• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Музика
  • Методичні матеріали до відкритого уроку у 4-му класі "Дитячої школи мистецтв № 7" за темою "Ліричні пісні. Балади."

Методичні матеріали до відкритого уроку у 4-му класі "Дитячої школи мистецтв № 7" за темою "Ліричні пісні. Балади."

Опис документу:
Методичні розробки занять та методичні роботи для викладачів комунальних початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (музичних шкіл та шкіл мистецтв): реферати, конспекти відкритих занять.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код



ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ ПО ФРУНЗЕНСЬКОМУ РАЙОНУ

КОМУНАЛЬНИЙ ПОЧАТКОВИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ

МИСТЕЦЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДИТЯЧА ШКОЛА МИСТЕЦТВ № 7»

Відкритий урок за темою

«Ліричні пісні. Балади»

Виконала:

викладач музично- теоретичних дисциплін

КПСМНЗ ДШМ №7

Іванченко О. В.

Харків 2016-2017 н. р.

Відкритий урок з 4-м класом КПСМНЗ «ДШМ №7» (8 р. н.) за темою «Ліричні пісні. Балади»

Мета: дати учням уявлення та показати своєрідність кожного виду ліричної пісні.

Тип уроку: комбінований – пояснення з використанням елементів бесіди.

Завдання: розкрити учням поняття «лірика». Провести бесіду про ліричні пісні як найулюбленіший жанр українського народу; історичні причини виникнення жанру ліричної пісні; відображення у ліричних піснях почуттів та переживань людей. Показати класифікацію ліричних пісень за тематикою (соціально-побутові – козацькі, чумацькі, рекрутські, бурлацькі й родинно-побутові – пісні про кохання, про сімейне життя, сирітські). Балада як особливий ліро-епічний жанр. Показати своєрідність, індивідуальні та музичні особливості кожного виду пісні.

1)навчальні: закріпити отримані теоретичні знання, продовжувати формування практичних навичок роботи з музичним текстом;

2)розвивальні: розвиток слуху, музичного сприйняття, мислення;

3)виховні: виховувати любов до музики, естетичний смак, працелюбність.

Методи навчання:

-словесний (бесіда, пояснення, розповідь);

-наочний (показ нотного тексту, таблиці з класифікацією ліричних пісень);

-практичний (прослуховування музики).

Методичні прийоми:

-словесний, наочний, практичний;

-активація слуху, звернення до музичного сприйняття учнів;

-розвиток мислення, творчої ініціативи.

Засоби навчання:

Дидактичний матеріал: Таблиця з класифікацію ліричних пісень, ноти

Музичний матеріал: диск «Українська та зарубіжна музична література». Фольклор

Наочний матеріал (посібники та підручники):

1. Бодак Я. А. Програма «Українська та зарубіжна музичні літератури». К., 2008

2. Жульєва Л. В. Музична література. Частина друга. – навчальний посібник для учнів 4 класу дитячих музичних шкіл.- 2010.- 56 с.

3. Лагутін А. І. Методика викладання музичної літератури в ДМШ.- М.: Музыка, 1982.- 224 с.

4. Українська музична література. Частина перша.-навчальний посібник для учнів дитячих музичних шкіл.- 2007.- 144 с.

5. Українська музична література. Харків: ОНМЦПКПКЗ, 2007

6. Таблиця з класифікацію ліричних пісень.

План уроку:

1. Організаційний момент

2. Опитування з вивченого матеріалу (актуалізація опорних знань).

3. Викладення нового матеріалу (виклад тез матеріалу уроку з використанням наочних посібників, аудіальних засобів, вказування виконавчого матеріалу).

4. Матеріал для запису.

5. Закріплення нового матеріалу (запитання).

6. Ітог уроку

7. Оцінка роботи учнів на уроці з проставлянням відмітки.

8. Домашнє завдання з вказуваням сторінок підручника з додатковою літературою, а також перелік музичних фрагментів, які діти повинні прослухати й вивчити.

Хід уроку:

1. Організаційний момент. Привітання, перевірка присутніх, настрій на активну творчу роботу, оголошення теми уроку.

2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда викладача з учнями:

1. Що таке фольклор? Назвіть різновиди фольклору (музичний, поетичний, хореографічний).

2. Яким буває рід фольклорного твору (епічним – думи, історичні пісні, обрядові), драматичним (вистави, ігрові пісні), ліричним (соціально-побутові пісні – козацькі, чумацькі, наймитські, побутові пісні – про кохання, жартівливі, танцювальні).

3. Чим відрізняється народна музика від авторського твору? (Народна не має певного автора, характерна усна традиція; авторські – музику створює композитор).

4. Що таке календарно-обрядові пісні? Наведіть приклади, заспівайте (Календарно-обрядові пісні – найдавніші, пов’язані з 4-ма циклами, як і пори року – зимовий, весняний, літній та осінній, а також є невід’ємною частиною обрядів, що пов’язані з господарською діяльністю людини).

5. Коли співають колядки й щедрівки? (Колядки – на Різдво та Водохрещення, щедрівки – на Новий рік).

