учням про характерні риси творчості Моріса Равеля та іспанську національну основу багатьох його творів, зокрема симфонічнлої п’єси “Болеро”. Для більш повної характеристики творчості композитора можна використати фрагменти книг Ю.Крейна “Моріс Равель” та Ролана-Манюеля “Моріс Равель”.

На цьому уроці відбувається перше знайомство учнів з творчістю М.Равеля. Розповідаємо учням найцікавіше та найважливіше про життя і творчість композитора, про значення його творчої спадщини для розвитку світової музичної культури.

Знайомимо учнів із творчим задумом “Болеро” як балетної вистави та варіантами його виконання. Перед слуханням твору націлюємо учнів на спостережання за розвитком його звучання та образу. Слухаємо “Болеро”.

Після прослуховування твору аналізуємо з учнями його звучання та розвиток. Визначаємо його варіаційність, програмність та музичний образ.

Висновком уроку має бути думка про багаті виражальні можливості музики щодо втілення грандіозного у своєму розвитку образного змісту.

Вдома учні мають слухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на розвиток музичних образів. За бажанням учні можуть спробувати створити власний образ танцю засобами улюбленого виду мистецтва.

Виходять з класу учні у супроводі звучання “Болеро” М.Равеля.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Україна” Т.Петриненка або “Україно, любов моя” І.Шамо – вхід, розучування.

Болеро” М.Равеля – слухання, вихід.

7 урок

Тема уроку: “Виражальність та зображальність образів”.

Мета: На прикладі твору К.Сен-Санса поглибити уявлення учнів про виражальні та зображальні можливості музики. Вчити учнів висловлювати судження про життєвий зміст музичних образів, зокрема – ліричних. Закріпити визначення понять музичний образ, стиль, сюїта. Розвивати вокально-хорові навички та вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів. Виховувати глибоке розуміння класичної музики, почуття краси.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо) - виконання.

  4. “Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин” К.Сен-Санса - слухання.

  5. “Музика для двох” О.Антоняка – розучування.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на роль виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичних образів.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

Учні розповідають про музику, яку вони слухали за власним вибором. При цьому відзначаємо кращі варіанти втілення образу танцю у творчих доробках учнів.

Завершення роботи над піснею “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо). Слід очікувати, що найбільшої уваги вимагатиме приспів та робота над вокальними партіями в ньому. Також потребує уваги інтонування і точне виконання розспівів. Та найголовнішим, безумовно, є глибоке відчуття та втілення в учнівському виконанні образного змісту пісні. Виконуємо пісню.

Патріотичне спрямування творчості й діяльності митців різних країн – тема для наступної нетривалої розмови з учнями. Серед композиторів, яких учні вназвуть у процесі розмови, має прозвучати й ім’я Каміля Сен-Санса, який був справжнім патротом Франції і спрямовував свою творчу музичну й організаторську діяльність на користь свого народу і країни. Нехай учні пригадають, який твір композитора вони слухали минулого року та що вони дізналися про творчість К.Сен-Санса. Можна скористатися фрагментами книги Р.Роллана “Музиканти наших днів”, де йдеться про К.Сен-Санса.

Додаємо учням нової необхідної інформації про К.Сен-Санса, характерні риси його творчого стилю та представляємо один із найвідоміших творів композитора – сюїту для двох фортепіано і камерного ансамблю “Карнавал тварин”. Розповідаємо учням про особливості та образний зміст оюїти і пропонуємо послухати один із найпопулярніших її фрагментів – п’єсу “Лебідь”.

Після прослуховування музики у процесі обговорення її звучання акцентуємо увагу на ролі виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичного образу п’єси. Можна нагадати учням давньогрецький міф про лебедів, які на честь народження бога Аполлона сім разів облетіли острів, де він народився. Й Аполлон згодом у знак відячності лебедям натягнув на свою ліру сім струн. Слід також розповісти учням про створення балетного міні-спектаклю на музику “Лебедя” К.Сен-Санса, який став всесвітньовідомим завдяки майстерному втіленню образу видатною балериною М.Плісецькою. Враження учнів можна поглибити за допомогою творів образотворчого мистецтва, що мають спільні точки перетину з прослуханою музикою.

/фото – М.Плісецька; репродукція – до “Лебедя”/

Ліричність образного змісту єднає п’єсу К.Сен-Санса з наступною новою піснею “Музика для двох” О.Антоняка. Пропонуємо учням послухати нову пісню й вмсловитися стосовно її звучання та образу.

Сучасне звучання пісні “в ритмі диско”, як зазначив композитор, її світлий, ліричний настрій повиннні панувати протягом усіх етапів її розучування. На цьому уроці достатньо розучити 1-й куплет пісні і приспів, приділити увагу вокально-хоровій роботі, зокрема синкопованому ритму та дотриманню довгих залігованих тривалостей у кінці фраз.

Важливо зіставити звучання та зміст усіх творів, що звучали на цьому уроці, та зробити висновок про особливості вираження їх образного змісту.

Вдома учні можуть послухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на роль виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичних образів.

Вихід учнів з уроку у супроводі звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Україна” Т.Петриненка або “Україно, любов моя” І.Шамо – вхід, виконання.

Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин” К.Сен-Санса - слухання.

Музика для двох” О.Антоняка – розучування, вихід.

8 урок

Тема уроку: “Образи народного життя”*.

Мета: Познайомити учнів із творчістю Ф.Ліста на прикладі одного з найвідоміших його творів – “Угорської рапсодії” №2, що втілює образи народного життя угорців та ромів. Закріпити визначення понять музичний образ, рапсодія, чардаш. Формувати вміння логічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо образного змісту прослуханої та виконаної музики. Розвивати інтерес до шедеврів світової класичної музики. Виховувати шанувальників творчості Ф.Ліста.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка.

  2. “Музика для двох” О.Антоняка – виконання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. “Угорська рапсодія” №2 Ф.Ліста або (за вибором учителя) Прелюдії ля мінор та мі мажор Д.Шостаковича – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповідати про її образний зміст.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента “Угорської рапсодії” №2 Ф.Ліста (або Прелюдії Д.Шостаковича).

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Сторінки зі “щоденника” митця”. Твори для сприймання: прелюдії ля мінор та мі мажор Д.Шостаковича.

Методичні рекомендації.

Звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка під час входу учнів до класу дає привід продовжити її розучування. Оскільки пісня відносно нескладна й невелика, на цьому уроці завершуємо вивчення тексту 2-го куплету, виправляємо можливі недоліки в звучанні та виконуємо пісню.

У розповідях учнів про музику, яку вони слухали вдома також акцентуємо увагу на ролі виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичних образів. Під час розмови з учнями можна пригадати різновиди музичних образів, які зустрічалися нам у прослуханій цього року музиці, та форми їх втілення. Разом з тим, представляємо учням новий круг образів – сцен народного життя на прикладі творчості угорського композитора, засновника національної класичної музики Угорщини Ференца Ліста.

Напрочуд багате подіями, довготривале творче життя композитора вимагає цікавих форм подачі інформації про нього з використанням цікавих фактів з життя, фотографій, малюнків-шаржів тощо. Можна також скористатися фрагментами книги Д.Ш.Гаала “Ліст”.

19 “Угорських рапсодій” для фортепіано Ф.Ліста є зразком віртуозної інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів. Пригадуємо з учнями визначення музичного жанру рапсодії, а також які рапсодії та яких композиторів ми вже слухали. Варто також пригадати інший класичний твір на угорські теми – Угорський танець ре мінор Й.Брамса (якщо він звучав минулого року). Розповідаємо учням, що “Угорські рапсодії” Ф.Ліста побудовані у вільній формі і мають кілька частин відповідно до кількості використаних народних тем – пісенних чи танцювальних. Так побудована і рапсодія №2, яка зараз прозвучить. Слід також повідомити, що існує оркестровий варіант звучання Другої рапсодії Ф.Ліста, створений угорським композитором Дарвашем Габором (і визначитися, який із варіантів прозвучить, або ж, для порівняння, обидва). Слухаємо рапсодію.

Після прослуховування твору аналізуємо з учнями його звучання та розвиток образного змісту. Слід привернути увагу учнів до ритмо-інтонаційних особливостей танцювальної частини рапсодії, що звучить у характері угорського народного танцю чардашу. Можна нагадати учням “Чардаш” угорського композитора З.Кодая, який звучав на уроках музичного мистецтва у 4 класі. Після обговорення учні можуть отримати завдання (на уроці або домашнє): підібрати українські народні мелодії, які вони б поклали за основу створення власної рапсодії, якби були композиторами.

У підсумку уроку має прозвучати думка про яскравість та різноманітність образного змісту класичних творів, в основі яких лежать ритми й інтонації народної музики.

На наступному уроці учні розповідатимуть про образний зміст музичних творів, які вони слухатимуть за власним вибором.

Виходять з класу учні у супроводі звучання фрагмента “Угорської рапсодії” №2 Ф.Ліста (або однієї з прелюдій Д.Шостаковича).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Музика для двох” О.Антоняка – вхід, виконання.

Угорська рапсодія” №2 Ф.Ліста або Прелюдії ля мінор та мі мажор Д.Шостаковича – слухання, вихід.

9 урок

Тема уроку: “Пісні-символи”.

Мета уроку: Показати учням та допомогти їх усвідомити важливе значення музичних творів – пісень, що стали державним та духовним символами українського народу. На прикладі пісень “Молитва за Україну” М.Лисенка та “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави. Формувати вокально-хорові навички. Розвивати інтерес до патріотичних образів у музичних творах. Виховувати почуття патріотизму, кращі моральні та духовні якості особистості.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького*.

  2. “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького – слухання, розучування.

  3. “Молитва за Україну” М.Лисенка – слухання.

  4. Перевірка домашнього завдання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Звернути особливу увагу на музику патріотичного змісту.

  7. Вихід у супроводі звучання “Молитви за Україну” М.Лисенка.

* Примітка. Можливе розучування на цьому уроці української народної пісні “Ой на горі вогонь горить”. У такому випадку варто скоригувати тему і завдання (мету) уроку.

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького.

Епіграфом до уроку (написаним на дошці) можуть бути слова Павла Чубинського, автора тектсу пісні, яка щойно прозвучала: “Я в світі щиро працював, Я сіяв те, що Бог послав”. Як “образотворчий епіграф” може бути використана репродукція картини І.Марчука “Пробудження”.

/репродукція/

Бажано, щоб учні послухали пісню “Ще не вмерла Україна” в авторському (4-куплетному) або повному відредагованому (3-куплетному) варіанті. Перед розучуванням пісні розповідаємо учням про її авторів та патріотичну спрямованість їхньої творчості, історію створення пісні та її непростий шлях до затвердження (в однокуплетному варіанті) пісенним символом нації - як Державний Гімн України. Починаємо розучування пісні. По можливості, бажано, щоб на цьому уроці учні засвоїли переважну частину її тексту – два куплети і приспів. Найбільшої уваги під час розучування мелодії вимагають розспіви – їх точне виконання та осмислене фразування на ланцюговому диханні.

Пісня Миколи Лисенка “Боже Великий, Єдиний” на вірші Олександра Кониського з приміткою композитора “Дитячий гімн” автори “вкласти… хотіли передусім в “неложнії уста” дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання” (так написано у передмові до видання твору, який згодом отримав назву “Молитва за Україну”). Перед прослуховуванням “Молитви” розповідаємо учням історію та народнопісенні джерела її створення, а також шлях до перетворення на Духовний Гімн України.

Слухаємо “Молитву за Україну”. Після прослуховування варто зіставити обидва твори, що прозвучали, та визначити спільне й відмінне у їх звучанні й образах. Чому, на думку учнів, саме ці пісні стали музичними символами українського народу? Що вирізняє “Моливу за Україну” як духовний символ нації? Чи можуть учні назвати інші твори, які за своїм духовним, патріотичним та громадянським значенням можуть стати поряд із творами М.Лисенка та М.Вербицького? Ця розмова переходить у розповіді учнів про образний зміст музичних творів, які вони слухали вдома за власним вибором.

У висновку уроку підкреслюємо важливу роль музичного мистецтва у житті народу, держави та у втіленні патріотичних почуттів людини.

Домашнім завданням для учнів буде слухання музики за власним вибором (по можливості - музики високого духовного та громадянського змісту).

Учні виходять з класу у супроводі звучання “Молитви за Україну” М.Лисенка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Ще не вмерла Україна” М.Вербицького або “Ой на горі вогонь горить” (українська народна пісня) вхід, розучування.

Молитва за Україну” М.Лисенка – слухання, вихід.

10 урок

Тема уроку: “Світлі образи дитинства”*.

Мета: На прикладі творчості литовських композиторів В.Лаурушаса та Б.Дваріонаса вчити учні виявляти прості та яскраві музичні образи, створені за допомогою виражальних і, особливо, зображальних інтонацій. Формувати вміння висловлювати судження про інтонаційну та життєву природу музичних образів. Розвивати вокально-хорові навички, творче уявлення та інтерес до “дитячих” образів у музичному мистецтві. Виховувати естетичний смак та почуття гумору.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького.

