• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Біологія
  • Методичні рекомендації "АКВАРІУМ БІОТОП Характерні особливості екосистем різних зоогеографічних зон та відтворення їх в акваріумі Створення палюдариуму південно-азіатського типу"

Методичні рекомендації "АКВАРІУМ БІОТОП Характерні особливості екосистем різних зоогеографічних зон та відтворення їх в акваріумі Створення палюдариуму південно-азіатського типу"

Цю сторінку створено користувачем «Всеосвіти», якщо її вміст порушує ваші авторські права, надішліть скаргу у службу підтримки, ми оперативно відреагуємо.

This page was created by the website user. If its content violates your copyright, you can submit a takedown request to our support team, and we will respond promptly.

Поскаржитися / Report
Опис документу:
Рекомендації розроблені автором на основі вивчення літературних джерел, інтернет- видань та відеоматеріалів, проведеної дослідницько-експериментальної роботи на базі гуртка «Юні акваріумісти» КПНЗ «СЮН Покровського району» КМР. Автор розповідає про особливості створення акваріуму-біотопу - відтворення екосистем певних зоогеографічних зон в акваріумі. Для відтворення замкнутої водної екосистеми певного географічного регіону (наприклад, південно-азіатського типу) потрібно багато знань та вмінь. Да

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тесленко Наталя Василівна

АКВАРІУМ БІОТОП

Характерні особливості екосистем різних зоогеографічних зон та відтворення їх в акваріумі

Створення палюдариуму південно-азіатського типу

(Методичні рекомендації по створенню акваріуму-біотопу (відтворення екосистем певних зоогеографічних зон в акваріумі), для вчителів біології, екології, учнів загальноосвітніх шкіл, вихованців гуртків екологонатуралістичного напряму)

Кривий Ріг 2018

Рекомендації розроблені автором на основі вивчення літературних джерел, інтернет- видань та відеоматеріалів, проведеної дослідницько-експериментальної роботи на базі гуртка «Юні акваріумісти» КПНЗ «СЮН Покровського району» КМР. Автор розповідає про особливості створення акваріуму-біотопу - відтворення екосистем певних зоогеографічних зон в акваріумі. Для відтворення замкнутої водної екосистеми певного географічного регіону (наприклад, південно-азіатського типу) потрібно багато знань та вмінь. Данна робота поєднала в собі багато матеріалу міжпредметного характеру: знання біології та географії, зоології, ботаніки, екології.

Тесленко Н.В., керівник гуртка «Юні акваріумісти» КПНЗ «СЮН Покровського району» КМР; Акваріум-біотоп. Характерні особливості екосистем різних зоогеографічних зон та відтворення їх в акваріумі. Створення палюдариуму південно-азіатського типу. Методичні рекомендації по створенню акваріума-біотопу (відтворення екосистем певних зоогеографічних зон в акваріумі) для вчителів біології, географії, екології, учнів загальноосвітніх шкіл, вихованців гуртків еколого-натуралістичного напряму. Кривий Ріг, КПНЗ «Станція юних натуралістів Покровського району» КМР,2018. – 27 с.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………..4

Акваріум – жива картина природи…………………………..……5

Вибір акваріума…………………………………………………….5

Вибір місця для акваріума………………………………………....6

Типи акваріумів…………………………………………………….6

Акваріумне обладнання…………………………………………....6

Догляд за акваріумом………………………………………………7

Роль рослин в акваріумі…………………………………………....8

Крок за кроком. Створення екосистеми певного регіону в акваріумі. Палюдариум………………………………………...….9

Створення акваріуму південноазіатського типу………………....9

Висновки…………………………………………………………..14

Список використаних джерел…………………………………....15

Додаток А. Глосарій…………………………………………...…16

Додаток Б. Каталог водних рослин палюдариуму…………..….17

Для нотаток…………………………………………………….….27

ВСТУП

Сьогодні неможливо, мабуть, знайти акваріуміста чи гідробіолога, якому не відомо ім Миколи Федоровича Золотницького(1851-1920), талановитого письменника, біолога та педагога. За життя М.Ф.Золотницький написав багато робіт, що відносяться до ботаніки. Його книга «Акваріум любителя» підготована до друку 1882 року, а в наступному році вийшла на німецькій мові. В передмові він пише: «Водні рослини в акваріумі являють собою одне з найпрекрасніших занять для любителя. Вже одна наша рідна водна флора так різноманітна, що мимоволі приковує увагу всякої естетично розвинутої людини. І так хотілось би розбудити хоча б невеликий інтерес до моїх улюбленців, до культури водних рослин».

