• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Методичні рекомендації для виконання практичної роботи на тему "Робота каналізаційних очисних споруд»

Методичні рекомендації для виконання практичної роботи на тему "Робота каналізаційних очисних споруд»

Опис документу:
Методичні рекомендації містять завдання та теоретичні відомості до практичної роботи, які необхідні для набуття студентами коледжу знань, умінь і навичок в межах вивчення дисципліни «Основи екології», а також питання для самоперевірки та захисту роботи. Розраховані на студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ р.а.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Голуб Р.А. Методичні рекомендації для виконання практичної роботи на тему "Робота каналізаційних очисних споруд» з дисципліни «Основи екології».- Немішаєве, 2016. 7 стор.

Методичні рекомендації містять завдання та теоретичні відомості до практичної роботи, які необхідні для набуття студентами коледжу знань, умінь і навичок в межах вивчення дисципліни «Основи екології», а також питання для самоперевірки та захисту роботи. Розраховані на студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ р.а.

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

технологічних та рибоводних дисциплін

протокол від «23» жовтня 2015р. №3

Р.А Голуб, 2016.

Практичне заняття №1

Тема: Робота каналізаційних очисних споруд.

Мета: Познайомити студентів з загальною схемою роботи каналізаційних очисних споруд.

Робоче місце: кабінет екології.

Тривалість заняття: 2 години

Матеріально-технічне оснащення робочого місця: Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Основи екології», фільм „Каналізаційні очисні споруди”, інструкційні картки, зошити, ручки.

Правила охорони праці: Згідно правил техніки безпеки, що стосуються даного кабінету.

Глосарій:

Очищення стічних вод, активний мул, решітка, усереднювач, пісковловлювач, піщаний майданчик, первинний відстійник, аеротенк, вторинний відстійник

Послідовність виконання завдань

1. Ознайомитися з методами очищення стічних вод

2. Під час екскурсії ознайомитися з роботою каналізаційних очисних споруд.

Теоретичні відомості

У результаті господарської діяльності людини змінюються якісні і кількісні показники води. Забруднені води потребують очистки.

Очищення стічних вод це руйнування або видалення з них забруднювачів і знищення в них хвороботворних мікробів.

Нині використовують 2 методи очищення стічних вод: у природних умовах (на полях зрошення, біологічних ставах) і в штучних умовах (в спеціально створених спорудах).

На очисних спорудах очистка води проходить у 3 етапи:

  • механічна

  • біологічна

  • знезаражування

Першим етапом є механічна очистка, яка полягає у видаленні зі стічних вод нерозчинних речовин - піску, глини, мулу, а також жирів, смоли.

У склад споруд механічної очистки входять решітки, усереднювачі, пісковловлювачі, піщані майданчики, первинний відстійник. Від каналізаційних насосних станцій стічна вода поступає в голову очисних споруд, а саме на решітки.

Решітка - це похилі або вертикальні металеві стержні, закріплені на металевій рамі, що встановлюється в каналі на шляху руху стічних вод. Решітки призначені для вилучення зі стічних вод крупних решток паперу, кісток, ганчірок, гілля, каміння, залишків овочів і фруктів, пластмасової тари. Решітки виконують захисну функцію по відношенню до наступних споруд для очистки стічних вод. Решітки знімають з решіток за допомогою ручних грабель та накопичують у пристосованих ємкостях і утилізують.

Після решіток вода каналом надходить до усереднювача, тут хімічно забруднена вода усереднюється за концентрацією та об’ємом, що призводить до зниження концентрації шкідливих речовин та домішок та рівномірного надходження води на очисні споруди. Зниження концентрації шкідливих речовин необхідне для того, щоб не загинули живі організми на етапі біологічної очистки. Після усереднювача насосна станція перекачує стічну воду на пісковловлювачі.

Пісковловлювачі - це споруди призначені для затримання під дією сили тяжіння крупних мінеральних частинок, головним чином піску, який затримується в бункерах пісковловлювачів. Із пісковловлювачів осад гідроелеваторами подається на піщані майданчики. Відвантаження осаду здійснюється один раз у зміну.

Піщані майданчики - це дреновані ділянки огороджені валиками висотою 1-2 м. Вони розташовані поблизу пісковловлювачів. Дренажна вода з піщаних майданчиків перекачується насосом у голову очисних споруд. Піщані майданчики застосовуються для зневоднення піску на очисних спорудах. Обезводнений пісок вивозиться автотранспортом на утилізацію. Стічні води після решіток і пісковловлювачів вміщують у значних кількостях завислі речовини - нерозчинні гідродисперсні домішки з густиною відмінною від густини води, які знаходяться у завислому і плаваючому стані.

Найпростішим і найпоширенішим способом видалення завислих речовин із стічних вод є гравітаційне відстоювання під час якого завислі частинки осідають на дно споруд або спливають на їх поверхню.

Відстоювання води здійснюється у відстійниках. Первинні відстійники призначені для освітлення стічних вод після решітки і пісковловлювачів перед їх біологічною очисткою. Завислі речовини різних розмірів при зіткненні укрупнюються і осідають. Осад під дією сили тяжіння сповзає в бункери, після чого потрапляє в камеру випуску осаду через засувки.

Один раз у зміну осад відкачується на мулові майданчики, дренажна вода з мулових майданчиків відкачується на вторинні відстійники і очищується.