  2. “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького – розучування.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. “У путь” В.Лаурушаса та “Дерев’яний коник” Б.Дваріонаса – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання.

  7. Вихід у супроводі звучання п’єси “У путь” В.Лаурушаса.

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Образи-спогади, образи-враження”. Твір для сприймання: фортепіанний цикл “Образи” М.Степаненка.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького.

Продовжуючи вокально-хорову роботу над піснею, розучуємо з учнями наступний (-і) куплет (-и), домагаючись осмисленого та виразного виконання. Слід приділити увагу динамічному розвитку, надавши можливість учням визначити динаміку кожного куплета і приспіву відповідно до змісту пісні.

Під час розповідей учнів про музику, яку вони слухали вдома, особливу увагу звертаємо на твори високого духовного та громадянського змісту. Також вирізняємо розповіді учнів про музику для дітей, яку вони слухали вдома (якщо такі розповіді прозвучать). Або ж учитель сам “плавно” перейде до цієї теми у вигляді розповіді про твори, які він послухав на дозвіллі.

Пропонуємо учням послухати два твори литовських композиторів: “У путь” Вітаутаса Лаурушаса та “Дерев'яний коник” Баліса Дваріонаса*. Твори мають прозвучати один за одним з невеликою паузою. При цьому не варто казати учням, у якому порядку вони прозвучать: нехай учні самі визначать, який твір звучав першим, а який – другим. Це буде приводом до розмови про вирішальну роль зображальних інтонацій у становленні й характеристиці музичних образів.

Після прослуховування творів розповідаємо учням про деякі (солюючі) литовські народні музичні інструменти, що брали участь у виконанні творів – скудучяй, скрабалай, канклеси (по можливості, показуємо їх зображення), а також про те, що обидві п’єси були виконані дитячими інстументальними ансамблями. Пропонуємо учням підібрати українські народні інструменти для втілення подібних музичних образів.

Учні висловлюють свої враження від почутого, аналізуючи образний зміст і звучання творів, та відмічаючи особливу роль зображальних інтонацій у формуванні музичних образів. Розповідаємо учням про композиторів – авторів творів, що прозвучали. Цікаво, що, на думку учнів, мав на увазі Б.Дваріонас, коли сказав: “…Іноді лише в маленькій краплинці можуть грати усі фарби райдуги”?

Під час підведення висновків щодо виконаного та прослуханих на уроці творів важливо підкреслити національну та інтонаційну специфіку їх життєвого змісту.

Вдома учні мають слухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на роль засобів виразності, зокрема – інтонацій у формуванні музичних образів.

Виходять з класу учні у супроводі звучання п’єси “У путь” В.Лаурушаса.

* або “Образи” М.Степаненка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Ще не вмерла Україна” М.Вербицького або “Ой на горі вогонь горить” (українська народна пісня) – вхід, розучування.

У путь” В.Лаурушаса (вихід) та “Дерев’яний коник” Б.Дваріонаса або “Образи” М.Степаненка – слухання.

11 урок

Тема уроку: “Образи війни”.

Мета: На прикладі творчості Д.Шостаковича та В.Баснера (або А.Пашкевича) націлити учнів на розуміння життєвого змісту музики, що втілює образи реальних істоичних подій – Великої вітчизняної війни. Вчити учнів аналізувати образний зміст та звучання музики, знаходити спільне у змісті різножанрових творів. Поглибити знання учнів про творчість Д.Шостаковича. Закріпити визначення понять музичний образ, симфонія. Розвивати здатність виявляти і розуміти головну думку фрагмента великого музичного твору; відчуття ритму та ансамблю під час колективного виконання пісні, здатність емоційно і виразно виконувати її. Виховувати почуття поваги до загиблих у боях за Батьківщину, кращі моральні якості особистості.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького (або “Ой на горі вогонь горить” (українська народна пісня) – виконання.

  4. Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії Д.Шостаковича – слухання.

  5. “На безіменній висоті” В.Баснера або (за вибором учителя) “Степом, степом” А.Пашкевича – розучування.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про характер і розвиток музичних образів.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

Методичні рекомендації.

Учні входять у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома, та її образний зміст.

Завершуємо роботу над розучуванням пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького (або української народної пісні “Ой на горі вогонь горить”) та виразно і осмислено виконуємо її з учнями. Спонукаємо учнів до самооцінки виконання пісні (використовуємо цей прийом і надалі).

Привертаємо увагу учнів до пісні, яка зустріла їх сьогодні у класі, та обговорюємо (коротко) її життєвий зміст, підгрунтям якого є події Великої Вітчизняної війни. Розвиваючи цю тему, пригадуємо з учнями минулорічну розмову про героїчне – як з боку музикантів філармонії, так і з боку слухачів – виконання Патетичної симфонії П.Чайковського у блокадному Ленінграді під час Великої Вітчизняної війни.

Розповідаємо учням про одного з видатних ленінградців - російського композитора Дмитра Шостаковича, який під час війни залишився у блокованому фашистами місті, та про його симфонію №7, яку він назвав “Ленінградською” і присвятив героїчним захисникам міста: “Нашій боротьбі з фашизмом, нашій майбутній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію”.

Використовуючи літературні джерела (наприклад, фрагменти книг Д.Шостаковича “Про час і про себе”, М.Шагінян “Про Шостаковича”, оповідання Р.Шавердової “Симфонія гніву і боротьби”, вірш М.Матусовського “Сьома симфонія в Москві” тощо), проводимо з учнями бесіду про події 1941-1945 років, про роль і значення музичного мистецтва та діяльність митців у роки воєнного лихоліття. Девізом бесіди може слугувати вираз “Музи не мовчали”, стосовно якого можна процитувати учням слова Д.Шостаковича про його Сьому симфонію: “Багато сил та енергії я вклав у цей твір, ніколи я не працював з таким піднесенням, як тепер. Є такий крилатий вислів: “Коли гуркочуть гармати, музи мовчать”. Це справедливо по відношенню ди тих гармат, які своїм гуркотом пригнічують життя, радість, щастя, культуру. То гуркочуть гармати темряви, насильства і зла. Ми воюємо в ім’я перемоги розуму над мороком, в ім’я перемоги справедливості над варварством. Немає благородніших та більш піднесених завдань, ніж ті, що надихають нас на боротьбу з темними силами гітлеризму.” Бажано використати в руслі бесіди твори образотворчого мистецтва та фотознімки часів війни (наприклад, фото афіші виконання Сьомої симфонії в Ленінграді).

/фото: афіша, репродукції картин/

Перед прослуховуванням “Епізоду нашестя” пригадуємо з учнями визначення музичного жанру симфонії та його структуру (у загальних рисах). Можна сказати учням, що цей епізод є одним із найвідоміших та найвражаючих за своїм емоційним впливом на слухачів фрагментом Сьомої симфонії.

Слухаємо “Епізод нашестя”.

Під час обговорення прослуханого фрагмента симфонії запрошуємо учнів поділитися особистими враженнями та відзначаємо найцікавіші і найглибші висловлювання. Допомагаємо учням охарактеризувати звучання, його розвиток і визначити музичний образ. Допомогти у цьому може ще одне висловлювання Д.Шостаковича про симфонію: “Я не ставив собі завдання натуралістично зобразити воєнні події (гул літаків, гуркіт танків, постріли гармат), я не створював так званої батальної музики. Мені хотілося передати зміст суворих подій”.

Бажано, щоб учні пригадали, який із музичних творів (та якого композитора) має схожі особливості будови і розвитку засобів виразності, як у “Епізоді нашестя”, а також про суттєву різницю в образному змісті цих творів (мова йде про “Болеро” М.Равеля).

На завершення розповідаємо учням про героїчні обставини виконання Сьомої симфонії Д.Шостаковича у блокадному Ленінграді, про її виконання під час війни в інших містах країни та за кордоном, а також про відгук в американській пресі на виконання симфонії 19 серпня 1942 року в Нью-Йорку: “Країна, художники якої в ці суворі дні здатні створювати твори такої безсмертної краси і високого духу, - непереможна”.

Ближче знайомимо учнів з піснею В.Баснера на слова М.Матусовського “На безіменній висоті”*та слухаємо її. Привертаємо увагу до образу, що ніби продовжує нашу розмову про події Великої Вітчизняної війни. Цікавими були б висловлювання учнів щодо зіставлення змісту і звучання музичних творів цього уроку. Розповідаємо учням реальну історію бою біля селища Бетлиці в Калузькій області, що лягла за основу створення пісні. Розпочинаємо роботу над розучуванням пісні.

У висновку уроку має прозвучати думка про втілені в музиці образи війни, їх спільні та відмінні риси.

Учні отримують завдання слухати музику за власним вибором, розповісти про характер і розвиток музичних образів.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

* або “Степом, степом” А.Пашкевича.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

На безіменній висоті” В.Баснера або “Степом, степом” А.Пашкевича – вхід, розучування, вихід.

Ще не вмерла Україна” М.Вербицького або “Ой на горі вогонь горить” (українська народна пісня) - виконання.

Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії Д.Шостаковича – слухання.

12 урок

Тема уроку: “Піднесеність бахівських образів”.

Мета: Поглибити знання учнів про творчість Й.С.Баха. Закріпити визначення термінів і понять музичний образ, поліфонія, фуга. Зосередити увагу учнів на особливостях будови і розвитку поліфонічного твору. Розвивати вокально-хорові навички, слухацьку увагу. Розвивати інтерес до творчості Й.С.Баха. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

  2. “На безіменній висоті” В.Баснера або (за вибором учителя) “Степом, степом” А.Пашкевича – розучування, виконання*.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Органна фуга ля мінор Й.С.Баха – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, визначити її музичний образ.

  7. Вихід у супроводі звучання органної фуги ля мінор Й.С.Баха.

* можливе розучування на цьому уроці пісні “Пам’ять” О.Янушкевич.

Методичні рекомендації.

Вхід учнів до класу супроводжує звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

Продовжуємо розучування пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича). Особливої уваги потребує робота над ритмом, дикцією, дотриманням пауз, а також глибоке проникнення у зміст (образ) пісні.

На наступному етапі уроку звучать розповіді учнів про характер і почуття, втілені в музиці, яку вони слухали за власним вибором. Можливо, хтось із учнів слухав органну чи поліфонічну музику, зокрема твори Й.С.Баха. Якщо ні, вчитель може додати власну розповідь, підводячи учнів до наступної (на цьому уроці) зустрічі учнів із музикою Й.С.Баха.

Додаємо учням нової інформації про творчість Й.С.Баха, акцентуємо увагу на її великому значенні для світової музичної культури, пригадуємо твори композитора, що звучали минулого року на уроках музичного мистецтва. Варто використати одне з двох (або обидва) висловлювання Д.Кабалевського про творчість Й.С.Баха: “Коли з висоти двох століть ми дивимося на музику Баха, вона видається нам грандіозним фундаментом, на якому спочиває вся музична творчість нового й новітнього часу, включаючи нашу сучасність… Своїм учителем вважали Баха композитори класичної доби. Своїм учителем вважали його й композитори-романтики. Величезним… інтересом до Баха відзначена музична творчість ХХ століття. …Життя кожного справжнього музиканта починається з Баха. І… якщо “любити музику” зовсім не означає любити усіх композиторів, то любити музику, не люблячи Баха, неможливо”; “Будь-яка бахівська тема, - байдуже, чи виражає вона радість, чи скорботу, - звучить піднесено.” Також може бути доречним прочитаний учням вірш О.Мандельштама “Бах”.

Пригадуємо з учнями, що являє собою “король інструментів” – орган із показом його зображень на фото або на картинах художників. Також пригадуємо визначення понять поліфонія і фуга. Наводимо учням напрочуд образне пояснення Й.С.Бахом сутності поліфонічного твору (за спогадами одного з його учнів): “Кожен голос у творі – це особистість, а багатоголосий твір – бесіда цих особистостей, і слід взяти за правило, щоб кожна з особистостей говорила гарно й своєчасно, а якщо не має що сказати, то краще б мовчала й чекала, доки не дійде до неї черга”. Варто запитати учнів, чи може бути корисним це висловлювання у нашому повсякденному житті та спілкуванні.

Представляємо учням ще один поліфонічний твір Й.С.Баха – органну фугу ля мінор. Важливо, щоб учні спостерігали у процесі слухання фуги за розвитком “бесіди голосів-співрозмовників”, визначили кількість голосів фуги та її музичний образ.

Одне із головних завдань цього уроку – розвивати в учнів глибокий інтерес до класичної музики і творчості Й.С.Баха.

У висновку уроку підкреслюємо глибину і виразність бахівських образів та значення творчості Й.С.Баха у розвитку світової музичної культури.

Учні отримують завдання під час слухання музики за власним вибором визначити її музичний образ.

Вихід учні з уроку супроводжується звучанням органної фуги ля мінор Й.С.Баха.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

На безіменній висоті” В.Баснера або “Степом, степом” А.Пашкевича - вхід, розучування, виконання або “Пам’ять” О.Янушкевич – вхід, розучування.

Органна фуга ля мінор Й.С.Баха – слухання, вихід.

13 урок

Тема уроку: “Музика Британії”.

