Давним-давно людське щастя ховалося в щільно стислих бутонах тюльпана. І ніхто ні силою, ні хитрощами не міг дістатися до нього. Одного разу по лузі йшла жебрачка зі златокудрою дитиною. Вона й не думала дістатися до серця тюльпана і взяти звідти своє щастя. Але малюк вирвався з її рук і, сміючись, кинувся до дивної квітки. Прекрасна квітка, побачивши чистоту почуттів дитини, розкрила пелюстки. А давайте і ми «зробимо» свою весняну казку!