Світова наука по водній флорі за останні десятиріччя збагатилась багатьма працями. Колись М.Ф.Золотницький бідкався, що любителів водних рослин – один, другий і зась, і він був би щасливим, якби знав, скільки зараз вчених, акваріумістів, юних акваріумістів, розводять та вивчають такі милі його серцю водні рослини.

Багато хто залюбки обзаводиться акваріумом. Але незнання основ акваріумістики в багатьох випадках прирікає цю прекрасну справу на невдачу. Чудові рибки часто гинуть тому що в водоймі не встановилась біологічна рівновага, яка підтримується, перш за все, водними рослинами. Крім того, акваріум з будь-якими найпрекраснішими рибками програє, якщо в ньому немає живих рослин.

Як створити підводний сад і підтримувати його красу – ось головна мета нашої роботи. Утримання рослин в акваріумі справа не тільки більш цікава, але часом і більш складна, ніж утримання рибок.

Утримання рослин в акваріумі – справа не тільки цікава, але водночас і більш складна, ніж утримання риб. Більшість любителів водних рослин, придбавши нові гідрофіти, подекуди не мають уявлення, які умови потрібні для їх утримання. Спроби виявити це методом проб та помилок часто закінчуються невдачею. Почнемо з того, що любителі рослин іноді випадково придбавши на ринку або переносять із вітчизняних водойм гідрофіти, пристосовані для життя в відносно холодній воді. Водні рослини середньої смуги не менш красиві ніж тропічні, але рости в кімнатних акваріумах постійно вони не можуть, так як володіють вираженим сезонним ростом. Перед тим, хто захоче сам обладнати акваріум, постає ряд проблем. Акваріуміст-початківець може швидко досягти успіху, якщо виходитиме з того, що в неволі умови життя тварин та рослин повинні якнайменше відрізнятися від природних. Наша робота допомогти тим, хто цікавиться життям акваріумних мешканців. Матеріал в роботі викладений за географічним принципом.

Акваріум – жива картина природи

Акваріум – це не просто міні водойма, це жива картина природи. А дітям він завжди приносить багато радощів, розвиває та долучає до живої природи, вчить бережливому ставленню до неї. За останній час домашній акваріум став не просто скляною посудиною, в якій ростуть декілька видів рослин і плавають рибки. Зараз він все частіше виступає як ключова деталь інтер’єру, є модним атрибутом і неперевершеною окрасою будь-якого помешкання, вкладає в собі велику естетичну цінність. Завдяки поєднанню різних форм та видів живої природи, сучасної техніки і дизайну в одне ціле нам доступна неперевершена краса акваріума.

Вибір акваріума

Акваріум представляє собою маленький водний світ, який поєднує в собі різні форми життя, які тісно взаємодіють між собою. Як і в природних умовах, мешканці акваріуму підпорядковані законам природи і живуть згідно нього. Тому важливо створити в акваріумі необхідні умови для їх життя та розвитку. Особливістю акваріуму є те, що через скляну стінку ми можемо бачити підводну частину водойми з його мешканцями, що неможливо в природних умовах.

Вибір місця для акваріума

Перш за все необхідно визначитися з місцем, де буде знаходитись акваріум. Він не повинен стояти напроти вікна, так як влітку вода буде перегріватися. На акваріум в жодному разі не повинні падати прямі сонячні промені, інакше він буде заростати водоростями. Водорості це не окраса акваріума, а непривабливого виду та кольору обростання на склі, ґрунті, а іноді просто зелена мутна вода.

Типи акваріумів

Акваріум – резервуар для води, де розміщують риб, основний елемент акваріумістики. Діляться на декілька типів:

  • Безкаркасні акваріуми. Тримаються виключно завдяки силіконовому клею. Тут немає ні гвинтиків, ні металевих рам, навіть коли резервуари дійсно великі.

  • Акваріуми із оргскла. Органічне скло або плексиглас. В нього є ряд переваг, але є і недоліки. Переваги: ізолює тепло води краще, ніж звичайне скло; можна формувати за бажанням; воно не жовтіє та не б`ється так часто, як звичайне скло. Недоліки: треба користуватися спеціальним приладдям по догляду за акваріумом, щоб не пошкрябати скло.

  • Акваріум і меблі: вітрини та комоди, тумби і шафи так і називаються – акваріумні меблі.

Акваріумне обладнання

Приладдя та обладнання для акваріумів випускають в великому асортименті.

Гумовий шланг для заміни води і одночасного очищення дна повинен мати внутрішній діаметр 8 мм. Та довжину 2 метри. Для зручності на кінці шлангу потрібно приладнати скляну трубку з невеликим воронкоподібним розтруб (для чистки дна).