Мета: Познайомити учнів із творчістю Г.Персела та британського гурту “Білз”. Вчити учнів інтерпретувати й зіставляти образний зміст музики, створеної у далекому й недалекому минулому (у ХVІІ і ХХ століттях). Пояснити визначення понять граунд, рок-музика, біт. Формувати відчуття ритму, навички кантиленного співу та інтерпретації непрограмної інструментальної музики. Розвивати інтерес до творчості представників британського музичного мистецтва різних часів. Виховувати естетичний смак та співочу культуру учнів під час виконання пісні з репертуару гурту “Бітлз”.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Граунд” Г.Персела – слухання.

  4. “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні – слухання, розучування.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, придумати імпровізацію на тему (зерно-інтонацію) пісні “Нехай так і буде”.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Нехай так і буде” (“Let it be”) Дж.Леннона і П.Маккартні.

Учні розповідають про музику, яку вони слухали вдома та про музичні образи прослуханих творів. Привертаємо увагу учнів до зарубіжної музики (можливо, будуть такі розповіді), зокрема до пісні, що зустріла їх сьогодні у класі, та повідомляємо, що на цьому уроці звучатиме музика Британії.

Представляємо учням англійського композитора ХVІІ століття, чия музика ще не звучала на наших уроках, - Генрі Персела. Можна залучити до цього учнів, давши їм попередньо домашнє завдання з підготовки матеріалу про життя і творчість композитора (усно). Важливо створити у класі таку атмосферу (за допомогою творів літератури, образотворчого мистецтва тощо), яка б допомогла учням сприйняти і зрозуміти музичний твір, написаний у ХVІІ столітті. Також важливо у доступній формі пояснити учням значення достатньо складного поняття граунд (або: кантус фірмус, остинатний бас, генерал-бас). оскільки твір, що звучатиме - “Граунд” Г.Персела написаний для клавесина, пригадуємо з учнями, що являє собою цей музичний інструмент (показуємо його зображення).

Слухаємо “Граунд” Г.Персела. Під час аналізу-інтерпретації музики, що прозвучала, слід надати учням можливість застосувати творчу слухацьку фантазію стосовно розуміння образного змісту твору, виявити знання засобів музичної виразності.

Акцентуючи увагу на взаємозв’язках творчості композиторів-співвітчизників різних часів та народних джерелах як основи їхньої музики, переходимо до розмови про музику Британії ХХ століття, зокрема її визначного явища – творчості й діяльності квартету “Бітлз” (знову пригадуємо пісню “Нехай так і буде”, що звучала на початку уроку).

Інформацію про творчість “Бітлз” може викласти хтось із учнів, який попередньо отримав відповідне (усне) завдання. У ході викладу пояснюємо учням значення понять рок- і біт-музика.

На цьому уроці розпочинаємо розучування пісні “Нехай так і буде”. Знайомлячи учнів з піснею, привертаємо увагу до розгортання її доволі складної мелодичної лінії при помірному темпі – особливо важливою тут є робота над диханням та фразуванням під час співу.

І, безумовно, вже з першого етапу розучування пісні надаємо великої ваги її емоційному, вдумливому виконанню.

Висновок уроку має торкнутися теми єдиної життєвої основи музики різних століть та значення творчості композиторів у національній музичній культурі.

Вдома учні слухатимуть музику за власним вибором, а також мають придумати імпровізацію на тему (зерно-інтонацію) пісні “Нехай так і буде”.

Виходять учні у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні – вхід, розучування, вихід або “Пам’ять” О.Янушкевич - розучування.

Граунд” Г.Персела – слухання.

14 урок

Тема уроку: “Ліричні образи”.

Мета: Зосередити увагу учнів на ліричних образах у творчості Ф.Шуберта та їх єднанні з образами ліричної поезії поетів-романтиків. Поглибити знання учнів про творчість Ф.Шуберта. Закріпити визначення понять музичний образ, серенада (пояснити визначення понять експромт, музичний момент). Формувати вміння виразно і творчо втілювати емоційно-образний зміст музичного твору у процесі його виконання; обгрунтовувати власне емоційно-естетичне ставлення до музичних образів. Розвивати інтерес до творчості композиторів-романтиків, зокрема Ф.Шуберта. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні – розучування*.

  4. “Серенада” або (за вибором учителя) Музичний момент ля бемоль мажор та Експромт до мінор Ф.Шуберта – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

* на цьому уроці можливе розучування пісні “Листя жовте” Р.Паулса.

Методичні рекомендації.

На початку уроку учнів зустрічає пісня “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Слухаємо розповіді учнів про музичні образи, втілені в музиці, яку вони слухали вдома, а також аналізуємо варіанти імпровізацій на тему (зерно-інтонацію) пісні “Нехай так і буде”.

Продовжуємо розучування наступних куплетів пісні “Нехай так і буде”. Вокально-хорова робота має бути зосереджена навколо мелодійних та ритмічних особливостей пісні, а також емоційно виразного її виконання. Творчим завданням для учнів (на цьому й наступному уроці) може бути пропозиція власного цікавого варіанту виконання пісні.

У процесі та після роботи над піснею акцентуємо увагу учнів на її ліричному образі – втіленні почуттів людини і поширюємо цю розмову на ліричний зміст творчості різних композиторів, зокрема композиторів-романтиків. Надалі зосереджуємося на творчій спадщині Франца Шуберта, вже знайомій учням (за якими творами?).

Якщо на уроці звучатиме “Серенада” на вірші Л.Рельштаба (пригадуємо визначення поняття серенада), бесіду слід спрямувати в русло пісенної творчості Ф.Шуберта у тісному її єднанні з ліричною поезією як класичних, так і сучасних композиторові поетів-романтиків. У випадку представлення учням Музичного моменту ля бемоль мажор та Експромту до мінор Ф.Шуберта (пояснюємо визначення понять експромт і музичний момент) слід зосередитися на фортепіанній творчості композитора, одним із джерел якої є його власні пісні – їх ліричні образи, риси баладної зображальності та виразна пісенність. Показовими у цьому сенсі є рядки з листа Ф.Шуберта до батьків: “Мене запевняли, що клавіші під моїми пальцями починали співати, а це, якщо воно є напевне, мене вельми тішить”. У будь-якому випадку можна скористатися літературними джерелами, спогадами про композитора, віршами про нього (наприклад, віршем Д.Самойлова “Шуберт Франц”) тощо.

Після слухання музики аналізуємо її звучання ті образний зміст, приділяючи великої уваги особистим враженням учнів від прослуханої музики.

За бажанням можна розпочати розучування пісні “Листя жовте” Р.Паулса, яка є ще одним зразком втілення ліричного образу.

Висновок уроку має стосуватися розмаїття і глибини ліричних образів у музичному мистецтві, зокрема у творчості Ф.Шуберта.

Слухаючи музику за власним вибором, учням слід звернути увагу (по можливості) на ліричні вокальні чи інструментальні твори.

Як і на початку уроку, під час виходу учнів з класу звучить пісня “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні або “Листя жовте” Р.Паулса – вхід, розучування, вихід.

Серенада” або Музичний момент ля бемоль мажор та Експромт до мінор Ф.Шуберта – слухання.

15 урок

Тема уроку: “Образний зміст фортепіанної музики”.

Мета: Поглибити знання учнів про творчість Ф.Шопена (познайомити із творчістю О.Скрябіна). Закріпити визначення понять музичний образ, вальс (прелюдія, етюд). Розвивати уміння учнів інтерпретувати ліричні образи у фортепіанній музиці. Формувати творче ставлення до втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання, вокально-хорові навички. Розвивати інтерес до творчості Ф.Шопена (О.Скрябіна). Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса).

  2. “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні або (за вибором учителя) “Листя жовте” Р.Паулса - виконання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Вальс-хвилинка, вальс №7 Ф.Шопена або (за вибором учителя) прелюдія №4 оп.5, етюд №12 оп.8 О.Скрябіна - слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, зіставляючи звучання і музичні образи двох – кількох творів.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса).

Методичні рекомендації.

Можна взяти участь у виконанні пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса), що зустрічає учнів на початку уроку.

Використавши найцікавіші із запропонованих учнями варіанти виконання пісні “Нехай так і буде”, завершуємо роботу над піснею та виконуємо її.

Надалі варто продовжити розмову щодо втілення ліричних образів у музичних творах різних жанрів. Учні розповідають про музику, яку вони слухали за власним вибором. Відмічаємо розповіді про твори ліричного змісту та продовжуємо розмову про ліричні образи в музиці, поширюючи її на творчість Ф.Шопена (або О.Скрябіна). Можна прочитати учням вірші про Ф.Шопена (наприклад, “Вальс” Л.Озерова або “Шопен” В.Рождественського), а також висловлювання відомого музикознавця Б.Асаф’єва: “У творчості Шопена – вся Польща: її народна драма, її побут, чуттєвість, культ краси в людині і людяність, лицарський, гордий характер країни, її думи й пісні”.

Пригадуємо з учнями музичні твори Ф.Шопена, які ми слухали раніше, та пропонуємо послухати два контрастні за характером вальси. Перший із них часто називають “Вальсом-хвилинкою” через те, що його звучання продовжується рівно одну хвилину. Другий є чи не найпопулярнішим із 14-ти вальсів композитора. Варто привернути увагу учнів до його будови, що загалом сприймається як тричастинна, проте за рахунок швидкої, витонченої “післямови” в кінці кожної з частин має спільні риси з формою рондо.

Зіставляємо звучання та музичні образи прослуханих творів, приділяючи великої уваги способам і формам втілення в них почуттів людини та особистим враженням учнів.

У підсумку уроку підкреслюємо різноманітність і глибину втілення ліричних образів у фортепіанній музиці, зокрема у творах Ф.Шопена (О.Скрябіна).

Домашнє завдання для учнів – слухати музику за власним вибором, зіставляючи звучання і музичні образи двох – кількох творів.

Під час виходу учнів з класу знову може прозвучати пісня “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні або “Листя жовте” Р.Паулса – вхід, виконання, вихід.

Вальс-хвилинка”, вальс №7 Ф.Шопена або прелюдія №4 оп.5, етюд №12 оп.8 О.Скрябіна - слухання.

16 урок

Тема уроку: “Образний зміст музики” (узагальнення).

Мета: Узагальнення матеріалу теми семестру “Музика як мова почуттів”. Перевірка знань учнів за темою (тематичне оцінювання).

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Виконання музики за вибором учнів та пропозицією вчителя.

  4. Слухання музики за вибором учнів та пропозицією вчителя.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст та звучання.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Методичні рекомендації.

На цьому уроці учні можуть увійти до класу у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Далі учні розповідають про образний зміст та звучання музики, яку вони слухали за власним вибором, шляхом зіставлення двох – кількох музичних творів.

Підводимо підсумок за темою семестру та проводимо тематичне оцінювання учнів на прикладах різноманітних музичних творів за вибором учнів та вчителя. Можливе також проведення уроку-концерту на музичному матеріалі семестру, конкурсів, вікторин тощо. До розроблення завдань конкурсів та вікторин можна залучити учнів (за їх бажанням), давши їм заздалегідь відповідне завдання.

Частину навчального часу можна присвятити підготовці до календарних зимових свят.

Під час канікул учні продовжуватимуть слухати музику за власним вибором.

Вихід учнів з класу може знову супроводжувати пісня “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Слухання та виконання музики за вибором учнів та вчителя.

ІІ семестр

Тема: Композиція музичного твору

1 урок

Тема уроку: “Музична драматургія. Образи радості, добра й краси”.

Мета: Пояснити учням визначення понять композиція, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку, експозиція, закріпити визначення понять музичний образ, увертюра. Поглибити знання учнів про творчість М.Глінки (познайомити із творчістю Дж.Россіні). Розвивати уміння характеризувати особливості музичних образів на прикладі симфонічної музики (увертюри). Формувати в учнів здібності щодо образного сприйняття та інтерпретації музичних творів, навички виконавського розвитку музики. Розвивати інтерес до творчості М.Глінки (Дж.Россіні). Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Увертюра до опери “Руслан і Людмила” (експозиція) М.Глінки або (за вибором учителя) увертюра до опери “Севільський цирульник” (експозиція) Дж.Россіні – слухання.

  4. “Шкільний корабель” Г.Струве – розучування.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, визначити її музичні образи; спробувати втілити власний романтичний образ школи за допомогою засобів улюбленого виду мистецтва.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Методичні рекомендації.

Вхід учнів до класу супроводжує звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Учні розповідають про музику, яку вони слухали під час канікул.

Пригадуємо тему І семестру та висновки, які ми зробили щодо неї (можливо, з повторенням будь-яких творів, що звучали на попередніх уроках). Розмова відбувається із наведенням прикладів різнохарактерних (простих і складніших) музичних образів, втілених у творах різних жанрів та форм (будови). Пояснюємо учням одне із визначень поняття композиція як структури (будови) музичного твору, співвідношення його частин. Також слід навести приклади знайомих учням творів, що містять два – кілька різнохарактерних образів: “Класне рондо”, сформоване самими учнями із трьох поспівок, “Весела. Сумна” Л.Бетховена, “Зайчик дратує ведмедика” Д.Кабалевського, “Вовк та семеро козенят” М.Коваля, “Петрик і вовк” С.Прокоф’єва тощо. Надалі (у цьому семестрі) наша увага буде зосереджена на музичних творах, у яких спільно розвиваються, контрастують чи, навіть протирічать один одному кілька образів. Такий спільний розвиток, співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору називається музичною драматургією, що формується за певними принципами (пояснюємо учням їх різновиди).

