і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Методична розробка заняття з української літератури

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Вовчанський технікум

Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка

Методична розробка заняття

Тема: «Іван Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім’я». Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І. Франко). Її загальна характеристика.»

Тип заняття: комбіноване

Навчальна дисципліна: Українська література

Спеціальність 071 „Облік і оподаткування” та 208 „Агроінженерія”

Курс І

Кількість навчальних годин - 2

Викладач: D. Ph. Бондарєва Т. П.

Обговорено і затверджено

на засіданні ЦПК загальноосвітньої,

гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Протокол № __від «__»____20__р.

Голова Ц(П)К:___________

(Підпис)

Тема: «Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І. Франко). Її загальна характеристика»

Актуальність теми: актуальність цієї теми полягає в усвідомленні основних рис української ментальності, його значення для самопізнання й успішної адаптації в сучасному суспільстві.

Цілі розвитку особистості: виховувати гордість за художні досягнення нашого народу; сприяти усвідомленню суспільного призначення національної літератури.

Навчальна мета: навчити розповідати про письменника, називати його основні твори, кооментувати оцінку І. Франком творчого спадку І. Нечуя-Левицького; розвивати навички виділення необхідної інформації, головного в ній, вміння користуватися знаннями з інших предметів, довідковою літературою.

Матеріально-методичне забезпечення: репродукції картин Ф.Різниченко, «Вид на гору Спаса у Стеблеві». А.Куїнджі, «Українська ніч», Л. ван Бетховен, «Appasionata» , підручники, дошка.

Література:

ОСНОВНА:

  • Українська література. 10 клас: рівень стандарту, академічний рівень: Хрестоматія / Упорядник О. І. Борзенко. – Х.: Ранок, 2012. – 768 с.

  • Авраменко О. М., Пахаренко В. І. Українська література: підручник для 10 класу (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 280 с.

ДОДАТКОВА:

  • Семенюк Г. Українська література: підручник для 10 класу (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Освіта, 2010. – 352 с.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ

Дисципліна

Знати

Вміти

Раніше вивчені дисципліни (забезпечувальні)

  1. Українська література.

  2. Образотворче мистецтво

  3. Музичне мистецтво.

  4. Історія україни.

Основні суспільно-історичні умови, які вплинули на розвиток індивідуального стилю письменника.

Давати характеристику індивідуальному стилю письменника.

Послідуючі дисципліни

1. Українська література.

2. Світова література.

Твори мистецтва слова др.пол.ХІХ ст.

Давати характеристику літературному процесу.

Внутрішньодисциплінарні зв’язки (теми цієї дисципліни, з якими інтегрується нова тема).

І. Нечуй-Левицький „Кайдашева сімя”

Біографія письменника, зміст твору.

Характеризувати та аналізувати проблематику твору, його значення у літературному процесі, давати характеристику голов

ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

п/п

Основні етапи заняття, їх функція та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Розподіл часу

І. Підготовчий етап

12,5 хв.

1.1.

Оргмомент

Перевірка групи по журналу. Рапорт чергового.

1,5

1.2.

Актуалізація опорних знань

L1

Евристична бесіда, взаємоперевірка домашнього завдання

Запитання та завдання для контролю рівня опорних знань.

10 хв

1.3.

Визначення навчальної мети і мотивація

5 хв.

ІІ. Основний етап

60 хв.

План вивчення і узагальнення матеріалу:

1. Життя і творчість письменника.

2. Загальна характеристика творчості І. Нечуя-Левицького.

L2

L2

Виклад нового навчального матеріалу. Інтерактивна бесіда. Робота з опорними таблицями.Робота в парах з підручником.

Таблиці, опорний конспект, репродукції картин та запис сонати Бетховена..

60 хв.

ІІІ. Заключний етап

12,5 хв.

3.1.

Контроль та корекція рівня засвоєння матеріалу

L3

Вправа „Закінчи речення” та „Мозковий штурм”.

8 хв.

3.2.

Підведення підсумків заняття

Рефлексія

2,5 хв.

3.3.

Домашнє завдання

Робота з конспектом, підручником, творча робота

Творче завдання

2 хв.

ХІД ЗАНЯТТЯ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

І. Оргмомент

Привітання, перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

  1. Перевірка домашнього завдання (взаємоперевірка)

  2. Робота з епіграфом

Все счастливые семьи похожи друг на друга,

каждая несчастливая семья несчастлива по-своему.

Л. Толстой „Анна Кареніна”

- як ви розумієте епіграф?

- яка головна думка цитати?

- спробуйте сказати, про що буде йтися на сьогоднішньому занятті?