Склоочисник необхідний для чистки внутрішньої поверхні стінок акваріума від мікроскопічних водоростей.

Водяний термометр – необхідний прилад для акваріума, особливо при утриманні в ньому тепловодних екзотичних мешканців.

Освітлювачі. Для більшості рослин, особливо для плаваючих, найбільш ефективне верхнє освітлення. Для освітлення акваріума вважається достатнім приблизно 0,5 Вт на літр води при освітленні на 12-14 годин на добу.

Обігрівачі. Звичайна кімнатна температура – 18-20 градусів недостатня для тепловодних екзотичних риб. Оптимальна температура для більшості з них – 24-25 градусів, а в період нересту – 27-28. Необхідно використовувати спеціальні стержневі обігрівачі з терморегулятором для підтримки температури на заданому рівні.

Компресори та фільтри. Найбільш раціонально використовувати компресор не тільки для аерації води, але і для її фільтрації. Зручний фільтр в вигляді поролонової губки з заглибленим в неї розпилювачем. Всі фільтруючі прилади треба ретельно промивати не менше одного разу на тиждень.

Догляд за акваріумом

Акваріуми, оснащені необхідним обладнанням, добре зарощу рослинами і ,головне, не перенасичені хаотичною суміщу риб, будуть залишатися привабливими та доглянутими при мінімальних затратах труда та часу. Важливо завжди пам`ятати наступне:

Акваріум повинен мати в кімнаті своє постійне місце, де він вписується в інтер’єр;

Чим більший акваріум, тим менше він потребує догляду і тим більше шансів на успіх;

Треба виділити час для догляду за акваріумом, чистки та годування, так як тільки доглянутий акваріум виконує свою естетичну функцію. В акваріумі постійно протікають різноманітні біологічні процеси, які необхідно регулювати, направляти на підтримку біологічної рівноваги. Догляд за акваріумом не складний, але потребує дотримання багатьох правил. Догляд за акваріумом здійснюється постійно, для чого потрібно мати багато терпіння: передчасне втручання в процеси, що протікають в акваріумі, може звести нанівець всі старання по його устрою, щоб цього не трапилось, потрібно розібратися в сутності цих процесів. Догляд за акваріумом повинен бути регулярним та грамотним. Він включає:

  • контроль за станом риб, відлов хворих, посадку нових;

  • годування риб;

  • догляд за акваріумними рослинами;

  • чистку акваріума та фільтрів;

  • часткову заміну води.

Догляд за рослинами закладається в видаленні старих, пожовклих листків та стебел. Рослини, що дуже розрослися потрібно проріджувати.

Роль рослин в акваріумі

Вчені провели дослід: взяли декілька посудин, де утримувались риби. В одних акваріумах були рослини, в інших не було. В посудинах з рослинами риби росли краще. Пояснити це можна тим, що гідрофіти поглинають розчинені у воді органічні речовини, а також продукти життєдіяльності риб. Іншою важливою особливістю гідрофітів є їх здібність регулювати газовий режим у воді. На світлі вони поглинають розчинений у воді вуглекислий газ і виділяють в воду кисень, без якого не можуть існувати ні риби, ні інші водні організми. А також велика роль водних рослин в декоративному оформленні акваріуму: їх багата кольорова гамма прикрашає та оживляє його.

КРОК ЗА КРОКОМ. ВІДТВОРЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ПЕВНОГО РЕГІОНУ В АКВАРІУМІ.

СТВОРЕННЯ ПАЛЮДАРИУМУ ПІВДЕННО-АЗІАТСЬКОГО ТИПУ

Любителі водних рослин все частіше використовують для вирощування багатьох гідрофітів ємності, які мають велику глибину, точніше висоту, але заповнені водою на п`яту частину об`єму. При низькому рівні води більшість акваріумних рослин виходить на поверхню та росте в повітряному середовищі. Всі криптокарини, ехінодоруси, анубіаси та багато інших рослин в повітряному середовищі розвиваються швидше, ніж у воді. Посудина, в якій підтримується низький рівень води, називається палюдариум (від латинського – palus-болото). Для полюдариуму підійдуть ємності з будь-якою площею дна, але висотою від 70 сантиметрів та більше. Заселяти палюдариум краще всього живородячими рибами, лабіринтовими та сомиками. Догляд за палюдариумом загалом не відрізняється від догляду за акваріумом. Особливістю його є те, що основна увага приділяється догляду за рослинами.