Запитуємо в учнів, що вони пам’ятають про М.Глінку та його творчість, пригадуємо твори композитора, які ми слухали раніше. Можна скористатися фрагментами книги Б.Асаф’єва “Глінка”. Також знадобиться ще одна книга – поема О.Пушкіна “Руслан і Людмила”, оскільки ми представляємо учням оперу, створену М.Глінкою за цією поемою, зокрема увертюру до опери (пригадуємо визначення поняття увертюра).

На цьому уроці слід обмежитися експозицією увертюри з метою визначення її музичних образів та їх характеристики через аналіз звучання і засобів виразності. Не поглиблюючись у структуру сонатної форми, пояснюємо учням лише визначення терміну експозиція як першої частини увертюри, що включає основні теми твору і є показом найважливішого музичного матеріалу твору. Можна провести аналог із експозицією в музеї чи на художній виставці – показом картин.

Слухаємо експозицію увертюри до опери “Руслан і Людмила” М.Глінки. Для її глибшого сприймання та розуміння учнями прослуховування, можливо, слід повторити.

Після прослуховування аналізуємо звучання вступу і тем експозиції та виявляємо два основні образи, що перебувають у певному контрасті між собою. Залучаючи на допомогу фрагменти поеми О.Пушкіна, визначаємо показані в експозиції образи – світлий, радісно-героїчний образ Руслана (головна партія) та образ його любові до Людмили (побічна партія). Акцентуємо увагу на особливостях втілення цих образів через засоби музичної виразності. Цікаво дізнатися, як учні розуміють висловлювання М.Глінки про увертюру до опери “Руслан і Людмила”: “Летить на повних вітрилах” (це запитання можна поставити й на наступному році, коли прозвучить вся увертюра).

Розгорне свої вітрила для учнів і наступний твір – пісня Г.Струве на вірші К.Ібряєва “Шкільний корабель”. Можливо, у відповідь на запитання, як виник такий романтичний образ школи, автор тексту сказав: “Важко, дуже важко простежити, як виникає поетичний образ. Але у даному випадку цей складний процес був просто зримим… Школа – це корабель, що біжить вдалечінь, - ось головний наскрізний образ пісні”. Починаємо її розучування. Важливо приділити увагу фразуванню, смисловим акцентам, двоголоссю в приспіві, та найголовніше – пройнятися світлим, добрим і романтичним образом цієї пісні.

Під час підведення підсумку уроку констатуємо велику різноманітність втіленого в музичних образах життєвого змісту та його розвиток за законами життя.

Вдома учні мають послухати музику за власним вибором, визначити її музичні образи; спробувати втілити власний романтичний образ школи за допомогою засобів улюбленого виду мистецтва.

Для виходу учнів з класу може прозвучати пісня “Шкільний корабель” Г.Струве.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Шкільний корабель” Г.Струве – вхід, розучування, вихід.

Увертюра до опери “Руслан і Людмила” (експозиція) М.Глінки або увертюра до опери “Севільський цирульник” (експозиція) Дж.Россіні – слухання.

2 урок

Тема уроку: “Сонатна форма”.

Мета: Зосередити увагу учнів на найскладнішому із видів музичної композиції – сонатній формі. На прикладі увертюри із опери “Руслан і Людмила” М.Глінки пояснити учням будову сонатної форми та логіку її розгортання. Вчити учнів розпізнавати складові сонатної форми через їх життєвий зміст. Закріпити визначення понять композиція, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку, музичний образ, увертюра. Розвивати уміння інтерпретації музичних творів та навички яскравого, образного виконання пісні. Виховувати відчуття краси та оптимізму.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Шкільний корабель” Г.Струве – розучування.

  4. Увертюра до опери “Руслан і Людмила” М.Глінки або (за вибором учителя) увертюра до опери “Севільський цирульник” Дж.Россіні – слухання.

  5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути особливу увагу на музичні образи, що втілюють певні якості характеру людини, а також продумати власний варіант виконавського плану пісні “Шкільний корабель”.

7. Вихід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу їх зустрічає пісня “Шкільний корабель” Г.Струве. Після розповідей учнів про музику, яку вони слухали вдома, та після перегляду творчих робіт учнів із втіленим власним романтичним образом школи продовжуємо роботу над розучуванням пісні. На цьому уроці має бути проведена найбільша вокально-хорова робота над піснею. Постійна увага має приділятися виразному й осмисленому виконанню тексту пісні, глибокому і творчому втіленню її образу через виконання.

Розмова про глибину, красу і яскравість музичних образів може поширитися на вже відомий учням твір - увертюру до опери “Руслан і Людмила” М.Глінки (або, за вибором учителя - увертюру до опери “Севільський цирульник” Дж.Россіні). Пропонуємо учням пригадати наші висновки, зроблені на минулому уроці, щодо звучання та музичних образів увертюри.

Перед слуханням усієї увертюри розповідаємо учням про будову сонатної форми із поясненням логіки наступності та розгортання її розділів. Варто пригадати інші різновиди музичної форми (композиції), що відомі учням, акцентуючи увагу на найскладнішій будові сонатної форми. Також слід у загальних рисах розповісти історію розвитку сонатної форми в музичному мистецтві.

Слухаємо увертюру. Крім естетичної насолоди, її прослуховування дає можливість закріпити знання учнів щодо структури сонатної форми та визначити, що музичні образи у цьому творі співвідносяться між собою за принципом контрастного розвитку. Після прослуховування музики обговорюємо з учнями її звучання та життєвий зміст. Варто привернути увагу учнів до того, що тема Чорномора як образу зла в кінці розробки увертюри не знаходить свого розвитку, а є лише демонстрацією зародження інтонаційного конфлікту опери між добром і злом.

У висновку уроку має прозвучати думка про досконалість сонатної форми щодо втілення та взаємодії музичних образів – проявів життя.

Вдома учні мають слухати музику за власним вибором та звернути особливу увагу на музичні образи, що втілюють певні якості характеру людини, а також продумати власний варіант виконавського плану пісні “Шкільний корабель”.

Вихід учнів з класу супроводжує звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Шкільний корабель” Г.Струве – вхід, розучування, вихід.

Увертюра до опери “Руслан і Людмила” М.Глінки або увертюра до опери “Севільський цирульник” Дж.Россіні – слухання.

3 урок

Тема уроку: “Людина і Батьківщина”.

Мета: Познайомити учнів із творчістю грузинського композитора О.Тактакішвілі на прикладі фрагмента ораторії “Слідами Руставелі” (або із творчістю Г.Ф.Генделя на прикладі ораторії “Самсон”). Пояснити визначення понять ораторія, бас, речитатив. Закріпити визначення понять музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Звернути увагу учнів на відповідність музичної композиції, виконавського складу та засобів виразності твору його задумові та життєвому змісту. Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори після уважного їх прослуховування. Виховувати високі моральні якості, почуття патріотизму.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

  2. “Шкільний корабель” Г.Струве – виконання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Фрагмент ораторії “Слідами Руставелі” О.Тактакішвілі або (за вибором учителя) фрагмент ораторії “Самсон” Г.Ф.Генделя – слухання.

  5. “Синові” А.Пашкевича або (за вибором учителя) “Пісня про рушник” П.Майбороди – розучування.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути увагу на глибину втілених у ній образів.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича або “Пісні про рушник” П.Майбороди.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Шкільний корабель” Г.Струве.

Завершуємо роботу над розучуванням пісні та виконуємо її із використанням найкращого із запропонованих учнями варіантів виконавського розвитку.

Продовжуємо розмову про музичні образи творів, прослуханих учнями за власним вибором, зокрема про втілені в них якості характеру людини. Привертаємо увагу учнів до творів, у яких виражено високі моральні якості та почуття патріотизму. Епіграфом до уроку можуть бути слова В Симоненка: “Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.”

Представляємо учням новий твір – ораторію грузинського композитора О.Тактакішвілі “Слідами Руставелі”, з якої прозвучить фрагмент – остання, 9-та частина “Сьогодні помер Руставелі” (або фрагмент ораторії “Самсон” Г.Ф.Генделя). Розповідаємо учням про творчість композитора (можна використати фрагменти книги Л.Полякової “Отар Тактакішвілі”), а також про видатного грузинського поета ХІІ ст. Шота Руставелі та його поему “Витязь у тигровій шкурі”, з якої можна прочитати фрагменти, наприклад:

Серце, розум і свідомість – всі сполучені в єдине.

Як відходить серце – й решта вслід за ним у безвість рине;

Серце втративши, не може буть людиною людина.

(переклад М.Бажана).

Варто розповісти історію створення ораторії (даємо учням визначення жанру ораторії у порівнянні із знайомим учням жанром кантати) на текст поеми Іраклія Абашідзе. Акцентуємо увагу на двох змістових лініях, що лежать в основі драматургічного розвитку ораторії, – лінії оповідача, що втілена засобами хору, та лінії Поета (солюючий бас).

Після прослуховування фіналу ораторії під час обговорення звучання відмічаємо ознаки тричастинної будови цієї частини, а також темброві, ритмічні та мелодичні контрасти, у тому числі зіставлення речитативу і кантилени хорових партій. Привертаємо увагу до просвітленого та життєстверджуючого звучання коди, що символізує безсмертя поета. З’ясовуємо принцип драматургічного розвитку фіналу ораторії. До висновку про високе громадянське й патріотичне значення твору можна додати слова О.Тактакішвілі: “…якщо композитор є художником-громадянином, гідним сином своєї Батьківщини, якщо він твердо спирається на народну творчість і культуру свого народу, то при наявності великого обдарування він досягає у своїй музиці яскравої самобутності й істинної народності стилю”.

Ще одним прикладом втілення високого громадянського змісту і патріотичних почуттів є наступна пісня - “Синові” А.Пашкевича на вірші В.Симоненка, слова з якої є епіграфом нашого уроку (або “Пісня про рушник” П.Майбороди).

Після прослуховування пісні учні висловлюють свої думки стосовно її звучання та змісту. Цікавим буде зіставлення образів ораторії та пісні “Синові”.

Починаємо розучування пісні (на цьому уроці – 1-2 куплети), зосереджуючи увагу на кантиленному характері мелодії, що потребує ланцюгового дихання та осмисленого фразування.

У висновку уроку слід привернути увагу до високих моральних якостей і почуттів людини, втілених у музичних творах.

Слухаючи музику за власним вибором, учні мають звернути увагу на глибину втілених у ній образів.

Виходять учні з класу у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Шкільний корабель” Г.Струве – вхід, виконання.

Фрагмент ораторії “Слідами Руставелі” О.Тактакішвілі або фрагмент ораторії “Самсон” Г.Генделя – слухання.

Синові” А.Пашкевича або “Пісня про рушник” П.Майбороди – розучування, вихід.

4 урок

Тема уроку: “Конфліктність образів”.

Мета: Поглибити знання учнів про творчість Л.Бетховена на прикладі увертюри “Егмонт”. Залучити учнів до сприйняття конфліктної взаємодії образів у музичному творі. Закріпити визначення понять музичний образ, експозиція. Розвивати навички кантиленного і двоголосного співу та виразного виконання пісні. Виховувати музичний смак учнів, патріотичні почуття.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Синові” А.Пашкевича або (за вибором учителя) “Пісня про рушник” П.Майбороди – розучування.

  4. Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена (експозиція) – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про вітлені в ній музичні образи та їх значення особисто для учня.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Методичні рекомендації.

Зустрічає учнів у класі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали за власним вибором. При цьому акцентуємо увагу на глибині втілених у ній образів. Одним із зразків втілення глибокого громадянського змісту є пісня “Синові” А.Пашкевича (або “Пісня про рушник” П.Майбороди).

Продовжуємо розучування пісні, приділяючи основну увагу вокально-хоровій роботі з учнями та максимально виразній інтерпретації її змісту у процесі виконання.

Запитуємо в учнів, які ще вони пам’ятають музичні твори різних жанрів (зокрема – зарубіжних композиторів) на громадянську та патріотичну тему. Серед названих (учнями або вчителем) творів неодмінно має бути згадана увертюра “Егмонт” Л.Бетховена.

Зосереджуємо увагу учнів на цьому творі та пригадуємо все, що учні дізналися про увертюру на одному з уроків у І семестрі. Також у процесі розмови можна повідомити учням нову інформацію про творчість Л.Бетховена. Можна використати фрагменти книги “Один проти долі” А.Згоржа і трагедії Й.В.Гете “Егмонт” та навести висловлювання Д.Кабалевського про увертюру “Егмонт”: “Бетховен ніби веде нас сходами, все вище і вище, - туди, де урочисто, грізно і радісно звучить Перемога, де святкує свій тріумф Ніка Самофракійська*…”. (показуємо учням зображення скульптури).