Наступним етапом є біологічна очистка. Біологічна очистка застосовується для видалення зі стічних вод основної маси органічних забруднень, що знаходяться у розчинній - колоїдній і нерозчинній формах, тих, що лишилися у стічних водах після механічної очистки. Біологічна очистка сітчних вод полягає у мінералізації окислень органічних забруднень аеробними мікроорганізмами для яких ці речовини є джерелом живлення. До біологічної очистки входять такі споруди як аеротенки та вторинні відстійники.

Аеротенками називаються споруди в яких в умовах безперервної штучної аерації здійснюється біологічна очистка стічних вод за допомогою активного мулу - комплекс організмів, які беруть участь у процесах біологічного очищення.

Активний мул подається в кожен третій коридор аеротенка. Зовнішній вид активного мулу нагадує дрібні пластівців гідроксиду заліза або гідроксиду алюмінію від світло-коричневого до темно-коричневого і навіть чорного кольору. Завдяки системі аерації здійснюється постачання киснем мікроорганізмів активного мулу. Забезпечують підтримання мулу в завислому стані і рівномірний розподіл стічних вод і кисню в усьому об’ємі аеротенка. Подача кисню в аеротенки йде з повітродувок насосної станції. До складу біоценозу активного мулу крім бактерій входять також найпростіші, водні хребетні, личинки комах, водні кліщі та хробаки.

Найпростіші в активному мулі представлені саркодовими, джгутиковими, інфузоріями (війчастими та смоктальними). В активному мулі простіші виконують різноманітні функції, не приймаючи участь у процесах очистки вони поїдають старі бактерії і тим самим зумовлюють омолодження мулу та розвиток нових життєздатних клітин. Простіші виконують також і санітарну функцію поїдаючи патогенні мікроорганізми, показником чого є зниження вмісту кишкової палички в аеротенках на 95-98%. Важлива функція простіших - освітлення води. Прозорість стічної рідини в присутності інфузорії значно підвищується, пропускаючи через свій організм тонкі завислі частинки інфузорії викидають їх у воду у вигляді відносно крупних частинок, що легко осаджуються. Мікрофауна активного мулу служить індикаторами процесів очистки води в аеротенках.

З аеротенків по розподільчих лотках вода подається у вторинні відстійники. Відстійники бувають горизонтального та радіального типів. Вторинний відстійник призначений для відокремлення очищеної стічної води від активного мулу. Його будова і принцип роботи подібні до первинного відстійника, тільки у бункерах збирається не осад, а активний мул, який безперервно видаляється з бункерів для повернення в аеротенки.

Наступним етапом очистки є знезаражування очищеної води. Знезаражування стічних вод проводиться для знищення патогенних бактерій, що залишилися в очищених стічних водах. Найпоширенішим методом знезаражування стічних вод є її хлорування водним розчином газоподібного хлору. До складу споруд для хлорування стічних вод входять: хлораторна, йоржевий змішувач і контактні резервуари. Контактні резервуари призначені для забезпечення 30-хвилинного контакту очищених стічних вод з хлором. Процес знезаражування стічних вод хлоруванням відбувається у 2 стадії - спочатку хлор дифундує через оболонку клітин мікроорганізмів, а потім вступає в реакцію з ферментами. Необхідну дозу хлору уточнюють експериментальним хлоруванням і приймають такою щоб кількість залишкового хлору після 30-хвилинного контакту зі стічними водами не була меншої ніж 1,5 мг\л. У контактних резервуарах відбувається окислення залишкових забруднень стічних вод хлором, що призводить до випадання в них осаду. Очищена вода після контактних резервуарів витікає каналами в річку.

Про роботу очисних споруд, про якість очистки води свідчить хіміко-бактеріологічний аналіз води, який проводить хіміко-бактеріологічна лабораторія, яка зазвичай розміщується на території очисних споруб, де проводиться ряд органолептичних (запах), фізичних (прозорість, температура, колір) хімічних показників стічної води активного мулу.

Після виконання роботи студенти повинні:

Знати:

Вміти:

1Методи очищення стічних вод.

2. Етапи очищення стічних вод.

1. Розрізняти різні складові очисних споруд.

Контрольні питання для самоперевірки та захисту роботи

  1. Що таке очищення стічних вод.

  2. В чому полягає механічна очистка води?

  3. Що таке решітка?

  4. Що таке пісковловлювачі?

  5. Що таке піщані майданчики?

  6. Для чого призначені первинні відстійники?

  7. В чому полягає біологічна очистка води?

  8. Що таке аеротенки?

  9. Що таке активний мул?

  10. Для чого проводиться знезаражування стічних вод?

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Малимон С., Дзюба В., Процун Т. та ін. Каналізаційні очисні споруди. Навчальний фільм. НМЦ «Агроосвіта».

  2. Дзюба В., Коваленко Л., Дзюба Я. та ін. Прилади радіометричного контролю. Навчальний фільм. НМЦ «Агроосвіта».

  3. С.С.Малимон „Основи екології”, Вінниця, Нова книга, 2009р, 240с.

  4. http://fullref.ru/job_82f3f6c98f9b55d2211db7252c4e20ac.html

  5.  http://www.agromage.com/stat_id.php?id=577

  6. Касьянов М.А., Гуляєв В.П., Друзь О.М., Коструб В.О. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, газоаналізатори. Навчальний посібник – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля., 2006. – 188 с.

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.