Створення акваріуму південноазіатського типу

Від благоустрою акваріуму в значній мірі залежить його краса та довговічність. Тому перед тим, як приступити до оформлення акваріума, потрібно вирішити, яким він повинен бути. Підготувавши всі необхідні матеріали (ґрунт, каміння, корчі, прибори), треба зробити ескіз, де помітити місце розташування декоративних елементів та водних рослин. Новий акваріум на дві-три години заливається водою, це дозволяє впевнитися, що акваріум не тече. Потім за допомогою губки та солі (чи соди) акваріум ретельно вимивається та ополіскується водою. Чистий акваріум встановлюється на зарані підготоване місце. При необхідності знизу поміщають прокладки. Після цього вкладають ретельно промитий в проточній воді ґрунт. Гарним ґрунтом вважають суміш легкого керамзиту з гранітною крихтою. Перед закладкою ґрунту на дно акваріума бажано помістити невеликі шматочки деревного вугілля та глини: ці добавки сприяють кращому розвитку рослин. В акваріумі ґрунт розміщають пластом в 4-5 сантиметрів, з нахилом до переднього скла. Закінчивши закладення ґрунту, в акваріум поміщають декоративні елементи – каміння, корчі і інше. Розмістивши в акваріумі декоративні елементи, приступають до посадки рослин. Рослини промивають під краном теплою водою, обрізають старе листя, довге коріння(залишаючи кореневу систему довжиною 4-5см). Саджати рослини потрібно швидко, щоб вони не пересихали. Заливати воду в акваріум треба дуже обережно, щоб не розмити ґрунт та не вимити з нього рослини. З метою забезпечення нормальних умов для риб і рослин використовують обігрівач з терморегулятором, який дозволяє на протязі всього року підтримувати в акваріумі потрібну температуру.

Оснащений приборами акваріум зверху накривається склом, що не дозволяє випаровуванню води та попаданню в неї будь-якого сміття та пилу. Зверху над акваріумом розміщуються освітлювальні прибори. Отже, акваріум встановлений, тепер його краса залежить від правильного догляду за ним .

Щоб відтворити екосистему певного регіону в акваріумі, потрібно знати його особливості. Ознайомитись з водним світом Південної Азії можна на прикладі острова Шрі Ланка та південної частини Індії. Опадів тут навіть більше, ніж потрібно, тому на узбережних рівнинах багато боліт. На багнистих землях скрізь утворюються великі і малі ставки, ями. Вода тепла-до 28 градусів, слабо кисла. Усю товщу води пронизують сплетіння рослин, над водною поверхнею підіймаються їх квітконоси, тягнуться вгору болотні трави. Особливо багато тут криптокарин, лімнофіл, водяних папоротей. Одна з найдрібніших криптокарин - маленька, яскраво-зелена криптокарина Невіля. Дуже гарно виглядає вона на першому ярусі акваріумних рослин, створює суцільний килим заввишки близько 5 сантиметрів. Інші, поширені в акваріумах криптокарини, мають висоту 12-15 сантиметрів. Краї їхніх листків трохи хвилясті. Дуже мінлива за забарвленням і формою листів криптокарина Вендта. Прикрасою будь-якого акваріума є лімнофіла. Товсте стебло рослини несе кільця розгалужених світло-зелених листочків, що нагадують страусове пір`я. Різні види лімнофіл відрізняються за формою листків, розмірами, але на перший погляд вони дуже схожі. 40 видів цих рослин поширені по всій Південній Азії.

У водяної папороті листки світло-зелені, тонкі, зібрані в великі кущі. Дочірні рослини папоротей з`являються прямо на листку. Коли на маленькій рослині з`являються власні корінці, вона починає рости самостійно. Поверхню стоячих водойм вкриває м`який килим темно-зелених розгалужених пластинок моху річії. Над ним підіймаються сизо-зелені опушені розетки водяного салату, або пістії, схожі на напіврозквітлу квітку. Витоки ланкійських річок здебільшого в горах, де під тінистим пологом зелених джунглів біжать по кам`яних схилах прозорі струмки. Падаючи з каменя на камінь, вода розбризкується, насичується киснем. Тут, серед камінців і густих кущиків водоростей ховаються вишнево-червоні з чорною поздовжньою смугою вишневі барбуси. Довжина рибок до 5 сантиметрів. Тіло вузьке, зверху темніше. Низ хвостового плавця із золотистим блиском. Забарвлення самки бліде, черевце округле, плавці жовтуваті. У самця плавці червоні з чорною облямівкою.