/Ніка Самофракійська/

Слухаємо вступ та експозицію увертюри з метою визначення її основних образів. (При цьому закріплюємо визначення понять музичний образ, експозиція.) Привертаємо увагу до вступу, що звучить двічі та втілює два основні образи увертюри: образ іспанських завойовників – у І темі та образ поневоленого народу Нідерландів – у ІІ. Також цікавим прийомом є плвне переростання другого образу в головну партію експозиціїї з яскравим розвитком. У той же час тема завойовників втілюється у побічній партії – жорстко і стисло. На цьому уроці достатньо усвідомити структуру вступу й експозиції і дати визначення образам.

Підсумовуючи прослухане, можна запитати учнів, про кого із своїх улюблених літературних героїв вони написали б програмну увертюру, якби були композиторами. Яким вони собі уявляють цей твір?

Домашнім завданням для учнів будуть розповіді про музику, прослухану за власним вибором, вітлені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з них.

Виходять з уроку учні у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Синові” А.Пашкевича або “Пісня про рушник” П.Майбороди – вхід, розучування, вихід.

Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена (експозиція) – слухання.

5 урок

Тема уроку: “Боротьба образів”.

Мета: Продовжити знайомити учнів зі структурою та розвитком музичної драматургії увертюри “Егмонт” Л.Бетховена. Закріпити будову сонатної форми та визначення понять музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Розвивати слухацьку увагу учнів, вокально-хорові навички. Формувати вміння інтерпретувати звучання складного музичного жанру – програмної увертюри. Розвивати інтерес до класичної музики, втілених у ній образів, а також до творчості Л.Бетховена. Виховувати патріотичні почуття учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Синові” А.Пашкевича (або “Пісня про рушник” П.Майбороди) - виконання.

  4. Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена – слухання.

  5. “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або (за вибором учителя) “Хлопці, гей ви, хлопці” (українська народна пісня) – розучування.

  6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про втілені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з учнів.

  1. Вихід у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Синові” А.Пашкевича (або “Пісня про рушник” П.Майбороди).

Учні розповідають про музичні образи, втілені у творах, які вони слухали за власним вибором. Акцентуємо увагу на значенні для учнів образного змісту прослуханої ними музики. Також надаємо учням можливість висловитися щодо значення для них образного змісту пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди) та їх особистого ставлення до твору.

Завершуємо роботу над піснею і виконуємо її.

Пригадуємо основні підсумки, підведені на минулому уроці, щодо прослуханої експозиції увертюри “Егмонт” Л.Бетховена.

Після закріплення визначення понять музична драматургія, принципи драматургічного розвитку та повторення будови сонатної форми запрошуємо учнів послухати увертюру вцілому, уважно простежуючи розвиток її змісту і звучання. Слід привернути увагу учнів до стислої розробки твору, де відображена боротьба образів, та, особливо, до репризи, в якій значно розвинута друга тема, викладена владними за характером акордами у ритмі сарабанди – образ іспанських завойовників. Настирливий розвиток цієї теми раптом переривається, і після кількох миттєвостей повної тиші звучать чотири ледве чутні протяжні сумні акорди у виконанні дерев’яних духових – відображення загибелі Егмонта. Проте, з останнього акорда виростає і стрімко розвивається радісна й переможна кода – незвично розгорнута й тривала. Таким чином автор показує, що ціною загибелі героя досягнута перемога нідерландського народу над завойовниками.

Починаючи розучування нової пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”) привертаємо увагу учнів до її героїчного та патріотичного характеру, який ми спостерігали й у музиці Л.Бетховена. Звідси - чіткий ритм пісні у темпі маршу та необхідність відповідної дикції під час виконання. Також вартий уваги двоголосний фрагмент у приспіві. Засвоюючи з учнями ці та інші особливості пісні, достатньо на уроці розучити текст двох куплетів із приспівом.

Підводячи підсумки уроку, говоримо про різноманітність втілення героїчних і патріотичних образів у музичних творах різних жанрів.

Вдома учні продовжують слухати музику за власним вибором, готуючись розповісти про втілені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з них.

Проводжає учнів з уроку звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Синові” А.Пашкевича або “Пісня про рушник” П.Майбороди – вхід, виконання.

Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена - слухання.

Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці” – розучування, вихід.

6 урок

Тема уроку: “Споріднення образів людини і природи”.

Мета: Познайомити учнів із творчістю Мирослава Скорика на прикладі ІІ частини (“Іван і Марічка”) “Гуцульського триптиха”. Вчити учнів висловлювати свої особисті думки та враження щодо образного змісту музичних творів. Пояснити учням визначення понять триптих, неофольклоризм і закріпити визначення понять сюїта, музична драматургія. Формувати вокально-хорові навички та вміння виявляти головне у змісті й звучанні музичного твору. Розвивати інтерес до ліричних і романтичних образів у музиці, до творчості М.Скорика. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

  2. “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або (за вибором учителя) українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці” – розучування.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. “Гуцульський триптих” (2ч. “Іван і Марічка”) М.Скорика – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, проаналізувати її музичні образи та способи їх втілення.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента “Гуцульського триптиха” М.Скорика.

Методичні рекомендації.

Учнів зустрічає у класі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Продовжуємо вокально-хорову роботу над піснею із розучуванням тексту наступних куплетів.

Слухаємо розповіді учнів про музику, прослухану ними вдома, втілені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з учнів. Відмічаємо розповіді (якщо такі прозвучать) про музику українських композиторів і продовжуємо розмову про широку палітру образів, втілених в українській професійній музиці.

Представляємо учням новий твір - “Гуцульський триптих” – оркестрову сюїту Мирослава Скорика (пояснюємо визначення поняття триптих у мистецтві та музиці, зокрема). Розповідаючи учням про творчість композитора, пояснюємо також визначення поняття неофольклоризм або нова фольклорна хвиля – використання і втілення сучасними засобами українського фольклору, що є провідним у його музиці.

В основу “Гуцульського триптиха” покладено музику М.Скорика з художнього фільму видатного українського режисера Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” (за повістю М.Коцюбинського). Використовуючи фрагменти повісті, розповідаємо учням про кінофільм та виконавців головних ролей у ньому.

Слухаємо ІІ частину “Гуцульського триптиха” “Іван і Марічка”, збагачуючи враження учнів за допомогою використання творів живопису на карпатські теми, наприклад: репродукцій картин А.Коцки “Гуцульська дівчина” та К.Устияновича “Гуцул”.

/репродукції/

Після прослуховування музики обговорюємо її звучання, образний зміст та способи його втілення, роблячи відповідні висновки щодо музичної драматургії фрагмента.

Радимо учням під час слухання музики за власним вибором проаналізувати її музичні образи і способи їх втілення, а також спробувати створити власний образ за мотивами фрагмента “Гуцульського триптиха” і втілити його за допомогою улюбленого виду мистецтва.

Виходять учні у супроводі звучання фрагмента “Гуцульського триптиха” М.Скорика.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці” – вхід, розучування.

Гуцульський триптих” (2ч. “Іван і Марічка”) М.Скорика – слухання, вихід.

7 урок

Тема уроку: “Пам’яті Тараса Шевченка”.

Мета: Зосередити увагу учнів на музиці, що втілює образ Тараса Шевченка, та присвячена його пам’яті. Продовжити знайомство учнів із творчістю Якова Степового на прикладі його фортепіанного твору – “Прелюду пам’яті Тараса Шевченка”. Закріпити визначення понять прелюд, музичний образ. Розвивати уміння вдумливо сприймати та інтерпретувати програмну фортепіанну музику; навички емоційно виразного виконання пісні. Виховувати естетичний смак учнів, розвивати інтерес до творчості Т.Шевченка і Я.Степового.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

  2. “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або (за вибором учителя) українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці” – виконання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка” Я.Степового – слухання.

  5. “Стоїть тополя” О.Осадчого – розучування.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її музичні образи.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Завершуємо роботу над піснею та виразно й емоційно виконуємо її.

Слухаючи розповіді учнів про музику, яку вони слухали за власним вибором, приділяємо увагу її музичним образам і способам їх втілення, а також перегдядаємо втілені учнями за допомогою улюбленого виду мистецтва образи за мотивами фрагмента “Гуцульського триптиха”. Продовжуємо розмову про українську професійну музику та її образний зміст, зосереджуючись на цей раз на фортепіанній творчості Якова Степового, зокрема на його творові, присвяченому 100-річному ювілею Кобзаря, – “Прелюді пам’яті Тараса Шевченка”.

Оскільки цей урок присвячений як творчості Я.Степового, так і образу Тараса Шевченка, втіленому в музиці, варто скористатися літературними джерелами – творами Т.Шевченка і спогадами про Я.Степового, наприклад, фрагментами книги Я.Шварцмана “Яків Степовий. Життя і творчість”. Слід також пригадати з учнями минулі зустрічі з музикою Я.Степового і послухати, що скажуть учні про свої особисті враження від творів композитора та про своє ставлення до них.

Додаємо учням необхідну інформацію щодо фортепіанної творчості Я.Степового та історії створення Прелюду.

Перед прослуховуванням Прелюду пригадуємо з учнями визначення понять прелюд і музичний образ та налаштовуємо учнів на сприймання образного змісту твору. Можливо, поглибити враження учнів допоможе твір образотворчого мистецтва, що втілює образ Кобзаря, наприклад, скульптура Ю.Гав’юка “Портрет Т.Шевченка”.

/скульптура (фото)/

Після прослуховування “Прелюду пам’яті Тараса Шевченка” обговорюємо його звучання і зміст, акцентуючи увагу на образі мужності й боротьби, вітленому в творі, та видозмінах основної теми твору у різних емоційних станах – від скорботного наспіву до героїчного заклику та урочистого піднесення в кінці. Привертаємо увагу учнів до глибокого драматизму і пристрасті, якими сповнена музика. Робимо висновки щодо образного змісту твору і способах його втілення.

Продовжуючи розмову про втілений у музичних творах образ Тараса Шевченка, можна процитувати учням слова із нової пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого на вірші В.Крищенка:

“Стоїть тополя на роздоллі – легенда пам’яті жива

І листям промовля поволі святі Шевченкові слова.”

Підкреслюємо високу поетичність та глибоку щирість твору, а також закохоність його авторів у прекрасні смиволи української землі. Слухаючи пісню, можна запропонувати учням розглянути репродукцію картини О.Полякова “Тополя в степу” і визначити, чи співзвучний її образ із образом пісні.

/репродукція картини/

Починаємо розучування пісні “Стоїть тополя”. Важливо зосередити увагу на синкопованому ритмі, а також – дво-триголосому викладі приспіву.

Підсумок уроку присвячуємо творам, що втілюють образ Тараса Шевченка, та оспівують українську землю.

Слухаючи музику вдома, учні мають проаналізувати її звучання, визначити музичні образи та їх значення для особистості слухача.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці” – вхід, виконання.

Прелюд пам’яті Тараса Шевченка” Я.Степового – слухання.

Стоїть тополя” О.Осадчого – розучування, вихід.

8 урок

Тема уроку: “Поезія і контраст почуттів у музичних образах”.

Мета: Познайомити учнів з музичним твором Е.Гріга – сонатою для віолончелі і фортепіано. Поглибити знання учнів про творчість Е.Гріга. Закріпити визначення понять соната, камерна музика, експозиція, музичний образ. Формувати образно-асоціативне мислення та вокально-хорові навички учнів. Розвивати інтерес до камерної класичної музики ХІХ століття, зокрема – до творчості Е.Гріга. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання фрагмента 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

  2. Соната для віолончелі і фортепіано (1ч., експозиція) або (за вибором учителя) концерт для фортепіано з оркестром (1ч., експозиція) Е.Гріга – слухання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

3. “Стоїть тополя” О.Осадчого – розучування.

  1. Узагальнення.

  2. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і звучання.

  3. Вихід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Методичні рекомендації.

Учнів зустрічає у класі незнайома музика - фрагмент 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

Можна розпочати урок (на тлі звучання музики) із читання вірша Г.Ібсена “В альбом композитора”, присвяченого Едварду Грігу.

Розмову про творчість Е.Гріга можна провести у формі літературно-музичної композиції за допомогою кількох учнів, які заздалегідь (усно) підготувалися за завданням учителя. Інший варіант: пригадуємо з учнями все, щo вони пам’ятають про творчість композитора і про його твори, що звучали раніше на уроках музичного мистецтва.

Додаємо учням нової інформації про особливості камерної фортепіанної творчості Е.Гріга, закріплюючи визначення понять камерна музика, соната, музичний образ. Можна скористатися фрагментами книги Ю.Кремльова “Едвард Гріг”, а також навести учням висловлювання Петра Чайковського про композитора, з яким він мав дружні стосунки і тривале листування: “Слухаючи Гріга, ми…усвідомлюємо, що цю музику писала людина, спонукована нездоланним потягом за допомогою звуків вилити наплив відчуттів і настроїв глибоко поетичної натури”.

Пропонуємо учням послухати експозицію 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга і визначити її основні образи. Цю сонату композитор присвятив своєму братові Йону – талановитому віолончелісту.