6. До яких трьох груп належать пісні зимового циклу? (до язичницьких вірувань, християнсько-язичницьких, християнських).

7. Які ігрища розігрували колядники? («Вертеп», «Козу», «Меланку»).

8. Назвіть календарно-обрядові пісні весняного циклу (Закличні – «Благослови, мати», хороводні, ігрові – «Подоляночка», сценічні – «Іванчику – білоданчику», гаївки – «А ми просо сіяли»).

9. Які пісні відносяться до літнього циклу? Розкажіть про свято Івана Купала.

10. Які пісні відносяться до літньо-осіннього циклу? (Обжинкові, косарські - «Вийшли в поле косарі», гребовицькі). На які обряди розподіляються жнивні? (Зажинки, жнива, обжинки).

11. Розкажіть про пісні родинно обрядового циклу? (Колискові, весільні, плачі, голосіння).

12. Назвіть пісні необрядового фольклору (Жартівливі; дитячий фольклор: примовки, скоромовки, прозивалки, небилиці, лічилки, мирилки).

13. Який зміст «ліг» в основу епічних творів? (Героїчна тематика). Що означає слово «епос» у перекладі з грецької? («Розповідь»).

14. Які пісні належать до епічних жанрів? (Балади, думи, історичні пісні). В супроводі яких інструментів виконувалися думи? (В супроводі бандури). Наведіть приклад («Дума про Марусю Богуславку», «Утеча трьох братів з Азова»).

15. Що характерно для мелодики історичних пісень? (Речитативні, кантиленні, маршові). Наведіть приклад історичних пісень («Максим, козак Залізняк», «Ой, Морозе, Морозенку», «Ой на горі та женці жнуть»).

3. Викладення нового матеріалу за допомогою проблемних ситуацій

1. Сьогодні ми з вами поговоримо про ліричний рід, який є найдавнішим пластом українського фольклору, жанри української ліричної пісні та балади. Зараз ми зупинимося на ліричній пісні. Жанр ліричної пісні почав формуватися в українському фольклорі у XVI-XVII cт. Термін «лірика» грецького походження: від назви щипкового старовинного інструменту ліра (ілюстрації), у супроводі якого співали або промовляли речитативом пісні та вірші і означає сукупність творів ліричного змісту (ліричний – «схильний до переживань»). Тобто лірична пісня – це пісня, яка розкриває почуття, переживання людини.

Дуже часто лірична пісня звучала на весіллях: наприклад, «Не раз, не два, ненько моя» - лірична весільна пісня, в якій розповідається про доньку, яка сумує, що залишить рідний дім, буде рідко його навіщати. (Педагог виконує фрагмент пісні). Характер пісні ліричний, кожен рядок починається з прийменника «не», що надає пісні великого жалю. Форма строфічна (усього 10 рядків). Мелодія охоплює діапазон ч. 5.

Є також жартівливі або скорі ліричні пісні: «В траве сидел кузнечик»; «Сватушка» (це хор з II дії опери «Русалка» О. Даргомижського - аудіозапис); любовні жартівливі пісні («По дорозі жук, жук», грається приклад); любовні ліричні пісні («Ніч яка місячна» - в аудіозапису, «Несе Галя воду» - спів разом з учнями, «Цвіте терен» - спів з учнями). Є обрядові пісні, які виконувалися після якихось робіт (веснянки, хор крестьян «Болят мои скоры ноженьки со походушки» з I картини опери «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського – аудіозапис, «Ой, у полі липенька» - хоровод навколо липи з III дії опери «Снігуронька» М. А. Римського-Косакова – аудіозапис). Є ліричні пісні, не повязані з обрядами: РНП «Степь да степь кругом».

2. Українські ліричні пісні поділяють на дві великі групи: соціально-побутові та родинно-побутові. (Показує таблицю з класифікацію ліричних пісень).

Отже, до першої групи належать пісні: козацькі (оспівують мужність і звитягу козаків, тугу рідних за ними), чумацькі (змальовують шлях чумака: людей, які поверталися додому з рибою, сіллю та зерном – показати малюнок), рекрутські (дуже сумні, адже батьки віддавали свого сина на багаторічну військову службу), солдатські, розповідають про побут солдат у казармі, в походах; наймитські та бурлацькі – оспівують недолю найбіднішої верстви населення – наймитів, а також емігрантські, складені заробітчанами, які покинули рідні домівки у пошуках кращої долі.

Відомій українській поетесі та композитору Марусі Чурай, яка жила на Полтавщині (портрет), приналежать такі українські перлини, як «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи». Козацька лірична пісня «Засвіт встали козаченьки» побудована у вигляді діалогу між матір’ю і козаком, який вирушає у дорогу захищати рідний край і просить мати прихистити в себе дівчину Марусю, якщо не повернеться з бою: в своїй опері-драмі «Тарас Бульба» М. Лисенко використовує цю пісню в фіналі, де її виконує хор козаків (слухання пісні «Засвіт встали козаченьки» в аудіозапису, показ її в нотному запису). Прослухайте пісню «Їхав козак на війноньку» (слухання).