Тут дуже багато рослин-космополітів, тобто таких, що поширені в теплому кліматі по всій Землі. Це і водяна папороть, і пістія, ричія, водопериця, роголисник. Стебло в двох останніх рослин довге, листки містяться на них кільцями. У водопериці листки пірчасті, м`які. Листочки роголисника довгі, розгалужені, жорсткі. Стебло дуже ламке. Листки валіснерії зібрані в розетки і яскраво-зеленими стрічками піднімаються крізь усю товщу води, стеляться по поверхні водойми. Довжина листка 30-40 сантиметрів. Масове поширення валіснерії, водопериці і роголисника було б неможливе, якби не їхня надзвичайна невибагливість. Рослини добре ростуть і розмножуються в акваріумі.

Дельта Гангу – один густо населених районів світу. Природні умови сприяють вирощуванню рису. М'який ґрунт рисових полів через кожен місяць-два обробляють. Його важко було б вберегти від розмивання, якби не густе коріння рослин.

Лимонник мав овально-видовжені загострені листки інтенсивно зеленого кольору. Довжина листка – до 15 см, ширина – до 5 см. Походять ці рослини з болотистих біотипів. Ростуть також уздовж берегів річок. Невибагливі до умов життя, ростуть швидко й потребують лише яскравого освітлення.

Розкладаючись, органічні рештки поглинають багато кисню, тому в воді на полях його мало. Там живуть риби, пристосовані до дихання атмосферним повітрям. Це, зокрема, лабіринтові, які мають надзябровий лабіринтовий орган (лабіринт). Він складається із звивистих каналів, стінки яких утворені кістковими пластинками, покритими плівками з кровоносними судинами. Підряд лабіринтевидних входить до ряду окунеподібних. Лабіринтовий орган дав можливість вижити у воді, де практично немає кисню. Більше того, лабіринтовій рибі заважати дихати повітрям, вона загине навіть у насиченій киснем воді. Тому, утримуючи таких риб в акваріумі, необхідно стежити, щоб плаваючі рослини не закривали поверхню води повністю. Справжніми володарями болотистих вод є інші види лабіринтових північно-східної Індії та Бангладеш. Це ляліус і гурамі. В природі вони селяться в густих заростах стоячих водойм. Довжина риб – 4-6 см. Тіло округле, дуже стиснуте з боків, добре пристосоване до плавання серед стебел і листків. Основа спинного й анального плавців довга, черевні плавці витягнуті ниточками. Риби обмацують ними предмети та одна одну при зустрічі. У медових гурамі тіло жовтувато-коричневе. Відтінки забарвлення вони змінюють залежно від настрою та умов життя. Самці плямистих гурамі сріблясто-бузкові з темними розмитими поперечними смугами, які добре ховають їх серед рослин. Посередині тіла й біля хвостового плавця є дві великі темні плями. Плавці прозорі, з невираженими яскраво-жовтими плямами. Довжина риби в природі – до 15 см, в акваріумі – 10-12 см.

ВИСНОВКИ

З кожним роком все більше одягаються наші міста та села. Багато зручностей для праці відпочинку і розваг отримало сучасне людство. І тим паче, все більше людей прагнуть проводити більше часу в спілкуванні з природою. Акваріумістика, яка виникла завдяки зусиллям учених і мандрівників-натуралістів, стала улюбленим заняттям в часи дозвілля для мільйонів людей. Кожному, хто хоч раз бачив яскравий акваріум, надовго запам`ятаються яскрава зелень та багрянець рослин, рухливі зграйки дивовижних риб. Акваріум з кришталево чистою водою, різноманітними рослинами та яскравими рибками став справжньою окрасою помешкання. Створення та спостереження цього живого та зеленого світу приносить справжнє естетичне задоволення. Спостереження за життям акваріумних тварин і рослин саме по собі дуже цікаве і збагачує нас знаннями законів природи.

Дієва охорона природи здійснима тільки при масовій участі населення. А зберегти її можливо лише в тому випадку, якщо кожен громадянин, учень буде любити і берегти природу в своєму буденному житті.

Але по справжньому любити можна лише те, що стає знайомим та близьким. Живий куточок в квартирі, дитячому та учбовому закладі, дозволяє приблизити природу до сучасної людини, допомагає їй пізнати та полюбити світ живого та оберігати в майбутньому. Цей факт признано більшістю педагогів світу та доведено самим життям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. В.В.Лобченко «Аквариум и его обитатели»; Кишинев, «Тимпул»; 1987

  2. М.Б.Цирлинг «Аквариум и водные растения»; Санкт-Петербург, «Гидрометеоиздат»; 1991

  3. Г.Ф.Романишин, И.И.Шереметьев «Словарь-справочник аквариумиста»; Киев, «Урожай», 1990

  4. И.И.Шереметьев «Аквариумні риби»; Київ, «Радянська школа», 1998

  5. М.В.Гусев «Аквариум в доме»; Москва, «Цитадель», 2000

  6. Журнал «Цветоводство», №2/1986; «Сад под водой» В.А.Амченцев

Додаток А

ГЛОСАРІЙ

Гідрофіти - рослини, які частково занурені у воду. У цих рослин розвинуті провідна й механічні тканини, добре представлена аеренхіма. Листя за сильної інсоляції мають іншу структуру: епідерма має продихи; інтенсивність транспірації невелика.