Після прослуховування музики обговорюємо з учнями її характерні особливості: практичну відсутність вступу і контрастність образів експозиції – схвильовано-ліричного у головній партії та мрійливо-натхненного й світлого – у побічній. Варто приділити увагу особливостям звучання музичного інструмента – віолончелі.

Розмова може плавно перейти до розповідей учнів про звучання і музичні образи творів, які вони слухали на дозвіллі, та їх значення для особистості слухача.

Слід сподіватися, що важливого значення учні надають образу пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого, розучування якої продовжується на цьому уроці. Продовжуючи вокально-хорову роботу над піснею, варто приділити увагу дикції, фразуванню і диханню, а також чистоті інтонування у дво-триголосому виконанні приспіву. Як завжди, важливим є усвідомлення учнями образного змісту твору.

Під час узагальнення теми уроку зробимо висновки щодо музичних образів, втілених у творах, що прозвучали.

Логічним продовженням теми є домашнє завдання для учнів: слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і звучання.

Виходять із класу учні у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Соната для віолончелі і фортепіано (1ч., експозиція) або Концерт для фортепіано з оркестром (1ч., експозиція) Е.Гріга – вхід, слухання.

Стоїть тополя” О.Осадчого – розучування, вихід.

9 урок

Тема уроку: “Поезія і контраст почуттів у музичних образах” (продовження).

Мета: Продовжити знайомство учнів із сонатою для віолончелі і фортепіано (концертом для фортепіано з оркестром) Е.Гріга. Закріпити знання учнів про сонату (концерт для фортепіано з оркестром) як музичний жанр та визначення понять сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Пояснити визначення поняття каденція. Розвивати вміння інтерпретувати камерно-інструментальну музику; вокально-хорові навички. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

  2. “Стоїть тополя” О.Осадчого – виконання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Соната для віолончелі і фортепіано (1ч.) або (за вибором учителя) концерт для фортепіано з оркестром (1ч.) Е.Гріга – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і звучання. Звернути увагу на камерні музичні твори.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента 1ч. Сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу їх супроводжує звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Отже, робота над розучуванням пісні “Стоїть тополя” продовжується та завершується. Вивчення наступних рядків тексту має тісно поєднуватися із засвоєнням особливостей мелодії, ритму, фразування тощо. Важливо вибудувати план виконавського (динамічного, темпового та ін.) розвитку пісні, прислухаючись до побажань учнів та враховуючи найбільш слушні з них. Цікаво почути висловлювання учнів щодо їх особистого ставлення до образного змісту пісні.

Слухаємо розповіді учнів про музику, прослухану ними за власним вибором, її образний зміст і звучання.

Пригадуємо висновки, зроблені на минулому уроці щодо основних образів 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга. Відмічаємо контрастність образів сонати. Закріпивши визначення понять сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку, пропонуємо учням послухати 1ч. твору вцілому.

Під час обговорення звучання та образного змісту музики акцентуємо увагу на поглибленні контрастного зіставлення тем-образів у подальших розділах сонатної форми. Також привертаємо увагу учнів до епізоду-імпровізації в кінці розробки, що звучить у виконанні віолончелі. Це – каденція (пояснюємо учням визначення цього поняття). Отже, застосований у 1ч. твору контрастний принцип драматургічного розвитку образів неминуче передбачає продовження розвитку образного змісту сонати у її 2-й та 3-й частинах, які учні можуть послухати самостійно або з учителем у додатковий час.

У висновку уроку підкреслюємо високу майстерність норвезького композитора, характерні ознаки його творчості та високий внесок, зроблений ним у музичну культуру своєї батьківщини. Можна навести учням висловлювання Е.Гріга: “Передусім треба бути людиною. Все істинне мистецтво виростає тільки з людини”.

Вдома учням слід продовжувати слухати музику за власним вибором і розповісти на наступному уроці про її звучання та образний зміст. Звернути увагу (по можливості) на камерні музичні твори.

Вихід учнів із класу супроводжує звучання фрагмента 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Стоїть тополя” О.Осадчого – вхід, виконання.

Соната для віолончелі і фортепіано (1ч.) або Концерт для фортепіано з оркестром (1ч.) Е.Гріга – слухання, вихід.

10 урок

Тема уроку: “Контрастні та конфліктні зіставлення образів” (узагальнення).

Мета: Попереднє узагальнення матеріалу теми семестру “Я і музика”. Поглиблення знань учнів на основі варіативного матеріалу навчальної програми.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Слухання та виконання музики за вибором учнів та вчителя.

  4. Узагальнення.

  5. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і звучання.

  6. Вихід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Методичні рекомендації.

Урок розпочинається звучанням пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Можна продовжити (завершити) роботу над розучуванням пісні, виправляючи можливі недоліки та доопрацьовуючи найцікавіший варіант її виконання. Виконуємо пісню.

Під час розповідей учнів про музику, яку вони слухали вдома, спрямовуємо розмову на різноманітність образного змісту музичних творів. Можливе слухання та виконання творів запропонованих учнями.

Учитель, у свою чергу може запропонувати учням послухати чи виконати музику на свій вибір, зіставляючи її з творами, обраними учнями.

Також на цьому уроці можна запропонувати учням послухати твори з варіативної частини навчальної програми (якщо вони ще не звучали) та розповісти про їх авторів.

Можливе також підведення попередніх підсумків за темою “Композиція музичного твору” із зосередженням уваги на принципах драматургічного розвитку образів у творах різних форм і жанрів.

Про свої враження від музики, що звучатиме в позаурочний час, її образний зміст і звучання учні розповідатимуть на наступному уроці семестру.

Учні виходять з класу у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Стоїть тополя” О.Осадчого – вхід, вихід.

Слухання та виконання музики за вибором учнів та вчителя.

11 урок

Тема уроку: “Образ батьківщини в музиці”.

Мета: Познайомити учнів із творчістю польського композитора М.Огіньського на прикладі його найвідомішого твору – полонезу “Прощання з батьківщиною”. Закріпити визначення понять полонез, мазурка, музична драматургія. Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, вокально-хорові навички, інтерес до творчості зарубіжних композиторів, зокрема М.Огіньського. Виховувати естетичний смак учнів, почуття патріотизму.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Полонез “Прощання з батьківщиною” М.Огіньського - слухання.

  4. “На долині туман” Б.Буєвського або (за вибором учителя) “Чорнобривці” В.Верменича – розучування.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, спробувати вітлити її музичні образи за допомогою засобів улюбленого ивду мистецтва.

  7. Вихід у супроводі звучання полонезу “Прощання з батьківщиною” М.Огіньського.

Методичні рекомендації.

На початку уроку звучить пісня “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

Розмову про музику, яку учні слухали на свій вибір, слід спрямувати у коло життєвих образів у музичних творах. Можливо, прозвучить розповідь про музику патріотичного змісту (від учнів або вчителя). Подібний твір звучатиме на цьому уроці.

Представляємо учням композитора, чия музика ще не звучала на наших уроках, проте учням може бути знайомою – музика польського композитора ХVІІІ-ХІХ ст. Міхала Клеофаса Огіньського.

Розповідаючи про композитора, можна скористатися фрагментами книги І.Белзи “Міхал Клеофас Огіньський”, а також навести патріотичні висловлювання М.Огіньського щодо його власної творчості: “у дар батьківщині (приношу) своє майно, працю й життя”; “Я писав також військові й патріотичні пісні, які розпалювали хоробрість, енергію та ентузіазм моїх товаришів по зброї”. У ході розмови виникає необхідність закріпити визначення понять полонез, мазурка і тих, що стосуються драматургії музичних творів.

Пропонуємо учням послухати один із найвідоміших творів М.Огіньського – полонез “Прощання з батьківщиною” та проаналізувати його звучання і образний зміст.

Після прослуховування полонезу робимо висновки щодо різноманітності, цілісності та патріотичного спрямування його образного змісту.

Наша нова пісня - “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича) також оспівує батьківщину – красу української землі. Слухаючи пісню, можна зіставити її образ із образами творів образотворчого мистецтва, наприклад, картинами Т.Волошенко “У червоному полі” та Ю.Дубініна “Літо”.

/репродукції картин/

Можне порадити учням (у вигляді домашнього завдання) втілити образ пісні “На долині туман” за допомогою засобів образотворчого мистецтва.

Під час розучування пісні приділяємо особливу увагу синкопованому ритму, дикції та диханню – слід підготуватися до виразного проспівування тексту в рухливому темпі. На цьому уроці достатньо засвоїти текст 2-3 куплетів, приділяючи основну увагу вокально-хоровій роботі над піснею.

Підсумовуючи урок, узагальнюємо враження від музичних образів, що оспівують глибоке почуття любові до батьківщини. Також слід відмітити виражальні можливості музики у втіленні цих образів.

Під час слухання музики вдома учні можуть спробувати вітлити її музичні образи за допомогою засобів улюбленого виду мистецтва.

Вихід учнів з класу супроводжує звучання полонезу “Прощання з батьківщиною” М.Огіньського.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Полонез “Прощання з батьківщиною” М.Огіньського – слухання, вихід.

На долині туман” Б.Буєвського або “Чорнобривці” В.Верменича – розучування, вихід.

12 урок

Тема уроку: “Контрасти життя”.

Мета: На прикладі симфонії №40 В.А.Моцарта розкрити особливості симфонічної музики у втіленні почуттів та духовного світу людини. Поглибити знання учнів про творчість В.А.Моцарта. Закріпити визначення понять симфонія, сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Формувати вокально-хорові навички та вміння інтерпретувати симфонічні твори. Розвивати інтерес до шедеврів світової музичної класики, зокрема до творчості В.А.Моцарта. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

  2. “На долині туман” Б.Буєвського або (за вибором учителя) “Чорнобривці” В.Верменича – розучування.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Симфонія №40 (1ч.) В.А.Моцарта – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст та розвиток.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента 1ч. симфонії №40 В.А.Моцарта.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу їх супроводжує звучання пісні “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

Продовжуючи розучування пісні, приділяємо велику увагу вокально-хоровій роботі: над фразуванням, диханням, дикцією, залігованим тривалостям у кінці фраз, виразністю виконання у рухливому темпі тощо. Розучуємо до кінця текст пісні та намічаємо разом з учнями план її виконавського розвитку.

Переглядаємо втілені учнями образи пісні “На долині туман” і творів, прослуханих вдома, за допомогою засобів улюблених видів мистецтва. Таким чином, розмова з учнями про образний зміст пісні “На долині туман” поєднується з їхніми повідомленнями про музичні твори, які вони слухали вдома. Можливо, будуть розповіді про музику видатних композиторів, представників світової музичної класики. Якщо ні, така розповідь може прозвучати від учителя, який у такий спосіб “підведе” учнів до представлення наступного твору – симфонії №40 В.А.Моцарта, однієї з трьох останніх, створених композитором.

Можна прочитати учням вірш О.Ліванова “1791”, присвячений Моцарту. Поглиблюємо знання учнів про творчість композитора, зокрема - симфонічну (можливо, за допомогою учнів, які заздалегідь отримали відповідне (усне) завдання). Перед слуханням 1 ч. симфонії №40 повторюємо визначення понять симфонія, сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку і пропонуємо учням послухати цю частину твору, поставивши завдання зосередитися на її структурі, визначити основні образи та простежити за їх розвитком і взаємодією.

Після прослуховування музики надаємо учням можливість висловити свої враження. Важливо підкреслити багатий образний зміст, витончене й досконале втілення у творі краси людських почуттів, їх “м’якого” контрастного зіставлення, складної взаємодії та розвитку. Відмічаємо, як і в сонаті Е.Гріга, практичну відсутність вступу, а також високу поетичність і красу основних тем експозиції. У ході обговорення з’ясовуємо з учнями особливості прийомів драматургічного розвитку частини і робимо відповідні висновки.

Наступні частини симфонії звучатимуть на наступному уроці і ми матимемо нагоду ознайомитись вцілому із видатним зразком сонатно-симфонічного циклу – шедевром свтової музичної класики.

Підводимо підсумки уроку щодо виконаної та прослуханої музики.

На наступному уроці учні мають розповісти про музику, прослухану вдома, її образний зміст та розвиток.

Під час виходу учнів з класу звучить фрагмент 1ч. симфонії №40 В.А.Моцарта.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

На долині туман” Б.Буєвського або “Чорнобривці” В.Верменича – вхід, розучування.

Симфонія №40 (1ч.) В.А.Моцарта – слухання, вихід.

13 урок

Тема уроку: “Контрасти життя” (продовження).

Мета: Розкрити перед учнями характерні риси сонатно-симфонічного циклу на прикладі симфонії №40 В.А.Моцарта. Поглибити знання учнів про творчість В.А.Моцарта. Закріпити визначення понять симфонія, сонатно-симфонічний цикл, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Пояснити визначення поняття менует. Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, здатність до сприймання та інтерпретації симфонічного твору, вокально-хорові навички. Виховувати естетичний смак учнів, розвивати інтерес до класичної музики, зокрема до творчості В.А.Моцарта.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

  2. “На долині туман” Б.Буєвського або (за вибором учителя) “Чорнобривці” В.Верменича – виконання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Симфонія №40 (2-4 ч.) В.А.Моцарта - слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і розвиток.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента 4 ч. симфонії №40 В.А.Моцарта.