ІІІ. Оголошення теми та формулювання мети заняття

ОСНОВНИЙ ЕТАП

  1. Міні-лекція викладача

Можливо, не зовсім етично порівнювати статки вчителя й священослужителя, але в другій половині ХІХ ст. життя останніх було значно кращим і більш забезпеченим. Іван Семенович Левицький, який народився 1838 року в містечку Стеблеві Канівського повіту на Київщині в родині священика, мав би продовжити сімейну традицію. Навіть пройшов для цього довгий та важкий шлях — Богуславське духовне училище, Київську духовну семінарію, нарешті, Київську духовну академію. І… став учителем. Викладав російську словесність у Полтаві, в Каліші та Седлеці (в Польщі).

Але своє покликання вбачав у літературній праці, про яку він ні з ким не говорив, навіть із товаришами, що жили з ним на одній квартирі. Не знав про це й батько письменника, та й згодом так і не дізнався, хоч перші повісті Івана було надруковано в «Правді» ще за батькового життя.

Звідки ж у Левицького така тяга до літератури, така любов до художнього слова, знання українських народних звичаїв, українського характеру? Мабуть, із дитинства, зі своєї родини. Батько Івана, Семен Степанович, сільський священик, був освіченою людиною, цікавився українською літературою і народною творчістю. На власні кошти він збудував приміщення для громадської крамниці й організував школу для селянських дітей, але поміщик-шляхтич закрив її.

Свої проповіді отець Семен виголошував українською мовою, однак у духовній академії це не схвалювали. Батько письменника любив розповідати про героїчне минуле українців.

Мати Ганна Лук’янівна була весела, «говорюча і співуча» жінка, на руках якої трималося все господарство. За роботою мати часто співала українські пісні. Зворушливо читала дітям про життя святих, розповідала народні казки.

Сім’я спершу жила в тісному приміщенні, через що діти спали в кухні на підлозі, поруч зі своєю нянькою бабою Мотрею — далекою материною родичкою.

Вона знала безліч казок та пісень, оповідала і співала їх дітям, водила Івана із собою по весіллях та хрестинах. Пісні, що їх співали баба Мотря й дівчата на кухні за роботою, він вивчив напам’ять.

Далі була наука — важка й незрозуміла навіть для тямущої дитини. Потім у повісті «Причепа» письменник розповість, як важко було героєві твору Якиму Лемішці зрозуміти оті склади: тма, мна, здо, тло, оті псалми, писані незрозумілою мовою. «Чудні слова тільки розбуджували в його дитячій голові часом якісь незвичайно чудні покручі мислі. Сліпає Якимко по часословці: «Вскую шаташася язици», а йому здавалось, що по всій хаті долі шатаються та вештаються волячі та овечі поодрізувані язики.»

В автобіографії Левицький писав, що в Богуславському духовному училищі («бурсі») «наука була суха, мертва та абстрактна». Хто з учнів розмовляв українською, тому вішали таблички «за мужичі слова», «за сквєрнословіє». Дітей часто карали різками, забороняли читати художню літературу. Навчання в семінарії мало чим відрізнялося від того, що було в бурсі. Єдине що — можливість купувати в крамницях художню літературу та читати її.

Зовсім непривабливим, насиченим антиукраїнськими настроями було й навчання в духовній академії. Здобувши звання магістра богословія, Левицький робить мужній громадянський крок — відмовляється від вигідної посади й чину на користь учительства. І віддається таємній пристрасті до літературної праці. Оскільки українська мова була забороненою, друкувати свої твори Левицькому довелося за межами царської Росії — в Галичині. Перша його повість «Дві московки» побачила світ 1868 року у львівському журналі «Правда».

«Я знав, що мені не вдержатись в духовній семінарії, як я буду писати по-українські,— зазначав письменник в автобіографії.— Треба було з неї виїхати заздалегідь. В той час виїхали в Польщу два професори академії. багато моїх товаришів. Я й собі попросився на місце учителя гімназії».

Роки педагогічної діяльності в Каліші й Седлеці були для Нечуя-Левицького періодом творчого піднесення. Він написав твори «Рибалка Панас Круть», «Причепа», «Хмари», «Запорожці», перший варіант повісті «Микола Джеря». Подорож до Швейцарії збагатила митця новими враженнями.

Після семирічного вчителювання в містах Польщі Левицький переїжджає в Молдову, влаштовується на роботу до Кишинівської чоловічої гімназії. Іван Семенович щиро віддається педагогічній праці й разом із тим створює свої кращі художні полотна: «Бурлачка», «Кайдашева сім’я», «Баба Палажка та баба Параска», «Старосвітські батюшки й матушки», «Чортяча спокуса» та ін.