Лабіринтові риби - підряд риб ряду Окунеподібних (Perciformes). Їх виділяє характерна особливість, яка виникла в результаті пристосування до життя у воді, бідній на кисень. Вони можуть засвоювати кисень із атмосферного повітря. Ці рибки на повітрі протягом 6-8 годин можуть обходитись без води.

Палюдаріум - прозорий резервуар зі штучно створеним напівводяним середовищем перебування для утримання водних, в тому числі болотних і прибережних рослин, які значно піднімаються над поверхнею води, а також тварин. Палюдаріум може одночасно мати ознаки акваріуму та тераріуму.

Рослини-космополіти - види, пологи і більші таксономічні категорії рослин і тварин, що мешкають не менше ніж на 3-х континентах.

Додаток Б

Каталог водних рослин палюдариуму

Лимонник акваріумний (номафіла пряма – Nomaphila stricta)

Турбота справжнього акваріуміста - аж ніяк не тільки рибки. Йому цікавий весь «об'єкт» в цілому: і пейзаж на дні, і місце розташування акваріума, і в обов'язковому порядку - насадження в ньому. Тим більше що рослини у великій мірі впливають на життя населення акваріума, яке і ховається в них, і під'їдають зелень, і отримує від неї кисень. І кожному хочеться, щоб рослини виконували не тільки чисто утилітарну роль, але ще й прикрашали пейзаж. Тому серед тих, хто тримає тропічних рибок, так популярно рослина лимонник акваріумний. Він дивно красивий і пишний, та до того ж ще й є підводно-надводним виглядом. Тобто, досягнувши поверхні води, не зупиняється на цьому, а, навпаки, починає рости швидше, а часто і цвісти. Однак щоб цього домогтися, доведеться значно постаратися: рослина лимонник акваріумний досить вибаглива і вимоглива. Цей красень родом з південноазіатських річок і боліт, де, як відомо, зим майже і немає (у всякому разі, в нашому розумінні). Тому тепло - перше, чого потребує лимонник акваріумний. Зміст його при температурі нижче 22 градусів призводить до зупинки в росте- а якщо вода «охолола» до 20, рослина і зовсім гине. Оптимальною температурою буде 24-28.На відміну від багатьох інших насаджень, рослина лимонник акваріумний не сприймає м'яку воду. При недостатній її жорсткості нижнє листя дуже швидко відпадуть - залишиться тільки жалюгідна волоть зверху. Так що зниження жорсткості менше 8 призведе до зубожіння заростей. При вирощуванні лимонника основна турбота акваріуміста - забезпечення йому яскравою і довгої освітленості. В умовах нестачі світла рослина знову ж втрачає велику частину листя, виставляючи на огляд голий стовбур.

Валіснерія (Vallisneria spiralis L.)

Мабуть це одна з найпоширеніших акваріумних рослин. У природі можна зустріти у водоймах усього світу. Зокрема, в Дніпрі, Доні, Волзі. Дуже невибаглива рослина. В акваріумі розмножується цілий рік, головним чином пагонами. Листя стрічкоподібне, довжиною до 60 см, в основному яскраво-зеленого кольору. Забезпечує воду киснем і бере активну участь у кругообігу органічних і неорганічних речовин. Необхідно регулярно проріджувати.

Німфея строката (Nymphea sp.)

Одна з найкрасивіших акваріумних рослин. Залежно від освітлення здатна змінювати своє забарвлення. Листя в діаметрі досягає більше 20 см. Воно зеленуватого кольору з фіолетовими плямами різного розміру. Рослина надає перевагу досить яскравому освітленню і воді жорсткістю 10-14 °. Розмножується вегетативно. Вода повинна мати температуру 24 - 26 °С.