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

Виконуємо пісню щонайвиразніше, використовуючи найцікавіший варіант її виконавського розвитку.

Слухаючи розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома, акцентуємо увагу на музичних образах, втілених у творах та їх розвиткові.

Пригадуємо з учнями висновки, зроблені щодо прослуханої на минулому уроці 1 частини симфонії №40 В.А.Моцарта (із звучанням її фрагментів) і продовжуємо слухати твір до кінця. Можна слухати кожну частину окремо із наступним її обговоренням або прослухати всю симфонію і надалі під час її аналізу-інтерпретації нагадувати звучання окремих фрагментів. Третя частина вимагає пригадати будову тричастинної форми та пояснити учням визначення поняття менует.

Під час узагальнення теми уроку підкреслюємо красу і майстерність втілених у музичних образах думок і почуттів людини, їх складну контрастну взаємодію.

На наступному уроці учні розповідатимуть про образний зміст і розвиток музики, прослуханої за власним вибором.

У супроводі звучання фрагмента 4 ч. симфонії №40 В.А.Моцарта учні виходять із класу.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

На долині туман” Б.Буєвського або “Чорнобривці” В.Верменича – вхід, виконання.

Симфонія №40 (2-4 ч.) В.А.Моцарта – слухання, вихід.

14 урок

Тема уроку: “Образи кохання”.

Мета: Поглибити знання учнів про творчість П.Чайковського на прикладі увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта”. Розкрити перед учнями характерні особливості основних образів увертюри-фантазії. Закріпити визначення понять увертюра (програмна), музичний образ. Розвивати творчу уяву учнів. Виховувати образне сприйняття музики, естетичний смак.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання української народної пісні “Розпустили кучері дівчата”.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Увертюра-фантазія “Ромео і Джульєтта” (експозиція) П.Чайковського - слухання.

  4. “Розпустили кучері дівчата” (українська народна пісня) – розучування.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути особливу увагу на почуття людини, втілені в музичних образах.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта” П.Чайковського.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”.

Учні розповідають про музику, яку вони слухали вдома, її образний зміст і розвиток. Серед названих учнями творів особливо вирізняємо музику, що висвітлює образи кохання. Такі твори звучатимуть і на цьому уроці.

Представляємо учням новий для них твір Петра Чайковського – увертюру-фантазію “Ромео і Джульєтта”. Знання учнів про творчість композитора допоможуть поповнити музикознавчі видання, наприклад, фрагменти книги А.Альшванга “П.І.Чайковський”. Також слід скористатися фрагментами трагедії В.Шекспіра “Ромео і Джульєтта”, за мотивами якої створено увертюру. Переказуємо учням сюжет п’єси. Можна розповісти учням, що у різні часи багато композиторів, захоплених яскравістю і глибиною шекспірівських образів, зверталися до сюжету трагедії, створюючи музику різних жанрів. Зокрема, на цей сюжет написано 14 опер різних композиторів.

Проте, жанр програмної увертюри не передбачає розкриття подій сюжету та втілення образів усіх дійових осіб. В увертюрі композитор узагальнено висвітлює основну ідею літературного твору та привертає увагу лише до основних подій і образів: ворожнечі Монтеккі і Капулетті, кохання Ромео і Джульєтти та їх загибелі. Повторивши з учнями визначення понять увертюра (програмна увертюра), експозиція і музичний образ та пояснивши визначення жанру фантазії (музичний твір довільної форми), запрошуємо послухати частину увертюри – вступ та експозицію з метою визначення основних образів твору.

Аналізуючи прослухану музику, відмічаємо її тривалий, розгорнутий вступ, що повторюється двічі (у якому ще творі ми зустрічали такий прийом?) із стрімким розвитком першої теми під час повторення. У ньому представлено єдиний в увертюрі образ конкретного персонажу – патера Лоренцо, який ніби починає розповідати прекрасну і печальну історію. В експозиції втілено образ ворожнечі Монтеккі і Капулетті (головна партія) та кохання Ромео і Джульєтти (побічна). Щодо теми кохання можна навести висловлювання Миколи Римського-Корсакова: “Яка ж вона натхненна! Яка невимовна краса!”. Продовжимо слухати увертюру на наступному уроці.

Слухаємо відгуки учнів щодо прослуханої музики, обмінюємося враженнями та робимо висновок щодо основних образів увертюри. Можна зіставити музичний образ кохання із образом картини Н.Лопухової “Історія кохання”.

/репродукція/

Продовженням теми уроку, присвяченої образам кохання, є наступний твір для виконання - українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”. Починаємо розучування пісні (2 куплети), спрямовуючи увагу на її максимально виразне виконання.

У підсумку уроку щодо втілення образів кохання в музиці можуть бути також наведені приклади творів, які учні зазвичай слухають на дозвіллі.

Домашнє завдання для учнів: під час слухання музики за власним вибором звернути увагу на почуття людини, втілені в музичних образах.

Виходять учні у супроводі звучання фрагмента увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта” П.Чайковського.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Розпустили кучері дівчата” (українська народна пісня) – вхід, розучування.

Увертюра-фанатазія “Ромео і Джульєтта” (експозиція) П.Чайковського – слухання, вихід.

15 урок

Тема уроку: “Образи кохання” (продовження).

Мета: Продовжити знайомство учнів з увертюрою-фантазією “Ромео і Джульєтта” П.Чайковського шляхом сприймання твору вцілому. Закріпити визначення понять увертюра-фантазія, сонатна форма та її складові, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Розвивати слухацьку увагу, здатність обгрунтовувати власну думку щодо розвитку образного змісту музичного твору великої форми. Виховувати естетичний смак.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання української народної пісні “Розпустили кучері дівчата”.

  2. “Розпустили кучері дівчата” (українська народна пісня) – виконання.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Увертюра-фанатазія “Ромео і Джульєтта” П.Чайковського - слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути особливу увагу на втілені в музичних образах почуття людини.

  7. Вихід у супроводі звучання української народної пісні “Розпустили кучері дівчата”.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”.

Завершуємо роботу над піснею та виразно виконуємо її з учнями.

Слухаючи розповіді учнів про музику, вирізняємо твори, що втілюють у своїх образах почуття людини, зокрема почуття кохання.

Одним із неперевершених зразків вітлення образу кохання є тема побічної партії увертюри-фанатазії “Ромео і Джульєтта” П.Чайковського. Пригадуємо з учнями основні образи увертюри та наші висновки, зроблені щодо них на минулому уроці. Перед продовженням слухання твору закріплюємо визначення понять увертюра-фантазія, музична драматургія, повторюємо будову сонатної форми і принципи драматургічного розвитку музичних творів.

Слухаємо увертюру-фантазію і стежимо за розвитком її образного змісту і звучання. Визначаємо кульмінацію твору та основні образи, втілені в частинах сонатної форми: образ патера Лоренцо (вступ), образ ворожнечі та образ кохання (експозиція), боротьба образів зла і добра (розробка), розвиток образів ворожнечі й кохання (реприза), загибель закоханих і перемога кохання (кода). Слід привернути увагу учнів до фіналу (коди) увертюри. Після зображення загибелі закоханих композитор завершує твір сяюче світлою кодою. Хоча останні акорди увертюри побудовані на темі ворожнечі, вони сприймаються як засторога злу і ненависті, що стали на заваді світлому і вічному коханню. В увертюрі простежується принцип конфліктної взаємодії образів та очевидна перемога образу кохання над образом ворожнечі - перемога світла над темрявою.

Узагальнюючи навчальний матеріал уроку, відмічаємо яскравість образного змісту увертюри-фантазії та різноманітність способів втілення образів кохання у творах різних жанрів, форм та видів мистецтва.

Слухаючи музику за власним вибором, учням слід звернути особливу увагу на втілені в музичних образах почуття людини

Під час виходу учнів з класу звучить українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Розпустили кучері дівчата” (українська народна пісня) – вхід, розучування, вихід.

Увертюра-фанатазія “Ромео і Джульєтта” П.Чайковського – слухання.

16 урок

Тема уроку: “Свято Перемоги”.

Мета: Присвятити урок урочистому й світлому святу – Дню Перемоги. Представити учням музичні твори (знайомі й незнайомі), що втілюють образи війни і перемоги. Закріплюємо визначення понять симфонія (сюїта), сонатна форма, сонатно-симфонічний цикл. Розвивати інтерес до історії народу і держави, слухацьку увагу та уяву учнів, вокально-хорові навички, вміння осмислено та виразно інтерпретувати і виконувати музичні твори. Виховувати високі громадянські почуття учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії Д.Шостаковича, “Священная война” О.Александрова, “День Победы” Д.Тухманова або (за вибором учителя) Сюїта “Партизанські картини” (6ч. “Свято народу-переможця”) А.Штогаренка, “Сыновья уходят в бой”, “А он не вернулся из боя” В.Висоцького, “Степом, степом” А.Пашкевича - слухання.

  4. “На безіменній висоті” В.Баснера - виконання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути особливу увагу на твори, що втілюють образи історичного минулого нашого народу.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “День Победы” Д.Тухманова.

Методичні рекомендації.

Вхід учнів до класу супроводжує звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера.

Запитуємо в учнів, яку музику вони слухали вдома. Поступово спрямовуємо розмову з учнями на тему історичного минулого нашого народу і Батьківщини, висвітлену в музиці різних композиторів, жанрів і форм. Пригадуємо твори різних видів мистецтва, що відображають події та образи Великої Вітчизняної війни, та повідомляємо учням, що цей урок буде присвячено Дню Перемоги.

Користуючись фрагментами друкованих спогадів учасників війни, книг, кінофільмів, плакатами, репродукціями картин, що зображують події війни, розповідаємо учням про тяжкі роки воєнного лихоліття. Про початок війни - напад фашистських загарбників на нашу країну “розповідає” вже знайомий учням епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії Д.Шостаковича. Можна використати репродукцію картини Ю.Сороки “Сорок перший рік”.

/репродукція картини/

Представляємо учням пісню, що є своєрідною емблемою Великої Вітчизняної війни, - “Священная война” О.Александрова на вірші В.Лебедєва-Кумача. Розповідаючи учням історію створення пісні, акцентуємо увагу на на її важливому значенні у перші дні війни та неймовірній силі впливу на солдат, які вирушали на захист Вітчизни: “Коли зазвучала написана Александровим пісня “Священна війна”, що стала істинно народною піснею, трепет душевного хвилювання охопив усіх солдат і офіцерів… Кожен із них міцніше стискав свою зброю. Обличчя стали суворішими, я дивився на солдат і офіцерів – моїх бойових друзів-воїнів і відчував серцем їхню готовність до суворих боїв”, згадував один із захисників Батьківщини. Під час слухання пісні можна використати репродукцію картини О.Артамонова “Іде війна народна”.

/репродукція картини/

Аналізуючи звучання цієї пісні-маршу, привертаємо увагу до унікального та несподіваного моменту серед її засобів виразності – тридольного (а не чотиридольного, як зазвичай у маршах) ритму.

Розвиток подій війни висвітлено у багатьох піснях воєнних та повоєнних років, зокрема у пісні “На безіменній висоті” В.Баснера, яку ми розучували та виконували у І семестрі. Повторюємо та виразно виконуємо її з учнями.

Іншою емблемою – символом свята Перемоги стала пісня Д.Тухманова на вірші В.Харитонова “День Победы”, що у свій час була відзначена державною премією. Як написала авторам одна із учасниць війни, “у цій пісні закладене все наше життя і молодість”. Слухаємо пісню. Її глибшому сприйманню може допомогти, наприклад, репродукція картини Г.Васецького “Батьки наші”.

/репродукція картини/

Обговорюємо звучання та характер музики, що прозвучала, і підсумовуємо особисті та спільні музичні враження, отримані на уроці. У висновку уроку має бути акцентована висока громадянська позиція авторів, що присвятили свої твори перемозі нашого народу над фашистськими загарбниками.

Можливо, учні, слухаючи музику на свій вибір, звернуть увагу на твори, що втілюють образи історичного минулого нашого народу.

Виходять з уроку учні у супроводі звучання пісні “День Победы” Д.Тухманова.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

На безіменній висоті” В.Баснера – вхід, виконання.

Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії Д.Шостаковича, “Священная война” О.Александрова, “День Победы” Д.Тухманова або Сюїта “Партизанські картини” (6ч. “Свято народу-переможця”) А.Штогаренка, “Степом, степом” А.Пашкевича, “Сыновья уходят в бой”, “А он не вернулся из боя” В.Висоцького – слухання, вихід (“День Победы”).

17 урок

Тема уроку: “Образи Карпат”.

Мета: На прикладі концерту для арфи з оркестром А.Кос-Анатольського та пісні В.Івасюка “Водограй” привернути увагу учнів до краси і глибини змісту творів, що втілюють образи української природи та почуття любові до неї. Поглибити знання учнів про творчість В.Івасюка та А.Кос-Анатольського. Закріпити визначення понять пасторальний, концерт, сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, інтерес до кращих зразків української професійної музики. Виховувати естетичні почуття, любов до української природи.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Концерт для арфи з оркестром (1ч.) А.Кос-Анатольського - слухання.