Є така давня українська пісня:

Ой по горах сніги лежать,

По долинах води стоять,

А по шляхах маки цвітуть,

То не маки, а чумаки –

З Криму йдуть, рибу везуть…

(Показ картини, що зображає чумаків).

Прослухайте чумацьку пісню «Над річкою, бережком» (награє та наспівує пісню).

А зараз прослухайте наймитську пісню «Вчора була суботонька».

Другу групу складають родинно-побутові пісні про кохання (вірна або нерозділена любов – «Сонце низенько» - з опери М. Римського-Корсакова «Майська ніч», аудіозапис, «Ой не світи місяченьку», спів викладача, біль зради та розлуки), про жіночу та сирітську долю (радість материнства, щасливого чи не щасливого подружнього життя). Зараз ми прослухаємо любовну ліричну пісню «Віють вітри, віють буйні» М. Чурай, в якій передано почуття дівчини, яка страждає в розлуці з «милим-чорнобривим», яку М. В. Лисенко згодом використав як цитату в своїй опері «Наталка-Полтавка» (слухання пісні Наталки в аудіозапису, показ її в нотному запису).

Часто ліричні пісні починаються словами «Ой», «Ох». Ці вигуки налаштовують на емоційне сприйняття почутого (Підійдіть до фортепіано, давайте разом заспіваємо пісню про жіночу долю «Ой, з-за гори кам’яної». Спів).

Щодо музичних особливостей виконання, то ліричним пісням притаманний помірний темп – andante, діапазон співу – октава або й більше, вокалізи, ритмічний малюнок досить складний.

Соціально-побутові пісні виконувались чоловічим складом, родинно-побутові – жіночим. Бувало, хтось починав співати пісню (зачин), а інші - підхоплювали. Співали багатоголосно, переважала підголосково-поліфонічна фактура.

Особливе місце в українському фольклорі посідають балади.

Балада – (з франц. ballade) – ліро-епічний твір драматичного змісту з трагічним закінченням. В середні віки у Франції та Італії називали баладами танцювальні пісні любовного змісту (франц. ballare – танцювати). В основі сюжету може бути давня легенда чи історія, часто обрамлена алегоричними образами (нещаслива в шлюбі донька пташкою прилітає додому; син стає явором і т. і.

Балади виконувались соло – кобзарями чи лірниками речитативно-декламаційним співом (показ ілюстрацій з зображенням кобзарів).

Українські письменники у своїй творчості звертались до жанру балади: Т. Шевченко – «Тополя», М. Старицький – «Ой, не ходи Грицю»…

Т. Г. Шевченко. «ТОПОЛЯ»

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марне зеленіє.

Кругом поле, як те море

Широке, синіє.

Чумак іде, подивиться

Та й голову схилить,

Чабан вранці з сопілкою

Сяде на могилі,

Подивиться — серце ниє:

Кругом ні билини.

Одна, одна, як сирота

На чужині, гине!

Хто ж викохав тонку, гнучку

В степу погибати?

Постривайте — все розкажу.

Слухайте ж, дівчата!

Полюбила чорнобрива

Козака дівчина.

Полюбила — не спинила:

Пішов — та й загинув...

Якби знала, що покине —

Було б не любила;

Якби знала, що загине —

Було б не пустила;

Якби знала — не ходила б

Пізно за водою,

Не стояла б до півночі 

З милим під вербою.

Зараз прослухайте баладу «Ой, чия то в лузі трава» (аудіозапис).

4. Матеріал для запису.

5. Закріплення нового матеріалу (запитання).

-Що означає термін «лірика»? Від якого інструменту походить назва?

-Що таке лірична пісня?

-На які групи розподіляють українські ліричні пісні?

-Які пісні складають першу групу? Наведіть приклади.

-Які пісні складають другу групу? Наведіть приклади.

-Що таке балада? Наведіть приклади.

6. Ітог уроку

Таким чином, сьогодні ми поговорили з вами про ліричні пісні, як найулюбленіший жанр українського народу; історичні причини виникнення жанру історичної пісні; відображення у ліричних піснях почуттів та переживань людей. Класифікацію ліричних пісень за тематикою (соціально-побутові – козацькі, чумацькі, рекрутські, бурлацькі й родинно-побутові – пісні про кохання, про сімейне життя, сирітські). Балада як особливий ліро-епічний жанр.

Лірична пісня знайшла надалі своє втілення у творчості багатьох композиторів як минулого: Стеценко, Ревуцького,- так і сучасної спадщини: Пашкевича, Губаренко, Білаша, Л. Александрової… Українські ліричні пісні зараз можна почути і у виконанні сучасних вокальних гуртів. І зараз ми почуємо з вами пісні «Туман яром», «Гаю, гаю, зелен розмаю», «Ставок заснув» у виконанні гурту «Пікардійська терція».

7. Оцінка роботи учнів на уроці з проставлянням відмітки.

8. Домашнє завдання: вивчити теорію, знайти приклади ліричних пісень та вміти їх заспівати.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.