Кабомба водяна (Cabomba aquatica Aublet)

Цей вид кабомби найбільш поширений в акваріумах любителів. ЇЇ ареал в природі – від Південної Мексики до Північної Бразилії. Стебла, прикрашені вієподібним яскраво-зеленим листям, можуть досягати довжини 1,5-2 м. Розмножується пагонами, які відходять від кореня. Для утворення куща стебло розрізають на невеликі частини, які садять в крупнозернистий пісок або гравій. Рослина світлолюбна, добре росте при яскравому верхньому освітленні і температурі води 22-25 °С. Погано переносить часті пересадки. При використанні як нерестового субстрату швидко гине, але в декоративному акваріумі у вигляді добре розвиненого куща служить притулком для мальків

Ейхорнія, водяний гіацинт (Eichornia crassipes Martius)

Мало яка рослина викликала таку кількість повідомлень у пресі, як ця. Якщо ще століття тому можна зустріти тільки захоплені замітки, то останнім часом все частіше трапляються статті під назвами «Біологічний вулкан», «Водний гіацинт: прокляття чи благословення?», «Війна проти гіацинтів», «Війна з гіацинтами» та інші. Як правило в багатьох з них наводяться і фотографії, на яких видно оригінальну рослину з красивим роздутим листям, зібраним в розетку, а з розетки на витонченій квітконіжці майорить дуже красива, рожевого, блакитного або фіолетового кольору квітка, що формою нагадує квітку гіацинта. Так у чому ж справа? Чому ця рослина викликає в свою адресу далеко не ніжні висловлювання?

Мешкає ейхорнія в тропічних районах Америки. Швидко розмножуючись, вона покриває поверхню водойм настільки щільним килимом, що судна та інші транспортні засоби не в змозі пробитися через півметровий шар цієї рослини. Крім того, ейхорнія так щільно переплітається, що не пропускає в глиб водойм кисень, внаслідок чого спостерігається загибель риб та інших організмів.

Чого тільки не робили для позбавлення від цієї рослини: комплектували спеціальні аварійні бригади, іноді у війні з цією «червоною чумою» брали участь регулярні війська, на повну потужність працювали землечерпалки, пробували застосовувати різні отруйні речовини, а також деяких рослиноїдних риб і «річкових корів» (ламантинів), які поїдають ейхорнію. Проте всі ці заходи не дали результатів.

Вчені встановили, що рослина має цілу низку позитивних властивостей: вона вбирає в себе багато інсектицидів, фенолів, фосфатів, поглинає кадмій, нікель і срібло.

В акваріумі водяний гіацинт є прекрасним світлофільтром і прекрасним нерестовим субстратом для багатьох ікрометальних риб. Для його культивації необхідні яскраве освітлення і температура води 24-27 °С.

Пістія, водяний салат (Pistia stratiotes L.)

Поширений у водоймах субтропіків і тропіків. Є однією з найбільших рослин, що плавають на поверхні води. Велике соковито-зелене листя пістії зібране в розетку. Коренева система добре розвинена і складається з численних довгих корінців, тому в акваріумі служить місцем нересту багатьох риб, а також притулком для мальків. Акваріум з пістією бажано накривати склом для створення середовища, насиченого водяними випарами. Рослина вимагає яскравого світла. Температура води повинна бути в межах 23-25 ??°С. Взимку температуру бажано трохи знизити (до 18-20 °С). При хорошому верхньому освітленні і необхідній температурі пістія може випустити невеликий цвітонос. Квіти дрібні, жовтого або білуватого відтінку. Розмножується швидко, вегетативним шляхом.

Ряска мала (Lemna minor L.)

Живе в повільно проточних або стоячих водоймах Азії, Африки, Європи. Широко поширена і у нас. Рослина має округлу форму, діаметр пластинки – 2-5 мм. З нижнього боку ростуть кілька дуже тонких корінців довжиною до 5 см.

Для розмноження в акваріумі потребує яскравого верхнього освітлення. До температури невибаглива. Її можна тримати в акваріумі протягом цілого року. Покриваючи всю поверхню води, ряска є чудовим світлофільтром, що захищає воду від «цвітіння». Завдяки своїй кореневій системі вона адсорбує завислі у воді грязьові частинки. Використовується як корм для багатьох рослиноїдних риб.

Криптокорина

Одна з найбільш поширених криптокорин в

акваріумах любителів. Декоративного виду цій рослині додає листя, верхня сторона якого може бути від оливково-зеленого до темно-зеленого кольору, а нижнє має гарний пурпуровий відтінок.

Криптокорина апоногетонолиста Криптокорина Бекетта

(Cryptocoryne aponogetifolia) (Cryptocoryne beskettil)

Батьківщина криптокорин Бласса – Таїланд. Рослина досить велика, листя разом з пагонами досягає 60 см довжини. Кущ, що містить 10-15 листків, використовують як субстрат для нересту скалярій, а також як штучне затемнення якоїсь частини акваріуму.

Людвігия повзуча (Ludwigia repens або Ludwigia natans)

Широко поширена у водоймах США. Невеликого розміру листя росте на довгих округлих стеблах. Їх розміри і форма залежать від умов утримання. Верхня сторона листя від світло-зеленого до оливкового кольору, нижня – зазвичай червонуватого. Розмножується людвігія живцями.

Надає перевагу сильному верхньому освітленню і температурі води від 20 до 27 °С. При невисокому рівні води може рости над її поверхнею, тоді на ній з'являються дрібні квіти. Кращих результатів при культивуванні можна домогтися посадкою людвігії в горщики з піском.

Елодея канадська (Elodea canadensis)

Елодея канадська (не плутати з елодєєю кучерявою, хоча умови утримання однакові) невибаглива рослина. В акваріумі зростає практично круглий рік, за умови, що температура води буде в межах 16-24&deg C. Якщо тривалий час температура води буде більше 24&deg C, то це зробить небажаний вплив на элодею, тому умови тропічного акваріума, для елодеї не підходять.

Жорсткість води і кислотність на розвитку елодеї практично не надають помітного впливу, вона добре себе почуває, як у жорсткій так і в м’якій воді. Проте, різка зміна жорсткості води для елодеї шкідлива. Якщо елодею, зростаючу у м’якій воді помістити в жорстку воду, то вона припиняє зростання і в кінцевому підсумку гине. А якщо з жорсткою м’яку, то, як правило, шкідливі наслідки для елодеї не настає.

Елодея добре збагачує воду киснем, більш того вона володіє іншими корисними властивостями.

Елодея переробляє наявні у воді акваріума різні надлишки непотрібних скупчилися речовин, а також, виконує роботу фільтра: очищає воду від каламуті плавають в товщі води. Таким чином, елодея, як з естетичної, так і з фізичної сторони виконує корисні функції для акваріума.

Однак треба пам’ятати, що елодею підрізати в акваріумі, з метою проріджування – не можна, оскільки пошкоджене рослина виділяє сік (в невеликій кількості), який є отруйною, як для рибок, особливо для малюків, так і для інших рослин. Проріджувати елодею слід шляхом видалення відокремлених один від одного кущиків. Або, плаваючу в акваріумі елодею перемістити в таз, де виконати з нею необхідні маніпуляції (помити, почистити, прорідити), після чого повернути в акваріум.

Елодея добре росте, як у товщі води, так і будучи посадженої, в ґрунті акваріума. Добре розмножується відокремленими гілочками (живцями) довжиною понад 20 см.

Анубіас нана (Anubias nana)

Пред’являє високі вимоги до якості ґрунту, він повинен складатися з грубого піску або дрібної гальки з великим вмістом органічних речовин. У зрілому акваріумі остання вимога задовольняється само собою в результаті життєдіяльності риб. Переважно приглушене освітлення, відноситься до тіньолюбних видів рослин. Чутливий до якості води, каламуть і мул можуть осідати на листках, що призводить до порушення харчування, при цьому обростання водоростями не настільки критично. Розмножується анубіас відростками які утворюються на кореневищі. Як тільки у відростка виростуть хоча б 5 листочків, його можна відділяти від материнської особини.

Перистолисник бразильський (Myriophyllum brasiliense Cambessedes)

Мешкає в південних штатах США і в Південній Америці. Листя яскраво-зелене, коротке, жорстке, з оксамитовим блиском, складається з 3-5 листочків однорічного пагонка. Добре росте при яскравому освітленні.

Жорсткість води значення не має. Температура води в літній час повинна бути в межах 25 °, а взимку – 15-20 °С. При несприятливих умовах легко покривається водоростями. Перистолисник є прикрасою акваріуму, прекрасним притулком для мальків і субстратом для нересту.

Річчі плаваюча (Riccia fluitans L.)

Один з представників печінкових мохів. Широко поширена у водоймах півдня Європи, Азії, Америки, Африки та Нової Зеландії. Ця оригінальна рослина плаває на поверхні води у вигляді яскраво-зелених клубків. Складається з численних розгалужених пластинок. Розростаючись, закриває всю поверхню води в акваріумі.

Для розмноження досить покласти маленький шматочок Річчі на поверхню води в акваріумі з яскравим верхнім освітленням і температурою 22-24 °С. Витримує значні коливання температури. Взимку за відсутності додаткового освітлення Річчі розпадається на дрібні бурі пластинки, що дають навесні початок новій рослинності. Рослина служить притулком для мальків і матеріалом для побудови гнізд у деяких лабіринтових риб.

Створення акваріуму південноазіатського типу

Розмістивши в акваріумі декоративні елементи, приступають до посадки рослин

Догляд за палюдариумом загалом не відрізняється від догляду за акваріумом. Особливістю його є те, що основна увага приділяється догляду за рослинами.

Для нотаток

24

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.