  4. “Водограй” В.Івасюка або (за вибором учителя) “Біля мене сядь” М.Ровенка – розучування.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути увагу на твори ліричного змісту. Спробувати створити власний твір на ліричну тему (або втілити образи творів А.Кос-Анатольського та В Івасюка) в будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Слухаємо розповіді учнів про твори, які вони слухали на свій вибір, що втілюють образи історичного минулого нашого народу. Також варто привернути увагу до творів (про них може розповісти вчитель), що оспівують красу української природи та почуття любові до неї, у поєднанні з іншими світлими почуттями людини. Такий твір – пісня “Водограй” В.Івасюка вже прозвучав під час входу учнів до класу. Розкриє цю тему й наступний великий твір для сприймання - концерт для арфи з оркестром (1ч.) А.Кос-Анатольського.

Пригадуємо з учнями твори А.Кос-Анатольського, які раніше звучали на уроках музичного мистецтва та які вони, можливо, слухали самостійно. Додаємо учням нової інформації про творчість композитора. Оскільки солюючим інструментом у концерті є арфа, слід розповісти про особливості цього інструмента, а також про історію створення концерту та його першу виконавицю – майстриню гри на арфі Ксенію Ерделі. З метою більш глибокого сприймання та аналізу-інтерпретації 1 частини концерту закріплюємо визначення понять пасторальний, концерт, сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку.

Пропонуємо учням послухати 1 частину концерту для арфи з оркестром А.Кос-Анатольського.

Аналізуючи образний зміст і звучання концерту, відзначаємо його народно-пісенну основу та яскраву виразність мелодичних тем.

Візуальним доповненням до теми цього уроку можуть бути репродукції картин А.Мартона “Дощовий день” та І.Мельничука “Серед гір Карпат”.

/репродукції картин/

Після відповідних висновків щодо звучання, образного змісту концерту та його розвитку (музичної дрматургії) можна зіставити його з образним змістом пісні “Водограй” В.Івасюка, що вже прозвучала в класі та буде розучуватися на цьому уроці. Розповідаючи про творчість В.Івасюка, можна запропонувати учням розглянути картину І.Сколоздри “Пам’яті Івасюка”, а також зазначити, що композитор є водночас і автором тектсу пісні.

/репродукція картини/

Починаємо розучування пісні, акцентуючи увагу на різниці в звучанні більш пісенних куплетів та більш танцювального приспіву. Варті ретельного опрацювання також доволі складний ритм, широкий діапазон мелодії пісні та великі за обсягом тексти куплетів і приспіву (розучуємо на цьому уроці щонайбільше один куплет і приспів).

Узагальнюючи тему уроку, підкреслюємо красу і глибину змісту творів національних композиторів, що втілюють образи української природи і почуття любові до неї.

Слухаючи музику в позаурочний час, учні мають звернути увагу на твори ліричного (пасторального) змісту. Також нехай спробують створити власний твір на ліричну тему (або втілити образи творів А.Кос-Анатольського та В. Івасюка) в будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.

Під час виходу учнів з класу знову може прозвучати пісня “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Водограй” В.Івасюка або “Біля мене сядь” М.Ровенка - вхід, розучування, вихід.

Концерт для арфи з оркестром (1ч.) А.Кос-Анатольського - слухання.

18 урок

Тема уроку: “Образне багатство симфонії”.

Мета: Спрямувати увагу учнів на значення народної музики як джерела творчості видатних композиторів (на прикладі симфонії №2 Л.Ревуцького). Поглибити знання учнів про творчість Л.Ревуцького. Закріпити визначення понять симфонія, сонатна форма, музична драматургія. принципи драматургічного розвитку. Розвивати вокально-хорові навички, образне сприйняття музичних творів, інтерес до української класичної музики і творчості Л.Ревуцького зокрема. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

  2. “Водограй” В.Івасюка або (за вибором учителя) “Біля мене сядь” М.Ровенка – розучування.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Симфонія №2 (1ч.) Л.Ревуцького – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента 1ч. симфонії №2 Л.Ревуцького.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Продовжуємо розучування пісні. Поряд із подальшим засвоєнням учнями її віршованого тексту, приділяємо основну увагу вокально-хоровій роботі, відпрацьовуючи найважливіші моменти звучання. Важливим також є світлий, життєрадісний настрій, що має панувати під час роботи над піснею та її виконання.

Учні розповідають про музику, яку вони слухали за власним вибором, зокрема про твори ліричного (пасторального) змісту. Переглядаємо власні творчі доробки учнів на ліричну тему (або спроби втілення образів творів А.Кос-Анатольського та В. Івасюка) в їх улюбленому виді мистецтва.

Запитуємо в учнів їхню думку про значення народних джерел у творчості композиторів різних часів і народів. Яку роль відіграє в музичній спадщині того чи іншого композитора єднання (духовне, інтонаційне тощо) з народним мистецтвом? Які приклади такого єднання можуть навести учні?

Безумовно, одним із найяскравіших зразків творчого застосування української народної пісенності в музиці ХХ століття є творчість Левка Ревуцького, зокрема його ІІ симфонія, усі теми якої запозичені з народних родинно-побутових джерел. Пригадуємо з учнями визначення понять симфонія, сонатна форма, музична драматургія та принципи драматургічного розвитку, що зустрічалися нам у прослуханих творах різних композиторів.

Додаючи учням нової інформації про творчість Л.Ревуцького, варто скористатися поезією Максима Рильського, який товаришував з композитором і присвятив йому чимало своїх віршів, а також висловлюванням поета про ІІ симфонію: “Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні у дорогоцінній оправі симфонічної майстерності”. При нагоді можуть стати фрагменти книги Т.Шеффера “Л.М.Ревуцький”. Можливо, цікавим буде для учнів висловлювання про симфонію російського композитора Ю.Шапорінв, який сказав, що “ця симфонія, напоєна широкою пісенністю, лірично-схвильована, образно багата, ніби розповідає про Україну голосом її рідного народу”. Симфонія №” Л.Ревуцького є першим зразком класичної симфонії в українській музиці ХХ століття. Народно-пісенні теми у симфонії видозмінюються, варіюються і розгортаються у широкому симфонічному розвитку, створюючи яскраві образи – від лірично-споглядальних до героїчних. У трьох частинах симфонії використано теми семи народних пісень, зокрема у І частині – “Ой весна, весниця” та “Ой не жаль мені”.

Пропонуємо учням послухати І частину ІІ симфонії Л.Ревуцького, що засобами професійної музики втілює глибину, багатство і різноманітність народної музичної творчості українського народу.

Слухаємо твір, обмінюємося з учнями отриманими враженнями, аналізуємо образний зміст музики та його розвиток, побудований за принципом контрастного зіставлення образів.

Узагальнюємо тему уроку, підкреслюючи непересічне значення народних джерел у творчості композиторів та національній музичній спадщині.

Вдома учні мають послухати музику за власним вибором і на наступному уроці розповісти про її образний зміст.

Вихід учнів з класу супроводжує звучання фрагмента 1ч. симфонії №2 Л.Ревуцького.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Водограй” В.Івасюка або “Біля мене сядь” М.Ровенка – вхід, розучування.

Симфонія №2 (1ч.) Л.Ревуцького – слухання, вихід.

19 урок

Тема уроку: “Композиція музичного твору” (узагальнення).

Мета: Перевірка навчальних досягнень учнів за темою “Композиція музичного твору” (тематичне оцінювання). Узагальнення навчального матеріалу тем І та ІІ семестрів “Образний зміст музики”, “Композиція музичного твору”.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Водограй” В.Івасюка або (за вибором учителя) “Біля мене сядь” М.Ровенка – виконання.

  4. Виконання музики за вибором учнів та пропозицією вчителя.

  5. Слухання музики за вибором учнів та пропозицією вчителя.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання – під час літніх канікул слухати музику за власним вибором. Розповісти в наступному навчальному році про образний зміст та звучання творів, що найбільше запам’ятаються.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка або “Біля мене сядь” М.Ровенка.

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Далі можуть прозвучати розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома, а також пісня “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка) у виконанні учнів.

На цьому уроці учитель має виставити учням оцінки за темою “Композиція музичного твору”, а також підвести підсумки за обома темами року та виставити учням підсумкові оцінки. Форми і методи роботи можуть бути різними (крім письмових) за вибором учителя. Головне, щоб урок пройшов цікаво і учні змогли продемонструвати високу якість засвоєння навчального матеріалу.

Важливо з’ясувати, чи засвоїли учні поняттєві аспекти тематичного матеріалу, а також чи зріс рівень їхніх суджень про образний зміст музики, взаємодію музичних образів – проявів життя у музичному мистецтві тощо. З цією метою можливе проведення заключного уроку-концерту (в одному чи двох класах, або в усій паралелі класів, із запрошеними гостями – батьками, вчителями).

Обираючи форми роботи на такому уроці, вчитель повинен дати можливість учням виявити вищий, порівняно з минулим роком, рівень музичної та загальної культури, вміння інтерпретувати та виконувати музичні твори, давати (на доступному учням рівні) емоційно-образну оцінку музичним творам, робити висновки та узагальнення. Обрані для виконання пісні мають показати зростання в учнів виконавської культури

Твори, обрані для уроку-концерту можуть бути знайомими учням, а також і новими для них та контрастними за змістом і звучанням. Урок повинен мати свій розвиток і кульмінацію, а форми роботи з учнями як груповими, так і індивідуальними.

Учні отримують традиційне домашнє завдання: під час літніх канікул слухати музику за власним вибором та розповісти в наступному навчальному році про образний зміст і звучання творів, що найбільше запам’ятаються.

Виходять учні у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Водограй” В.Івасюка або “Біля мене сядь” М.Ровенка – вхід, виконання, вихід.

Слухання і виконання музики за вибором учнів та вчителя.

Наводимо орієнтовний варіант заключного уроку-концерту.

Музика” (вірш) Ш.Бодлера - слухання.

На безіменній висоті” В.Баснера – виконання.

Кольорові сни” М.Дунаєвського – виконання.

Фрагмент увертюри “Егмонт” Л.Бетховена – слухання.

Балада про мальви” В.Івасюка – виконання.

Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка – виконання.

Розпустили кучері дівчата” (українська народна пісня) – виконання.

Шкільний корабель” Г.Струве – виконання.

Кожен прослуханий чи виконаний твір супроводжується бесідою з учнями стосовно його образного змісту. В кінці уроку учні мають визначити музичну драматургію уроку, яка являє собою сонатну форму, відображену в плані уроку та бесіді про виконані й прослухані музичні твори.

Список використаної літератури

  1. Абдуллин Э.Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе. Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1983.

  2. Ахрімович Л., Гордійчук М. М.Лисенко – К.: Музична Україна, 1992.

  3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. Науково-методичний посібник. – К., 1998.

  4. Булат Т. Микола Лисенко, К., 1973.

  5. Гордійчук М.М. та ін. Історія української музики. – К.: Наукова думка, 1989.

  6. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі. Тернопіль.: Навчальна книга-Богдан, 2003.

  7. Енциклопедичний словник. Митці України. К., Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1992.

  8. Кабалевский Д. Б. Дело всей жизни. – М.: Искусство в школе, 1995.

  9. Кенигеберг А. Людвіг ван Бетховен, - Л.: Музика, 1983.

  10. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). Педагогічна газета. – 2002. - №1.

  11. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. За загальною редакцією Огнев’юка В.О. – К.: Перун, 2004.

  12. Масол Л. М. та ін. Вивчення музики в 5-8 класах. Навчально-методичний посібник для вчителів. Ч.2. – Харків.: Скорпіон, 2003.

  13. Масол Л.М. Школа культури виховує людину, яка мислить і прагне творити. Початкова школа. – 2001. - №4.

  14. Музыка в 4-7 классах. Методическое пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1986.

  15. Музыкальное образование в школе. Под ред. Школяр Л.В. М.: Academia, 2001.

  16. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Музичне мистецтво (5-8 класи). Укладачі: Фільц Б. М. та ін. – К.: Перун, 2005.

  17. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Музика. 1-8 класи. – К.: Шкільний світ. 2001.

  18. Программа по музыке для общеобразовательной школы (с поурочной методической разработкой). 4-7 классы. – М.: Просвещение, 1982.

  19. Прохорова И. Музыкальная литература зарубежных стран. – М.: Музыка, 1988.

  20. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. К., 1997.

  21. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна і мистецька. – К., 2002.

  22. Юцевич Ю. Є. Музика. Словник – довідник. – Тернопіль.: Навчальна книга-Богдан, 2003.

ЗМІСТ

  1. Вступ

  2. Організація навчально-виховного процесу на уроках музичного мистецтва

  3. Навчальна програма “Музичне мистецтво. 7 клас”

  4. 7 клас “Палітра музичних образів”

  • календарне планування;

  • поурочні методичні рекомендації;

  1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

  2. Список літератури

72

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
4
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!