Громадська й літературна діяльність Левицького була не до вподоби начальству, за вчителем-українолюбом встановлюють негласний жандармський нагляд. Це, а також стан здоров’я змушують письменника піти у відставку. Він їде до Києва, де займається літературною працею, пише історичні романи «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський», повісті «Пропащі», «Над Чорним морем», «Навіжена», «Поміж ворогами», «Не той став», «На гастролях в Микитянах», оповідання «Афонський пройдисвіт», п’єси, нариси, літературно-критичні статті.

Підписувався митець спочатку І. Нечуй, потім І. Нечуй-Левицький.

Іван Семенович був добрим знавцем живопису й музики. Сам добре грав на роялі, захоплювався концертною музикою М. Лисенка, Л. ван Бетховена (учні прослуховують в аудіозапису улюблений музичний твір письменника — «Апасіонату»).

Письменника вражала гра акторів трупи М. Садовського. Сам він малював (у музеї Стеблева є картина І. Нечуя-Левицького).

(Демонструється репродукція улюбленої картини митця — «Українська ніч» А. Куїнджі.)

І. Нечуй-Левицький щоліта виїжджав у рідні місця, спілкувався з людьми, вивчав їх життя. Охоче допомагав письменникам-початківцям. Саме він дав путівку в життя літературним творам Бориса Грінченка.

На вісімдесятому році митця не стало.

На батьківщині І. Нечуя-Левицького, в Стеблеві, відкрито його меморіальний музей. Здійснено десятитомне видання творів письменника, окремі з них постійно перевидаються й стали хрестоматійними, а це — найвища ознака популярності.

— Чи відзначили ви щось незвичайне в біографії письменника? Що саме?

— Які риси характеру І. Нечуя-Левицького ви б назвали основними? (Патріотизм, працьовитість, рішучість, мужність, активна громадянська позиція, всебічна мистецька обдарованість тощо.)

  1. Робота в парах з підручником

  • опрацювати ст. 18-28, виділити основне, скласти схему.

  • Опрацювати таблицю (додаток 1).

Розгляньте таблицю, яка відображає жанрово-тематичну різноманітність творчості І. Нечуя-Левицького.

Тематика творів

Приклади

Селянська

Повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я»; оповідання «Баба Параска та баба Палажка»

Життя інтелігенції, духовенства

Повісті «Причепа», «Старосвітські батюшки та матушки»; роман «Хмари»; комедія «Кожум’яка»; оповідання «Афонський пройдисвіт»

Історичні твори

Драма «Маруся Богуславка»; романи «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»

Етнографічні розвідки

«Світогляд українського народу від давнини до сучасності»

Літературно-критичні статті

«Сьогочасне літературне прямування»; «Українство на літературних позвах з Московщиною»

 

  1. Презентація результатів роботи

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

  1. Евристична бесіда

  • яким ви побачили Нечуя-Левицього?

  • Що найбільше запамяталося з біографії письменника?

  • Як би ви охарактеризували героїв повісті?

  • Яка основна думка повісті на ваш погляд?

  • Якою постає українська родина?

  1. Домашнє завдання

Прочитати повість Нечуя-Левицького, опрацювати конспект (ст. 18-29 - повторити). Міні-твір „Якою я бачу українську сім’ю” (на прикладі повісті „Кайдашева сім’я ”).

  1. Оцінювання.

Додаток 1

Розгляньте таблицю, яка відображає жанрово-тематичну різноманітність творчості І. Нечуя-Левицького.

Тематика творів

Приклади

Селянська

Повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я»; оповідання «Баба Параска та баба Палажка»

Життя інтелігенції, духовенства

Повісті «Причепа», «Старосвітські батюшки та матушки»; роман «Хмари»; комедія «Кожум’яка»; оповідання «Афонський пройдисвіт»

Історичні твори

Драма «Маруся Богуславка»; романи «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»

Етнографічні розвідки

«Світогляд українського народу від давнини до сучасності»

Літературно-критичні статті

«Сьогочасне літературне прямування»; «Українство на літературних позвах з Московщиною»

 

Розгляньте таблицю, яка відображає жанрово-тематичну різноманітність творчості І. Нечуя-Левицького.

Тематика творів

Приклади

Селянська

Повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я»; оповідання «Баба Параска та баба Палажка»

Життя інтелігенції, духовенства

Повісті «Причепа», «Старосвітські батюшки та матушки»; роман «Хмари»; комедія «Кожум’яка»; оповідання «Афонський пройдисвіт»

Історичні твори

Драма «Маруся Богуславка»; романи «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»

Етнографічні розвідки

«Світогляд українського народу від давнини до сучасності»

Літературно-критичні статті

«Сьогочасне літературне прямування»; «Українство на літературних позвах з Московщиною»

 

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Коспект заняття з української літератури. І. Нечуй-Левицький
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання